5 вересня під час прес-конференції у Львові Громадянська мережа ОПОРА оприлюднила підсумковий звіт за результатами громадського спостереження за вступною кампанією до ВНЗ міста. За словами координатора спостереження Ольги Стрелюк, основними особливостями цьогорічного вступу, на яких зосередили увагу спостерігачі, стали запровадження системи "Електронний вступ" та нарахування додаткових балів призерам всеукраїнських олімпіад та призерам ІІІ етапу всеукраїнських конкурсів, перелік яких визначений МОНМС. Про це, а також про основні проблеми у процесі організації вступної кампанії адміністраціями ВНЗ, звернення абітурієнтів та історії про те, як вдалося захистити їхні права, читайте у звіті Львівського представництва:

Загальна оцінка проведення вступної кампанії у Львівській області: позитивні та негативні моменти

Вступна кампанія 2011 р. стартувала 1 липня та одразу відзначилася неабияким резонансом зі сторони ЗМІ. Підсилював таку зацікавленість минулорічний досвід численних черг абітурієнтів та їхніх батьків, а також новизна цьогорічної вступної кампанії – «Електронний вступ», який мав забезпечити швидке та безтурботне подання документів для участі у конкурсному відборі.

Зважаючи на те, що терміни подачі документів, у порівнянні з минулим роком були значно подовжені, а кількість цьогорічних випускників скоротилася, то жодного ажіотажу з боку абітурієнтів під дверима приймальних комісій спостерігачі у Львівській області не зафіксували. Найбільший потік абітурієнтів для подачі документів спостерігався не в перші дні вступної кампанії, а між 5 та 15 липня. Разом з тим, повноцінна робота приймальних комісій тривала і в останні дні кампанії, навіть у неділю, 31 липня були випадки подач документів на окремі спеціальності.

Справжнім резонансом вступної кампанії 2011 р. став «Електронний вступ». Можна навести кілька причин, які постійно привертали увагу зацікавленої громадськості, ЗМІ, абітурієнтів. Перше – це питання правового регулювання та законодавчих підстав функціонування ЕВ, яке не вирішилося і тепер. Підсилювали такий ажіотаж ще й судові позови окремих громадських діячів з приводу незаконного використання персональних даних, які подавали вступники через мережу Інтернет. По-друге, експеримент повноцінно запрацював лише на початку другого тижня вступної кампанії, коли усі вищі навчальні заклади отримали відповідне технічне забезпечення. Однак МОНМСУ всіляко спростовувало факт про недосконалість та недоліки в роботі ЕВ. По-третє, навіть налагодивши процес повноцінної реєстрації абітурієнтів через «Електронний вступ», Міністерство освіти не змогло налагодити безперервний процес передачі даних про абітурієнтів, які реєструвалися для участі у конкурсі до конкретного ВНЗ. Технічний персонал, замість автоматичного зарахування пакетних даних вступників до рейтингу навчального закладу мусив «вишуковувати» у базі по одній особі і в ручному режимі переносити ці дані до системи «Конкурс». По-четверте, міністерство постійно оприлюднювало вражаючі кількісні показники про реєстрацію абітурієнтів через ЕВ, водночас левову частку цих показників забезпечували працівники приймальних комісій, які власноруч вносили отримані дані вступників до єдиної бази, виконуючи далеко не свою роботу. Як наслідок, більшість абітурієнтів особисто подавали копії необхідних документів у приймальні комісії вищих навчальних закладів.

Іншою особливістю вступної кампанії 2011 р. стало нарахування додаткових балів призерам IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів та призерам III етапу Всеукраїнських конкурсів – захистів науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України. Окрім того, додаткові бали нараховувалися і випускникам підготовчих відділень відповідних ВНЗ. Що стосується додаткових балів за проходження підготовчих курсів, то спостерігачами Громадянської мережі ОПОРА у Львівській області не було виявлено фактів їх максимального додавання (20 балів) до загального конкурсного балу вступників. Деякі абітурієнти та їхні батьки навпаки скаржилися на малу кількість балів (2,6; 2,8), які їм були нараховані при вступі у ВНЗ, а також на невідповідність отриманим додатковим балам та сумі коштів, яку довелося витратити на довузівську підготовку. Такі приклади свідчать про те, що ані батьки, ані вступники до кінця не розуміють, що платні підготовчі курси не забезпечують вступ до вищого навчального закладу, а є лише способом поглиблення набутих у школі знань.

