Громадянська мережа ОПОРА презентувала рекомендації щодо реінтеграції українських біженців до суспільно-політичного життя України, зокрема перших повоєнних виборів на базі дослідження "Медіаспоживання та громадська активність українців у Польщі". Представники ОПОРИ повідомили, що це перше дослідження серед українців, які опинилися за кордоном у пошуках прихистку від російської агресії в Україні. Надалі мережа планує провести серію аналогічних за методикою досліджень в інших країнах.

На обговоренні були присутні представники Центральної виборчої комісії України, Національної поліції, Національної ради із питань телебачення та радіомовлення, Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) та громадських організацій.

"Попри майже рік перебування українців на території Польщі, наші громадяни зберігають тісний емоційний зв'язок з Україною, та не покидають українського інформаційного поля", — прокоментував результати дослідження аналітик даних ОПОРИ Роберт Лорян. Для переважної більшості українців збереження зв’язку з Україною є надзвичайно важливим. Оцінюючи за 10-бальною шкалою важливість збереження відносин з Батьківщиною, 89% респондентів оцінили її у 9 — 10 балів.

За даними дослідження майже половина опитаних ОПОРОЮ українців у Польщі або зовсім не хочуть (28%) або дуже незначною мірою хотіли б  брати активну участь у діяльності будь-якої групи, яка займається політичними питаннями в Україні. Більш-менш таке бажання проявляють 22%. Ще нижче оцінки власної можливості брати активну участь у діяльності будь-якої групи, яка займається політичною діяльністю в Україні.

Попри такі песимістичні настрої щодо власної участі в політичному житті України 81,6% респондентів заявили, що мають наміри проголосувати на загальнонаціональних виборах під час перебування у Польщі. "Зазвичай голосування є соціально схвальною поведінкою, і люди неохоче демонструють своє небажання долучатися. Однак у цьому випадку обов’язкова участь у виборах виглядає принциповим питанням для переселенців через те, що це важлива подія для держави, — каже Роберт Лорян. — У порівнянні із активністю на останніх загальнонаціональних виборах народних депутатів України в 2019 році зараз у респондентів бажання брати участь у виборах є більш високим".

Більше половини потенційних учасників (56%) виборів готові витратити на участь стільки часу, скільки буде для цього потрібно. Від півтори години до 2+ годин готові витратити 11%, від 1 до 1.5 години — також 11%, від 30 хвилин до 1 години готові витрачати 6.5% і менш ніж півгодини — 9% опитаних. Якщо вибори будуть організовані в звичайній (не електронній) формі, то респонденти все одно демонструють наміри взяти участь в голосуванні. Більшість готові витратити навіть декілька днів та проїхати сотні кілометрів, щоб взяти участь у виборах. Прихильники особистого голосування сподіваються на відкриття достатньої кількості дільниць у Польщі, щоб уникнути великого натовпу. Під час глибинних інтерв’ю учасники неодноразово висловлювали острах через можливі черги перед консульствами, про що свідчить попередній досвід. Разом із тим, деякі переселенці відверто кажуть, що не зможуть дозволити собі значних витрат на участь у виборах через брак грошей, часу або за станом здоров’я.

З приводу зручності різних форм участі у виборах думки потенційних учасників виборів розділилися — 27% хотіли б голосувати особисто шляхом відвідування дільниці закордонного округу в Польщі і 28% надають перевагу цифровому голосуванню з підтвердженням особистості.  А найбільш поширеною відповіддю було визнання обох форм однаково зручними – так вважають 42% переселенців, які планують взяти участь в голосуванні. Платформою для онлайн-голосування називають мобільний застосунок "Дія", тому що багато переселенців мають його та використовують як документи в Польщі. Хоча дехто висловлює занепокоєння у чесності проведення онлайн-виборів через можливі фальсифікації, втручання у голосування чи хакерські атаки.

Дослідження ОПОРИ демонструє, що соціальні мережі є основним джерелом новин для 68% опитаних. Це понад ⅔ серед усіх залучених джерел інформації, що значно випереджають інші види джерел за кількістю звернень до контенту і часом споживання новин. Перевагами соцмереж респонденти називають швидкість отримання інформації, зручність, великий вибір каналів та інформативність. Інформація яка подається в соціальних мережах, найбільш відповідає цим критеріям з чим власне пов’язане так домінування в інформаційному полі платформ спільного доступу. Найпопулярніший серед соціальних мереж —Телеграм — 64% респондентів використовували його для читання новин. 44% опитаних вважають його головним джерелом інформації. Ключова його перевага — оперативність. Тож українські біженці в Польщі глибоко занурені в спостереження за подіями в Україні і роблять це щодня або майже щодня. Варто очікувати, що саме українські групи в соціальних мережах стануть основним для проведення агітаційних кампаній під час виборів.

