Російська збройна агресія, що триває з 2014 року, змусила мільйони людей покинути свої домівки та шукати прихистку на підконтрольній Україні території й за кордоном. Втім, чимало українців із різних причин залишилися в окупації. Після звільнення своїх територій Україні слід буде повертати їх до соціального, культурного, освітнього, економічного та політичного життя. Владі доведеться шукати способів зменшення суспільної напруги, діалогу й порозуміння між людьми, які опинилися по різні боки фронту. 

В цьому звіті представлені результати дослідження ставлення до громадян України, які залишаються жити на окупованих у різний час територіях нашої країни, проведеного на замовлення Громадянської мережі ОПОРА.

Методологія

Дослідження відбувалося на замовлення Громадянської мережі ОПОРА з 3 до 17 липня 2023 року методом особистих інтерв’ю з використанням планшета (програмне забезпечення ОСА САРІ) українською або російською мовою за вибором респондента.

Соціологи опитали 2011 дорослих (віком від 18 років) громадян України, які проживають на підконтрольній Україні території (на момент польового етапу) і не перебувають в інституційних умовах (лікарні, в’язниці, військова служба, яка унеможливлює відбір у звичайних домогосподарствах тощо). З вибірки відразу виключили Донецьку й Луганську області через безпекові питання. Херсонська область спочатку була включена в розрахунки, але через проблеми з безпекою завдання для неї реалізували в сусідній Миколаївській області. Внутрішньо переміщені особи могли, як і інші громадяни, потрапити до вибірки та бути опитаними.

За звичайних обставин статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників, близьких до 50%; 2,8% для показників, близьких до 25 або 75%; 2.0% для показників, близьких до 12 або 88%; 1,4% для показників, близьких до 5 або 95%; 0,7% для показників, близьких до 1 або 99%.

Ключові тенденції

  • Більшість українців (76,6%) вважають жителів окупованих після 24 лютого 2022 року територій жертвами обставин та заручниками окупантів, і лише 13,2% думають про них як про зрадників, пристосуванців чи байдужих до України. При цьому українці переконані, що ті, хто живе в окупації, є перш за все заручними особистих та родинних обставин (44,7%), а вже потім — окупаційних сил (31,9 %). Загалом ця тенденція також актуальна у ставленні українців до тих, хто перебуває в окупації з 2014 року.

  • З більшим розумінням до тих, хто лишився в окупації після початку повномасштабного вторгнення, ставляться українці, які живуть на Сході (80,7%), Півдні (79,3%) та Центрі (78,2%); розмовляють у побуті російською (82,8%) або українською і російською мовами (79,9%). 

  • Дещо гірше до тих, хто лишився на новоокупованих територіях, ставляться жителі Заходу та українськомовні громадяни. Однак навіть серед них більшість (70,7% та 73,3% опитаних відповідно) вважає тих, хто живе в окупації з 24 лютого 2022 року, жертвами обставин. 

  • Респонденти дещо гірше ставляться до тих громадян нашої країни, які жили в окупації останні 9 років — у Криму та окремих районах Донецької й Луганської областей (ОРДЛО)

  • Опитані практично однаково ставляться і до кримчан, і до донеччан та луганчан. Заручниками обставин та окупантів жителів Криму вважають 47,5% опитаних, так само думають про тих, хто лишається в ОРДЛО, 50,4% українців. Натомість зрадниками, пристосуванцями або пасивними прихильниками Росії назвали тих, хто лишився в Криму, 38,7% респондентів, а тих, хто живе в окупації в Донецькій і Луганській областях, — 37,7% опитаних. 

  • З більшим розумінням до тих, хто живе в окупації з 2014 року, ставляться українці, які мешкають на Півдні (до кримчан позитивно ставляться 54,8%, до тих, хто живе в ОРДЛО — 67,8%) та Сході (56,3% та 58,5% відповідно); розмовляють російською (56,5% та 63,5% відповідно) або українською та російською (57,3% і 60,9% відповідно), а також ті, кому понад 60 років (49,5% і 52,1% відповідно). 

