Звіт Громадянської мережі ОПОРА за результатами незалежного спостереження на проміжних виборах народного депутата України у ВО №179

Проміжні вибори народного депутата України у ОВО №179 Харківської області відбудуться 15 березня 2020 року у зв’язку зі складанням депутатського мандата нинішнім головою Харківської облдержадміністрації Олексієм Кучером. Виборчий процес офіційно розпочався 16 січня, а його результати повинні бути встановлені не пізніш як на п’ятнадцятий день з дня голосування. Законодавчою специфікою виборчого процесу є застосування Закону України “Про вибори народних депутатів України”, що було передбачено перехідними положеннями Виборчого кодексу. У зв’язку із запровадженням у Виборчому кодексі пропорційної виборчої системи із відкритими списками, проміжні вибори у ОВО №179 можуть бути останніми, які проходитимуть за мажоритарною виборчою системою відносної більшості. Проведення цих виборів за старим законодавством вимагає від ЦВК додаткових роз’яснень недостатньо визначених процедур або прогалин у законодавчому регулюванні.

Ключовим суб’єктом адміністрування проміжних виборів є Центральна виборча комісія, яка реєструє кандидатів, утворює ОВК та встановлює результати голосування. У зв’язку із невикористанням політичними партіями свого права подавати кандидатури до складу ОВК, ЦВК була змушена за поданням голови доформовувати її склад до мінімальної кількості. 4 з 12 членів ОВК були подані головою ЦВК із метою виконання законодавчих вимог щодо кількісного складу комісії. Пасивність партій щодо участі у формуванні ОВК не лише створює навантаження на ЦВК щодо пошуку членів комісії нижчого рівня, але і створює ризики політично мотивованих звинувачень у бік вищого органу адміністрування виборів. ОПОРА відзначає законний і неконфліктний характер процесу реєстрації ЦВК кандидатів у народні депутати України. На момент оприлюднення цього звіту відомо лише про одне судове оскарження рішення Комісії про реєстрацію кандидата, яке не призвело до скасування реєстрації учасника виборчої кампанії. ЦВК прикладає достатніх зусиль для роз’яснення виборчих процедур, а також вживає заходи із підвищення ефективності виборчого процесу. Зокрема, ЦВК ухвалила рішення про забезпечення ДВК програмними засобами для перевірки повноти та правильності складання протоколу про підрахунок голосів на виборчій дільниці.

ЦВК було зареєстровано 40 кандидатів, 28 з яких висунуто політичними партіями. Лише 2 парламентські партії (“Слуга” народу та “Європейська Солідарність”) офіційно висунули своїх кандидатів на проміжних виборах. Резонансним стало рішення партії “Слуга народу” не продовжувати боротьбу за депутатський мандат і де-факто публічно підтримати кандидатку Юлію Світличну, яка раніше займала посаду голови Харківської облдержадміністрації. У цьому ж контексті необхідно згадати відсутність офіційно висунутого кандидата від іншої рейтингової партії “Опозиційна платформа – За життя”. Член цієї політичної сили Олександр Діденко балотувався шляхом самовисування, але пізніше відмовився від балотування. Станом на момент оприлюднення цього звіту провідні політичні партії країни, такі як “Слуга народу”, “Опозиційна платформа – За життя”, ВО “Батьківщина” та “Голос”, не конкурують між собою щодо депутатського мандата в окрузі, що звужує простір для плюралістичного вибору. Після завершення строку звернення кандидатів до ЦВК щодо відмови від балотування кількість кандидатів зменшилась до 37 осіб, які будуть включені до виборчого бюлетеня.

Низька зацікавленість парламентських та інших рейтингових партій у проміжних виборах негативно вплинула на формування та комплектність ДВК. Лише партії “Слуга народу”, “Опозиційна платформа – За життя”, “Європейська Солідарність”, які мають фракції у Верховній Раді України, скористались правом подавати кандидатури до цих комісій. Натомість лише 5 кандидатів у народні депутати подали свої пропозиції до ДВК. Неактивність партій та кандидатів змусила ОВК утворити усі ДВК округу в мінімальному складі, при цьому навіть для такого рішення комісія була змушена самостійно залучати громадян. Не всі парламентські партії скористались і можливістю подати кандидатури до складу контрольної комісії за виготовленням виборчих бюлетенів. Залежність стабільності виборчого процесу від бажання чи здатності політичних партій та кандидатів скористатися своїми правовими можливостями актуалізує дискусію щодо необхідності професіоналізації виборчих комісій. А також піднімає питання щодо функціональності виборчих комісій за умови їх формування та комлектування виключно на основі політичних критеріїв. На думку ОПОРИ, обговорення з даного питання є надзвичайно важливими, але має бути збережена можливість для кандидатів та партій контролювати заходи з адміністрування виборів. Зокрема, важливо забезпечити перехід до обов’язкової сертифікації знань членів виборчих комісій у міжвиборчий період.

