Початок повномасштабної війни докорінно не змінив ситуації в Київській обласній раді, за винятком кадрових змін — як-от звільнення голови ради та дострокове припинення повноважень низки депутатів. Народні обранці працюють, збираючись на чергові та позачергові сесії, й ухвалюють рішення, що стосуються загальної життєдіяльності пристоличного регіону. Після початку повномасштабного вторгнення більшість партій, представлених у раді, спрямували свою роботу і можливості на допомогу військовослужбовцям на фронті та цивільним, що постраждали внаслідок війни.

Ситуація в раді і розклади

Станом на вересень у Київській обласній раді налічується 83 депутати. Вони об’єднані в 4 фракції: “Європейська Солідарність” (25 депутатів), “Слуга народу” (22 депутати), “За майбутнє” (14 депутатів) та “Всеукраїнське об’єднання ‘Батьківщина’” (14 депутатів). Також до складу ради входять 8 позафракційних депутатів, обраних на початку скликання від забороненої нині партії “Опозиційна платформа — За життя”. Також у Київській обласній раді є дві депутатські групи — “Відродження Київщини” та “Відновлення України”, до яких входять 10 і 4 депутати відповідно. У першу з них об’єдналася частина обранців від “Слуги народу”, а до другої — нині позафракційні депутати, які на початку скликання обиралися від політичної партії “ОПЗЖ”. 

На місцевих виборах 2020 року найбільше голосів набрали кандидати від партії “Європейська Солідарність” — 98 129 (19,54%). 85 098 голосів (16,94%) набрали кандидати від “Слуги народу”. Ці партії отримали 25 і 22 мандати відповідно. Кандидати від “За майбутнє” отримали 14 мандатів, набравши 53 374 голосів виборців (10,62%). ВО “Батьківщина” має також 14 мандатів — за її кандидатів проголосували 53 019 виборців (10,55%). У 2020 році до депутатського корпусу Київської обласної ради увійшли депутати тепер забороненої проросійської партії “Опозиційна платформа — За життя”. Кандидати від неї набрали 34 627 голосів виборців (6,89%) і отримали у раді 9 мандатів.

У 2022 році в Київській обласній раді існувала коаліція з 61 депутата: “Європейська Солідарність” (25), “Слуга народу” (22) “За майбутнє” (14). До складу опозиції входять “Батьківщина” (14 депутатів) та позафракційні депутати (9). 

Станом на вересень 2023 року обов’язки голови Київської обласної ради виконує Ярослав Добрянський — перший заступник голови. Заступницею голови є Тетяна Семенова. Посада секретаря в раді відсутня. До керівного складу ради входить також голова комісії з бюджету та фінансів Владислав Одинець від партії “Європейська Солідарність”.

Хто очолював Київську обласну раду: звільнення голови та ротації у керівному складі та депутатському корпусі

Головою Київської обласної ради з 3 грудня 2020 року до 27 квітня 2021 року був Олександр Скляров (“Слуга народу”). 29 квітня 2021 року його замінила Наталія Гунько від тієї ж політичної сили. Натомість 8 травня 2023 року рішенням 65 депутатів її звільнили з цієї посади. Обов’язки голови Київської обласної ради VIІI скликання до моменту обрання нового керівника поклали на першого заступника голови ради Ярослава Добрянського (“За майбутнє”).

Загалом протягом нинішнього скликання обов'язки голови ради виконували перший заступник Ярослав Добрянський (“За майбутнє”) та заступниця голови Тетяна Семенова (“Європейська Солідарність”). 

Посаду першого заступника голови обласної ради протягом VIII скликання обійймали:

  • Марина Сапожко (ВО “Батьківщина”) з 4 грудня 2020 року до 27 квітня 2021 року;
  • Ярослав Добрянський (“За майбутнє”) з 28 квітня 2021 року до моменту написання цього тексту (серпень 2023 року).

Також у Київській обласній раді є посада заступника голови, яку під час VIII скликання обіймали:

  • Валерій Кьонзенко, обраний від нині забороненої “ОПЗЖ” — з 4 грудня 2020 року до 27 квітня 2021 року. 
  • Тетяна Семенова (“ЄС”) з 30 квітня 2021 року донині. 

Варто зазначити, що в нинішньому скликанні відбувалися ротації в депутатському корпусі. Зокрема, повноваження достроково припинили 7 депутатів, з них 2 — від політичної партії “Європейська Солідарність”, по 2 — від “ВО “Батьківщина” і “За майбутнє” та ще 1 — від “ОПЗЖ”. Ці зміни відбувалися вже після початку повномасштабного вторгнення Росії. Змаість усіх цих депутатів, крім представника “ОПЗЖ”, до ради увійшли наступні за черговістю в партійних списках люди. 

Депутати, обрані від політичної партії “ОПЗЖ” продовжують працювати як позафракційні.