  • З меншою довірою до тих, хто живе в окупації останні 9 років, ставляться жителі Заходу та українськомовні громадяни, а також молодші респонденти. 

Окупований Крим 

Чимало українців (30,9%) вважають, що їхні співгромадяни, які залишилися жити в окупованому з 2014 року Криму, є заручниками складних життєвих обставин (особистих, родинних). Пристосуванцями, яким байдуже, хто ними керує, вважають жителів Криму 17,8% опитаних; заручниками окупаційних сил — 16,6%; пасивними прихильниками ідеології “русского мира” та СРСР — 12,5%; зрадниками, які підтримали збройну агресію Росії, — 8,5%.

Відмінності у ставленні до громадян України, які лишилися в Криму, помітні в контексті регіонів. Так, більш критично до мешканців Криму ставляться жителі Заходу та Центру, менш критично — Сходу й Півдня. Наприклад, заручниками складних життєвих обставин кримчан вважають 23,4% мешканців Заходу, 31,4% — Центру, 34,8% — Півдня, 39,9% — Сходу нашої країни. Зрадниками, які підтримали збройну агресію, назвали жителів Криму 10,5% тих, хто живе на Заході України; 8,9% тих, хто живе в Центрі; 5,9% — на Сході; 5,8% — на Півдні.

Сприйняття громадян України, які залишилися жити в Криму, відрізняється серед різних вікових груп: що молодші українці, то критичніше вони ставляться до кримчан. Заручниками складних обставин та окупаційних сил називають тих, хто лишається на півострові, 45,3% респондентів віком 18–29 років; 46,1% опитаних у категорії 30–44 роки; 48,4% респондентів віком 45–59 років; 49,5% тих, кому понад 60 років. Пристосуванцями, пасивними прихильниками Росії та зрадниками вважають тих, хто лишився на півострові, 43,8% респондентів від 18 до 29 років; 41,2% опитаних віком 30–44 роки; 36,1% тих, кому від 45 до 59 років; 35,6% тих, кому понад 60. Заручниками складних обставин та окупаційних сил кримчан називають 45,3% тих, кому від 18 до 29 років; 46,1% — тих, кому від 30 до 44 років; 48,4% — тих, кому від 45 до 59 років; 49,5% — тих, кому понад 60 років.

Відмінність в оцінках помітна і в розрізі мови спілкування. Найбільш критично до кримчан ставляться ті, хто розмовляє українською: 43,4% таких респондентів вважають громадян України, які лишилися в Криму, пристосуванцями, пасивними прихильниками Росії й зрадниками. Цієї ж думки дотримуються 31,8% тих, хто спілкується українською і російською, а також 31,6% російськомовних. Заручниками складних обставин та окупаційних сил мешканців Криму вважають 57,3% тих, хто розмовляє в побуті і українською, і російською; 56,5% російськомовних та 41,5% українськомовних. 

Окуповані з 2014 року окремі райони Донецької та Луганської областей

Найбільше українців (35,9%) вважають, що їхні співгромадяни, які залишилися на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей (ОРДЛО), є заручниками складних життєвих обставин (особистих чи родинних). Пристосуванцями, яким байдуже, хто ними керує, вважає жителів ОРДЛО 16,3% українців; заручниками окупаційних сил — 14,5%; пасивними прихильниками Росії й СРСР — 14,3%; зрадниками, які підтримали збройну агресію Росії — 7,1%.

До жителів окремих районів Донецької та Луганської областей українці ставляться з дещо більшим розумінням, ніж до тих, хто лишився в Криму. Найбільша довіра до жителів ОРДЛО спостерігається на Півдні та Сході країни, найменша — на Заході й Півночі. Наприклад, заручниками складних життєвих обставин вважають жителів Донбасу 48,1% респондентів на Півдні країни; 45,2% — на Сході; 34% — на Півночі; 27,1% — на Заході. Зрадниками, які підтримали збройну агресію назвали жителів окупованих частин Донеччини й Луганщини 10,8% опитаних на Заході України; 6,8% — у Центрі; 4,2% — на Півдні; 3,4% — на Сході.