Спостерігачі ОПОРИ відзначають високий професійний рівень діяльності ОВК попри неодноразові ротації у її складі. Незважаючи на формування усіх ДВК округу в мінімальному складі, їхнім членам вдалося стабілізувати роботу і розпочати підготовку до проведення голосування.

ОПОРА зафіксувала низку порушень виборчого законодавства, але на даний момент передвиборча кампанія відповідає базовим стандартам демократичних виборів. Позитивним фактором є відсутність підтверджених фактів підкупу виборців або інших форм матеріального мотивування громадян. Спостерігачі ОПОРИ озвучували зауваження щодо характеру публічної взаємодії між головою Харківської ОДА Олексієм Кучером та кандидаткою від правлячої партії Вікторією Алєксєйчук в умовах виборчого процесу. Але після рішення останньої відмовитись від балотування ці ризики втратили свою актуальність. В умовах зменшення конкурентності виборів після відмови від балотування низки кандидатів важливо попередити будь-які зловживання адміністративними ресурсами або інші прояви незаконного впливу на виборців.

Проміжні вибори народного депутата України в ОВО №179 вчергове засвідчили необхідність посилення механізмів прозорості та підзвітності виборчих фінансів. За оперативною інформацією ОПОРИ, 26 кандидатів відкрили рахунки виборчих фондів. При цьому жодні витрати на проведення передвиборної агітації не можуть бути здійснені поза межами виборчих фондів.

Діяльність ЦВК

ЦВК виконує основні повноваження із організації і проведення проміжних виборів народного депутата України у ОВО №179. Комісія реєструє та скасовує реєстрацію кандидатів у народні депутати України та їхніх довірених осіб, утворює окружну виборчу комісію, надає громадським організаціям дозвіл мати офіційних спостерігачів, реєструє спостерігачів від іноземних держав та міжнародних організацій, затверджує форму і текст виборчого бюлетеня і забезпечує його виготовлення.

Центральна виборча комісія виконує повноваження зі встановлення результатів виборів народного депутата, а також підготовки та оприлюднення аналізу фінансових звітів розпорядників виборчих фондів.

Комісія також ухвалювала додаткові рішення із належної організації та проведення проміжних виборів народного депутата України, частина з яких була пов’язана із недосконалістю виборчого законодавства. Зокрема, ці рішення включають:

роз’яснення окремих особливостей декларування майнового стану, доходів і витрат кандидатів;
рішення із організаційного та фінансового забезпечення передвиборної агітації за рахунок Державного бюджету України щодо можливості розміщення матеріалів такої агітації у друкованих ЗМІ будь-якої форми власності;
роз’яснення процедур реєстрації кандидатів та з питань розгляду звернень з питань внесення змін до постанов ЦВК про реєстрацію кандидатів;
зобов’язання ОВК утворити робочу групу із забезпечення безпеки функціонування та перевірки стану захищеності програмно-технічного комплексу ІАС “Вибори народних депутатів України”. До складу такої групи включаються співробітники Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, СБУ, Департаменту кіберполіції Національної поліції України;
забезпечення ДВК програмними засобами для перевірки правильності та повноти складання протоколу про підрахунок голосів виборців та зобов’язання місцевих органів влади забезпечити виборчі комісії комп’ютерами для використання даного програмного забезпечення.

Центральна виборча комісія створила контрольну комісію за виготовленням виборчих бюлетенів, до складу якої мали право увійти представники партії, які представлені депутатськими фракціями у Верховній Раді України поточного скликання. ВО “Батьківщина” та “Опозиційна платформа -За життя” не скористались своїм правом подати свої пропозиції до складу цієї комісії.