Що ж стосується нарахування додаткових балів особам, які досягли визначних успіхів у вивченні профільних предметів, то тут ситуація виявилася дещо складнішою. Нагадаємо, що нарахування додаткових балів, згідно з умовами прийому у 2011 р., відбувалося лише з профільних предметів, які визначав вищий навчальний заклад. Під час моніторингу системи «Конкурс» спостерігачі виявляли факти, коли додаткові бали зараховувалися на відповідні спеціальності, однак вони не були профільними для вступу на конкретні напрямки підготовки. Частково ситуація пояснюється тим, що деякі ВНЗ приймали пакети документів на кілька спеціальностей одразу і автоматично робили позначки про здачу документів на багато спеціальностей. Однак проблема полягає в тому, що навіть на суміжні напрямки підготовки вузи визначали різні профільні предмети. Наприклад, на юридичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка, профільним предметом була українська мова та література. В цьому випадку додаткові бали за перемогу у всеукраїнській олімпіаді з української мови та літератури зараховувалися, однак на спеціальність «міжнародні відносини», де конкурсні предмети ідентичні, однак профільним є англійська мова – бали з української мови та літератури не могли бути зараховані. Можна також припустити, що технічний персонал, який приймав документи від абітурієнтів, не завжди був обізнаний у всіх нюансах такої процедури, принаймні на початку вступної кампанії. Про усі виявлені неточності спостерігачі повідомляли у відповідні ВНЗ. До прикладу, приймальні комісії НУ «Львівська політехніка» та Львівського національного університету імені Івана Франка врахували зауваження наших спостерігачів і перевірили нарахування додаткових балів усім абітурієнтам.

Основні проблеми організації вступної кампанії у Львівській області

Загальна оцінка рівня організації вступної кампанії за результатами моніторингу у Львівській області є достатньо високою.

Найбільшою організаційною проблемою вступної кампанії на її початках, однак, яка не залежала від ВНЗ, була відсутність інформації про квоти державного замовлення та цільового скерування, які мало затвердити МОНМСУ. 10-11 днів абітурієнти не володіли інформацією про кількість бюджетних місць, виділених ВНЗ у 2011 р. Від цієї кількості залежали і місця, відведені для абітурієнтів, які користувалася правом на позаконкурсний вступ, а отже для звичайних вступників без пільг таких місць могло бути ще менше. Ті вищі навчальні заклади, яким держзамовлення на окремі спеціальності, у порівняні з минулим роком, було урізане від 15 до 100% одразу розгледіли політичний тиск Міністерства освіти і науки, молоді та спорту. Передусім йдеться про адміністрацію Львівського національного університету імені Івана Франка, яка не відзначалася особливою лояльністю до керівництва міністерства впродовж останніх півтора року, висловлюючи критичні зауваження окремим реформам та ініціативам, а студентські «антитабачниківські» виступи, які не вщухають і досі, негласно підтримувалися. Тому зменшення держзамовлення у ВНЗ потрактували, як своєрідну форму покарання інакомислячих і назвали політичною справою. У ситуації, що склалася, єдиним правильним рішенням має стати напрацювання уніфікованих критеріїв розподілу державних коштів між вищими навчальними закладами, якими керуватиметься міністерство незалежно від партійної приналежності його керівництва чи політичної ситуації в країні. Крім того, МОНМСУ має оприлюднити квоти державного замовлення, виділені ВНЗ у 2012 р. до 1 червня 2012 р.  – ще до початку проведення ЗНО.

Іншою проблемою, про яку стало відомо після звернень від абітурієнтів за телефоном «гарячої лінії», однак яка не була масовою, стосувалися вступних випробувань у ВНЗ, зокрема термінів оприлюднення їх результатів.

Перше звернення надійшло від абітурієнтів, які складали вступні випробування у Технічному коледжі, та результати яких мали бути оприлюднені наступного дня. Однак не отримавши вчасно інформації про підсумки вступних випробувань, абітурієнти звернулися зі скаргою до Громадянської мережі ОПОРА. Ми зв’язалися з приймальною комісією НУ «Львівська політехніка», якому підпорядковується Технічний коледж. Як з’ясувалося, цей навчальний заклад лиш перший рік долучений до структури університету, тому робота з його відбірковою комісією ще недостатньо налагоджена. Однак після детальнішого з’ясування обставин, виявилося, що після прийому вступних іспитів, вимкнулося світло у навчальному закладі і вийшла із ладу уся система, яка мала обчислювати результат і встановлювати рейтинг, тому знадобився час на її відновлення. В результаті списки були вивішені із запізненням у 1,5 доби. Нас однак здивував той факт, що абітурієнтам та їхнім батькам відбіркова комісія Технічного коледжу не вважала за потрібне пояснити причину затримки оприлюднення результатів, і лише коли звернулася громадська організація – пояснення були надані.

