Попри віддаленість від лінії фронту, Хмельницька область систематично зазнає ворожих атак з повітря. Здебільшого росіяни скеровують БПЛА та ракети на місто Старокостянтинів, що за 40 км від обласного центру. Тут розташована одна з найбільш обладнаних у країні авіабаз. Внаслідок цих атак зазнає ушкоджень цивільна інфраструктура, а з огляду на кількість знешкоджених вибухонебезпечних обʼєктів Хмельниччину називають однією з найбільш замінованих областей у західній частині України. 

Ще один виклик, який доводилось долати регіону з березня 2023 року, — політична невизначеність: понад рік область жила без начальника обласної військової адміністрації. Тільки  у лютому 2024 року зʼявилася інформація про погодження Кабміном на цю посаду першого заступника начальника ОВА Сергія Тюріна. А 2 травня Президент призначив Сергія Тюріна головою Хмельницької обласної державної адміністрації

Соціально-економічний стан регіону

Територіальний устрій та населення

До складу Хмельницької області входять три райони: Хмельницький (27 територіальних громад), Камʼянець-Подільський (15 територіальних громад) та Шепетівський (18 територіальних громад). Як зазначено у паспорті області, оприлюдненому на сайті Хмельницької обласної ради, у регіоні налічується 1451 населений пункт, обʼєднаний у 60 громад. 

Від початку повномасштабної війни Державна служба статистики України не оприлюднює даних про кількість наявного населення в регіонах, а також не має змоги обчислювати відсоток працездатного населення. 

Водночас, за останніми даними з сайту Головного управління статистики у Хмельницькій області, станом на 1 січня 2022 року на Хмельниччині мешкало 1 225,7 тис. осіб. Відомо також, що у 2023 році органи реєстрації актів цивільного стану зареєстрували в області 7 189 народжень (8 221 у 2022 році), 18 491 смерті (19 768 у 2022 році) та 7 381 шлюб.

Рівень безробіття

У 2023 році послугами Хмельницької обласної служби зайнятості скористалося 23 526 осіб, зокрема 14,4 тис. зареєстрованих безробітних, що на 54% менше, ніж торік. За сприяння служби зайнятості роботу знайшли 9,1 тис. осіб, з них 4,3 тис. безробітних.

Як інформує Хмельницький обласний центр зайнятості, станом на 1 січня 2024 року в середньому по області на одне вільне робоче місце претендували двоє безробітних (на 1 січня 2023 року — 6 осіб). 

Суттєву невідповідність попиту і пропозицій вакансій фіксували у сфері сільського господарства (на одну вакансію претендували 10 осіб), технічних службовців (7 осіб), службовців та керівників (6 осіб). Натомість на ринку праці не вистачало представників таких професій, як швачка, монтер колії, інспектор, електромонтер з ремонту й обслуговування електроустаткування, слюсар-ремонтник, вантажник, токар, електрогазозварник, електрозварник ручного зварювання, слюсар-сантехнік, водій навантажувача.

Попит та пропозиція на зареєстрованому ринку праці Хмельницької області 

Джерело: Хмельницький обласний центр зайнятості

Відомо також, що станом на 1 грудня 2023 року на Хмельниччині було зареєстровано 2,4 тис. безробітних, із-поміж яких 177 учасників бойових дій і  225 внутрішньо переміщених осіб. Для порівняння: на 1 грудня 2022 року кількість безробітних становила 6 тис., із яких 746 ВПО. 

На кінець минулого року в базі даних Хмельницької обласної служби зайнятості налічувалося 1 935 вакансій. Серед безробітних 79,6% становили жінки, 23,6% — молодь віком до 35 років,  46,2% — мешканці сільської місцевості;

Зайнятість населення та популярні професії

Як свідчать дані, оприлюднені на сайті обласного центру зайнятості, найбільше вакансій у професійному розрізі, як і минулого року,  припадало на робітничі професії: 24% — робітники з обслуговування, експлуатації устаткування та машин; 19% — кваліфіковані робітники з інструментом. 17% вакансій роботодавці пропонували для працівників сфери торгівлі та послуг, а лише 4% — для керівників та менеджерів.

Порівняно з 2022 роком, кількість актуальних вакансій, заявлених роботодавцями до обласної служби зайнятості, зменшилася на 29%. 

На зайнятість населення в області продовжує впливати процес мобілізації: частина чоловіків уникає офіційного працевлаштування та реєстрації безробітними, а частину мобілізовано до Збройних Сил України, що зумовлює нестачу кваліфікованих працівників на підприємствах. Про такі тенденції представники обласного центру зайнятості говорили і в 2022 році.

У загальній кількості зареєстрованих минулого року безробітних чоловіки становили 21% (0,5 тис.), жінки — 79% (2,1 тис.). Тенденцію до зменшення кількості чоловіків серед зареєстрованих безробітних можна помітити, якщо порівняти ці цифри з даними за 2022 рік: тоді кількість зареєстрованих безробітних чоловіків становила 1,8 тис. (32 %), а жінок — 3,8 тис. (68 %).

Середній розмір заробітної плати

У 2023 році роботодавці проінформували службу зайнятості на Хмельниччині про наявність 13,1 тис. вакансій. Це суттєво менше, ніж у 2022 році, коли надійшло 18,4 тис. пропозицій роботи. 

Середня заробітна плата, яку пропонували працівникам, станом на 1 січня 2024 року становила 12,9 тис. грн (торік — 8,2 тис. грн). Найвища оплата праці — в переробній промисловості (18,1 тис. грн) та будівельній галузі (14,6 тис. грн), значно менша — у сферах транспорту, складського господарства (10,5 тис. грн), адміністративного обслуговування та фінансової діяльності (по 10,2 тис. грн).

У розрізі професійних груп найбільше заробляли кваліфіковані працівники з інструментом (18,5 тис. грн), найменше — працівники сфери торгівлі та послуг (8,1 тис. грн).

