19 травня Чернівецький апеляційний суд продовжив новий розгляд апеляційної скарги прокуратури на виправдувальний вирок Ростиславу Білику, якого звинувачують у підкупі виборців на місцевих виборах 2015 року.

Нагадаємо, що 21 березня 2023 року Касаційний кримінальний суд Верховного Суду скасував ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 1 червня 2022 року. Тоді  апеляційну скаргу прокурора залишили без задоволення, а виправдувальний вирок першої інстанції (Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25 березня 2022 року) — без змін. Суд вказав, що суд першої інстанції не надав оцінки всім доказам, здобутим у кримінальному провадженні.

Під час судового засідання 19 травня Чернівецький апеляційний суд надав можливість виступити із останнім словом Ростиславу Білику, який у своєму виступі вказав, що винним себе не вважає та просив суд залишити в силі виправдувальний вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці.

Повернувшись із нарадчої кімнати колегія суддів проголосила ухвалу, якою апеляційну скаргу прокуратури залишено без задоволення, а виправдувальний вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці - без змін.

Відповідно до озвучених апеляційним судом в залі судового засідання мотивів, колегія суддів вважає, що сторона обвинувачення не надала доказів надання пропозиції, обіцянки виборцям саме Ростиславом Біликом неправомірної вигоди за голосування за нього, у вчиненні чого він обвинувачується та таких доказів не було отримано в ході судового розгляду справи, як в суді першої, так і апеляційної інстанції. На виконання ухвали Верховного Суду апеляційний суд зазначив, що жоден із допитаних безпосередньо в суді першої інстанції свідків, які отримали пропозицію про отримання неправомірної вигоди за вчинення дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією своїх виборчих прав, не знав Ростислава Білика, не вказував на домовленість з обвинуваченим щодо голосування на його користь, не вказував, що отримував пропозицію і кошти безпосередньо від Білика, або від нього через інших осіб, показання не викривають Білика у вчиненні кримінального правопорушення. Судова колегія вважає, що слідчі експерименти за участю одного із вже раніше засуджених (студентів) співучасників злочину є фактичним закріпленням його показань, як підозрюваного, а тому не можуть мати доказового значення в даному кримінальному провадженні та не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку щодо Білика, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду.  

Також на виконання ухвали Верховного Суду щодо необхідності надання оцінки всім доказам здобутим у кримінальному провадженні у їх сукупності, з урахуванням обставин, встановлених вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 9 листопада 2015 року щодо трьох студентів, співучасників злочину, апеляційним судом на підставі аналізу доказів, на які посилається прокурор, не встановлено таких, які б свідчили про наявність в діях Ростислава Білика складу злочину. На думку апеляційного суду, вирок на підставі угоди зі слідством в провадженнях щодо інших осіб, в яких Ростислав Білик не брав участі і не захищався від обвинувачення, не доводить його винуватість у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 160 Кримінального кодексу України, вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості не може мати преюдиційного значення в кримінальному провадженні щодо інших осіб, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду.

Апеляційний суд вважає, що йому не надано переконливих доказів, які б вказували на наявність в діях Ростислава Білика складу кримінального правопорушення, доводи наведені прокурором таких висновків не спростовують, тому вирок необхідно залишити без змін відхиливши апеляційну скаргу. Ухвала Чернівецького апеляційного суду підлягає оскаржено протягом трьох місяців з дня її проголошення до Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Також, головуючою суддею вказано про наявну у справі окрему думку судді, яка відповідно до норм процесуального кодексу не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження. Слід зауважити, що із змістом окремої думки судді можна буде ознайомитись згодом, після її оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Нагадаємо, «справа Білика» тягнеться з 2015 року.