Окрім того, до спостерігачів зі скаргами зверталися абітурієнти, які проходили вступні випробування для навчання в Інституті архітектури НУ «Львівська Політехніка» (напрям підготовки - архітектура).

За словами батьків, результати вступних випробувань, які проходили 25, 26 та 27 липня стали відомими лише 31 липня (неділя) у другій половині дня на інформаційній сторінці НУ «Львівська політехніка». Оскільки підсумки вступних випробувань стали відомими в останній день вступної кампанії, не всі абітурієнти, особливо з інших областей, мали змогу подати апеляції на отриманий результат. Для тих вступників, які скористалися таким правом, засідання апеляційної комісії все ж таки відбулося, однак 2 та 3 серпня, коли вже були сформовані перші рейтингові списки абітурієнтів, допущених до конкурсу та рекомендованих до зарахування на навчання за кошти державного замовлення. В підсумку - жодна з апеляцій не було задоволеною. Після засідання апеляційної комісії абітурієнтам відмовили у праві сфотографувати їхні роботи (рисунок, креслення, композиція), які вони спродукували під час вступних творчих випробувань.

За роз’ясненням спостерігачі Громадянської мережі «ОПОРА» звернулися у приймальну комісію університету, надіславши їм відповідний інформаційний запит. У відповіді на запит зазначалося, що внаслідок «напруженої цілодобової роботи» результати й справді були оприлюднені лише 31 липня. Апеляцій у той день подало 8 абітурієнтів (1,3%), що, як йдеться у листі, «мало б говорити про високу довіру і якість роботи екзаменаційної комісії». Засідання апеляційної комісії відбувалося двічі – 2 та 3 серпня, проте кількість задоволених апеляцій у листі не вказана. Окрім цього, у приймальній комісії зазначають, що «міжнародна та українська практика проведення вступних творчих випробувань не передбачає можливість фотографування творчих робіт, оскільки вони можуть бути піддані подальшій комп’ютерній обробці та монтажу».

На жаль, нам не вдалося з’ясувати чи є юридичні підстави, які дозволяють або навпаки, забороняють робити копії результатів вступних випробувань. Однак пункт Умови прийому до ВНЗ України 2011, зокрема розділ XXII (Додаткове зарахування до вищих навчальних закладів та зберігання робіт вступників) передбачає, що роботи вступників (у т.ч. аркуші підготовки до усної відповіді, листки співбесіди), виконані ними на вступних екзаменах, творчих конкурсах, фахових випробуваннях, співбесідах, які не прийняті на навчання, зберігаються протягом одного року, потім знищуються, про що складається акт. Якщо такий вступник рекомендований до зарахування до іншого навчального закладу за результатами поточних вступних екзаменів, то його вступні роботи надсилаються до цього вищого навчального закладу за відповідним запитом.

Безперечно вступні випробування залишають місце для сумнівів в об’єктивності оцінювання таких конкурсів. Але не варто забувати і про суб’єктивність батьків, які всіляко намагаються виправдати прогалини своїх чад, однак дуже часто відмовляються відкрито виступити з претензією до того чи іншого ВНЗ та до кінця відстоювати право своїх дітей на безкоштовну освіту.

Як вихід, пропонуємо МОНМС передбачити у нових умовах прийому до ВНЗ поряд із термінами проведення вступних випробувань та творчих конкурсів, граничні терміни оприлюднення результатів таких випробувань, але не пізніше 1 доби до часу оголошення рейтингових списків абітурієнтів, допущених до конкурсу та рекомендованих до зарахування на навчання за кошти державного замовлення.

Те про що варто зазначити, наводячи приклади організаційних недоліків вступної кампанії – це проблеми із вступом для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр». Можливість, яку гарантує Болонський процес на здобуття ОКР «магістр» у іншому ВНЗ, відмінному від того, де здобувається ОКР «бакалавр» не завжди могла бути використана абітурієнтами у 2011 р. Нагадаємо, терміни прийому заяв від абітурієнтів закінчувалися 20 липня, причому особа мала подати у приймальну комісію вузу оригінал диплома про здобутий раніше ОКР бакалавра. Проблема полягала у тому, що МОНМСУ не видало вчасно усім вузам відповідні документи (оригінали дипломів). Через це, вузи не могли видати дипломи своїм студентам, а останні, які виявили бажання навчатися в інших вищих навчальних закладах, не могли подати оригіналі дипломів у ПК. Звичайно не варто перекладати провину виключно на Міністерство. Більшість вузів не зацікавлені втрачати розумних та здібних до науки студентів, тому затримка із видачею дипломів їм тільки на користь. Не варто забувати і про те, що навчальні заклади не хочуть поступатися магістерськими місцями для «чужих» студентів і дуже рідко на державні магістерські квоти можуть претендувати вступники з інших вузів, тому від невчасної видачі дипломів у будь-якому разі виграють вузи. Щоб реформа почала приносити користь і студентам, рекомендуємо забезпечити проведення державних іспитів та захисти дипломних робіт студентів, які здобувають ОКР «бакалавр», за місяць до закінчення строку подачі документів для вступу на навчання за ОКР «магістр». Видача ж дипломів про присвоєння ОКР «бакалавр» має бути завершена за тиждень до закінчення терміну прийому документів Приймальними комісіями від абітурієнтів, які виявили бажання здобувати ОКР «магістр».

