Мінус три депутатські фракції у Волинській обласній раді та мінус одна фракція у Луцькій міськраді – Громадянська мережа ОПОРА дослідила, як змінювався баланс сил у двох найчисельніших волинських радах VII скликання за період від початку їх каденції до 1 квітня 2020 року.
Напередодні виборчої кампанії з чергових місцевих виборів 2020 року Громадянська мережа ОПОРА оцінила політичну ситуацію у Волинській обласній та Луцькій міській радах VII скликання. Із 7 депутатських фракцій, створених на початку каденції Волинської обласної ради, «на плаву» залишилось лише 4, а також було утворена одна депутатська група із «міксу» депутатів з 3 розформованих фракцій. Кількість позафракційних від одного депутата збільшилась до 16. У Луцькій міській раді із 7 депутатських фракцій, які були створені ще в листопаді 2015 року, залишилось 6. Водночас, кількість позафракційних від одного депутата на початку каденції ради зросла до 7.
Зменшення кількості депутатських фракцій з одночасним збільшенням кількості позафракційних депутатів може свідчити про те, що депутати розчарувались у політичному курсі партій, від яких обирались, а також про те, що не виправдались очікування партій, які вони покладали на своїх представників.
По 7 фракцій і 1 позафракційному депутату – результат формування влади у Волинській обласній і Луцькій міській радах
За результатами місцевих виборів 2015 року найбільшу кількість депутатських мандатів у Волинській обласній раді здобула політична партія «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» – 17. Політична партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність» одержала 13 депутатських місць в раді, партія Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» – 12, Всеукраїнське об’єднання «Свобода» – 7, Радикальна партія Олега Ляшка – 6, «Об’єднання «Самопоміч» – 5, партія «Наш край» – 4.
Відповідно, в ході перших двох сесій у Волинській обласній раді сформовано 7 депутатських фракцій: «Українське об’єднання патріотів – УКРОП», до складу якої увійшли 16 депутатів, «Солідарність» – 13 депутатів, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» – 12 депутатів, Всеукраїнське об’єднання «Свобода» – 7, Радикальна партія Олега Ляшка – 6, Об’єднання «Самопоміч» та «Наш край» – по 4 депутати. Ще один депутат – Олексій Панасюк, який обирався за списками партії «Об’єднання «Самопоміч», залишився позафракційним.
Фракції політичних партій «Українське об’єднання патріотів – УКРОП», Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» та Всеукраїнське об’єднання «Свобода», поділивши між собою керівні посади, формально сформували «більшість» у раді. Друга політична сила за результатами виборів – «Блок Петра Порошенка «Солідарність» – перейшла в опозицію до новосформованої «коаліції».
У Луцькій міській раді за підсумками місцевих виборів 2015 року 15 мандатів отримали представники партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП», 8 мандатів – «Блок Петра Порошенка «Солідарність», 5 мандатів – Всеукраїнське об’єднання «Свобода», по 4 мандати – представники партій Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» та Об’єднання «Самопоміч», по 3 мандати – «Громадський рух «Народний контроль» та Радикальна партія Олега Ляшка.
Такий результат став основою формування у раді 7 однойменних депутатських фракцій. Станом на листопад 2015 року, коли відбулась перша сесія Луцької міської ради, кількість представників у фракціях дорівнювала кількості депутатів, які отримали мандати, балотуючись від тієї чи іншої політичної сили, за виключенням фракції «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Відповідна партія, отримавши 8 представників у раді, сформувала фракцію із 7 депутатів, а депутат Микола Яручик, який брав участь у виборах по списку партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», заявив про свою позафракційність, не увійшовши до складу однойменної з партією фракції.
За підсумками виборів переобрався на свою посаду Луцький міський голова Микола Романюк, який балотувався як висуванець політичної партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Очільнику міста вдалося сформувати навколо себе більшість в міській раді. Коаліцію було сформовано на базі фракцій «Блок Петра Порошенка «Солідарність», Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», «Об'єднання «Самопоміч» та, як демонструють результати сумісних голосувань – фракції «Громадський рух «Народний контроль» і Радикальної партія Олега Ляшка. В опозицію до міського голови перейшла фракція «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» та ситуативно – Всеукраїнське об’єднання «Свобода».