Реєстрація кандидатів у народні депутати України

Ключовим повноваженням ЦВК, яке на виборах в Україні традиційно політично конфліктне, є реєстрація кандидатів. Проміжні вибори народного депутата України в ОВО №179 можуть стати останньою кампанією до Верховної Ради України, яка проводиться на основі мажоритарної виборчої системи відносної більшості в одномандатному окрузі. Це пов’язано з ухваленням українським парламентом Виборчого кодексу, що передбачає застосування пропорційної виборчої системи із голосуванням за відкриті списки у багатомандатних округах. ОПОРА констатує законний і безконфліктний характер діяльності ЦВК із питань реєстрації кандидатів, яка не супроводжувалась резонансними виборчими спорами.

На виборах народного депутата в ОВО №179 ЦВК зареєструвала 40 кандидатів у народні депутати України, 28 з яких були висунуті політичними партіями, 12 – шляхом самовисування. Комісія відмовила у реєстрації кандидатів у народні депутати України трьом політичним партіям (“Самоврядна Українська держава”, “Всеукраїнська Політична партія – Екологія та Соціальний захист”, “Партія захисту прав людини”), які не внесли грошову заставу. Відповідно до Закону “Про вибори народних депутатів України” внесення грошової застави є обов’язковою вимогою для реєстрації кандидатів від партій та самовисуванців. На цих виборах грошова застава становить 47 тис. 230 гривень (десять розмірів мінімальної заробітної плати). Для українських виборів уже стала традиційною практика неподання кандидатами до ЦВК документа про внесення грошової застави або внесення такої застави у неналежному розмірі.

Рішення ЦВК щодо реєстрації кандидатів мали законний і безконфліктний характер. Станом на момент оприлюднення звіту спостерігачам ОПОРИ було відомо лише про один судовий процес, пов’язаний із процесом реєстрації кандидатів. Шостим апеляційним адміністративним судом розглянуто позов щодо скасування реєстрації кандидата-самовисуванця Михайла Соколова на підставі розміщеної в мережі Інтернет інформації про наявність у нього громадянства Російської Федерації. Судом була встановлена відсутність правових підстав для прийняття рішення про скасування реєстрації, оскільки до них не належить наявність громадянства інших країн. Крім цього, до суду не були надані докази наявності в кандидата такого громадянства. Даний судовий процес не отримав широкого розголосу в ЗМІ і не супроводжувався конфліктними проявами.

До 2 березня 2019 року кандидати або політичні партії, які їх висунули, мали право звернутися до ЦВК із заявою про відмову від балотування. До ЦВК надійшли 3 відповідні заяви: від двох самовисуванців та від кандидатки парламентської політичної партії “Слуга народу”. Політичною специфікою процесу відмови від балотування у цьому окрузі стало те, що від участі у виборах відмовились висуванці та члени впливових політичних партій. Вікторія Алєксєйчук, яка була висунута партією “Слуга народу”, фактично відмовилась від балотування на користь іншої кандидатки Юлії Світличної. Зокрема, у повідомленні партії “Слуга народу” офіційно зазначалось, що для партії є важливою поява у парламенті “досвідченого політика із заслуженою підтримкою суспільства”. На підставі особистої заяви ЦВК також скасувала реєстрацію кандидата-самовисуванця Олександра Діденка, який є членом партії “Опозиційна платформа – За життя”. Відмова від балотування висуванців або членів рейтингових партій є їхнім безумовним правом, але відповідні рішення де-факто послабили конкуренцію між претендентами на депутатський мандат.

Проміжні вибори у ОВО №179 не стали рекордними за кількістю кандидатів, якщо їх порівнювати із відповідними виборами, які проводились протягом 2014-2020 рр. Це стосується як загальної кількості кандидатів, так і кількості претендентів, включених до виборчого бюлетеня після скасування реєстрації окремих з них.

Найбільша кількість кандидатів була зареєстрована на проміжних виборах народного депутата України в ОВО №205 (Чернігівська обл.) у 2015 р., але найбільша кількість кандидатів включена до бюлетеня в 2016 р. в ОВО №114 (Луганська область).

Кількість кандидатів у народні депутати України на проміжних виборах народних депутатів у 2015, 2016, 2020 рр.

