5-6 травня у Відні відбулася Додаткова зустріч ОБСЄ з питань людського виміру, присвячена ролі правозахисників та свободи мирних зібрань в сучасному світі.
В конференції під головуванням Фінляндії взяли участь більш як 300 представників країн-учасниць ОБСЄ, правозахисних і громадських організацій. Подія відбулася до 50-ї річниці підписання Гельсінських угод, які визначили зобов’язання країн щодо дотримання громадянських свобод та прав людини.
Фото: Катерина Міхалевська, Громадянська мережа ОПОРА
Однією з тем конференції була ситуація зі свободою мирних зібрань в Україні – як на підконтрольних державі територіях, так і на ТОТ. Спікери відзначали, що в Україні, попри воєнний стан, протести та мирні зібрання все ще можливі і громадяни користуються своїм правом на протест. А це демонструє, що і в умовах війни Україна дотримуються демократичних принципів.
Українські правозахисні організації, серед яких Медійна ініціатива за права людини, Ukrainian Legal Advisory Group (ULAG), Центр прав людини ZMINA та Кримська правозахисна група, організували низку спеціальних заходів. На цих сайд-івентах обговорювали, зокрема, історії незаконно затриманих українських цивільних, які перебувають у російському полоні, — найчастіше це місцеві політики, керівники органів місцевого самоврядування та проукраїнські активісти. Переслідування українців паралельно з проведенням так званого «референдуму» про входження окупованих територій до складу РФ у вересні 2022 року було використане для того, щоб легітимізувати окупаційні адміністрації.
Важливою частиною обговорення стало членство Росії в ОБСЄ, яке лишається активним, хоча ця країна систематично порушує принципи організації, проводить агресивну війну проти України та порушує права людини. Генсек ОБСЄ, представник Туреччини Ферідун Сінірліоглу, вважає, що Росію не варто позбавляти членства, оскільки організація може бути майданчиком для дискусії з Москвою.
Разом з тим, ще у 2023 році представник Росії, очільник МЗС країни-агресора Сергій Лавров сумнівався в можливості та необхідності збереження ОБСЄ як організації. А 5 травня 2025 року представниця Росії на початку конференції оголосила, що їхня делегація не братиме участі в обговореннях, адже «ОБСЄ проводить русофобську політику». Однак Росія не поспішає виходити з ОБСЄ і далі використовує свою владу для блокування кадрових рішень та одностайних голосувань щодо ключових питань. Ба більше, Росія утримує у в’язниці та засудила до 14 років ув’язнення за «шпигунство» трьох українців-працівників ОБСЄ, яких затримали в 2022 році.
Також Росія використовує фейкові «українські правозахисні організації» для просування тези про «утиски російськомовних» в Україні. Так, Information Group on Crimes Against the Person позиціонує себе як група, що фіксує злочини та порушення прав людини в Україні з 2014 року, але її соціальні мережі та сайт неактивні. Росіяни використовували цю організацію, щоб просувати на засіданнях ОБСЄ тези про катування російських військовополонених, «заборону російської мовм» в 2017 році, «утиски православної церкви в Україні» в 2016 році, критику закону про колаборантів у 2024 році тощо. На заходах Information Group on Crimes Against the Person в ОБСЄ беруть участь представники російських ЗМІ «Україна.ру», а також росіянин Міхаїл Чернов, який у 2023 році просував тези про «нацизм в Україні та катування росіян».
Фото: Катерина Міхалевська, Громадянська мережа ОПОРА
Врешті, спікери конференції підкреслювали: в сучасних умовах проблема обмеження свободи мирних зібрань і переслідування активістів актуальна не тільки в «постсоціалістичних країнах», а й у західних демократіях, що свідчить про глобальність викликів, які стоять перед громадянським суспільством. Уряди різних країн (Росії, Грузії, Киргизстану, Казахстану) використовують закони про «іноземних агентів», щоб суттєво посилити контроль над діяльністю громадських організацій. Аналогічні закони планують прийняти в Сербії та Угорщині.