Місцеві вибори 2010 року дали адміністративному центру Волині – місту Луцьку нову міську владу: зріс кількісний склад ради, суттєво оновився персональний склад ради, зросла кількість політичних сил, які отримали представництво в раді, обрано нового міського голову.
Абсолютну більшість місць в Луцькій міській раді шостого скликання отримали політичні партії, що формально перебувають в опозиції до центральних органів влади. Так, з 50 депутатських мандатів 24 отримали представники ВО «Батьківщина», 9 - ВО «Свобода», 4 – «Фронт змін», 4 – «За Україну!», 2 – «Наша Україна», 1 – Європейська партія України. Ще 4 депутатів представляють Партію регіонів, а 2 – партію «Сильна Україна». Новообраний міський голова Микола Романюк теж висувався від партії «Сильна Україна».
В результаті місцевих виборів склалась ситуація, коли два ключові органи місцевого самоврядування Луцька – міська рада та голова, були обрані від політично протилежних таборів. Це створило передумови для складних взаємовідносин та конфліктів. Перші місяці діяльності ради були цьому підтвердженням, коли депутати з фракції ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», «За Україну!» та інші фактично диктували свою волю міському голові.
Та підсумки піврічної роботи показали, що попри значну заполітизованість депутатів, вони готові до компромісів. Тому в результаті неодноразових переговорів та кількох кадрових призначень ситуація в міській раді змінилась. Сформувалась неофіційна більшість депутатів, яка підтримує ініціативи міського голови, особливо якщо йдеться не про політичні, а про соціально-економічні питання. До того ж, в раді активізувалися відцентрові тенденції всередині фракцій. Так з фракції ВО «Батьківщина» один депутат вийшов з власної ініціативи, а іншого було виключено. Ще один депутат покинув лави фракції «Фронт змін». Створено депутатську групу, що об’єднує членів різних партій і таким чином може стати платформою для формування нової фракції. На даний момент присутній хиткий баланс між радою та міським головою, який дозволяє обом гілкам влади спільно працювати над вирішенням проблем міста. Однак, наближення парламентських виборів, а також продовження внутріфракційних розколів може привести до загострення політичного протистояння в раді.
Завдяки активній діяльності громадських організацій та засобів масової інформації, які відразу після виборів почали моніторинг за роботою депутатів та чиновників міська влада демонструє задовільний рівень відкритості та прозорості. Також свою лепту в цю справу вніс і новий закон «Про доступ до публічної інформації». Так, створено новий веб-сайт міської влади, на якому є набагато більше інформації про самих депутатів та їх діяльність, надано доступ до проектів рішень ради, створено інтернет-приймальню депутатів. Також народні обранці ведуть прийом громадян в приміщенні ради. Частина депутатів активно спілкується з виборцями у соціальних мережах. І міський голова, і депутати регулярно проводять прес-конференції для місцевих ЗМІ. Засідання сесій, виконкому та депутатських комісій є відкритими для журналістів та зацікавлених мешканців міста.
З одного боку депутати та чиновники приймаючи владні рішення, ведуть кулуарні перемовини, відстоюють власні інтереси чи окремих бізнесменів. З іншого - намагаються бути публічними, постійно інформувати виборців про свою позицію та мотиви дій, консультуються з активними громадянами та підтримують ініціативи останніх.
Тому громадський контроль за діяльністю місцевих депутатів та чиновників змушує депутатів поводитись більш відповідально.
Так, завдяки громадському моніторингу діяльності Луцького міського голови та депутатів міської ради вдалося:
- розпочати впровадження практики звітувань міського голови та депутатів про перші 100 днів своєї роботи;
- привернути увагу журналістів та громадськості до використання депутатами своїх повноважень для лобіювання інтересів окремих бізнесменів;
- вказати місцевим чиновникам на необхідність неухильного дотримання норм місцевих нормативних актів;
- розробити та подати в міську раду пропозиції щодо вдосконалення окремих положень регламентів ради та виконкому, які б сприяли підвищенню рівня прозорості та відкритості міської влади.