Запровадження нових технологій має спростити виборчий процес, однак при цьому має бути довіра суспільства як до цих технологій, так і до інституцій, які їх впроваджують. При цьому запровадження інновацій має мати чітку і прозору мету, щоб знівелювати будь-які сумніви у чесності та прозорості виборчого процесу.
Ці та інші питання обговорювали учасники панельної дискусії «Цифровізація виборчого процесу в Україні: потреби, очікування, ризики та поточні плани держави» у рамках щорічної міжнародної конференції «Права люди у цифровому виміри: пандемія, виборчий і судовий процеси, національна безпека та свобода слова в Інтернеті», яка відбулась онлайн 24 червня.
Старший аналітик ОПОРИ Олександр Клюжев, який модерував дискусію, звернув увагу на проблематику застосування технологій під час виборів та дискусійність цього питання.
«З одного боку масове застосування громадянами у повсякденному життя діджитал-рішень так і чи інакше підштовхує політично-суспільну дискусію про перенесення цього досвіду на політичний виборчий процес. З іншого боку, та історія з пандемією, яку ми всі проходимо або пройшли, теж в різних країнах актуалізувала дискусію, чи можемо ми за допомогою технологій дати відповіді на ці виклики, пов’язані з пандемією. І власне, в Україні це пов’язано з політичними змінами, які відбулись у 2019 році. Фактично в межах цього року, двох національних кампанія прийшла до влади команда, яка декларувала цифровізацію держави і суспільних відносин як пріоритет, в тому числі активно комунікувалось питання інтернет-голосування. Власне ці політичні обставини теж посилюють увагу в суспільстві до цієї проблематики», - сказав він.
Член Центральної виборчої комісії Сергій Постівий назвав найбільшою проблемою виборчого процесу в Україні складність його адміністрування. Зокрема, однією з цілей, над якою працює Робоча група по провадженню технологій у виборчий процес, є спрощення адміністрування виборів на всіх етапах.
«Застосування цих технологій має здешевити виборчий процес, мінімум зменшити витрати на його організацію та логістику, забезпечити довіру і зрозумілість цього процесу. Це один із важливих елементів. Усі технології складні для розуміння, особливо, якщо це старше покоління, їм важко пояснити, як відбуваються системи захисту, як забезпечити довіру до цього процесу. А довіра є ключовим елементом в організації та адмініструванні виборів. І саме головне питання: законодавче врегулювання. Багато країн, які впроваджували ті чи інші технології, в результаті відмовлялись через те, що у процесі уже практичного впровадження та реалізації в судових оскарженнях було багато незрозумілих питань, на які закон не давав відповіді. Це і термінологія, і технологія застосування. У зв’язку з цим, знижувався рівень довіри до процесу, і багато країн відмовлялись від тих чи інших технологій. І на сьогодні це одне з ключових питань, що перед тим як впроваджувати будь-яку технологію, її треба однозначно апробовувати, її треба в рамках кількох пілотних проєктів відтестити, зрозуміти усі слабкі сторони, пройти громадське обговорення, люди мають зрозуміти, як це працює, вони мають спробувати і неодноразово і не боятись», - сказав Сергій Постівий.
Що стосується питання довіри до технологій у виборчому процесі, то голова підкомітету електронної демократії Комітету з питань цифрової трансформації Вікторія Подгорна зазначила, що довіра має формуватись у тому числі і довірою до технічних стандартів.
«У нас лідери суспільної думки все одно впливають на суспільство і виносять цю позицію, якщо вони розбираються у цьому питанні, все ж таки суспільство ставиться прихильно до думки професіоналів. З іншого боку, має бути достатній рівень зрілості суспільства, щоб взагалі сприймати цифрові технології, не тільки в питанні виборчого процесу, а взагалі користуватись електронними послугами. Так, багато людей користуються, але це, якщо говорити відверто, молодь. Старше покоління поки що не довіряє технологіям, тому що не має навичок. Тому тут питання зрілості і довіри, тому що коли у людей більше навичок і якийсь досвід користування цими сервісами, вони довіряють і можливості голосувати онлайн чи за допомогою машин з електронного голосування, довіряють виборчому процесу в цілому. Тому це поступовий процес. Довіра не виникає одразу, вона виникає етапами, тому нам потрібно створювати умови, як технічні, так технологічні, так і правові, щоб цю довіру отримати», - сказала Вікторія Подгорна.
В свою чергу, старший юридичний радник Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) Денис Ковриженко зазначив, що довіра – це комплексна річ, яка пов’язана не тільки з самими технологіями, а й рівнем довіри до Центральної виборчої комісії.
«Ми бачимо певну позитивну динаміку, якщо вона буде закріплена, то в принципі від довіри до цієї інституції значною мірою залежить і сприйняття. Другий аспект – це довіра до технологій, зрозумілість, ясність, точність, апробованість в ході різноманітних експериментів. Третій аспект – утримання політиків від дискредитації тих чи інших технологій з політичних міркувань. Тому що у нас дуже часто деякі політичні діячі більше маніпулюють громадською думкою, ніж наводять якісь докази. Достатньо будь-якого незадоволення політичним лідером чи результатом, як під сумнів буде поставлена технологія вставлення результатів виборів, якими він незадоволений. Відповідно такі маніпуляції, якщо вони витікають з вуст декількох серйозних гравців, можуть поставити під сумнів використання самої технології. Тому я думаю, має бути політичний консенсус, що, умовно кажучи, сторона яка програє, все одно сприймає свій програш за відсутності доказів того, що результати були сфальсифіковані чи спотворені. Наявність довіри до ЦВК дозволяє підвищити загальну довіру до процесу. Ще одна важлива складова – це загальна комп’ютерна грамотність і грамотність використання технологій. Варто відзначити ще один аспект – це захищеність самої системи, достатньо якоїсь серйозної атаки, за якою система ляже і тоді постане питання довіри до цієї системи», - сказав він.
Аналітик даних Роберт Лорян навів результати Індексу демократії у світі, відповідно яким Україна є однією з лідерів щодо недовіри громадян до результатів виборів. Він зазначив, що запровадження нових технологій, зокрема і щодо електронного голосування, повинно мати чіткі та прозорі мету і завдання, а також проблему, яку вони повинні вирішувати.
«Звичайно, якщо буде досягнуто консенсус в суспільстві на політичному рівні щодо того, що застосування цієї технології дійсно потрібне, дійсно вирішує якусь проблему, це зможе знівелювати виникнення сумнівів щодо прозорості функціонування цієї системи. І друге, будь-яка інноваційна система, яка буде працювати у нас на виборах, повинна мати доволі прозорі механізми, зокрема можна говорити про відкритий код, про відкрите програмне забезпечення, щоб будь-хто міг дослідити, як працює ця система і дати свої експертні рішення», - сказав він.