І останнє – це недоліки роботи системи «Конкурс», завданням якої є забезпечення відкритості та прозорості під час проведенні прийому до вищих навчальних закладів України. Зауваження спостерігачів Громадянської мережі ОПОРА стосуються не стільки технічних проблем (проблеми із завантаженням сторінки у перші 10 днів вступної кампанії, коли абітурієнти масово перевіряють себе у рейтингових списках), скільки небажання ВНЗ повноцінно використовувати портал для інформування громадськості про хід подання заяв та оприлюднення рейтингових списків осіб, рекомендованих до зарахування.

Що стосується етапу подання документів, то, до наприкладу у Львівській національній музичній академії імені М.В.Лисенка, спостерігачі зауважили, що інформація про кількість поданих заяв на різні спеціалізації у межах оркестрового факультету відсутня. Тобто конкурс для навчання грі на скрипці, віолончелі, контрабасі, арфі був невідомий, оскільки у системі «Конкурс» всі інструменти були об’єднані в оркестровий факультет. Під час розмови з членами приймальної комісії вузу, нам відповіли, що система «Конкурс» технічно не дозволяє оприлюднювати такі дані, однак вуз обов’язково звернеться до адміністраторів «Конкурсу» за порадою. Через деякий час усі недоліки були виправлені, тепер сторінка Академії містить усю необхідну інформацію.

Найбільше зауважень до наповнення системи «Конкурс» спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА зафіксували на етапі оприлюднення рейтингових списків осіб, рекомендованих до зарахування на навчання на місця державного замовлення та за кошти фізичних і юридичних осіб. Станом на 1 вересня, у деяких вузах інформація про зарахування абітурієнтів на бюджетну (Львівський інститут економіки і туризму) та комерційну форму навчання у системі «Конкурс» відсутня. Частково це пояснюється тим, що умови прийому до ВНЗ 2011, затвердженні МОНМСУ, зобов’язують оприлюднювати інформацію про хід подання заяв на вступ до вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації, однак нічого не зазначають про етап зарахування абітурієнтів. Тому більшість вузів на власний розсуд вирішують оприлюднювати таку інформації чи ні.

Пропонуємо профільному міністерству у наступному році розширити пункт умов прийому, який стосується забезпечення відкритості та прозорості поцесу вступу до ВНЗ, та передбачити інформування громадськості про хід вступної кампанії через систему «Конкурс» на всії етапах – від подання документів та проведення творчих конкурсів, до зарахування на навчання незалежно від форми.

Основні типи звернень від абітурієнтів та їх приклади

Найбільше звернень надійшло до організації під час етапу подачі документів – абітурієнти не володіли інформацією правового характеру щодо правил прийому документів приймальними комісіями. Ця проблема більше стосується правової необізнаності абітурієнтів та їхніх батьків з умовами вступу до ВНЗ, ніж недоліків у роботі приймальних комісій. Дуже часто вступники видавали бажане за дійсне, однак яке не було закріплене на рівні нормативно-правових актів, які регулюють процес вступної кампанії.

Коли розпочався перший етап зарахування абітурієнтів за квотами державного замовлення, почали надходити звернення від абітурієнтів з проханням роз’яснити ситуацію з термінами зарахування на комерційну форму навчання у тих ВНЗ, де немає квот державного замовлення. Як виявилося, такі навчальні заклади мають право розпочинати зарахування за кошти фізичних осіб з 1 серпня, тоді як абітурієнти ще надіються потрапити до другої-третьої хвилі зарахування на навчання за бюджетні кошти у інших закладах.

