(Інформація станом на 10 березня 2014 року)
1. Кадрові зміни серед керівників органів місцевої влади, їхня партійна приналежність
Перебудова центральної владної вертикалі, спричинена масовими громадськими протестами, поки що лише частково торкнулася Одеської області. Швидкого і масштабного оновлення керівних кадрів на рівні місцевих органів державної влади та в структурі місцевого самоврядування Одещини не спостерігається. Більшість місцевих державних адміністрацій продовжують очолювати представники ПАРТІЇ РЕГІОНІВ. З 26 керівників РДА були позбавлені посад лише 3 (керівники Красноокнянської, Розділнянської, Татарбунарської РДА), ще 5 подали заяви на звільнення (керівники Ізмаїльської, Кодимської, Комінтернівської, Котовської, Савранської). В кінці лютого з лав ПАРТІЇ РЕГІОНІВ вийшов міський голова Іллічівська Валерій Хмельнюк, селищний голова Савраня Володимир Юзьков, міський голова Котовська Анатолій Іванов і секретар ради міста Котовськ Петро Обертайло.
Посаду голови Одеської обласної державної адміністрації зайняв Володимир Немировський, який з 2009 року очолював обласну організацію «Фронт Змін» і на момент призначення був депутатом обласної ради і керівником фракції. Його попередник на посаді голови Одеської ОДА керівник обласної організації ПАРТІЇ РЕГІОНІВ Микола Скорик встиг лише чотири місяці покерувати адміністрацією. Володимир Немировський на одній зі своїх прес-конференцій недвозначно пообіцяв на 90 % переглянути керівний склад державних структурних підрозділів на Одещині.
Двоє представників ВО «Батьківщина» Володимир Шершенецький і Олександр Бринза очолили Овідіопільську та Савранську районні ради відповідно. Віктор Сорока, представник ВО «Свобода», очолив Балтську райраду. На фоні збереження домінуючих позицій ПАРТІЇ РЕГІОНІВ у представницьких органах Одеської області, такі кадрові успіхи «Батьківщини» і «Свободи» є помітними, але не надто вагомими.
2. Зміна балансу політичних сил в області після подій Євромайдану
В цілому Партія регіонів повільно, але поступово втрачає впливовість в Одеській області. Партійні функціонери публічно осуджують В. Януковича та визнають, що теж несуть політичну відповідальність за ситуацію (це зокрема, керівник обласного осередку ПАРТІЇ РЕГІОНІВ Микола Скорик, керівник Білгород-Дністровської організації ПАРТІЇ РЕГІОНІВ Микола Чорнолуцький). Вихід частини нардепів від Одещини з фракції ПАРТІЇ РЕГІОНІВ у Верховній раді посилив і так значні репутаційні втрати для партії. В місцевих радах відтік депутатів з фракцій дещо менший, але також має місце. Але ПАРТІЯ РЕГІОНІВ хоч і досить ослаблена, втім не знищена остаточно – багато депутатів місцевих рад зайняли вичікувальну позицію, а звільнені посадовці-регіонали, сподіваючись на тимчасовість цієї ситуації, розраховують її перечекати, зберігши свої позиції. Тому, якщо ситуація почне розгортатись у негативному для чинної центральної влади світлі, то ПАРТІЯ РЕГІОНІВ у будь-який момент готова поновити свої впливи.
Загальна впливовість партії «Батьківщина» підвищилась, але, оскільки в Одеський області представники «Батьківщини» останні майже 10 років не займали ключових посад в органах влади та не мали більшості в місцевих радах, зараз ріст впливу зводиться до того, що їх лише перестали відверто ігнорувати у провладних коридорах.
Фракції «Фронту Змін» у місцевих радах не скрізь представлені й не надто чисельні. Мережа партійних осередків не є надто розгалуженою, тому якщо навіть новий губернатор, який представляє «Фронт Змін» і спробує здійснити масштабні кадрові ротації в РДА та інших підпорядкованих йому підрозділах, то зіткнеться з банальною відсутністю партійних кадрів.
У разі обрання Едуарда Ґурвіца мером Одеси, вплив «УДАРу» в Одесі різко зросте. Наразі, якихось впливових посад у владних коридорах ударівці не отримали. Найбільшу цікавість до партії Кличка виявляють окремі регіонали, які шукають можливість вдало змінити свою партійність.