Округ	Кількість зареєстрованих кандидатів	Кількість кандидатів, включених до бюлетеня (з урахуванням скасування реєстрації окремих з них)	Рік проведення проміжних виборів
№205 (Чернігівська обл.)	127	91	2015
№114 (Луганська обл.)	108	107	2016
№206 (Чернігівська обл.)	75	74	2016
№27 (Дніпропетровська обл.)	61	59	2016
№151 (Полтавська обл.)	48	47	2016
№85 (Івано-Франківська обл.)	37	37	2016
№183 (Херсонська обл.)	30	29	2016
№23 (Волинська обл.)	19	18	2016
№179 (Харківська обл.)	40	37	2020

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала якісний склад кандидатів у народні депутати України в ОВО №179. Лише 2 з 5 парламентських партій вирішили висунути кандидатів на проміжних виборах (“Слуга народу”, “Європейська Солідарність”). ВО “Батьківщина”, “Опозиційна платформа – За життя”, партія “Голос” не скористались правом висунути кандидатів. Варто зазначити, що кандидат-самовисуванець Олег Діденко є членом партії “Опозиційна платформа – За життя” (пізніше відмовився від балотування).

Серед претендентів на мандат переважають чоловіки (23 особи – чоловіки, 17 – жінки). Середній вік кандидатів – 42 роки, при цьому вікова категорія 25-35 років включає 10 осіб, 35-45 – 15, 45-60 – 15.

23 з 40 кандидатів є членами політичних партій, при цьому 28 кандидатів були висунуті партіями. 16 кандидатів є мешканцями Харківської області (2 особи проживають безпосередньо на території округу), 24 особи є мешканцями інших регіонів України.

14 з 40 кандидатів на момент своєї реєстрації займались підприємницькою діяльністю, 9 осіб тимчасово не працювали, 5 – зайняті у сфері освіти та науки, 3 – юридичних послуг, 2 – пенсіонери, 1 – залучений у сфері медіа, 5 – займалися іншою діяльністю.

Кандидати зі схожими чи однаковими персональними даними

У проміжних виборах народного депутата беруть участь дві кандидатки із однаковими прізвищами. Юлія Світлична є колишньою головою Харківської облдержадміністрації, натомість Яна Світлична є фізичною особою – підприємцем. Після офіційної реєстрації двох кандидатів окремі політики та громадські організації заявили про застосування технології “клонів” і звинуватили ЦВК у недостатній реакції на реєстрацію кандидатів із однаковими прізвищами.

ОПОРА зазначає, що у ЦВК не було жодних правових підстав не реєструвати двох кандидатів із однаковими прізвищами і Комісія ухвалила законні рішення. Крім юридичного аспекту питання, необхідно звернути увагу на відсутність інформації про факт зміни окремими кандидатами власних персональних даних безпосередньо перед початком виборчого процесу. На думку організації, проблема “технічних кандидатів” та технології “клонів” може бути вирішена шляхом введення кримінальної відповідальності за підкуп кандидата іншими учасниками політичного або виборчого процесу. Така відповідальність повинна наступати у разі доведення факту отримання чи надання пропозиції неправомірної вигоди за будь-які дії, пов’язані з реалізацією пасивного виборчого права громадян. Інші механізми протидії “технічним” кандидатам та “клонам” можуть призвести до антиконституційного обмеження виборчих прав громадян.

Утворення окружних виборчих комісій

До повноважень ЦВК належить утворення окружних виборчих комісій. Кандидатури до складу ОВК мали право подавати два суб’єкти: 1) політичні партії, які мають депутатські фракції у поточному складі Верховної Ради України; 2) політичні партії, які зареєстрували виборчий список у загальнодержавному окрузі на останніх виборах парламенту. Якщо партія одночасно має фракцію у парламенті і брала участь у останніх парламентських виборах, то вона має право на одне обов’язкове місце у складі ОВК і ще одну квоту – шляхом жеребкування. ОВК формується у кількості не менше 12 і не більше 18 осіб.

Пропозиції від 5 парламентських партій автоматично включаються до складу ОВК. Натомість кандидатури від партій-учасників позачергових виборів 2019 року підлягали жеребкуванню в разі надходження пропозицій у кількості, яка перевищує максимальний склад ОВК (18 осіб). Якщо політичні партії не подали достатньої кількості кандидатур, ЦВК за поданням голови Комісії доформовує ОВК до її мінімального складу. Таким чином, 5 парламентських партій мали право на обов’язкове включення одного представника до складу ОВК, 22 партії-учасниці позачергових виборів 2019 року могли претендувати на представництво в комісії шляхом жеребкування.

Політичні партії не повною мірою скористалися правом брати участь у формуванні ОВК. Квотами парламентської партії скористалися лише “Слуга народу”, “Опозиційна платформа – За життя” та “Європейська Солідарність”. ВО “Батьківщина” та “Голос”, які мають депутатські фракції у Верховній Раді України, не подавали пропозиції до складу ОВК.