Водночас середня заробітна плата, яку вказують роботодавці, що розміщують вакансії на сайті Work.ua, дещо вища. Зокрема, у грудні 2023 року середня зарплата у Хмельницькому, за даними цього ресурсу, становила 16,4 тис. грн, що на понад 3 тис. грн більше, ніж торік. 

Споживчі ціни

За інформацією Державної служби статистики, ціни на товари і послуги загалом по Україні у 2023 році в середньому виросли майже на 12,9%, але цей показник зумовлений високими темпами зростання на початку року. У грудні інфляція на споживчому ринку сповільнилася до 5,1%.

У роздрібній мережі Хмельницької області зросли ціни на окремі соціально значущі товари, зокрема на житній і житньо-пшеничний хліб, макаронні вироби, мʼясо. Суттєво здешевшала гречана крупа (оскільки зросла пропозиція цієї крупи на ринку), курячі яйця та соняшникова олія.

Порівняння середніх споживчих цін на товари у Хмельницькій області у 2022 та 2023 роках 

Найменування товару

Споживчі ціни станом на  грудень 2022 року, грн

Споживчі ціни станом на  грудень 2023 року, грн

Хліб житній житньо-пшеничний, кг

34,43

40,36

Макаронні вироби з мʼяких сортів пшениці, кг

33,08

40,93

Гречана крупа, кг

74,09

31,89

Яловичина, кг

216,26

245,9

Свинина, кг

167,93

187,47

Яйця курячі, десяток

64,53

58,03

Олія соняшникова рафінована, л

67,92

61,3

Ворожі атаки: кількість та наслідки

Хмельниччина розташована далеко від лінії фронту, але, попри це, область постійно зазнає ворожих атак. Від початку великої війни станом на квітень 2024 року сигнал тривоги в регіоні лунав 632 рази. Найчастіше ціллю ворога стає аеродром у Старокостянтинові. Саме тут дислокується бригада тактичної авіації, а авіабаза вважається однією з найбільш обладнаних в Україні.

З огляду на кількість знешкоджених вибухонебезпечних обʼєктів, Хмельниччину називають однією з найбільш замінованих областей у західній частині України. 

Від початку 2023 року через систематичні ворожі удари в області зафіксовано чимало пошкоджень обʼєктів інфраструктури і житлових будинків. Наслідками атак стають поранення та загибель людей. Нижче наводимо приблизну хронологію обстрілів, під час яких фіксували пошкодження житлових та інфраструктурних обʼєктів, поранення чи загибель людей:

  • 18 лютого ворог завдав 2 удари по Хмельницькому, влучивши у військовий об'єкт та поблизу зупинки громадського транспорту. Вибуховою хвилею пошкоджено цивільні будинки, 3 навчальні заклади, вибито сотні вікон, пошкоджено 11 автомобілів. Двоє цивільних людей звернулися до лікарні по допомогу;
  • 27 лютого завдано 3 удари по Хмельницькому. Загинуло двоє рятувальників, четверо людей поранено;
  • 13 травня росіяни атакували Хмельниччину ударним дроном, влучивши в об‘єкт критичної інфраструктури області, який розташований поза межами населених пунктів. Постраждала 21 особа, двоє госпіталізовано. У населених пунктах, розташованих поблизу епіцентру удару, вибуховими хвилями вибиті вікна, двері, зруйновано дахи. Пошкоджено навчальні, медичні та культурні заклади, адміністративні будівлі, промислові об’єкти, багатоповерхові й індивідуальні житлові будинки;
  • 13 червня через падіння уламків було пошкоджено 6 житлових цивільних будинків;
  • 21 червня уламки впали на гараж та господарчу будівлю в одній з громад області;
  • 26 липня внаслідок збиття ракет уламки впали у населених пунктах Хмельницького району, зокрема на території приватного будинку в Старокостянтинівській громаді, пошкоджено авто; 
  • 5-6 серпня ворог атакував область тричі. Серія вибухів відбулася в Старокостянтинівській і Хмельницькій громадах. Більшість ракет збили, але в Старокостянтинівській громаді вибуховою хвилею пошкоджено покрівлю, двері та вікна в кількох приватних житлових будинках, вибито вікна в комунальному закладі культури, приміщенні автовокзалу та комерційному приміщенні. Виникла пожежа на складі відходів кукурудзи у Старокостянтинівській громаді, травми отримав працівник об’єкта;
  • 19 серпня у кількох селах Хмельницького району вибуховою хвилею пошкоджено 30 будинків, вибито вікна і двері в 32 господарствах. Дві жінки поранилися уламками скла, ще шестеро людей звернулися до лікарні в шоковому стані;
  • 15 вересня внаслідок збиття «шахеда» уламки впали в одному з сіл Хмельницького району. Пошкоджено 12 домоволодінь, вікна в котельні, 28 вікон в школі та лінії електропередач;
  • 18 вересня внаслідок збиття ракет вибуховою хвилею пошкоджено дахи та вікна у кількох домоволодіннях. Відбулось падіння уламків та два вибухи на території виробничого підприємства. Уламками пошкоджено залізничну колію;
  • 21 вересня в одному з сіл області уламки ракети пошкодили літню кухню будинку та скло автомобіля;
  • 25 жовтня у Шепетівському районі (місто Славута) уламки ворожих цілей впали на території об'єкта критичної інфраструктури. Вибуховою хвилею пошкоджено нежитлові приміщення, житлові будинки і транспортні засоби. Найбільш вірогідно, як зазначив тоді Президент, мішенню для дронів була Хмельницька атомна станція — хвилею від вибуху вибило вікна, зокрема, й на території АЕС. Два десятки місцевих мешканців травмовані;
  • 16 листопада уламки ворожих цілей пошкодили вантажний автомобіль. Водій отримав незначні тілесні ушкодження. На території продовольчих складів уламками пошкоджено дахове покриття, вікна майстерні та 3-поверхової будівлі;
  • 22 листопада уламки одного зі збитих «шахедів» впали на подвірʼя приватного домогосподарства в Хмельницькому районі, постраждала господарська нежитлова споруда;
  • 29 листопада внаслідок атаки в Шепетівському районі пошкоджено дах, вікна і двері приміщення агропідприємства; 
  • 17 грудня уламки БПЛА пошкодили приватний будинок, внаслідок чого сталося загоряння даху будинку;
  • 29 грудня у кількох громадах області пошкоджено понад 10 приватних домоволодінь, дитячий садочок, будинок культури, бібліотека, старостат; 
  • 8 січня 2024 року ворог завдав ударів по об’єктах інфраструктури області. Сталася пожежа, троє людей загинуло;
  • 6 березня 2024 року внаслідок атаки пошкоджено об'єкт інфраструктури. Знеструмлено кілька населених пунктів. Є пошкодження даху та стелі приватного будинку;
  • 22 березня 2024 року результатом обстрілу стало пошкодження обʼєктів критичної інфраструктури, житлових будинків. Двоє людей загинуло, пʼятеро поранено. Знеструмлено понад 201 тисячу абонентів;
  • 29 березня 2024 року пошкоджено 6 приватних житлових будинків в громадах області та приміщення басейну дитячого табору. 