«Родіна» – «одеська партія» Ігора Маркова, що має фракції в обласній та міській радах. Починаючи з парламентських виборів 2012 року, партія перебуває у стадії напіврозпаду, коли Марков, на вимогу ПР, відмовився від участі партії у виборах до Верховної Ради. І сам балотувався як самовисуванець. Після його арешту восени 2013 року руйнівні процеси в партії тільки посилились, і зараз мова взагалі йде про розпад її найчисельнішої фракції, яка складала 13 депутатів в Одеський міський раді.
Таким чином, в Одеський області склалась дещо дивна ситуація, коли ПР втратила частину керівного впливу, але зберігає домінуючі політичні позиції, а «опозиційні» політичні сили цей вплив на себе повною мірою не перебрали.
3. Утворення нових громадських ініціатив і політичних сил
Основні нові громадські ініціативи здебільшого формуються в двох паралельних площинах. З одного боку середовище Євромайдану – народні ради, «Автомайдани», «Самооборона», люстраційні різноманітні комітети. З іншого – організації, що представляють інтерес Російської Федерації – «Молодіжна єдність», «Народна Альтернатива», «Спротив».
Щодо перших, то очікується, що вони в той чи іншій спосіб долучаться до кампаній опозиційних політичних сил у якості агітаторів, членів комісій, спостерігачів. Ймовірно, це буде на індивідуальній основі, але можливі й факти публічної підтримки тих чи інших кандидатів певними громадськими утвореннями. Крім того, частина представників цих рухів може бути задіяна у виборчій кампанії або в різних безпосередньо громадських проектах не пов'язаних із якимись політичними силами.
Щодо других, то вони локалізовані переважно в місті Одеса, на відміну від середовищ Євромайдану, які діють і в районах області. Крім цього, їхня чисельність та готовність до активної дії, не пов'язаної безпосередньо із «боротьбою за руський мир» дуже обмежена. Тому, якщо у виборах не буде відверто проросійського кандидата, то вони не відіграватимуть активної ролі у них.
4. Ключові зміни у структурі правоохоронних органів (МВС, Прокуратура, СБУ) та судовій гілці влади станом на березень 2014 р.
В Одеській області поки що змінились тільки керівник обласного УМВС та обласний прокурор. При чому на керівника УМВС поставили колишнього керівника ДАІ, а прокурором став колишній районний прокурор з Миколаївщини. Найбільш кардинальна зміна відбулася в СБУ, керувати якою тепер буде людина, причетна до захоплення офісу партії «Родіна» в Одесі. Через це очікують, що увага до проросійських активістів з боку СБУ буде більш пильною. Й дійсно, вже невдовзі після призначення нового керівника «провідних діячів руського руху» Одеси було викликано на допит в СБУ, а самі вони почали говорити про політичні переслідування.
5. Позиціонування депутатів Верховної Ради України від області
Шість народних депутатів з Одещини вже вийшли з фракції ПАРТІЇ РЕГІОНІВ у Верховній Раді: Геннадій Труханов, Леонід Клімов, Іван Фурсін, Віталій Барвиненко, Олександр Пресман, Юрій Крук.
6. Якою є структура медіа-ринку в області і як змінився інформаційний простір регіону після подій Євромайдану.
Регіон має розвинений медіа-простір. Друкованих засобів масової інформації в області зареєстровано понад 800, телерадіокомпаній – 114 (на 1.01.07). В останні роки стрімко розвинувся й ринок Інтернет-видань, яких тільки в обласному центрі зараз біля двох десятків. Особливістю Одеського регіону є значний вплив недержавних комерційних ЗМІ. При цьому більшість з них зосереджена в обласному центрі та прилеглих населених пунктах.
Поза межами обласного центру більший вплив мають ЗМІ, серед засновників яких є органи державної влади та місцевого самоврядування. Діяльність останніх в основному зосереджена на відображені роботи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Здебільшого в районах області діють мас-медіа, засновниками яких є органи виконавчої влади та місцевого самоврядування. Серед райцентрів, де успішно діють незалежні ЗМІ можна зазначити міста Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Котовськ.
Окремою групою можна виділити ті ЗМІ, які розповсюджуються серед працівників окремих підприємства: газети «Портовик» (ІМТП), «Дунаєць» (УДП), «ОПЗ» (ОПЗ) тощо.
Євромайдан не мав суттєвого впливу на одеський медіа-простір. Так, деякі ЗМІ дещо змінили редакційну політику, але перерозподілу медіа-простору не відбулося.
