Як показали результати дослідження суспільного запиту мешканців окремих територіальних громад щодо подолання наслідків воєнних дій, саме інтеграція ВПО є однією з найбільш актуальних проблем у зв'язку з демографічною ситуацією, що склалася через війну. Вимушене переселення спричиняє складнощі з доступом до освіти та медичних послуг, працевлаштуванням, психологічною адаптацією тощо. Саме тому розуміння демографічних змін у конкретній громаді та передбачення їхнього впливу на соціальні сфери дуже важливе для успішної інтеграції ВПО і забезпечення стійкого розвитку території в цілому. До того ж дослідження демографії в умовах війни — це важливий інструмент, який дає можливість зрозуміти наслідки збройного конфлікту для громади, а допомагає під час розробки стратегій відновлення чи стабілізації економіки та соціальної сфери в певній ТГ.

Основні виклики, з якими стикаються громади через демографічну кризу, — це економічна нестабільність, соціальні проблеми, якість освітніх і медичних послуг, потреба в нових методах навчання та лікування, попит на нові кадри, соціальна адаптація, а також політична нестабільність і безпекова ситуація. Аби запобігти проблемам або хоча би звести їх до мінімуму, ОПОРА досліджує вплив внутрішнього переміщення населення та вимушеного переїзду українців за кордон на соціальну згуртованість, а також похідні виклики. Дослідження побудоване на виявленні змін у складових елементах соціальної згуртованості, таких як скорочення нерівності, забезпечення добробуту, індивідуальна безпека, соціальний капітал, спільні цінності, довіра між членами громади, спільна ідентичність, довіра до влади та спільні дії для загального блага.

Дослідження відбувалося в 4 громадах: Львівській, Рівненській, Івано-Франківській та Богуславській. Ці громади різні за своїми характеристиками, але стикаються з подібними викликами. 

На території Богуславської громади площею в 14330,893 га проживає, за даними міської ради, 19540 осіб. Адміністративний центр — місто Богуслав, розташоване за 120 км від Києва. Крім міста, до громади належать ще 26 сіл, сформовані у 12 старостинських округів. На території громади немає масштабних об’єктів критичної інфраструктури. Також вона тилова, тому після 24 лютого 2022 року тут шукають прихистку тисячі внутрішньо переміщених осіб. За даними секретаря Богуславської міської ради, станом на 31 липня 2023 року в Єдиній інформаційній базі даних ВПО обліковано 6640 людей, які оселилися на території Богуславщини, з них 1817 — діти.

На першому етапі дослідження Громадянська мережа ОПОРА з’ясувала вплив воєнних дій на сферу освіти в Богуславській громаді (детальний звіт доступний за посиланням). На другому етапі ОПОРА дослідила медичну сферу. 

Стан медичної мережі у Богуславській громаді

У громаді є 2 комунальні медичні заклади. Це комунальне некомерційне підприємство Богуславської міської ради “Богуславська центральна лікарня”, що надає послуги вторинної/спеціалізованої медичної допомоги, та комунальне некомерційне підприємство Богуславської міської ради “Богуславський центр первинної медико-санітарної допомоги”. Останній надає первинну медичну допомогу, управляє медичним обслуговуванням населення, займається профілактикою захворювань та підтримкою громадського здоров’я. До його складу входять 4 амбулаторії загальної практики — сімейної медицини (1 міська й 3 сільські), 3 фельдшерсько-акушерські пункти і 17 фельдшерських пунктів. 

Ба більше, в Богуславі має відкритися ще одна амбулаторія загальної практики — сімейної медицини. Її побудували 2 роки тому в межах програми Президента України Володимира Зеленського “Велике будівництво”. Втім, за словами директорки Богуславського центру первинної медико-санітарної допомоги Валентини Пивовар, будівлю досі не передали на баланс Богуславської міської ради, тому вона не функціонує. Нині все залежить від Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури. Водночас, як стверджує Валентина Пивовар, поява такого закладу в Богуславі зробить медицину доступнішою для жителів “старого міста” й деяких сіл. Крім того, так можна буде розв’язати одне з найгостріших питань — житло для лікаря, адже приміщення амбулаторії передбачає двокімнатну квартиру для медика. Лікарів, які потребують житла, у закладі наразі двоє, серед них один має статус ВПО. 

Крім комунальних некомерційних підприємств, на території громади медичні послуги надає один ФОП. 