Рятувальники ліквідовують наслідки обстрілу Хмельницького 22 березня 2024 року

Джерело: Головне управління ДСНС у Хмельницькій області

Масштаби руйнувань в області та відновлення пошкодженого майна

За оцінками Київської школи економіки, прямі збитки на Хмельниччині станом на червень 2023 року могли становити 79 млн доларів США. Однак, як зазначають автори звіту, фінальна оцінка обсягу пошкоджень та руйнувань можлива лише після завершення бойових дій на території України. 

Про збитки від війни для української енергетики повідомляв ресурс UA War Infographics. Зокрема, за даними Світового банку, енергетична галузь Хмельниччини втратила близько 5 млн доларів США. Крім того, в інфографіці UA War Infographics, також створеній за інформацією Світового банку, зазначено, що станом на кінець 2023 року на відновлення області знадобиться 3,6 млрд доларів США.

За інформацією Української Гельсінської спілки з прав людини та Громадської організації «Подільська правова ліга», зібраною в межах ініціативи «Трибунал для Путіна», з лютого 2022 до січня 2024 року в Хмельницькій області внаслідок ракетних та авіаударів пошкоджено щонайменше 219 об’єктів цивільної інфраструктури, серед яких 137 будівель житлово-побутового призначення, 12 об’єктів підприємницького та комерційно-виробничого призначення, 3 будівлі державних установ, 11 обʼєктів інфраструктурного життєзабезпечення, 8 обʼєктів транспортної інфраструктури, 3 господарчі угіддя, ліси, 23 автомобілі, 18 об’єктів освітньо-виховного призначення, 3 обʼєкти культурно-розважального призначення та 1 історична памʼятка.

Хмельницька обласна військова інформація не надає інформації про обʼєкти інфраструктури, пошкоджені внаслідок ворожих атак. Однак посадовці повідомили, що відділ містобудування та архітектури працює над програмою комплексного відновлення та розвитку Хмельницької області на 2024–2027 роки. Основні її завдання — відновлення постраждалих від збройної агресії РФ об’єктів соціально-культурного і житлово-комунального призначення, інфраструктури життєзабезпечення, сприяння активізації економічної діяльності, покращення надання адміністративних, соціальних та комунальних послуг населенню, підтримка й відновлення громадського життя, а також забезпечення безпеки для населення Хмельницької області.

За інформацією, наданою Хмельницькою ОВА, при територіальних громадах області визначено відповідальних за наповнення Реєстру пошкодженого та знищеного майна (далі — РПЗМ), які щотижнево оновлюють інформацію про подані громадянами на заяви про нарахування компенсації за пошкоджене та знищене майно та про результати розгляду таких заяв.

Станом на 1 квітня 2024 року до РЗПМ подали 1370 заяв про надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна, поданих до РПЗМ. Вже опрацьовано 1 272 заяви (1100 заяв — позитивний розгляд, 172 — негативне рішення). Компенсацій нараховано на загальну суму в 74 822,5 тис. грн.

Для відновлення пошкодженого житла мешканці Хмельницької міської територіальної громади також можуть скористатися державною програмою «єВідновлення». До надання допомоги залучають і міжнародні організації, зокрема Medair, ACTED, NRC (Норвезька рада у справах біженців).

Релокація підприємств, програми підтримки бізнесу в регіоні та нові суб’єкти господарювання

За інформацією Хмельницької ОВА, наданою у відповідь на наш інформаційний запит, з початку повномасштабної війни в межах державної програми релокації бізнесу в безпечні регіони на Хмельниччину перемістили свої потужності 60 підприємств, 20 із яких — до Хмельницької міської територіальної громади. Станом на березень 2024 року 14 підприємств повернулися на попереднє місце провадження діяльності, 2 підприємства припинили діяльність, а 44 залишилися працювати на території області.

​​Серед релокованих компаній — підприємства з виробництва гідравлічного обладнання, систем вихлопу автомобілів, електричного устаткування, деталей для автотранспортних засобів, СІП-панелей і домокомплектів, машинобудування, з продажу та ремонту сільськогосподарської техніки та обладнання, автокранів, спецтехніки та інші. 

Для підтримки підприємництва в регіоні реалізують державні й обласні програми. З-поміж державних, зокрема, діє програма «Доступні кредити 5-7-9%». Користуючись нею, за період дії воєнного стану суб’єкти підприємництва Хмельниччини уклали кредитні договори на загальну суму 8452,61 млн грн Усього з моменту її старту до 30 квітня 2024 року підприємці області отримали від уповноважених банків 3756 кредитів на загальну суму 10098,58 млн грн. 

Крім того, підприємці області можуть скористатися урядовою програмою «єРобота» для створення або розвитку власного бізнесу — наприклад, отримати мікрогрант на суму до 250 тис. грн. Станом на жовтень 2023 року 75 підприємців з області отримали від держави такі мікрогранти на розвиток власної справи. У 2022 році з-поміж 600 заяв, які подали місцеві підприємці на цей грант, успішними були 115. З початку 2024 року станом на початок березня в межах цієї програми схвалено 68 бізнес-ідей з Хмельниччини. Переможці отримають гранти на загальну суму 16 млн грн і створять 132 робочі місця. 

