За час каденцій Полтавської обласної та міської ради відкликано по 2 депутати. Ще щодо кількох обранців рішення партій прийняті, проте вони залишаються виконувати свої обов’язки. Події навколо процесу відкликання характеризують політичну ситуацію у радах. Особливістю міської ради є роль виборчої комісії, яка може, як виявилося, блокувати партійні рішення своїм неголосуванням.
Полтавська обласна рада та невідкликані депутати
До Полтавської обласної ради пройшли представники 7 політичних партій. На першій сесії депутати 71 голосом обрали головою облради Олександра Біленького (“Довіра”). Він займав цю посаду і в попередній каденції, пройшовши від “Блоку Петра Порошенка ‘Солідарність’”. Тоді обрати голову обласної ради вдалося лише з четвертого разу.
Кількість посад заступників голови облради збільшилася з 2 до 4. Ними стали Олександр Лемешко (“Слуга народу”), Олексій Чепурко (“Рідне місто”), Лілія Руроєва (“Європейська Солідарність”), Олег Бєлоножко (“Батьківщина”).
Партійне представництво в обласній раді стабільне. На 2 депутати зменшилися фракції “Слуга народу” та “Батьківщина”. У березні 2022 року припинила існування фракція “ОПЗЖ”, на базі якої утворилася депутатська група “За Полтавщину”. Інші фракції залишилися у тому ж кількісному складі, що й у 2020 році.
Група позафракційних обранців представлена перш за все колишніми депутатами від “ОПЗЖ” (5 осіб), 2 представниками “Батьківщини” та 2 “Слугами”. Позафракційним є й Руслан Богдан, колишній народний депутат від “Батьківщини”. До обласної ради він потрапив під номером 1 за списком тієї ж партії. Обраний від “Слуги народу” Олександр Смірнов очолював відповідну фракцію в обласній раді, але в липні 2021 року його виключили з неї.
У травні 2023 року ВО “Батьківщина” провела конференцію обласного осередку, на якому ухвалила рішення відкликати 7 депутатів, зокрема 3 — з обласної ради (Іван Сидоренко, Дмитро Кравченко та Віталій Бабак). Відкликані обранці пов’язують таке рішення партії з конфліктом із головою фракції Сергієм Бєлашовим. Останній пояснив відкликання депутатів тим, що вони голосували всупереч партійним завданням і не відвідували сесії.
Станом на серпень 2023 року один з відкликаних обранців, Дмитро Кравченко, який також є заступником кременчуцького міського голови, залишається в обласній раді. Сам депутат заявляв, що його відкликання пов’язане з голосуванням щодо тарифів “Полтаватеплоенерго” для міста Кременчук.
До речі, сам Сергій Бєлашов фігурує у справі про можливі махінації під час закупівель газу для потреб “Укрзалізниці”. А на судове засідання в його справі прибула лідерка партії Юлія Тимошенко з кількома народними депутатами.
Партія “Слуга народу” у травні 2023 року відкликала депутатів Олександра Смірнова й Олександра Руденка. Втім, вони досі залишаються у раді як позафракційні.
Полтавська міська рада та сага про відкликання
У 2020 році до міської ради потрапили 7 політичних партій. Найбільше голосів отримала партія “За майбутнє”, від якої балотувався й Олександр Мамай, колишній міський голова та головний фаворит “мерських” перегонів.
Серед новообраних депутатів виявилося чимало досвідчених політиків. Так, пройшов Сергій Каплін, колишній народний депутат від Полтави. Партія його імені отримала 4 мандати, як і “ОПЗЖ”. Юрій Бублик, також колишній народний депутат, балотувався від “Свободи”. Під першим номером партії “Рідне місто” до ради потрапив Олександр Удовіченко, колишній голова Полтавської ОДА (2010–2014) і депутат обласної ради (2006–2020).
Нині ж кількісний склад політичних сил залишається майже незмінним. У травні 2022 року припинила діяльність фракція “ОПЗЖ”, депутати від якої стали позафракційними.
Наразі депутатський корпус міської ради нараховує 41 обранця через відмову ТВК обрати нового депутата від “ОПЗЖ” до міської ради.
Окрема епопея пов’язана з відкликанням Юрія Бублика. Колишній нардеп пройшов до міської ради від ВО “Свобода”, очоливши першу десятку та будучи кандидатом на посаду міського голови. У травні 2021 року депутат вирішив перейти до фракції “ЄС”. Це не перша “втеча” Юрія Бублика — будучи обраним від “Свободи” по округу №145, у 2016 році він увійшов до парламентської фракції “Блок Петра Порошенка”, але покинув її вже через рік.
У грудні 2021 року “Свобода” вирішила відкликати Юрія Бублика, однак ТВК не проголосувала за відповідне рішення через помилку в поданих документах. У лютому члени ТВК також відмовилися голосувати за обрання нової депутатки від ВО “Свобода” Оксани Лазаренко. Вона подала заяву до суду. В жовтні 2022 року комісія знову зібралася на засідання, але знову не змогла проголосувати.
18 листопада ЦВК зобов’язала Полтавську міську ТВК не пізніше 5 грудня виконати рішення суду. Неочікувано, замок до кабінету ТВК в приміщенні міської ради замінили невідомі особи, тож двері довелося зламувати. Втім, за відкликання Бублика знову не проголосували.
Лише 3 грудня ТВК спромоглася проголосувати. 23 грудня 2022 року, майже за рік після рішення “Свободи” про відкликання, Оксана Лазаренко замінила Юрія Бублика.
У грудні 2022 року “Партія простих людей” вирішила відкликати Ігоря Кислова. Сам депутат заявив, що причиною стало його небажання бути “посіпакою” міського голови Олександра Мамая. Тут ТВК діяла набагато швидше. У січні 2023 року Кислова відкликали, і його замінила Олена Денисенко.
Вже в квітні з’явилася інформація про ініціювання відкликання ще двох депутатів “Партії простих людей” — Олександра Артеменка й Олени Денисенко (тієї самої, яка пройшла до ради замість Ігоря Кислова). Втім, на серпень 2023 року обранці залишаються зі своїми мандатами.
У 2022 році відбулася спроба відкликати двох депутатів від “ОПЗЖ”. Партійна конференція прийняла рішення відкликати Євгена Момонта і Тетяну Годяк, а тодішній нардеп Ілля Кива представив їх заміну. Обох виключили з партії ще влітку 2021 року. Однак обласна організація партії заявила про неможливість відкликати депутатів через відсутність рішення Стратегічної ради політичної сили. Процес застопорився, а 24 лютого почалася повномасштабна війна.