Таким чином, комерційні заклади освіти страхуються від недобору абітурієнтів та розпочинають етап зарахування з 1 серпня. Ті особи, які подавали документи для вступу у ВНЗ на місця держзамовлення, однак які не потрапили у список рекомендованих на бюджет у 1 черзі, бояться, що можуть не пройти на наступних етапах, тому воліють обрати навчання в комерційному менш престижному навчальному закладі, де вони 100% проходять за списком рекомендованих та й де ціна на навчання нижча.

 

Історії успіху

Найбільше історій успіху у ГМ ОПОРА пов’язані не із відстоюванням законних прав абітурієнтів-першокурсників, а тих вступників, які виявили бажання здобувати ОКР «магістра» у іншому ВНЗ.

Проблема, щодо якої до мережі було найбільше звернень, однак яка позитивно вирішувалася, стосується невидачі дипломів студентам з ОКР «бакалавр».

А) Перше звернення було зафіксовано 8 липня, коли до Львівського представництва Громадянської мережі ОПОРА звернувся абітурієнт, який здобув ОКР «бакалавр» в Львівському національному аграрному університеті, а документи для вступу в магістратуру хотів подавати до НУ «Львівська Політехніка». Проте, у приймальній комісії Політехніки від хлопця документів прийняти не могли, оскільки він не мав диплому з відзнакою, який би підтвердив здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень. У рідному ж університеті абітурієнту сказали, що диплом видадуть лише в кінці місяця, оскільки їх ще друкують в Києві. Зважаючи на те, що термін прийому заяв в магістратуру тривав лише до 20 липня, абітурієнт ризикував втратити шанс на продовження навчання у ВНЗ.

За роз’ясненням ГМ ОПОРА звернулася до департаменту вищої освіти МОНмолодьспорту. У відповідь на запит, ми отримали інформацію, що 11 липня навчально-методичний центр аграрної політики забрав виготовлені дипломи для передачі їх представнику Львівського національного аграрного університету. Дипломи з відзнакою випускникам університету за різними освітньо-кваліфікаційними рівнями, як вказано у листі, будуть видані до 15 липня. З відповіддю на інформаційний запит та заявою на отримання довідки, яка б підтвердила здобутий ОКР, вступник відправився у приймальну комісію університету.

Адміністрація університету відреагувала миттєво і вже 14 липня абітурієнт отримав в приймальні факультету диплом бакалавра з відзнакою. Вступник успішно подав всі необхідні документи у приймальну комісію НУ «Львівська Політехніка», а після здачі вступних випробувань був зарахований на навчання в магістратуру за кошти фізичних осіб.

Б) Зі схожою проблемою звернулися випускники Львівського інститути МАУП, яким не видавали дипломи для подальшого вступу до магістратури у інший вуз, а перспектива отримати оригінал документу сягала початку вересня 2011 р. Громадянська мережа «ОПОРА» знову звернулася з листом до МОНМСУ і попросила надати вичерпну інформацію про ситуацію із видачею дипломів у Львівському відділенні МАУП. Як виявилося, державні іспити та захист дипломних робіт в університеті проходив у середині липня, тому і терміни видачі відповідних документів дещо затягнулися. Тай й абітурієнти звернулися до нас після 20 липня, коли закінчився етап прийому документів для вступу у магістратуру на стаціонарне відділення. Щоправда після нашого втручання дипломи були видані до 30 липня і абітурієнти ще мали змогу подавати документи та складати вступні випробування для навчання на заочному відділенні в інших ВНЗ.

В) Абітурієнтці, яка вступила на бюджетну форму навчання до Національної академії мистецтв, відмовлялися видати оригінали документів у Вищому професійному художньому училищі, де вона навчалася досі теж на бюджетній формі навчання. Спочатку в дирекції навчального закладу студентці повідомили, що відрахувати її можуть лише з 1 вересня, коли розпочнеться навчальний процес. Після того, як ми порадили дівчині попросити офіційну відмову, в училищі з'явився інший аргумент ­– виявилося, що атестат та додатки до нього не можуть бути видані, бо немає секретаря, у якого зберігаються ключі від кабінету з відповідними документами. І лише після безпосередньої телефонної розмови спостерігача Громадянської мережі «ОПОРА» із заступник директора Вищого професійного художнього училища, студентці видали документи. Пояснення, яким послуговувалися в адміністрації училища стало те, що навчальний заклад буде мати проблеми з рахунковою палатою, яка цілий рік давала державні кошти на навчання студентці, а та покинула навчання. Аргумент про право абітурієнтки обирати навчальний заклад та пріоритетність навчання у вищому навчальному закладі не сприймався адміністрацією художнього училища, однак ситуація в результаті вирішилася на користь абітурієнтки.