Додамо також, що у 2024 році для допомоги бізнесу Хмельниччини в межах економічної платформи «Зроблено в Україні» передбачили щонайменше 1,45 млрд грн. 

Створення сприятливих умов для подальшого розвитку бізнесу в області має на меті Програма розвитку малого та середнього підприємництва Хмельницької області на 2024-2026 роки, затверджена наказом Хмельницької ОВА від 08.12.2023 № 320/2023-н. У межах її заходів передбачене пільгове кредитування суб’єктів підприємницької діяльності, у тому числі релокованих, для реалізації інвестиційних проєктів (бізнес-планів) у пріоритетних напрямках діяльності.

Крім того, у відповіді на запит ОПОРИ стало відомо, що розроблено проєкт Програми комплексного відновлення та розвитку Хмельницької області на 2024-2027 роки, яким передбачено стимулювання розвитку малого бізнесу шляхом часткової бюджетної підтримки за рахунок місцевих та інших джерел фінансування у сільськогосподарській галузі на суму 4,5 млн грн. Це дасть змогу підтримати дрібне сільськогосподарське виробництво.

Як повідомили у Хмельницькій міській раді, місцева влада надає всебічну підтримку підприємствам, що перемістили свої виробничі потужності і планують відновити діяльність на новому місці — їм допомагають із підбором нових локацій для розміщення, поселенням робітників та їх сімей.

Крім того, рішенням Хмельницької міської ради від 15 грудня 2021 року №9 затверджено Програму розвитку підприємництва Хмельницької міської територіальної громади на 2022–2025 роки. У її межах проводять конкурс  підприємницьких бізнес-ініціатив (ідей) і стартапів.

На Хмельниччині зростає кількість зареєстрованих фізичних осіб-підприємців. За інформацією “Опендатабот”, у 2023 році в області зареєстрували 10 974 нових ФОП та 805 нових компаній. Торік зареєстрували 5 923 фізичних осіб-підприємців та 1 694 юридичні особи, а у 2021 році загалом взяли на облік близько 10 тисяч нових субʼєктів господарювання — 8 173 ФОП та 1 585 юросіб. 

У Головному управлінні статистики у Хмельницькій області у відповідь на запит ОПОРИ повідомили про ще більшу кількість зареєстрованих у 2023 році компаній — взято на облік 840 юридичних осіб, знято з обліку 362 юридичні особи.

Підтримка внутрішньо переміщених осіб

Згідно з даними Мінсоцполітики, станом на початок квітня на Хмельниччині зареєстровано 126 566 внутрішньо переміщених осіб, із яких 34 620 — діти. Більшість вимушених переселенців — жінки (60,7 %). Найчисленнішими віковими групами є люди від 0 до 20 років та від 31 до 40 років.

У Хмельницькій міській громаді станом на 1 квітня 2024 року зареєстровано 34 850 внутрішньо переміщених осіб. 

За інформацією відділу обліку та розподілу житлової політики Хмельницької міської ради, 13 березня 2024 року затверджено Порядок формування фонду житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, обліку і надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб на території Хмельницької міської територіальної громади для реалізації грантових договорів. Відповідно до цього Порядку, отримати житлове приміщення можуть внутрішньо переміщені особи, які фактично проживають та зареєстровані в межах території Хмельницької міської територіальної громади і включені до списку громадян, що потребують житла для тимчасового проживання. Станом на 27 березня 2024 року на обліку для отримання тимчасового житла перебуває 792 сімʼї й одиноких громадян з-поміж ВПО.

У вересні 2022 року міська рада погодила отримання гранту в 1 487 000 євро від Північної економічної фінансової корпорації (НЕФКО) на облаштування житла для внутрішньо переміщених осіб у місті Хмельницький. Як повідомили в управлінні капітального будівництва, рішенням сесії Хмельницької міської ради від 28 березня 2023 №74 «Про залучення гранту від Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО) для фінансування інвестиційного проєкту «Будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб в м. Хмельницькому» в рамках програми дій Європейського Союзу «Розміщення внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та відновлення звільнених міст України/Housing for internally displaced persons (IDPs) and rehabilitation of liberated cities ni Ukraine», управлінню капітального будівництва делегували повноваження замовника робіт для впровадження заходів зазначеного інвестиційного проєкту.

Раніше місцева влада інформувала, що за цим проєктом у місті має зʼявитися три багатоповерхівки на 185 квартир для внутрішньо переміщених осіб.

Відомо також, що з 2023 року 174 внутрішньо переміщені особи скористалися послугою короткотермінового проживання (від 1 до 3 діб) у Хмельницькому міському центрі соціальної підтримки та адаптації. Крім того, ВПО можуть розташуватися у відділенні підтриманого проживання (соціальний готель) і кризовому відділенні на базі Хмельницького міського центру соціальної підтримки та адаптації.

Планується також реконструкція частини будівлі Хмельницького міського центру соціальної підтримки та адаптації під гуртожиток для внутрішньо переміщених осіб (розрахункова кількість місць — 50). Орієнтовна вартість робіт — 30 млн грн.

Обласний та міський бюджети

У березні 2024 року в обласній військовій адміністрації прозвітували про виконання обласного бюджету за 2023 рік. Як зазначено на сайті ОВА, доходи загального фонду місцевих бюджетів виконано на 101,8% (+229,6 млн грн). Забезпечили виконання річних планових призначень 3 райони, 57 територіальних громад та обласний бюджет.

Попри повномасштабну війну, темп росту доходів загального фонду місцевих бюджетів за 2023 рік до 2022 року сягнув 108,9%. Найвагомішим джерелом наповнення бюджетів традиційно був податок на доходи фізичних осіб.

Минулого року до загального фонду обласного бюджету надійшло доходів (без трансфертів) на 1 924,5 млн грн, що становить 102,4% від обсягів, затверджених на 2023 рік. 

