І це при тому, що обидва музеї – із найцінніших скарбниць України. Львівська галерея мистецтв володіє найбагатшою у державі збіркою творів польського та австрійського малярства, дерев`яної скульптури, великою колекцією українського портрета XVI – XVIII ст. Колекція музею нараховує понад 55 тисяч творів образотворчого й декоративно-ужиткового мистецтва європейських та українських майстрів. Музей має 13 філіалів у Львові та області, серед них, зокрема, й замки "Золотої підкови" та Жовківський замок. Фонди Національного музею ім. Андрея Шептицького налічують понад 130 тисяч експонатів. Його колекція була закладена 1905 року як приватна фундація митрополита Андрея Шептицького і 1913 року передана у дар українській громаді. Нині в музеї представлені унікальні пам`ятки іконопису XII – XVIII ст., збірки рукописів і стародруків, а також твори відомих українських художників XIX – початку XX ст.
За словами Ігоря Кожана, директора Національного музею ім. Андрея Шептицького у Львові, наразі Державна служба охорони надає послуги в борг, проте якщо музей невдовзі не розрахується, сподіватися на доброчинність охоронців не доводиться. ДСО попередила, що після певної дати розірве угоду про надання охоронних послуг.
Подібна ситуація й у Львівській галереї мистецтв. За підрахунками Бориса Возницького, у цьогорічному бюджеті музею коштів на охорону вистачить не більше, ніж на два місяці.
Держава скоротила на цей рік й інші видатки цих закладів культури. Крім охорони, серед найпроблемніших статей видатків – кошти на електроенергію.
Борис Возницький у розмові із журналістом "Пошти" визнав, що ситуація дуже складна і що виходу з неї він наразі не бачить. Ігор Кожан висловився більш оптимістично: "У міністерстві обіцяли вирішити ці проблеми. Там свідомі, що це велика проблема. Сподіваюсь, що без охорони ми все ж не залишимося", – сказав Ігор Кожан "Пошті".
У музеях розробляють запасні варіанти охорони, одним із яких, до прикладу, є чергування самих працівників…
Львівські музеї вже мають трагічний досвід охорони експонатів власними силами. 29 квітня 1992 року озброєні злодії під час пограбування Львівської галереї мистецтв (тоді ще картинної галереї) вбили двох працівників музею – Дмитра Шелеста та Ярослава Волчака. Такий прецедент досі залишається чи не єдиним у світі. Злочинців і викрадені цінності так і не знайшли. Але після того у музеї було вжито безпрецедентних, як на Україну, заходів безпеки.
Отримати офіційний коментар від Міністерства культури та туризму "Пошті", на жаль, не вдалося. Та неофіційно київські чиновники спробували виправдатися та заспокоїти громадськість, мовляв, "це не від нас залежить – такий бюджет прийняла Верховна Рада, але не хвилюйтеся, проблему буде вирішено".
Водночас у Міністерстві повідомили, що у такій ситуації опинилися не лише львівські скарбниці, а й музеї всієї України, причому не лише ті з них, що перебувають на державному фінансуванні.
До прикладу, в одну з ночей нового року майже беззахисними перед грабіжниками залишилися деякі київські музеї, зокрема й Літературно-меморіальний будинок-музей ім. Михайла Булгакова.
На щастя, принаймні музеям Львівщини, що перебувають на фінансуванні області, такі проблеми не загрожують. Галина Дорощук, начальник управління культури Львівської обласної державної адміністрації, запевнила "Пошту", що на цей рік охорону музеїв профінансовано у повному обсязі. "Ми навіть збільшили суму на охорону тих семи музеїв, які перебувають на нашому бюджеті. Якщо торік на ці цілі було виділено 1 млн 290 тисяч грн, то цього року ця сума збільшилася на 1 млн", – зазначила пані Дорощук. Водночас, вона повідомила, що в обласній адміністрації не знають про проблеми двох музейних гігантів Львівщини. "До нас ніхто не звертався", – сказала пані Дорощук "Пошті`.
Ірина Гищук
«Суботня пошта», №7 (745), 24 січня 2009