15 жовтня у Польщі пройдуть парламентські вибори, за результатами яких має бути обрано 460 послів до Сейму і 100 депутатів Сенату. До дня голосування політичні сили підходять в умовах запеклої конкуренції і в обставинах вже звичної поляризованості  суспільства, яке шукає альтернативу двом провідним партіям. Відтак, саме треті політичні сили матимуть «золоту акцію» для формування більшості.

За даними останніх соціологічних опитувань, ситуація з позиціюванням у передвиборчих перегонах в Польщі дещо змінилася порівняно з тією, якою вона була ще місяць тому. Якщо два основні лідери – «Право і Справедливість» та «Громадянська коаліція» – залишаються практично незмінно на своїх позиціях, то найбільш затята боротьба триває серед так званих третіх сил, які борються за голоси виборців, котрі не визначилися, за кого голосуватимуть, або лише знають, що точно не будуть голосувати за «Право і Справедливість» і «Громадянську коаліцію».

Найважчі вибори для «ПіСу»

Це найважчі вибори для правлячої партії «Право і Справедливість» з 2015 року. Якщо раніше ми могли припускати, що «ПіС» вперше не матиме однопартійної більшості, то тепер ми ставимо питання, чи взагалі зможе ця партія сформувати коаліційний уряд. Звичайно, партія влади залишається основним претендентом на формування більшості та власного коаліційного уряду, але тепер це не єдиний можливий сценарій.

Крім цього, польські коментатори також погоджуються з тим, що це найважливіші вибори у Польщі з 1989 року.

За даними останнього (9-10 жовтня, IBRiS для RMF FM та «Rzeczpospolita») соціологічного опитування, до Сейму пройдуть п'ять політичних партій (блоків). Рівень їхньої підтримки такий:

  • «Право і Справедливість» – 33,5%;
  • Громадянська коаліція (Громадянська платформа) – 28%;
  • «Третій шлях» – 10,9%;
  • «Нова лівиця» – 10,1%;
  • «Конфедерація» – 9,2%.

Нагадаю, що прохідний бар'єр у Польщі становить 5% для політичних партій і 8% для партійних блоків.

Водночас є й інші соціологічні опитування, які показують дещо інші відсотки для трьох останніх політичних сил.

За останній місяць ситуація змінилася за рахунок третіх політичних сил: якщо «Право і Справедливість» та «Громадянська коаліція» давно вперлись у власну електоральну стелю і не можуть взяти більше 33% та 28% відповідно, канібалізуючи (відбираючи голоси) своїх потенційних партнерів по коаліції, то інші три партії – «Конфедерація», «Третій шлях» та «Нова лівиця» – останнім часом нарощували підтримку.

Поляки у пошуках альтернативи

Треті політичні сили нароститиздобувають все більшу підтримку, також змінився їх рейтинг. Якщо ще два місяці тому однозначним лідером серед них була «Конфедерація», якій пророкували щонайменше 13% чи навіть усі 15%, то сьогодні на третій позиції опинився «Третій шлях» із показником у майже 11%. Майже стільки ж несподівано має «Нова лівиця» (10%), і лише тоді вже йде «Конфедерація» (трохи більше 9%).

Усі три політичні сили мають приблизно однакові показники, які коливаються у межах близько 10%, що не так далеко від 8-відсоткового виборчого бар'єру. Для них дуже важливо щонайменше виконати програму-мінімум, адже в іншому разі вони втрачають усе. Це, відповідно, суттєво вплине на зміну кінцевого розподілу депутатських мандатів на користь «Права і Справедливість». Це пов'язано з особливістю виборчої системи партійного представництва за партійними списками за методом Д'Ондта, яку використовують на виборах до Сейму – вона більш сприятлива для великих політичних партій при переведенні голосів виборців у депутатські мандати.

Змагання трьох політичних блоків

У польському суспільстві відчутна втома від поляризації та двопартійного протистояння. Поляки активно шукають альтернативу для «Права і Справедливості» та «Громадянської платформи». Саме тому окреслився третій блок політичних сил, за які сумарно готова голосувати майже третина виборців.

Фактично в політичній системі Польщі сформувалися три блоки, які мають приблизно по третині голосів виборців: це правлячий консервативний блок «Об'єднаної правиці», лівоцентристський блок «Громадянської коаліції» і блок третіх сил. Однак ці політичні сили дуже різношерстні за ідеологічними спрямуваннями. Я не уявляю, за яких обставин вони могли б працювати разом – хіба що за винятком можливої співпраці «Третього шляху» і «Нової лівиці».