Разом з тим, дезінформація залишається одним із важливих викликів, який постає перед державою, громадянським суспільством та населенням країн. Вплив не можна переоцінити: вона відображається на суспільній думці, виборах, безпеці держави і людей, здоров’ї та житті, кар’єрі тощо. 66% від усіх учасників дослідження зазначили, що в Інтернеті зустрічається багато дезінформації та фейків про Україну, 7% вказали на наявність фейків в медіапросторі Польщі. Проте абсолютна більшість респондентів вважають, що здатні відрізняти якісну інформацію від фейкової (64%) від усіх, 21% вказали на протилежне і лише 14% не визначились з позицією.

"Держава та громадянське суспільство повинні спільно працювати над виробленням ефективних механізмів протидії дезінформації, — наголосив аналітик ОПОРИ Роберт Лорян. — Особливо, під час виборчих процесів, коли відбувається максимальна поляризація суспільства. Й хоча новий Закон про медіа значно просунув можливості реагування держави на виклики, які створюють новітні інформаційні технології,  питання протидії та водночас збереження свободи слова вимагає комплексного підходу". Задля інформаційної безпеки потрібно одночасно працювати над кількома напрямками: освітою та підвищенням обізнаності громадян; налагодженням співпраці з технологічними компаніями; заохоченням девирсифікації ЗМІ; запровадженням регулювання онлайн-реклами; забезпеченням прозорості ЗМІ; проводити постійні моніторинги та дослідження.

"Вже сьогодні нам потрібно готуватися до подолання серйозних проблем, які чекатимуть нас у майбутньому, та напрацьовувати рішення, що стануть основою для організації післявоєнних виборів, — підсумував аналітик ОПОРИ. — Серед ключових викликів, які стоять за проведенням післявоєнних виборів: актуалізація бази даних Державного реєстру виборців; виборча інфраструктура; інформаційна безпека; забезпечення регіонального представництва; інформаційне забезпечення виборів; нлежна організація виборчого процесу; контроль над дотриманням виборчого законодавства; регулювання та контроль онлайн агітації. Більшість з цих викликів потребують законодавчих змін, над якими ведеться активна робота та дискусія в пошуках найкращих рішень".

Серед опитаних українців у Польщі спостерігається деяка полярність думок щодо взаємодії з державою. З однієї сторони, деякі респонденти зазначають що з боку України робиться достатньо в аспекті взаємодії, також відмічали що не очікують посилених кроків з боку Держави, оскільки Україна сама потребує допомоги і повинна підтримувати громадян що лишились. З іншої сторони, є певна кількість людей, які демонструють незадоволеність у взаємодії з Державою, це стосується певних бюрократичних аспектів, таких як оформлення документів, взаємодія з адміністративними органами тощо. Деякі респонденти зазначили, що Держава повинна робити все можливе, щоб забезпечити умови для повернення українських біженців після війни.

Узагальнючи, всі запити вимушено переміщених українців, можна виділити кілька основних запитів до держави:

  • Консульські послуги: спростити отримання біженцям за кордоном консульських послуг, таких як переоформлення та видача документів,  консультації з питань юридичної та медичної допомоги.
  • Поширення інформації: регулярне спілкування з біженцями за кордоном і інформування їх про будь-які події, пов’язані з їхнім перебуванням закордоном та можливостями щодо повернення та реінтеграції
  • Зменшення цифрової нерівності.
  • Доступ до інформації: забезпечення біженцям за кордоном доступ до точної та актуальної інформації про програми та послуги реінтеграції, зокрема про те, як подати заявку, критерії прийнятності та процес подачі заявки.
  • Канали зв’язку: надання біженцям за кордоном декілька каналів зворотнього зв’язку від держав, наприклад гаряча лінію телефону, електронна пошта, форма зв’язку, тощо.
  • Співпраця з організаціями, які працюють з біженцями, такими як Управління Верховного комісара ООН у справах біженців і неурядовими організаціями.
  • Психологічна підтримка: консультування та терапія, щоб допомогти біженця подолати стрес від наслідків російської агресії та реінтеграції та переходу в нове середовище.