Загалом за 2023 рік в обласний бюджет (загальний і спеціальний фонди) надійшло 4 199 080,1 тис. грн доходів. З них до загального фонду — 1 924 517,1 тис. грн, а до спеціального — 545 095,1 тис. грн. Обсяг трансфертів, отриманих обласним бюджетом за 2023 рік, — 1 680 012,2 тис.грн. З-поміж пріоритетних напрямків — освіта, соціальний захист і соціальне забезпечення, охорона здоровʼя.

На 2024 рік доходи обласного бюджету прогнозують у сумі 2 425 405,8 тис.  грн.

У 2023 році зведений обсяг доходів бюджету Хмельницької міської територіальної громади становив 4 960,3 млн грн (100,9% порівняно з пдановими показниками) — про це прозвітували у міській раді. Превиконання загального обсягу доходів становить 40,8 млн грн.

За рішенням міської ради, обсяг доходів до бюджету громади на 2024 рік запланували в сумі 4 млрд 167 млн грн. Приблизно таку ж суму прогнозували і в бюджеті на 2023 рік — 4 млрд 083 млн грн. 

Головні напрямки видатків у 2024 році не змінилися порівняно з 2023-м: освіта, соціальний захист та комунальна інфраструктура; у 2023 — освіта, комунальна інфраструктура та фінанси (розпорядник коштів — управління фінансів).

Видатки з бюджетів Хмельницької області та Хмельницької територіальної громади у 2023 і 2024 роках

Обласний бюджет

Бюджет Хмельницької територіальної громади

Видатки у 2023 році

Прогноз на 2024 рік

Видатки у 2023 році

Прогноз на 2024 рік

Освіта — 1 млрд 312 млн 666 тис. грн

Освіта — 1 млрд 208 млн 755 тис. грн

Освіта — 2 млрд 046 млн 847 тис. грн

Освіта — 2 млрд 497 млн 483 тис. грн

Соціальний захист — 739 млн 664 тис. грн

Соціальний захист — 438 млн грн

Соціальний захист — 235 тис.  419 тис. грн

Соціальний захист — 415 млн 133 тис. грн

Охорона здоровʼя — 525 млн 648 тис. грн

Охорона здоровʼя — 319 млн 870  тис. грн

Житлово-комунальне господарство — 500 млн 314 тис. грн

Комунальна інфраструктура — 408 млн 524 тис. грн

Попри те, що доходи бюджету Хмельницької громади запланували в дещо більших обсягах, ніж минулого року, міський голова Хмельницького Олександр Симчишин в інтервʼю “Укрінформу” зазначав, що через вилучення військового податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) бюджет громади втратив 1,245 млрд грн. Утім, дефіцит бюджету вдається мінімізувати.

Пріоритетними видатками з бюджету громади, за словами міського голови, є витрати на Сили оборони, на що передбачили 425 млн грн. Ще 150 млн грн спрямують для Міноборони через військові облігації. Кошти на військо міська рада виділяє й у вигляді субвенцій на військові частини, і під чітке цільове призначення, зокрема на FPV-дрони. Також є видатки на програму національного спротиву та унікальну програму грантової підтримки, яка пов’язана з обороноздатністю.

У рейтингу, який уклав Комітет виборців України, проаналізувавши дані бюджетних видатків обласних центрів та міста Києва на Сили оборони у 2023 році, Хмельницький посів третю сходинку. Сума витрат на оборону — 1,5 млрд грн, а частка обласного центру в загальній сумі витрат — 7,7%.

Попри систематичну допомогу війську, яку виділяє міська рада, восени 2023 року в Хмельницькому, як і в інших містах України, відбулися пікети з гаслами “Гроші на ЗСУ”. Зокрема, така акція відбулася 4 листопада під стінами міської ради. Представники міської влади до пікетувальників не вийшли.

Політична ситуація в області та обласному центрі

Загальний огляд політичної ситуації в регіоні 

Розподіл політичних сил в обласній та Хмельницькій міській радах не змінився з часу останніх місцевих виборів. Тоді 64 депутатські крісла Хмельницької обласної ради поділили 7 політичних сил: «За майбутнє» (13 мандатів), «Команда Симчишина» (13), «За конкретні справи» (10) та «Слуга народу» (10), ВО «Батьківщина» (7), «Європейська Солідарність» (7) та «Радикальна партія Олега Ляшка» (4). До Хмельницької міської ради пройшли 5 партій: «Команда Симчишина» здобула 26 із 42 мандатів, а «За майбутнє», ВО «Батьківщина», «Слуга народу» і «Європейська Солідарність» — по 4. 

Головою Хмельницької обласної ради лишається представниця партії «За майбутнє» Віолета Лабазюк, дружина нардепа-мажоритарника від 188 виборчого округу Сергія Лабазюка та очільниця його благодійного фонду «Ми поруч». Заступники голови ради — вихідці з «Команди Симчишина» та «Європейської Солідарності» — Володимир Гончарук і Валентин Соколюк відповідно. Публічного протистояння між фракціями в обласній раді немає, важливі рішення приймають без конфліктів.

У Хмельницькій міській раді партія міського голови Олександра Симчишина продовжує утримувати монобільшість, необхідну для ухвалення рішень. Також у складі цієї фракції «Команда Симчишина» перебувають керівники комунальних підприємств, управлінь та департаментів міської ради, начальник управління праці та соціального захисту населення, фахівці різних підрозділів ради. 

Діяльність Хмельницької обласної та Хмельницької міської рад 

Протягом 2023 року Хмельницька обласна рада збиралася на засідання 5 разів. Розпорядження голови обласної ради про скликання сесій розміщені на сайті ради. 

Найчастіше пропускали засідання такі депутати обласної ради: Віктор Бурлик («Команда Симчишина») — 5 засідань (депутат перебуває у ЗСУ), Руслан Петльований («За конкретні справи») — 5 засідань. На 3 засідання були відсутні Михайло Бойко (ВО «Батьківщина»), Андрій Козюра («Слуга народу»), Уляна Ткаченко («За конкретні справи») та нині покійний Руслан Пшибельський («За конкретні справи», повноваження депутата припинені у звʼязку з його смертю 18 листопада).