Цікаво, що ротації відбувалися і в керівному складі виконавчої гілки влади — в Київській обласній військовій адміністрації, де протягом 2022–2023 років кілька разів змінювався очільник: 

  • З 8 лютого 2022 посаду голови Київської ОДА обіймав Олексій Кулеба. До цього він працював на різних посадах у Київській міській державній дміністрації (КМДА).
  • З 15 березня 2022 року по 21 травня 2022 очільником Київської ОВА став генерал-лейтенант Олександр Павлюк. Раніше він був командувачем операцій Об'єднаних сил на Сході України, а з травня 2022 по лютий 2023 року — начальником штабу-заступником командувача Сухопутних військ Збройних Сил України; командувачем Угруповання сил і засобів оборони Києва. З 14 лютого 2023 року він став першим заступником міністра оборони.
  • З 21 травня 2022 року на цю посаду повернувся Олексій Кулеба. За 8 місяців його звільнили, і 24 січня 2023 року він стає заступником керівника Офісу Президента України.
  • 24 січня 2023 року в.о. голови Київської ОВА став Дмитро Назаренко, який раніше обіймав посаду першого заступника Голови КОДА. У минулому він був пов’язаний із партією “Європейська Солідарність”, але нині його партійність не відома. 
  • 10 квітня 2023 року Володимир Зеленський підписав указ про призначення на посаду голови КОВА Руслана Кравченка, який з 2021 року очолював Бучанську окружну прокуратуру. Ще раніше він працював військовим прокурором. У 2019–2020 роках він подавався на посаду прокурора САП, потім брав участь у конкурсі на посаду керівника НАБУ.

Робота ради: як депутати відвідували сесії та які питання розглядали 

У 2022 році у Київській обласній раді  було 7 сесій, з яких одна чергова, а решта — позачергові. У 2023 році станом на початок серпня відбулось 4 сесії, з яких 3 позачергові.

Найбільше засідань Київської обласної ради пропустили обранці від політичної партії “ВО “Батьківщина” — 55 пропусків у 2022–2023 роках. На другому місці — депутати від “Слуги народу”, із 42 пропусками. Далі йде “Європейська солідарність”, депутати від якої мають сумарно 32 пропуски сесій. 31 пропуск мають позафракційні депутати. Найменше ж засідань пропустили обранці від політичної партії “За майбутнє” — 22. Можемо говорити ще й про 1 пропуск сесії депутатом від “ОПЗЖ” 12 травня 2022 року. Однак уже на наступній сесії в червні депутати від “Опозиційної платформи — За життя” стали позафракційними, зважаючи на заборону діяльності цієї партії.

Найчастіше пропускали засідання Руслан Кузьменко від “ЄС”, який пропустив 7 сесій у 2022 році та 1 — у 2023. Також серед обранців від цієї партії 6 пропусків має Оксана Перінська. 

З-поміж предстаників “Слуги народу” найбільше пропусків — 6 — у Геннадія Слепцова, 5 — у Дениса Дьоміна, 4 — у Романа Буковського, 3 — у Наталії Гунько.

У політичній партії “За майбутнє” найбільше пропусків сесій — по 8 — мають Наталія Онопрієнко-Капустіна і Леоніда Пономарьова. 

Серед депутатів, обраних від політичної партії “ВО “Батьківщина”, 8 засідань пропустив Андрій Засуха, по 7 — Вікторія Ільєнко, Ірина Панченко і Ганна Старикова.

Серед позафракційних депутатів, які спершу пройшли в раду від “ОПЗЖ”, а потім стали позафракційними, по 7 засідань пропустили Олександр Мутель та Олег Корбан, 5 — Андрій Фещенко, 4 — Олег Цаплієнко. Всі ці дані ОПОРА отримала з листів реєстрації депутатів, наданих Київською обласною радою у відповідь на інформаційний запит.

Найбільше депутатів — 29 — пропустили 11-те позачергове засідання Київської обласної ради 23 червня 2022 року. Тоді розглядали затвердження кількох програм: “Нова оселя” на 2022–2023 роки,  програми розвитку системи освіти Київської області на 2022–2026 роки, програми організації територіальної оборони у Київській області на 2021–2023 роки, а також внесення змін до Київської обласної цільової програми підтримки підприємств спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області і запобігання їх банкрутству на 2020–2022 роки та до переліку природоохоронних заходів на 2022 рік.

Найбільш відвіданою стала 17-та сесія, на якій депутати розглядали зміни до керівного складу ради — звільнення Наталії Гунько з посади голови, затвердження форми бюлетеня для таємного голосування про її звільнення, а також заслуховування звіту про її роботу за 2022 рік.