З 22 політичних партій, які висували виборчий список у загальнодержавному виборчому окрузі на позачергових виборах Верховної Ради України, лише 5 взяли участь у формуванні ОВК (“Слуга народу”, Партія Шарія, “Опозиційна платформа – За життя”, Радикальна партія Олега Ляшка, “Європейська Солідарність”).

Таким чином, до складу ОВК №179 було внесено 8 кандидатур, яких не вистачило для утворення цієї комісії у мінімально допустимому складі. 4 члени ОВК було призначено за поданням Голови ЦВК. Ці члени ОВК не мають права займати керівні посади у її складі.

Із моменту утворення ОВК у її складі було проведено низку ротацій:

24 лютого було замінено 2 членів ОВК від партії “Слуга народу” та 4 членів, включених до комісії за поданням голови ЦВК;
19 лютого було замінено члена ОВК від Партії Шарія;
03 лютого було замінено 2 члени, які були включені за поданням голови ЦВК.

Спостерігачі ОПОРИ відзначали належну підготовку членів ОВК, незважаючи на неодноразові ротації в її складі. Але постійні заміни членів виборчих комісій, які притаманні виборам в Україні, не є належною практикою адміністрування виборів. ОПОРА вітає спрямованість ЦВК ініціювати дискусії про шляхи професіоналізації членів виборчих комісії і закликає парламент сформувати зважену позицію з цього питання. Цей підхід повинен забезпечувати стабільність роботи виборчих комісій нижчого рівня, але і зберігати можливості суб’єктів виборчого процесу забезпечувати взаємний контроль.

Утворення дільничних виборчих комісій

Для проведення голосування на проміжних виборах народного депутата України ОВК створила 189 дільничних виборчих комісій (далі – ДВК). Правом формувати ДВК наділені парламентські партії та кандидати в народні депутати України. Кандидатури від партій, які мають депутатські фракції у Верховній Раді Україні, включаються до складу ДВК обов’язково. Пропозиції від кандидатів у народні депутати підлягають жеребкуванню (у разі необхідності його проведення). Законодавство встановлює мінімальну та максимальну кількість членів ДВК в залежності від розміру виборчих дільниць.

Парламентські політичні партії та кандидати в народні депутати України не повною мірою використали свої можливості у процесі утворення ДВК. З 5 парламентських партій лише 3 скористалися правом подати кандидатури до складу ДВК (“Слуга народу”, “Опозиційна платформа – За життя”, “Європейська Солідарність”). 5 з 40 кандидатів взяли участь в процесі утворення ДВК (Вікторія Алєксєйчук, Тетяна Єгорова-Луценко, Вікторія Пташник, Юлія Світлична, Ігор Швайка). Усі вказані політичні партії та кандидати внесли подання до кожної ДВК (189 осіб від кожного суб’єкта).

Таким чином, 8 суб’єктів скористалися правом подавати кандидатури до складу ДВК, при цьому мінімальний склад ДВК малої виборчої дільниці становить 10 осіб. Недостатня кількість кандидатур до складу ДВК від партій та кандидатів спричинила рішення ОВК утворити усі ДВК у мінімальному складі та із включенням до їхнього складу членів за поданням голови ОВК.

Відповідно до законодавства кожний суб’єкт подання кандидатур до складу ДВК має право на пропорційну частку кожної категорії керівних посад у дільничних виборчих комісіях окремо малих, середніх, великих виборчих дільниць. Особа, включена до складу ДВК за поданням голови ОВК, не може бути призначена на керівну посаду у виборчій комісії (крім випадків недостатності кількості кандидатур на ці посади від партій та кандидатів). В окрузі розподіл керівних посад між суб’єктами подання кандидатур до складу ДВК відбувся із дотриманням вимог законодавства. Детальніше із процесом утворенням ДВК можна ознайомитись за посиланням: https://bit.ly/2vF2m1a

На момент оприлюднення цього звіту діяльність ДВК відповідає вимогам законодавства і завданням із організації процесу голосування.