У березні 2024 року до депутатського корпусу обласної ради приєднався Ілля Логін, представник партії «За конкретні справи», який замінив у раді Руслана Пшибельського. 

Хмельницька міська рада провела впродовж 2023 року 13 сесійних засідань, 12 із яких — позачергові. Від початку повномасштабної війни міськрада не транслювала засідань, однак останнє на момент моніторингу засідання, яке відбулося 13 березня 2024 року, можна переглянути на ресурсах ради. 

Жодного засідання протягом року не відвідала депутатка Інна Ящук («Слуга народу»), лише 1 — Олександр Сидорук («За майбутнє»). 8 засідань пропустив Олександр Скочеляс (ВО «Батьківщина»).

Упродовж року депутатські повноваження склали Анна Маєвська («Команда Симчишина») та Сергій Костецький («За майбутнє»). Замість Анни Маєвської до Хмельницької міської ради пройшов директор міського комунального підприємства «Муніципальна дружина» Роман Цимбалюк. На заміну Сергію Костецькому у липні 2023 року до ради пройшов представник партії «За майбутнє» Сергій Бабій. Однак у грудні 2023 року стало відомо, що Сергій Бабій написав заяву про складання депутатських повноважень. У лютому 2024 року його замінила Майя Онищук, директорка Хмельницького обласного науково-методичного центру культури та мистецтва.

Серед важливих рішень, які ухвалювали депутати Хмельницької міської ради, — насамперед виділення коштів на різні напрямки обороноздатності, пільги та підтримку родин військових.

Рішення обласної та міської рад щодо заборони церков, пов’язаних із країною-агресором

Одним із найбільш резонансних сесійних засідань облради була 15-та позачергова сесія (4 квітня 2023 року). Тоді депутати ухвалили рішення «Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій на території Хмельницької області» та «Про звернення депутатів Хмельницької обласної ради до Кабінету Міністрів України щодо припинення договорів оренди з релігійними організаціями, які не виконують вимог Законів України». 

Першим із зазначених рішень депутати ухвалили «заборонити діяльність Української Православної Церкви московського патріархату (офіційно зареєстрована як Київська митрополія Української православної церкви) на території Хмельницької області», а другим — звернулися до уряду щодо припинення договорів оренди з релігійними організаціями, які не виконують вимог Законів України.

Того ж дня, 4 квітня 2023 року, відбулася також позачергова сесія Хмельницької міської ради. На засіданні депутати скасували право постійного користування 13 земельних ділянок, на яких розташовувалися релігійні споруди Московського патріархату, а також ухвалили звернення до парламенту, поліції, обласної окружної прокуратури, Служби безпеки України в Хмельницькій області, де просили на законодавчому рівні заборонити діяльність Московського патріархату і провести розслідування факту побиття воїна у церкві Московського патріархату.

Збори громади біля одного з храмів Хмельницького за перехід до Православної церкви України

Джерело: Фейсбук-сторінка депутата Хмельницької міської ради Віталія Підгайчука

Саме навесні 2023 року релігійні громади області активно почали виходити зі складу УПЦ Московського патріархату та приєднуватися до Православної церкви України. Поштовхом до цього стало побиття військового в одному із храмів УПЦ (МП) служителем культової споруди, яке трапилося 2 квітня у Хмельницькому. Судові слухання у цій справі тривають дотепер.

Наразі, за інформацією «Опентадабот», Хмельницька область займає другу позицію за кількістю українських релігійних громад, які перейшли від патріархату країни-агресора до Православної церкви України від початку повномасштабного вторгнення. Таких громад на кінець 2023 року в області налічувалося 125. Однак регіон досі залишається серед лідерів за кількістю церков, пов’язаних із країною-агресором. На Хмельниччині зареєстровано 506 таких релігійних установ. Більше — лише на Донеччині (683), Вінниччині (534) та Дніпропетровщині (527).

Політичні партії у регіоні

Від початку повномасштабної війни політичні партії на Хмельниччині менш активні, ніж до 2022 року. Систематично комунікують із виборцями «Команда Симчишина», «Слуга народу» і «Європейська Солідарність». Про свою діяльність партійці повідомляють на сторінках у соцмережах «Команда_Симчишина», «Слуга Народу — Хмельниччина» та «Європейська Солідарність Хмельниччина». На першій із них переважно йдеться про роботу місцевої влади. Друга і третя інформують про активності політичних сил в регіоні, а окремі дописи стосуються діяльності центральної влади («Слуга народу») та партійного керівництва («Європейська Солідарність»).

Дещо менш активні партії «За майбутнє» та «За конкретні справи». Сторінка «За МАЙБУТНЄ» Хмельниччина» не оновлює інформацію з листопада минулого року. На сторінці «ЗА Конкретні Справи» нові дописи зʼявляються зрідка, однак це переважно привітання зі святами. Про партійні ж активності можна дізнатися на сайті політичної сили.  

З жовтня минулого року не публікує нових дописів сторінка «Хмельницька обласна партійна організація «Батьківщина»

Інститут військових адміністрацій в регіоні та політичні впливи у Хмельницькій ОВА

Ще 24 лютого 2022 року у Хмельницькій області Указом Президента № 68/2022 було створено Хмельницьку обласну військову адміністрацію, а також три районні: Хмельницьку, Камʼянець-Подільську та Шепетівську. 13 жовтня 2023 року в регіоні зʼявилася ще одна — Нетішинська міська військова адміністрація Шепетівського району Хмельницької області. Її утворено Указом Президента № 690/2023. Для регіону ухвалення такого указу виявилося несподіваним — ця МВА стала першою військовою адміністрацією на рівні міста в регіоні, віддаленому від лінії фронту.

Начальником Нетішинської міської військової адміністрації Президент призначив Григорія Олендру, який раніше працював начальником Кам’янець-Подільського міського відділу Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області. Як згодом пояснив сам Олендра, утворення МВА пов’язане з розташуванням на території Нетішина об’єкта критичної інфраструктури — Хмельницької атомної електростанції, що потребує посиленої охорони.