Під час засідань вже в умовах повномасштабного вторгнення депутати розглядають питання, які стосуються життєдіяльності Київської області. Зокрема, за результатами аналізу порядів денних 10 сесій 2022–2023 років можемо згрупувати ці питання так:

  • затвердження обласних програм та внесення до них змін. Наприклад, ідеться про програму “Нова оселя”, програму розвитку системи освіти Київської області, програму організації територіальної оборони, програму соціально-економічного та культурного розвитку Київської області, “Здоров’я Київщини”, програма “Турбота”, “Безпечна Київщина”, “Конкурентоспроможна Київщина”, “Цифрова Київщина” , програму відновлення приватних будинків, зруйнованих внаслідок бойових дій, програму будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області, програму розвитку автомобільних доріг у Київській області, програму відбудови багатоквартирних житлових будинків в Київській області, програму підтримки внутрішньо переміщених осіб тощо;
  • питання життєдіяльності комунальних  некомерційних підприємств та установ, які підпорядковуються Київській обласній раді;
  • затвердження та внесення змін до положень і статутів соціальних, медичних та освітніх закладів області;
  • передача, списання майна або майнових відносин, що базуються на оренді та комунальної власності в цілому;
  • питання екологічної та природоохоронної сфери місцевого і обласного значення;
  • утворення цільового фонду обласного бюджету для відбудови багатоквартирних житлових будинків у Київській області; 
  • створення тимчасових комісій;
  • підтримка звернень до Президента України, Верховної Ради, Кабміну, міжнародних організацій тощо;
  • заслуховування і затвердження звітів, про виконання стратегії, бюджету, комплексних та цільових програм, звіту голови;
  • дострокове припинення депутатських повноважень;
  • звільнення з посади голови обласної ради.

Медійна складова. Про що пишуть партійні осередки у мережі

Майже всі вони осередки політичних партій у Київській області досить активні у мережі Facebook. Наприклад, Київська територіальна організація партії “Європейська Солідарність” має на фейсбук-сторінці 21 тис. читачів та публікує мінімум 1 допис на день. Це переважно дописи лідера партії Петра Порошенка та інших партійців різних рівнів (подекуди – з критикою чинної влади), публікації про надання волонтерами “ЄС” та депутатами від цієї партії допомоги військовим і цивільним, в тому числі ВПО та медзакладам, дописи про виступи і напрацювання Петра Порошенка та депутатів “Європейської Солідарності” у Верховній Раді та дипломатичну роботу лідера партії, поїздки на фронт, робочі візити команди “ЄС” Київщини до комунальних закладів та установ, дописи про руйнування російськими загарбниками української інфраструктури та її відновлення, публікації про українських військових, дописи про соціальні питання Київщини та рішення Київської обласної ради, публікації депутатів Київської обласної ради, ухвалення законопроєктів у парламенті та привітання зі святами.

Офіційна сторінка партії "Слуга народу" на Київщині має значно менше підписників — 3,8 тис., але інформацію тут публікують так само регулярно. Контент сторінки доволі різноманітний: наприклад, є рубрика #Наші в радах, де йдеться про роботу та ухвалення рішень депутатами від “Слуги народу” різних рівнів. Крім цього сторінка публікує репости звернень Володимира Зеленського, новини з Верховної Ради, привітання з визначними датами і святами, інформацію про відвідини Київщини посадовцями та волонтерами іноземних держав, посилання на інтерв’ю голови партії Олени Шуляк, дописи про відвідини бійців на фронті депутатами від “Слухи народу” і волонтерами, публікації про допомогу фронту за ініціативи депутатів від політсили, результати сесій місцевих рад області та роботи депутатів від партії, дописи про відновлення інфраструктури регіону, робочі поїздки депутатів обласної ради у громади, які зазнали руйнувань та перебували під окупацією, дописи про дипломатичну роботу, репости зі сторінок “ЗеМолодіжки” та “ЗеЖінки Київщина”, дописи про гуманітарну допомогу за підтримки депутатів від політсили та, зокрема, Бучанської громади, а також публікації про соціальне життя громад області. 

Київська обласна організація політичної партії "Батьківщина" має 8 тис. підписників у мережі Facebook та дописує один раз на кілька днів. Пишуть про партійців, які видають гуманітарну допомогу, новини про актуальні законодавчі зміни, роботу Київської обласної ради, в тому числі  з ознаками критики, посилання на інтерв'ю та дописи лідерки партії Юлії Тимошенко, новини з сесій міських рад області та загальноукраїнські новини соціальної тематики. 

Найменш активний у Facebook осередок політичної партії "За Майбутнє" на Київщині. Попри те, що сторінка має 2,7 тис. підписників, останній допис на ній датований 18 червня — це був репост зі сторінки в.о. голови Київської обласної ради Ярослава Добрянського. Інший контент — це публікації про діяльність Київської обласної ради, в тому числі депутатських комісій, дописи про роботу нині в.о. голови ради Ярослава Добрянського в обласній раді та репости з його сторінки, інформація про відвідування депутаткою Київської обласної ради Тетяною Самойленко соціальних та освітніх установ області, новини Київщини, публікації про гуманітарну допомогу військовим та цивільним від депутатів обласної ради, новини регіону та привітання зі святами, 

За активністю в мережі можна простежити, як змінювалася діяльність осередків політичних партій в умовах війни. В основному вони почали дописувати про новини з фронту, а також про волонтерську допомогу військовим і цивільним, якою почали активно, судячи з дописів, займатися партійці та депутати від політичних партій різних рівнів. Втім, наприклад, партії “Європейська Солідарність” і “Слуга народу” досить активно дописують і про політичну діяльність своїх депутатів та партійців, у тому числі на рівні області.