Агітаційна активність кандидатів

Виборчий процес у ОВО №179 офіційно розпочався 16 січня 2020 року, але активний період агітаційної кампанії стартував лише з середини лютого цього року. Це було пов’язано з відсутністю попередньої визначеності щодо основних претендентів на депутатський мандат у даному окрузі. Незважаючи на велику кількість зареєстрованих кандидатів, реальну передвиборчу активність проявляла лише незначна частина з них. Активними можна назвати передвиборчі кампанії Вікторії Алєксєйчук (“Слуга народу”), Юлії Світличної (самовисування), Вікторії Пташник (“Європейська Солідарність”), Тетяни Єгорової-Луценко (самовисування), Кирила Оксеня (самовисування), Ігоря Швайки (ВО “Свобода”,), Олександра Діденка (самовисування), Тетяни Лазуренко (самовисування). Ці кандидати здійснювали агітацію в різних її формах, проводили зустрічі із виборцями. Таким чином, 8 з 40 зареєстрованих кандидатів розгорнули повноцінні передвиборчі кампанії в окрузі.

Із початку виборчого процесу спостерігачі ОПОРИ системно відслідковували агітаційні кампанії кандидатів у народні депутати України і порівнювали їх за рівнем інтенсивності. Окремо оцінювалась зовнішня політична реклама, розповсюдження друкованих матеріалів агітації, політична реклама на телебаченні та радіо, агітація в інтернеті.

За даними спостерігачів ОПОРИ, станом на момент підготовки цього звіту найбільш масштабні агітаційні кампанії розгорнули наступні кандидати:

у сегменті зовнішньої політичної реклами: Вікторія Алєксєйчук (“Слуга народу”), Тетяна Єгорова-Луценко (самовисування), Кирило Оксень (самовисування), Вікторія Пташник (“Європейська Солідарність”), Юлія Світлична (самовисування);
у сегменті розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів: Вікторія Алєксєйчук (“Слуга народу”), Тетяна Єгорова-Луценко (самовисування), Кирило Оксень (самовисування), Вікторія Пташник (“Європейська Солідарність”), Юлія Світлична (самовисування), Олександр Діденко (самовисування), Ігор Швайка (ВО “Свобода”).
у сегменті агітації в інтернет-ЗМІ регіону була представлена Юлія Світлична (самовисування);
у друкованих ЗМІ регіону агітацію проводили Юлія Світлична (самовисування), Вікторія Алєксєйчук (“Слуга народу”), Вікторія Пташник (“Європейська Солідарність”), Тетяна Єгорова-Луценко (самовисування).
зустрічі з виборцями проводили Вікторія Алєксєйчук (“Слуга народу”), Тетяна Єгорова-Луценко (самовисування), Юлія Світлична (самовисування), Вікторія Пташник (“Європейська Солідарність”), Ігор Швайка (ВО “Свобода”), Тетяна Лазуренко (самовисування), Кирило Оксень (самовисування).

Спостерігачі ОПОРИ відзначають суттєвий вплив агітації в інтернеті та соціальних мережах на перебіг передвиборчої кампанії. За даними спостерігачів ОПОРИ, найбільші фінанси витрачаються в соцмережах на підтримку Юлії Світличної (орієнтовно 3 700$ у Facebook). Вікторія Пташник, Вікторія Алєксєйчук, Ігор Швайка також використовують платну рекламу, але менш активно.

Юлія Світлична, Вікторія Алєксєйчук, Вікторія Пташник, Тетяна Єгорова-Луценко, Ігор Швайка активно ведуть свої сторінки в Facebook та поширюють матеріали на свою підтримку в локальних інтернет-групах.

До моменту оголошення про подання кандидатами Вікторією Алєксєйчук (“Слуга народу”), Олександром Діденком (самовисування) заяв про відмову від балотування виборчий процес характеризувався достатньо високою конкурентністю та плюралізмом позицій. Після виходу з передвиборчої боротьби висуванців або членів електорально впливових політичних партій можна прогнозувати зменшення інтенсивності кампанії.

Порушення виборчого законодавства та стандартів виборів

Протягом виборчого процесу спостерігачі ОПОРИ зафіксували низку інцидентів із ознаками порушення вимог законодавства та/або стандартів демократичних виборів. Ці інциденти включають випадки порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів та розповсюдження агітаційних матеріалів без вихідних даних, розповсюдження контрагітації або неправдивої інформації проти кандидатів, пошкодження рекламних носіїв з агітацією кандидатів. У виборчому окрузі проявилась традиційна проблема недостатньо чіткого розмежування передвиборчої активності та посадової діяльності окремих кандидатів у народні депутати України. До відмови від балотування кандидатки від партії “Слуга народу” спостерігачами було виявлено окремі факти, які б могли свідчити про залученість голови Харківської ОДА Олексія Кучера до виборчої кампанії.