15 березня 2023 року з посади голови Хмельницької обласної військової адміністрації звільнили Сергія Гамалія. Як писали місцеві ЗМІ, це відбулося після того, як на очільника ОВА склали протокол про водіння в нетверезому стані. При цьому в Указі Президента зазначено, що з посади він пішов згідно з поданою ним заявою. 

Щодо справи про керування автомобілем в стані алкогольного сп’яніння, то, за інформацією ЗМІ, адвокати Сергія Гамалія довели, що поліція неправильно склала протокол, тож Першотравневий районний суд Чернівців закрив її. У квітні 2024 року Сергій Гамалій на своїй Facebook-сторінці опублікував інтервʼю, де повідомив, що перебуває у лавах Служби безпеки України.

З часу звільнення Сергія Гамалія область більше року жила без начальника ОВА. 16 лютого 2024 року постійний представник Кабінету Міністрів України у ВРУ Тарас Мельничук у своєму Telegram-каналі повідомив про погодження призначення Сергія Тюріна, першого заступника начальника Хмельницької ОВА, головою Хмельницької обласної державної адміністрації. 2 травня Президент України призначив Сергія Тюріна головою Хмельницької обласної державної адміністрації

Колаборанти та державні зрадники

У Реєстрі держZрадників, який веде Рух ЧЕСНО, фігурують двоє вихідців із Хмельницької області — проросійський політолог Олександр Лазарєв та захисниця Московського патріархату, яка протидіяла переходу громад УПЦ МП до ПЦУ, Вікторія Кохановська з Кам’янця-Подільського. 

Остання брала активну участь у провокаціях на території Києво-Печерської лаври наприкінці березня і на початку квітня 2023 року, «розганяла» у соцмережах відеостріми, в яких підбурювала людей чинити спротив законним діям правоохоронців та ображала релігійні почуття українців. Вона також заперечувала факти російської збройної агресії й називала війну в Україні «внутрішнім громадянським конфліктом», викладала у соцмережі псевдопрогнози про «невідворотність» захоплення всієї території нашої держави й намагалася дискредитувати українських захисників. Як зазначено на сайті Служби безпеки України, 17 серпня 2023 року Вікторії Кохановській повідомили про підозру за ч. 2 ст. 436-2 Кримінального кодексу України (виготовлення, поширення матеріалів, де міститься заперечення збройної агресії РФ проти України, виражене у представленні її як внутрішнього громадянського конфлікту). Їй загрожує ув’язнення з конфіскацією майна.

Крім того, у серпні 2023 року Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області поінформувало, що повідомлення про підозру в державній зраді отримали ще двоє уродженців Хмельниччини, які після анексії Криму перейшли на бік ворога. Один підозрюваний народився у Дунаївцях, а тепер обіймає посаду «начальника подводного разминирования и водолазных работ ГУ МЧС россии по Республике Крым». Інший — родом із Ярмолинеччини. З початку повномасштабного вторгнення він у складі 133-ї бригади МТЗ забезпечує логістику 22 армійського корпусу ЧФ РФ, який бере участь у російській збройній агресії проти України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

Як повідомляли в Хмельницькій обласній прокуратурі наприкінці 2023 року, у провадженні дізнавачів УСБУ в Хмельницькій області перебувало 65 кримінальних проваджень за  фактами колабораційної діяльності (ст. 111-1 КК України). Працівники галузевого відділу затвердили і спрямувалидо суду обвинувальні акти у 25 таких кримінальних провадженнях, а суд виніс 16 обвинувальних вироків.

Народні депутати від Хмельниччини

Як і до початку великої війни, Хмельниччину у Верховній Раді України представляють 7 нардепів-мажоритарників: представники партії «Слуга народу» Микола Стефанчук (ВО №187), Олена Копанчук (ВО №189), Олексій Жмеренецький (ВО №190) та Ігор Марчук (ВО №193), а також представники депутатської групи «Партія “За майбутнє”» Сергій Лабазюк (ВО №188), Олександр Герега (ВО №192) і позафракційний нардеп Віктор Бондар (ВО №191).

Не всі народні депутати активно комунікували зі своїми виборцями упродовж 2023 року. Зокрема, дописи про візити в округи та спілкування з мешканцями можна побачити на сторінках у соцмережах Миколи Стефанчука, Олени Копанчук, Олексія Жмеренецького, Ігоря Марчука та Сергія Лабазюка

Здебільшого в соцмережах депутати розповідають про свою діяльність у ВРУ та на округах, вітають виборців зі святами, однак майже не комунікують на складні теми (наприклад про гострі законопроєкти). Так, про прийняття закону про мобілізацію коротко згадали у своїх дописах лише Олексій Жмеренецький та Ігор Марчук

Скриншот зі сторінки народного депутата Ігоря Марчука у фейсбуці.

Окремо слід згадати про народних депутатів від області, які фігурували у розслідуваннях правоохоронних органів та журналістів.

11 січня 2024 року НАБУ і САП завершили розслідування за підозрою двох чинних народних депутатів України та спільника одного з них у наданні неправомірної вигоди високопосадовцям у сфері відновлення. Дії народних обранців кваліфіковано за ч. 4 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Один із зазначених нардепів, за інформацією ЗМІ, — Сергій Лабазюк.

Як повідомляє НАБУ, чинних народних депутатів України, посадовців та представників бізнесу викрили на наданні неправомірної вигоди. Задокументовано три епізоди злочинної діяльності. За даними слідства, у серпні 2023 року народний депутат і за сумісництвом власник великого будівельного та аграрного бізнесів звернувся до топпосадовця Міністерства відновлення з проханням надати його компанії підряди з відбудови інфраструктурних об’єктів на 1 млрд грн. За це він пообіцяв «винагороду» у розмірі 3-5% від вартості кожного підряду. Для узгодження подальших домовленостей нардеп також залучив директора компанії. Згодом особи надали топпосадовцю Державного агентства відновлення неправомірну вигоду в сумі 150 тис. дол. США. Згодом Спеціалізована антикорупційна прокуратура має скерувати обвинувальний акт до суду.