Структура одеського медіа-ринку має такий вигляд:
- ЗМІ, серед засновників яких є органи державної влади та місцевого самоврядування:
У цій групі слід виділити ЗМІ, які транслюються або розповсюджуються на територію всієї області: Одеська обласна державна телерадіокомпанія, «Одеські вісті» (тираж 16 000 примірників, засновник – облрада). Значну частину в цій групі складають ЗМІ, які діють на території окремих населених пунктів або районів. Серед цих ЗМІ найбільш тиражним є «Одеський вісник» (тираж – 18 000, засновник – Одеська міська рада, розповсюджується у м. Одеса). Слід зазначити, що у великих містах часто діють паралельно газети міської та районної влади, які зосереджують свою увагу здебільшого відповідно або на житті міста, або – району. В невеликих населених пунктах зазвичай діє єдиний друкований орган. - Недержавні ЗМІ:
Медіа-холдинг «ГЛАС» (ТРК «ГЛАС», «Плюс», «Страна советов», радіостанція «ГЛАС»). Кожне з ЗМІ цього холдингу має свою індивідуальну спрямованість: наприклад, «Плюс» – інформаційно-аналітичну, «ГЛАС» – інформаційно-розважальну, значну частину в ефірі займають авторські програми, «Страна советов» – здебільшого розважальний формат.
Медіа-холдинг «100%» (ТРК «ОНТ», «Реноме», «100%», «Здоров'є») – інформаційно-розважальна спрямованість.
У сфері створення інформаційних та інформаційно-аналітичних продуктів активно діють: «G-TV», «ГРАД», 7-й канал, «Перший міський», ТРК «Круг», «ТV-точка» («Академия») тощо.
В обласному центрі працює більше десятка телекомпаній – операторів кабельного телебачення. Вони здійснюють ретрансляцію багатьох вітчизняних, російських та інших закордонних виробників інформаційної продукції. Деякі з них випускають власні програми. У густонаселених районах міста працюють телекомпанії «Черное море» та АРС (Київський район), а також «Бриз», «Норма», «Элан» (Суворовський район), у центрі міста – «Реноме», «Реал ТБ», «Эфир», «Альфа», «Сана плюс» тощо. За думкою експертів, останнім часом на цьому ринку спостерігаються тенденції монополізації.
Серед основних радіокомпаній можна зазначити: «Армянское радио», «ГЛАС», «Мое радио», «Одесса-мама», «Просто радіо», «Радіо-Сана», «Южная столица», «FM-1», представництва «Европы+», «Мелодии» та «Нашего радио» в Одесі тощо.
Більшість недержавних друкованих ЗМІ зосереджена в м. Одеса та має суспільно-політичне спрямування. Здебільшого їх матеріали присвячені висвітленню локальних проблем, хоча практично в кожній з газет є загальнонаціональний інформаційний блок та аналітичні авторські матеріали з питань нагальних суспільно-політичних процесів. На медіа-ринку присутні як тижневики, так і газети, що виходять декілька разів на тиждень. Серед основних газет можна зазначити: «Вечерняя Одесса», «Время Ч», «Деловая Одесса», «Порто-франко», «Час пик», «Юг» тощо.
Дуже швидко розвивається й інший сегмент одеського медіа-простору – інформаційні агенції та Інтернет-видання. Останнім часом спостерігається їх постійне кількісне зростання та посилення впливу в інформаційному просторі. Серед основних зокрема «Думска.net», «Таймер», «Новий регіон», «Odessa-daily», «Погляд з Одеси», «Новостник», «Контекст-Причорномор’є», «Круг-інформ», «Откат», «Репортер» тощо.
7. Позиція місцевих політичних еліт щодо подій Євромайдану та позачергових президентських виборів
Після подій Євромайдану місцеві політичні еліти Одещини зайняли вичікувальну позицію. По-перше, вичікують, чи вибори взагалі відбудуться, а по-друге – чекають, хто стане переможцем президентської гонки й вже від цього будуть діяти. Звісно, частина місцевих еліт буде задіяна в кампаніях окремих кандидатів, але далеко не всі. Так, наприклад, частина регіоналів непублічно заявляють, що на місцях не будуть брати активної участі в кампанії кандидата від ПАРТІЇ РЕГІОНІВ і що керівництво партії може на них не розраховувати. Це матиме значні наслідки, з огляду на те, що більшість місцевих еліт була постійно пов'язана із ПАРТІЄЮ РЕГІОНІВ. Утім, ситуація може змінитися.