Контрагітація, “чорний піар” та розповсюдження неправдивих відомостей щодо кандидатів у народні депутати України

24 лютого 2020 року спостерігачі ОПОРИ виявили факти розповсюдження агітаційних матеріалів, в яких вказувалось про підтримку кандидатки Юлії Світличної п’ятим президентом України Петром Порошенком та колишньою Міністеркою охорони здоров’я України Уляною Супрун. Представники кандидатки, яка балотується шляхом самовисування, заперечили свою причетність до таких матеріалів та заявили про підробку їхніх вихідних даних. Активність із розповсюдження друкованих матеріалів із неправдивою інформацією про політичну позицію кандидатки може бути пов’язана зі спробами конкурентів ввести в оману виборців та негативно вплинути на електоральні перспективи суб’єкта виборчого процесу.
26 лютого 2020 року спостерігачі ОПОРИ виявили у місті Красноград друковані матеріали, які спрямовуються проти кандидата від ВО “Свобода” Ігоря Швайки. Листівка містила твердження про причетність кандидата “до рейдерських захоплень підприємств в Харківській області та махінаціям з акціями”.

Відповідно до частини 10 статті 74 Закону України «Про вибори народних депутатів України» забороняється розповсюдження завідомо недостовірних або наклепницьких відомостей про партію – суб'єкта виборчого процесу або про кандидата у депутати, недостовірний або наклепницький характер яких встановлено у судовому порядку.

Порушення порядку проведення передвиборної агітації

У місті Красноград співробітники Національної поліції України склали протокол про адміністративні правопорушення за фактом розміщення агітаційних листівок на користь кандидатки у ВО №179 Юлії Світличної на електроопорах. Протокол було складено за ст. 212-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає відповідальність за порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях громадянином.
Спостерігачі ОПОРИ офіційно зверталися до Національної поліції України щодо розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів на користь кандидата-самовисуванця Кирила Оксеня, які не містили передбачених законодавством вихідних даних. Сам кандидат заперечив свою причетність до виготовлення даних матеріалів, хоча спостерігачі особисто їх отримали в агітаційному наметі кандидата.

Пошкодження агітаційних матеріалів або зовнішніх рекламних носіїв кандидатів

У місті Красноград спостерігачі ОПОРИ зафіксували факти пошкодження сітілайтів із політичною рекламою на користь кандидатки від партії “Слуга народу” Вікторії Алєксєйчук. Такі дії невідомих осіб мають ознаки перешкоджання праву кандидата проводити передвиборну агітацію.

Спостерігачі ОПОРИ звернули увагу на те, що кандидатка від партії “Слуга народу” Вікторія Алєксєйчук чітко не розмежовувала свій статус кандидатки із діяльністю на посаді радниці голови Харківської ОДА, натомість кандидатка Юлія Світлична поєднувала агітаційну активність із виконанням повноважень депутатки Харківської обласної ради. Така практика може негативно впливати на забезпечення стандартів політичної неупередженості публічної адміністрації як прояв використання владного статусу та публічних фінансів у виборчих інтересах. Кандидатка Вікторія Алєксєйчук у звітний період проводила окремі спільні з головою Харківської ОДА Олексієм Кучером заходи у виборчому окрузі. І хоча така практика не була масовою, ОПОРА закликає всіх суб’єктів виборчого процесу та місцевих посадовців забезпечити належні стандарти публічного позиціонування та діяльності органів влади в умовах виборчого процесу. Виборчі конкуренти також інформували ОПОРУ про можливу залученість посадових осіб місцевих органів влади до передвиборчої кампанії Юлії Світличної, враховуючи її зв’язки з локальними елітами під час її роботи на посаді голови облдержадміністрації.

На думку ОПОРИ, на поточний момент виявлені факти порушення законодавства не спотворюють демократичний та конкурентний характер виборчого процесу. Позитивним є факт відсутності в окрузі інцидентів із ознаками підкупу виборців. Але, на думку ОПОРИ, правоохоронні органи України повинні забезпечити повноцінне розслідування усіх виявлених порушень і до завершення виборчого процесу забезпечувати належне реагування на інформацію про недотримання кандидатами вимог законодавства. Не менш важливим є дотримання місцевими органами влади принципу політичної неупередженості та незалученості до виборчого процесу.