«Золота акція»

Уже очевидно, що за результатами голосування долю майбутньої парламентської більшості та уряду визначатимуть не так «Право і Справедливість» або «Громадянська коаліція», а треті сили. Тут простежується певна подібність до ситуації за підсумками нещодавніх парламентських виборів у Словаччині – лише з тією відмінністю, що «золоту акцію» матиме не одна, а дві політичні сили. Адже жодному з двох лідерів перегонів не буде достатньо союзу з однією політичною силою для формування коаліції.

Відтак, може сформуватися провладна коаліція «Права і Справедливості» з «Конфедерацією» разом з «Третім шляхом» або опозиційна коаліція «Громадянської коаліції» з «Третім шляхом» та «Новою лівицею». Першу буде створити важче, ніж другу. Тож можна вважати, що в опозиції чи не вперше з'явився реальний шанс змінити «ПіС» при владі. За даними опитувань, зараз сумарно вони набирають 49% голосів, тоді як потенційна коаліція двох правих сил – лише 43% голосів. Перемога «Права і Справедливості» може бути пірровою. Подібна дилема нещодавно стояла перед партією Роберта Фіцо SMER, яку йому допоміг позитивно розв'язати Пеллегріні зі своєю партією «Прогресивна Словаччина», який погодився увійти в коаліцію.

Водночас із погляду майбутніх домовленостей варто наголосити на мотивації «Третього шляху» і «Конфедерації». «Третій шлях» потенційно готовий до коаліції з «ПіС» – і саме для того, щоб залишити собі таку можливість, вони відмовилися йти на вибори єдиним списком разом з «Громадянською коаліцією», чого дуже хотів Дональд Туск. Однак перед «Третім шляхом» буде ризик того, що коаліція з Ярославом Качинським буде репутаційно руйнівною, адже чи не всі попередні партнери «ПіС» зазнали політичного краху.

Натомість «Конфедерація» не надто зацікавлена брати участь у формуванні коаліції з будь-ким, але не проти проведення ще одних парламентських виборів у Польщі – позачергових. Тому, коли вони стоятимуть перед вибором щодо того, чи йти в коаліцію з «Право і Справедливість» або «Громадянською коаліцією», то більшість її представників можуть обрати варіант утриматись і спостерігати за тим, як переможців виборів метушитимуться в безнадійних спробах назбирати голосів для формування більшості. Разом із тим, оскільки «Конфедерація» – не монолітна політична сила, а складається з кількох автономних фракцій, можливо, окремі з її депутатів потенційно можуть погодитись увійти у коаліцію з «ПіС», якщо партії влади не вистачатиме кількох голосів.

Небезпека фальсифікації виборів

Через це в суспільстві почали активно говорити про побоювання фальсифікацій результатів голосування. Про таку ймовірність стверджує близько 40% опитаних, що для країни-члена ЄС є несподіваним. На відміну від українців, які звикли не лише до розмов про впливи влади на результати голосування, а й певних фальсифікацій, наприклад, за часів Януковича, для Польщі це є очевидною ознакою деградації її демократичних інститутів.

Такі побоювання пов'язані не так з присутністю очевидних фактів приготувань до впливу влади на результати голосування, як у низькому рівні довіри польського суспільства до її готовності чесно програти вибори. Це питання рівня політичної культури та практик. І це та тонка межа, яка завжди розмежовувала країни розвинених демократій від країн із перехідною демократією.

Якщо «ПіС» не вистачатиме, наприклад, 5 мандатів для формування більшості, чи наважиться влада «намалювати» їх, а згодом «купити» кілька додаткових депутатських мандатів в опозиційних сил? Це питання наразі риторичне.

Чи можливі позачергові вибори

Якщо після виборів влада або опозиція не зуміють домовитися з третіми силами про конфігурацію коаліції, за яку будуть готові проголосувати щонайменше 231 депутат Сейму, то, з великою ймовірністю, в Польщі відбудуться ще одні парламентські вибори, але цього разу позачергові.

Наразі про такий сценарій говорити передчасно, адже «Право і Справедливість» докладатиме максимальних зусиль, щоб цього не сталося – ця партія найменше зацікавлена у таких виборах. Того самого не можна сказати про треті сили і навіть «Громадянську коаліцію». Нагадаю: саме з цієї причини день голосування призначили на 15 жовтня, а не, скажімо, на 5 листопада. Прогнозувати, якими можуть бути результати та наслідки позачергових виборів складно і передчасно, але якщо це таки трапиться, то Польща зануриться у дуже тривалу політичну кризу.

Та хоч би якими були результати парламентських виборів у Польщі, для України це особливо нічого не змінить у розумінні стрімкої нормалізації відносин з цією країною-сусідом. Незалежно від формату коаліції та складу нового уряду, вони будуть надзвичайно строкатими, що суттєво ускладнюватиме пошуки компромісу для ухвалення рішень. І Україна та українські питання можуть періодично ставати заручниками внутрішньокоаліційних та міжпартійних домовленостей.