Ще одне розслідування повʼязане з іншим народним депутатом від Хмельниччини — Олександром Герегою, співзасновником мережі «Епіцентр». Журналісти «Схеми: корупція в деталях» стверджують, що головний керуючий «Галактик» (так після окупації частини Донбасу почали називатися магазини мережі «Епіцентр») Геннадій Гальчук — і до повномасштабного вторгнення, і після його початку — щомісяця отримував зарплату від власників «Епіцентру», їздив на підконтрольну Україні територію та фінансував засновану Герегою партію «За конкретні справи».

Гальчук роками співпрацював з окупаційною владою, а восени 2023 року обрався депутатом від Єдиної Росії в Донецькій області. Натомість сам Олександр Герега в інтервʼю Forbes зазначав, що після окупації Криму та частини Донецької й Луганської областей група компаній «ЕпіцентрК» повністю втратила контроль над своїми торговими обʼєктами там. 

За фактами, про які йдеться в розслідуванні «Схем», представники партії «Народовладдя» надіслали до Служби безпеки України заяву. Як повідомляє «Радіо Свобода», 9 квітня 2024 року Офіс генпрокурора вніс до ЄРДР дані за заявою партії «Народовладдя» щодо народного депутата та засновника мережі «Епіцентр» Олександра Гереги і його дружини Галини Гереги за статтею ст. 111-1 КК України («колабораційна діяльність»).

До слова, саме ці двоє нардепів, Сергій Лабазюк та Олександр Герега, володіють на Хмельниччині значними бізнес-активами, зокрема у сфері сільського господарства. 

Благодійні фонди й організації, що діють на Хмельниччині

З-поміж популярних благодійних фондів, що діяли на Хмельниччині упродовж 2023 року, — Благодійна організація «Благодійний фонд “Карітас-Хмельницький УГКЦ”». Організація, зокрема, надає допомогу дітям, молоді, літнім людям і людям з інвалідністю. Діяльність фонду відбувається на християнських засадах і цінностях, але допомогу надають незалежно від віросповідання, соціального становища людини, її етнічного походження, статі й віку.

Активно працює на Хмельниччині Благодійний фонд «РОКАДА» Працівники фонду, представництва якого є у 13 регіонах України, допомагають постраждалому від війни населенню, внутрішньо переміщеним особам і шукачам прихистку. Фонд надає такі послуги: психологічна підтримка, соціальні консультації та супровід, послуги з транспортування, юридичні консультації, допомога постраждалим від насильства, підтримка місць компактного проживання, захист дітей, облаштування безпечних дитячих просторів, благодійна допомога вразливим категоріям ВПО.

Продовжують працювати благодійні фонди, повʼязані з відомими в області політиками. Це насамперед Благодійний фонд сімʼї Лабазюк «Ми поруч», засновником якого є нардеп-мажоритарник  Сергій Лабазюк, його дружина, голова Хмельницької обласної ради Віолета Лабазюк, та брат, депутат Хмельницької обласної Ради Петро Лабазюк. Про ініціативи фонду найчастіше інформують на сторінці «Віолета Лабазюк — офіційна сторінка». Зокрема, у дописах розповідали про долучення фонду до збору коштів на закупівлю FPV-дронів для військовослужбовця 25 ОШБ Андрія Мельника, а також про передачу землякам із 92-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ ЗСУ автомобілів, FPV-дронів, зарядної станції, продуктів, медикаментів, побутової хімії тощо. 

Громадська організація «За конкретні справи», повʼязана з нардепом Олександром Герегою, також займається благодійною діяльністю. Про це можна дізнатися на сайті однойменної партії. Нещодавно, наприклад, представники організації відвідали відділення надання соціальних послуг в умовах цілодобового перебування/проживання «Доброта», куди передали набори постільної білизни.

Інша потужна організація, що також займається благодійністю, — Громадська організація «Захист — об'єднання волонтерів». Вона допомагає військовим і ВПО. Зокрема, у квітні 2024 року організація оголосила благодійну лотерею «Вишивана Україна» — розіграла 10 унікальних вишитих картин, щоб придбати 3 блоки багатоканальної швидкої зарядки Bandera Power для ЗСУ.

Збором коштів на підтримку війська, зокрема на закупівлю дронів та авто, займається Благодійний фонд «Волонтери Поділля». Про всі свої ініціативи організація інформує у соцмережах. 

Медіапростір Хмельниччини

Відповідно до нового закону «Про медіа», 31 березня 2024 року завершився термін реєстрації й перереєстрації для видань, які реєструвалися за попереднім законом про пресу. Реєстрація  обов’язкова для всіх інформаційних агенцій, друкованих медіа, супутникових та кабельних мовників і провайдерів.

За даними Інституту масової інформації, у Хмельницькій області на кінець лютого 2024 року зареєстровано 23 суб’єкти в сфері медіа: 12 суб’єктів у сфері друкованих медіа, 5 провайдерів аудіовізуальних сервісів та 6 суб’єктів у сфері онлайн-медіа. Впродовж березня Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення зареєструвала в області 12 суб’єктів у сфері медіа, з-поміж яких 10 суб’єктів у сфері друкованих медіа, 1 журнал та 1 онлайн-медіа.

Водночас на Мапу рекомендованих медіа, створення якої ініціювали Інститут масової інформації та «Детектор медіа», занесено лише 6 ЗМІ з Хмельниччини: 

Найпопулярніші онлайн-ЗМІ в області (за даними ресурсу SimilarWeb): «Є» (535,5 тис. відвідувань щомісяця), «ВСІМ» (339,3 тис. відвідувань), «Незалежний громадський портал» (325 тис. відвідувань), «Сайт міста Шепетівка» (298,5 тис. відвідувань), «День за днем» (156,2 тис. відвідувань), «ХМ-інсайд» (100,9 тис. відвідувань).