Також відрізняється сприйняття мешканців ОРДЛО серед різних вікових груп. Більшість українців із розумінням ставляться до причин, які змушують людей лишатися в окупації. Заручниками складних обставин та окупаційних сил жителів ОРДЛО називають 52,1% тих, кому понад 60 років; 51,6% тих, кому від 30 до 44 років; 49,4% тих, кому від 18 до 29 років; 47,7% тих, кому від 45 до 59 років. Значно менше українців різного віку вважають тих, хто лишився жити в окупації, пристосуванцями, прихильниками Росії та зрадниками. Найбільше таку думку поділяє молодь (41,9% опитаних віком 18–29 років). Найменше так думають ті, кому понад 60 років — 34,3%. 

Є відмінність в оцінках і за мовою спілкування. Як і у випадку з Кримом, найбільш критично до жителів ОРДЛО ставляться українськомовні респонденти. Заручниками складних обставин та окупаційних військ вважають мешканців захопленого Донбасу 63,5% тих, хто розмовляє російською; 60,9% — українською і російською; 42,3% — українською. Пристосуванцями, пасивними прихильниками Росії та зрадниками вважають громадян України, які залишилися в ОРДЛО, 44,4% тих, хто розмовляє українською; 29,4% — українською і російською; 26,3% — російською. 

Окуповані після 24 лютого 2022 року території (Донецька, Запорізька, Луганська, Херсонська області)

Найбільше українців (44,7%) вважають мешканців новоокупованих територій заручниками складних життєвих обставин (особистих, родинних). Заручниками окупаційних сил вважають таких людей 31,9% респондентів; пристосуванцями, яким байдуже хто ними керує, — 6,7%; а пасивними прихильниками Росії та СРСР — 3,6%. Лише 2,9% опитаних вважають тих, хто залишився в окупації після 24 лютого 2022 року, людьми, які підтримали збройну агресію Росії. 

Українці з усіх регіонів із більшим розумінням ставляться до тих, опинився в окупації після 24 лютого 2022 року, ніж до тих, хто перебував у ній протягом останніх 9 років. Найвищий рівень довіри до українців з новоокупованих територій мають ті, хто живе на Півдні, Сході та Центрі, дещо менший, — на Заході країни. Так, заручниками складних життєвих обставин або заручниками окупантів вважають українців з новоокупованих територій 80,7% тих, хто живе на Півдні країни; 79,3% — на Сході; 78,2% — на Півночі; 70,7% — на Заході. Тих, хто лишився жити в окупації, вважають пристосуванцями, прихильниками Росії та зрадниками лише 7,8% тих, хто живе на Півдні; 10,6% — Сході; 12,7% — у Центрі; 18,4% — на Заході.

​​Немає суттєвих відомостей у ставленні до тих, хто лишився на окупованих територіях після 24 лютого 2022 року, серед різних вікових категорій. Заручниками складних життєвих обставин або окупантів їх вважають від 75 до 77% українців. Найкраще до них ставиться молодь і ті, кому понад 60 років. У кілька разів менше українців різного віку вважають тих, хто лишився жити в окупації, пристосуванцями, прихильниками Росії та зрадниками. Разом з тим, що старші українці, то менше вони поділяють цю думку. Так, вважає 10,7% тих, кому від 18 до 29 років, 12,8% тих, кому від 30 до 44 років; 15% тих, кому від 45 до 59 років; 15,3% тих, кому понад 60 років.

Українськомовні респонденти дещо критичніші у своїх оцінках щодо тих, хто перебуває в окупації. Так, заручниками складних обставин та окупаційних військ вважають мешканців окупованих після 24 лютого територій 82,8% тих, хто розмовляє російською; 79,9% — українською і російською; 73,3% — українською. Крім цього, 15,2% опитаних, які розмовляють українською, вважають пристосуванцями, пасивними прихильниками Росії та зрадниками тих громадян нашої країни, які лишаються на новоокупованих територіях. Такої самої думки дотримуються 12% респондентів, які розмовляють українською та російською, і 9,5% тих, хто спілкується винятково російською.