Мінус три фракції у Волиньраді та мінус одна – у Луцькраді: на чию користь змінився баланс сил у представницьких органах
Станом на 1 квітня 2020 року із семи депутатських фракцій, сформованих на початку каденції Волинської обласної ради, залишилось чотири: «Українське об’єднання патріотів – УКРОП», ВО «Батьківщина», ВО «Свобода» та «Об’єднання «Самопоміч». Разом з тим, змінився і кількісний склад окремих фракцій.
Фракція «УКРОП», яка станом на листопад 2015 року налічувала 16 депутатів, нині розширилась до 17, а фракція ВО «Батьківщина», навпаки, втратила трьох представників. За період з листопада 2015 до квітня 2020 року в раді припинили існування фракції Радикальної партії Олега Ляшка, «Наш край» та «Солідарність», а фракція «Об’єднання «Самопоміч» була ліквідована, а згодом відновила діяльність.
В результаті численних ротацій у Волинській обласній раді у нинішньому складі фракції «УКРОП» з’явився екс-представник фракції «Об’єднання «Самопоміч» Михайло Імберовський, екс-представник фракції Радикальної партії Олега Ляшка Володимир Кучер та екс-представник фракції «Наш край» Володимир Дибель. Водночас, з фракції виключили депутата Петра Савчука.
Фракція ВО «Батьківщина» позбулась трьох депутатів – Валентини Касарди, Людмили Кирди та Сергія Слабенка, а фракція «Об’єднання «Самопоміч», втративши депутата Михайла Імберовського, отримала нового представника – Олексія Панасюка, який обирався за списками однойменної партії, але раніше був позафракційним.
Разом з тим, сформовано депутатську групу «Патріоти Волині», до складу якої увійшло 10 обласних депутатів. Серед них 7 екс-представників фракції «Солідарність» (Володимир Бондар, Олег Бегаль, Володимир Гунчик, Володимир Дейна, Валерій Дунайчук, Віталій Заремба, Віктор Козак), двоє депутатів, які обирались за списками Радикальної партії Олега Ляшка (Микола Буліга, Вячеслав Богдан) та один екс-представник фракції «Наш край» (Роман Микитюк). В раді також з’явилось міжфракційне об’єднання «Тільки разом», яке налічує 32 депутати.
За час сьомої каденції обласної ради позафракційними депутатами стали 6 екс-депутатів із фракції «Солідарність» (Юрій Гупало, Михайло Бегаль, Валерій Діброва, Леонід Стефанович, Валентин Чернецький, Валентин Кошельник), троє колишніх представників фракції ВО «Батьківщина» (Валентина Касарда, Людмила Кирда, Сергій Слабенко), троє екс-представників фракції Радикальної партії Олега Ляшка (Юрій Ройко, Сергій Котюк, Анатолій Грицюк) та двоє екс-депутатів із фракції «Наш край» (Святослав Кравчук, Михайло Скопюк).
Загалом протягом 4,5 років у Волинській обласній раді відбулось чимало змін. Чи не єдине, що не змінювалось – це баланс сил. Сформована на початку каденції «більшість» не лише не втратила позиції, але й «наростила м’язи», поповнившись новими депутатами. До депутатів із партій «УКРОП», ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода» долучились окремі екс-представники фракцій «Наш край», Радикальної партії Олега Ляшка та «Об’єднання «Самопоміч».
У Луцькій міській раді на даний час залишається 6 з 7 фракцій, які були утворені на початку скликання. Змінився і кількісний склад однієї з них. Так, 16 березня 2018 року 3 депутатів Луцької міської ради із фракції Радикальної партії Олега Ляшка Костянтин Петрочук, Сергій Була та Аркадій Соломатін подали заяву про розформування фракції. Під час пленарного засідання міської ради 28 березня 2018 року заява була озвучена. Троє депутатів стали позафракційними.
Разом з тим, за період з листопада 2015 року до 1 квітня 2020 року 3 депутатів втратила фракція «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Якщо станом на момент утворення фракція налічувала 7 депутатів, то нині її склад скоротився до 4 представників. 10 лютого 2017 року заяву про вихід з фракції написав депутат Євгеній Ткачук. 15 березня 2017 року таку ж заяву подав Олександр Козлюк, а 25 квітня 2018 року з фракції вийшов депутат Андрій Авраменко. Нині усі троє депутатів є позафракційними.
Водночас, кількісний склад фракцій «Українське об’єднання патріотів – УКРОП», ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», «Об’єднання «Самопоміч» та «Громадський рух «Народний контроль» від початку каденції ради VII скликання не змінився.