Прозорість та підзвітність виборчих фінансів

Законодавство України встановлює можливість будь-яких витрат на проведення передвиборної агітації виключно з рахунків виборчих фондів кандидатів в народні депутати України. Кандидат зобов’язаний відкрити такий виборчий фонд, натомість ЦВК одноразово публікує його реквізити у регіональних та місцевих друкованих ЗМІ. Розпорядники виборчих фондів зобов’язані подати ОВК проміжний та остаточний фінансові звіти надходження та використання коштів виборчого фонду кандидата в депутати. Ці звіти ОВК надсилає ЦВК та НАЗК. Законодавчі вимоги до фінансової звітності кандидатів спрямовуються на попередження тіньового фінансування виборчого процесу, забезпечення принципу рівних можливостей для суб’єктів виборчого процесу та підзвітності витрат на агітацію.

ОПОРА оперативно відслідковує інформацію про відкриття рахунків виборчих фондів кандидатами в народні депутати України. На момент оприлюднення цього звіту достеменно відомо про відкриття рахунків виборчих фондів 26 кандидатами в народні депутати України, інформація щодо декількох інших кандидатів ще уточнюється. Таким чином, частина зареєстрованих кандидатів проігнорувала законодавчі вимоги щодо відкриття рахунків виборчих фондів. Ця проблема не є новою для виборів в Україні і вимагає додаткових законодавчих та управлінських зусиль із підвищення прозорості виборчих фінансів.

Судові розгляди виборчих спорів

Шостим апеляційним адміністративним судом розглянуто справу № 855/6/20 щодо скасування реєстрації кандидата Соколова М. Ю. на підставі того, що в мережі Інтернет розміщено інформацію про наявність у нього громадянства Російської Федерації. Судом встановлена відсутність правових підстав для прийняття рішення про скасування реєстрації, оскільки до них не належить наявність громадянства інших країн. Крім того, суду не були надані докази наявності в кандидата такого громадянства, натомість були подані докази здійснення органами міграційної служби перевірки виконання кандидатом зобов'язання щодо припинення громадянства Російської Федерації, у зв`язку з прийняттям до громадянства України. Центральна виборча комісія здійснювала перевірку наявності у вказаного кандидата громадянства України та його проживання в Україні протягом останніх п'яти років.

Варто наголосити, що розгляд справи не набув медійного розголосу, а публікація рішень на порталі http://www.reyestr.court.gov.ua/ здійснюється із затримкою в декілька днів та в деперсоніфікованому режимі. Підтримуючи загалом концепцію нерозголошення інформації щодо участі приватних осіб у судових розглядах шляхом публікації рішень на порталі Єдиного державного реєстру судових рішень, ОПОРА наголошує на тому, що виборчий процес носить публічний характер. Кандидат виступає у виборчому процесі не як приватна особа, а як суб'єкт виборчого процесу. Виникає також нерівність у статусі різних суб’єктів виборчого процесу. Зокрема, у реєстрі судових рішень не деперсоніфікується інформація у рішеннях щодо скасування реєстрації політичних партій, оскарження їх рішень, дій та бездіяльності. Таким чином, рішення щодо скасування або відмови в реєстрації кандидатів, оскарження рішень, дій, бездіяльності кандидата на виборах не повинні бути деперсоніфікованими, а інформація щодо прізвища, імені й по батькові кандидата повинна подаватися повністю.

На цій проблемі також наголошувалося в Остаточному звіті місії БДІПЛ зі спостереження за виборами Президента України (31 березня та 21 квітня 2019 року) . Місія дійшла висновку, що хоча Єдиний державний реєстр судових рішень й працює онлайн, вимога щодо видалення всіх персональних даних, у тому числі імен заявників та респондентів, до публікації рішення, відповідно до закону, обмежило його прозорість. Наприклад, із судових рішень за позовами, поданими кандидатами та проти кандидатів, прізвища були виключені, у тому числі у справах про реєстрацію кандидатів, а імена винних у виборчих правопорушеннях були приховані. Крім того, судові рішення розміщені в онлайн-реєстрі із середньою затримкою у п'ять робочих днів після винесення рішення; максимальна затримка складала до двох тижнів.

Незважаючи на рішення суду, Соколов М. Ю. з невідомих причин відмовився від балотування.