Швидкоплинність виборчого процесу призводить до того, що багато звичних дій в звичайному документарному форматі – доволі обтяжливі. Наприклад, важко їхати в суд в іншому населеному пункті й тим більше до ЦВК, щоб подати скаргу. Велика кількість осіб, які змінюють місце голосування, створюють черги у відділах ведення Державного реєстру виборців. Тому існує нагальна проблема впроваджувати електронний документообіг, спрощуючи тим самим подання певних документів: щоб було достатньо надіслати файл і підписати його електронно-цифровим підписом (ЕЦП).

Які документи ЦВК вже приймає з електронним підписом?

Під час президентських виборів було реалізовано важливий крок із впровадження електронного документообігу: 21 січня Центральна Виборча Комісія визнала і задовольнила клопотання надати дозвіл мати офіційних спостерігачів від громадської організації, яке було надіслане на електронну пошту у вигляді підписаного електронно-цифровим підписом файлу. Це значно спрощує подання таких клопотань на майбутнє іншим громадським організаціям: не їхати до ЦВК подавати таке клопотання із Сєвєродонецька, Ужгорода чи Херсона, а надіслати файл, підписаний ЕЦП.

Обов’язок визнавати електронні документи, підписані ЕЦП, закріплено нормою ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003: «Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму». Однак із впровадженням електронних документів у виборчий процес, ніхто до недавнього часу не поспішав.

У зв’язку із початком виборчого процесу з позачергових виборів народних депутатів України, ЦВК постановою №900 від 24.05.2019 надала роз’яснення щодо порядку надання дозволу громадським організаціям мати офіційних спостерігачів під час цих парламентських виборів. У ньому бачимо черговий крок для практичного застосування електронного документу з ЕЦП – відтепер можна не передавати паперову версію клопотання до ЦВК а надіслати підписаний файл: «4. Клопотання з доданими до нього документами подається до Центральної виборчої комісії у письмовій (паперовій) формі на (паперових носіях) не пізніш як за п’ятдесят днів до дня голосування. У разі надходження клопотання та доданих до нього документів засобами електронної пошти (в електронній формі) вони опрацьовуються Центральною виборчою комісією в установленому законом порядку після надходження цих документів у письмовій (паперовій) формі, крім тих, які засвідчені кваліфікованим електронним підписом».

А що зі скаргами?

У випадку зі скаргами, впроваджувати електронний документ буде значно складніше, бо норми законів і тим більше постанови ЦВК прописані саме для паперової версії:

Згідно з ч. 1 ст. 95 Закону України «Про вибори Президента України» скарга до виборчої комісії подається у письмовій формі. Таке ж формулювання присутнє в нормах ч. 1 ст. 110 Закону України «Про вибори народних депутатів України» та ч. 1 ст. 96 Закону України «Про місцеві вибори».

Порядок розгляду скарг виборчими комісіями з виборів президента, затверджений постановою ЦВК №114 від 28.03.2014, ще більш обмежуючий і виключає використання електронної писемності: «6.2. Згідно з частиною першою статті 95 Закону скарга до виборчої комісії подається у письмовій (паперовій) формі». Однак ЦВК фактично визнала, що письмова версія не є тотожною лише паперовій (письмовим може бути і електронний документ, бо в ньому також використовуються лінгвістична система письма – буква, слова, речення, синтаксис, текст).

Невизнання електронного документу деталізовано в п 6.9 Порядку: «6.9. У разі надходження скарги засобами електронної пошти (в електронній формі) вона опрацьовується виборчою комісією в установленому Законом порядку після надходження цієї скарги у письмовій (паперовій) формі. Днем подання скарги вважається день отримання скарги виборчою комісією у письмовій (паперовій) формі».

Аналогічна за змістом норма, з обмежуючим тлумаченням «паперовий», прописана в п. 6.2 та 6.10 Порядку розгляду скарг виборчими комісіями з виборів народних депутатів України, затвердженому постановою ЦВК №133 від 31.07.2012, а також в п. 6.2 та 6.9 Порядку розгляду скарг виборчими комісіями з місцевих виборів, затвердженому постановою ЦВК №229 від 5.09.2015 року.

Що  можна зробити?

Є три шляхи можливої відмови від використання паперової версії хоча б на рівні ЦВК, щоб хоча б скарги на дії окружних та територіальних виборчих комісій можна було подавати електронною поштою, підписуючи файли електронно-цифровим підписом:

1) адвокатувати зміну порядків розглядів скарг самою Центральною виборчою комісією – додати речення «скарга до Центральної виборчої комісії також може подаватися у вигляді електронного документу, засвідченого кваліфікованим електронним підписом»;

2) ініціювати судовий процес для зміни правозастосовної практики: подати скаргу до ЦВК у вигляді електронного документу, засвідченого кваліфікованим електронним підписом – і далі оскаржувати бездіяльність Комісії в розгляді, або дії з повернення без розгляду. Якщо суд погодиться, що «паперова версія» - це обмежувальне тлумачення норм виборчого законодавства та ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», то ЦВК змушена буде змінити порядки розгляду скарг і почати розглядати скарги в формі електронного документу;

3) прописати можливість використання електронних документів для подання скарг у новий Виборчий кодекс.

Де ще на виборах буде корисним ЕЦП?

Щодо подання позовів у вигляді електронного документу, відповідне законодавство вже прийнято, і наразі очікуємо завершення технічних робіт із впровадження «електронного суду». Процесуальні кодекси прописані доволі лояльно щодо електронного документу і навіть заохочують сторони відповідних проваджень використовувати їх після запуску функціоналу «електронного суду».

Наступний проблемний компонент – подання заяв про зміну місця голосування. Багато виборців мають електронно-цифрові підписи, отримані в органах податкової служби для подання податкової звітності чи декларацій. Також багато громадян мають можливість завантажити електронно-цифровий підпис з електронного банкінгу, наприклад, всі клієнти «Приватбанку» мають можливість використовувати після завантаження з «Приват-24» електронно-цифровий підпис АЦСК «Приватбанку» (акредитованого центру сертифікації ключів). Тож навіщо змушувати виборців ходити до відділів ведення Державного реєстру виборців, аби подати паперову версію заяви про зміну місця голосування?

Враховуючи останні прогресивні нововведення Центральної виборчої комісії – скасування вимоги додавати підтверджуючі документи в обґрунтування потреби змінити місце голосування всім виборцям постановою №910 від 29.05.2019, є всі передумови для впровадження електронного документу. З цією метою треба передбачити відповідний функціонал на сайті Державного реєстру виборців у «Кабінеті виборців», щоб громадянин в електронній формі заяви міг обрати виборчу дільницю, на яку він хоче тимчасово змінити місце голосування, а також мав можливість засвідчити електронний документ кваліфікованим електронним підписом. Це дозволить уникнути черг і значній кількості виборців тимчасово змінити місце голосування без візиту до відділів ведення Державного реєстру виборців.

 

Підготовлено в рамках проєкту “Виборча реформа задля посилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project