Стереотипи, низький рівень віри в себе та не достатній рівень поінформованості жінок – самі ці проблеми виділяються як основні кандидатками у депутатки на останніх місцевих виборах. Громадянська мережа ОПОРА у лютому провела опитування серед кандидаток у депутатки в Одеській області щодо рівності жінок і чоловіків як у виборчому процесі, так і в політиці загалом. В опитуванні взяли участь як ті, що були обрані, так і кандидатки, які за результатами виборів не отримали представницького мандату

Я дуже люблю тюльпани і нічого не маю проти рожевого та пудрового кольорів. Чесно. Але це буде дуже емоційний блог про людську нерозсудливість і про те, що здоровий глузд, чомусь, виливається із людського розуму, як вода із діжок данаїд. Тільки в цьому випадку ще й не розумієш, за що покарали.

Чи можна місцеві вибори в Україні, що відбулися 25 жовтня 2020 року, охарактеризувати як «особливі»? Такий епітет вони могли б отримати, як мінімум, через фундаментальні зміни виборчого законодавства, зокрема і введення обов’язкової гендерної квоти у партійних списках.

Переважна більшість опитаних жінок, як тих, які отримали мандат депутатки, так і тих, які не отримали мандату, вказують на те, що вони не відчували тиску або негативного ставлення за ознаками статі. Кандидатки та депутатки розповіли, що загалом мали доступ до партійних ресурсів під час виборчої кампанії нарівні з чоловіками, проте зауважують наявність певних бар’єрів, що обмежують доступ жінок до участі у політиці. Про це розповіли учасниці опитування, яке проводила Громадянська мережа ОПОРА ...

На місцевих виборах 25 жовтня 2020 року вперше буде застосована обов'язкова 40% гендерна квота. Виборчим кодексом встановлена вимога до партій під час формування єдиного та територіальних виборчих списків забезпечити присутність не менше двох кандидатів кожної статі у кожній п’ятірці (місцях з першого по п’яте, з шостого по десяте і так далі). Зараз ми вже можемо говорити про результати застосування гендерної квоти: те, як вона спрацювала, чи були зловживання і який вплив вони мали на результ...

У ХХІ столітті не є дивиною участь жінок у політичних процесах, участь у виборчих перегонах, їх активна політична та громадська діяльність. Хоча ще не так давно участь жінок у політиці сприймалась приблизно, як на карикатурі «Дружина княгині Ольги», часопис «Комар», 1938 року.

Кандидатки, які балотувалися до рад різних рівнів на місцевих виборах на Донеччині, вважають, що жінкам треба допомагати ставати активними у суспільно-політичному житті. Таку позицію висловлювала частина опитаних в межах всеукраїнського дослідження Громадянської мережі ОПОРА щодо гендерної квоти на місцевих виборах жінок, які здобули мандати, та тих, які залишились лише у статусі кандидаток.

Напередодні внесення змін до Виборчого кодексу після останніх місцевих виборів Громадянська мережа ОПОРА проводила дослідження застосування гендерних квот у виборчому процесі та нової практики участі жінок у політиці. Для цього представники ОПОРИ по всій Україні спілкувались із безпосередніми учасницями виборчого процесу: з жінками, які пройшли до рад тих чи інших рівнів, і які тільки балотувалися.

Kinder, Küche, Kirche (українською – діти, кухня, церква) або «три Ка» — усталений вислів, що описує соціальну роль жінок у консервативній Німеччині. Вираз з’явився ще у 16-му столітті та означав обмеження інтересів жінки лише доглядом за дітьми, готуванням їжі для сім’ї та відвідуванням церкви. Здавалося б, а до чого тут Україна? Та й 21 століття надворі, а не якесь Середньовіччя. Спробуємо розібратись.