23 січня 2019 року Кабмін оприлюднив розпорядження, яким розподілив 824 мільйони гривень на соціально-економічний розвиток у частині фінансування 2 805 об’єктів та заходів у різних областях України. Ці кошти, як і 12 мільярдів гривень, що були виділені протягом 2016-2018 років, мали би вирішити хоча б частину проблем регіонів, певною мірою урівняти та збалансувати їхній розвиток, забезпечити його сталість.
Проте субвенція на соціально-економічний розвиток окремих територій таких завдань не виконала і де-факто перетворилася на елемент взаємодії політиків із територіальними громадами задля здобуття електоральних переваг на найближчих виборах. Попередні результати досліджень Громадянської мережі ОПОРА доводять, що бюджетні кошти все частіше витрачаються на дріб'язкові придбання на зразок принтерів, м’ясорубок, шкільних парт чи велосипедів, а не на серйозні інфраструктурні проекти.
Так, протягом останніх трьох років середній розмір однієї субвенції зменшився з 660 тис. грн у 2016 році до 294 тис. грн (або на 55,5%) під час першого розподілу субвенцій у 2019 році.
Так, згідно з Розпорядженням Кабміну №39 є цілі райони України, де понад 90% заходів із соціально-економічного розвитку регіонів – це дріб’язкові придбання, які навряд чи зможуть забезпечити сталий розвиток.
Наприклад, 34 із 50 субвенцій, що були виділені для Снігурівського району Миколаївської області – це закупівля принтерів та БФП вартістю 1 400 грн. Решта заходів – теж придбання телевізорів, меблів чи навіть гуми для шкільного автобуса вартістю 4000 грн. Такі ж придбання і в Роменському районі Сумської області, де основним напрямом субвенції стала закупівля меблів для навчальних закладів.
Такі принципи використання державних коштів у рамках цієї програми можна помітити у межах всієї країни, адже 37% від усього переліку субвенцій – об’єкти вартістю менше ніж 50 тисяч гривень. Варто відзначити, що більшість з цих заходів – це одноразові придбання для навчальних закладів, а не системна програма вирішення проблем регіонів.
Як і в попередні роки, одним із головних викликів процесу розподілу субвенцій також стало нерівномірне спрямування коштів до різних регіонів України. У цьому контексті перший розподіл державних фінансів у 2019 році не став винятком.
Так, найбільша сума коштів була направлена до Івано-Франківської області – 85,8 млн грн, Київської – 64,3 млн грн, Чернівецької – 53,6 млн та Львівської – 50,4 млн. У свою чергу, для реалізації заходів у Хмельницькій області було виділено 12,9 млн грн, а у Луганській та Запорізькій – лише 5,8 млн грн.
Крім того, у контексті розподілу субвенцій між різними регіонами України, не можна не згадати і про абсолютно неспівставну кількість заходів, які були профінансовані у різних областях. Так, 46% об’єктів, на які були виділені кошти, знаходяться на території п’яти областей: Миколаївської (368), Київської (294), Сумської (219), Рівненської (207) та Чернівецької (193).
Таким чином, перший розподіл субвенцій у 2019 році, як і в попередні роки, залишається нерівномірним, непрозорим і значною мірою необґрунтованим в частині процесу розподілу коштів субвенцій. Крім того, перелік профінансованих об’єктів вкотре доводить можливість впливових депутатів-мажоритарників та політичних партій впливати на формування переліку об’єктів, які будуть фінансуватися з державного бюджету.
Так, у період червня 2018 – січня 2019 років спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА зафіксували 1 506 випадків використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації на користь народних депутатів та політичних партій. Більшість з них стосувалася саме субвенцій на соціально-економічний розвиток.
Таке використання бюджетних ресурсів може стати однією з ключових загроз для конкурентності виборів під час виборів до парламенту в 2019 році.
З цією метою ОПОРА підготувала та надіслала Кабміну детальні рекомендації, які містять пропозиції щодо забезпечення більш прозорого та рівномірного розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток окремих територій, а також попередження випадків зловживання адмінресурсом під час загальнонаціональних виборів 2019 року. Проте дані рекомендації, як і рекомендації підготовлені Рахунковою палатою, у проекті змін до Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» не були враховані. А це значить, що процедури розподілу субвенції на соціально-економічний розвиток і надалі міститимуть положення, які дозволяють впливовим депутатам-мажоритарникам та політичним партіям впливати на формування переліку об’єктів, які будуть фінансуватися з державного бюджету.
Тому ОПОРА закликає Кабінет Міністрів врахувати вже оприлюдненні рекомендації задля унеможливлення використання коштів платників податків для фактичної непрямої агітації виборців.
Дослідження щодо розподілу державних субвенцій у 2018 році
Дослідження щодо розподілу державних субвенцій у 2017 році