Варто зауважити, що баланс сил у Луцькій міській раді змінювався лише один раз. Якщо на початку каденції формальну «більшість» у Луцькій міській раді сформував навколо себе міський голова, в першу чергу, на основі фракцій «Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Об’єднання «Самопоміч» та ВО «Батьківщина», то після його смерті баланс сил змінився кардинально. Владу перебрала на себе найбільша фракція – «Українське об’єднання патріотів – УКРОП», заручившись підтримкою фракції ВО «Батьківщина», екс-членів фракції Радикальної партії Олега Ляшка та двома екс-представниками фракції «БПП «Солідарність». Така політична ситуація зберігається в раді і на даний час.
Трансформація волинських рад: наскільки зміниться ситуація у VIII скликанні?
Станом на квітень 2020 року у Волинській області фактично не спостерігається наявних ознак, які могли б свідчити про активну підготовку обласних організацій політичних партій до місцевих виборів. Обласні осередки політичних партій «Європейська Солідарність», Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» та Всеукраїнське об'єднання «Свобода» мають найбільш розгалужену мережу на Волині і безперервно проявляють свою активність, взаємодіючи з потенційними виборцями.
Обласна організація політичної партії «Європейська Солідарність» (раніше «Блок Петра Порошенка «Солідарність») протягом березня-квітня 2020 року, в час пандемії коронавірусу, зосередила свою діяльність на підтримці медичних працівників та наданні соціальної допомоги тим мешканцям області, які її потребують. Волинська обласна організація політичної партії ВО «Свобода» протягом останніх кількох місяців зробила акцент у своїй роботі на волонтерській допомозі учасникам АТО/ООС, організації протестних акцій проти продажу земель сільськогосподарського призначення та за захист української мови. Діяльність Волинської обласної організації партії ВО «Батьківщина» націлена на реалізацію соціального проекту «Люди для людей» та інформування мешканців області про законопроект щодо продажу земель сільськогосподарського призначення, наголошуючи при цьому на недопустимості його впровадження.
Після позачергових парламентських виборів 2019 року в області значно знизився рівень активності політичних партій «Українське об'єднання патріотів – УКРОП», Радикальної партії Олега Ляшка, «Об'єднання «Самопоміч», «Громадський рух «Народний контроль». Фактично припинили публічну діяльність в області і нові політичні проекти – «Слуга народу» та «Голос».
Схожа ситуація і на рівні обласного центру. Далеко не всі міські осередкі політичних партій у Луцьку залишаються публічно активними. Відмінністю, зокрема, є більша публічність окремих лідерів партій та депутатів Луцької міської ради, ніж партійних осередків в цілому. Відтак, найпомітнішою у місті є робота депутатів із фракції «УКРОП» Ігоря Поліщука та Бориса Смаля, представників фракції «Свобода» Миколи Федіка та Богдана Богоноса, члена фракції «БПП «Солідарність» Андрія Покровського, депутатів із фракції ВО «Батьківщина» Григорія Пустовіта, Андрія Козюри та Валерія Бондарука, представниці фракції «Об'єднання «Самопоміч» Алли Надточій, голови фракції «Громадський рух «Народний контроль» Павла Данильчука, а також позафракційних депутатів Миколи Яручика, Костянтина Петрочука та Олександра Козлюка.
Разом з тим, в області та в місті є помітною діяльність громадських організацій та благодійних фондів, пов'язаних з місцевими політиками та депутатами. Зокрема, серед таких організацій варто виокремити «Громадянський рух «СВІДОМІ», Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом», Благодійний фонд та громадську ініціативу «Патріоти Волині». Підсиленням названих політичних партій на Волині є діяльність припартійних молодіжних громадських організацій. У «Європейської Солідарності» – це «Солідарна молодь Волині», у ВО «Батьківщина» – «Батьківщина молода», у ВО «Свобода» – ВГО «Сокіл».
Попри це, нині не спостерігається активної діяльності партій щодо формування штабів для організації предвиборної кампанії з місцевих виборів, які заплановані на жовтень цього року. Така ситуація, першочергово пов'язана із впровадженими карантинними заходами у зв'язку з пандемією коронавірусу. Із послабленням карантинних заходів, імовірно, більшість політичних партій увійдуть в більш активну фазу своєї роботи. Втім, не виключено, що далеко не у всіх політичних проектів залишиться ресурсний та кадровий потенціал для участі у місцевих виборах. За таких умов за результатами виборів 2020 року є всі шанси побачити оновлені більше, ніж на 50% Волинську обласну та Луцьку міську ради VIII скликання.