За даними Національної служби здоров'я України, з цими установами підписано 8 договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій на загальну суму 57 625 387 грн. Так, у Богуславському ЦПМСД діють 4 такі договори на суму 22 576 652 грн, у Богуславській центральній лікарні — 3 договори на суму 34 462 549 грн, а з ФОПом — 1 договір на 586 186 грн. Загалом за програмою медичних гарантій у громаді доступні 18 груп послуг. 

Суми оплат за цією програмою в різні роки помітно відрізняються. Так, у 2021 році медзаклади Богуславщини отримали від НСЗУ 65 272 611 грн, у 2022 році — 74 718 145 грн, а станом на травень 2023 року — 23 031 039 грн. Слід врахувати, що у 2021 та 2022 роках тривала пандемія COVID-19, тож близько третини отриманих від НСЗУ коштів спрямовували саме на заходи для боротьби з коронавірусною інфекцією.

Оплати за програмою медичних гарантій можна поділити за видом допомоги: первинна, спеціалізована та підтримка заходів боротьби з пандемією COVID-19. У 2023 році коштів на боротьбу з коронавірусною інфекцією не виділяли, але в 2021 та 2022 роках медичні заклади отримали на неї 20 326 253 грн і 23 158 669 грн відповідно. 

Водночас загальна ситуація з оплатою медичних послуг від НСЗУ в громаді покращується. Так, у 2021 році на первинну медичну допомогу виділили 14 542 678 грн, у 2022 році — 15 826 386 грн, а станом на травень 2023 року — вже 6 897 485 грн. 

Подібна тенденція актуальна і для спеціалізованої медичної допомоги. У 2021 році на неї виділили 30 403 678 грн, у 2022 році — 35 733 089 грн, а на 2023 рік — 18 265 131 грн. 

Первинна медична допомога

Система первинної медичної допомоги в Богуславській громаді демонструє не лише стійкість в умовах воєнного стану, а й часткове зростання показників ефективності. Головним викликом прогнозовано стала міграція, спричинена війною. Хоча в пікові моменти відношення ВПО до місцевого населення в Богуславській громаді і становило близько 30%, це суттєвого не вплинуло на первинну медичну допомогу. Більшість переселенців, які знайшли притулок на Богуславщині, зберегли декларації зі своїми сімейними лікарями за місцем проживання і, ймовірно, отримували послуги онлайн. Частка ж тих, хто отримував послуги в Богуславській ЦПМСД, не укладаючи декларації з сімейним лікарем, не створювала значного тиску на систему, оскільки ВПО замістили місцевих жителів, які покинули громаду після 24 лютого 2022 року. Втім, ризики для системи зберігаються в майбутньому, оскільки частина богуславців, які покинули громаду одразу після вторгнення, повертаються додому. Водночас кількість ВПО вже є відносно сталою і не скорочується. На жаль, більшості з них нікуди повертатися, тому вони можуть розглядати Богуслав як місце свого постійного проживання, що, відповідно, підвищить навантаження на первинну медичну допомогу. 

Вторинна медична допомога

На відміну від первинної ланки, система вторинної медичної допомоги в Богуславській громаді має перед собою низку серйозних викликів, для подолання яких потрібно якісне й оперативне планування діяльності з точки зору комерційної структури. Попри те, що кількісні показники в Богуславській ЦЛ демонстрували зростання, заклад потребує локального реформування, адже протягом останніх років відбувається скорочення відділень та постійний відтік кадрів. До повномасштабного вторгнення основним фактором, який впливав на відтік кваліфікованих спеціалістів, було те, що останні обирали як місце для проживання більш конкуренті в частині дозвілля та розвитку, приміром, Київ чи Білу Церкву. Нині ж Богуслав має значну перевагу, яка полягає у відсутності об’єктів, що могли б бути потенційними військовими цілями ворога, що підвищує загальне сприйняття безпеки. Тому, відтік кадрів пов’язаний насамперед з недостатніми конкурентними умовами щодо заробітних плат. І хоч інколи лунають тези про відсутність житла для молодих спеціалістів, як про один з головних факторів звільнення лікарів, та все ж, ця обставина нівелюється середніми цінами на оренду нерухомості в Богуславській громаді, які є суттєво нижчими за середні по країні.

Однією з можливостей розвитку є запровадження унікальних медичних послуг, яких немає в сусідніх громадах. Прикладом такої є гемодіаліз, який демонструє постійне зростання показників з моменту появи. 

І все ж зростання показників ЦЛ — це радше ситуативна реакція на обставини, а не системне явище. Наприклад, функціонування пологового відділення у 2022 році, коли значне зростання кількості пацієнтів відбулося саме завдяки ВПО, чи зростання рівня оплати праці під час пандемії COVID-19. Нині ж без застосування підходів якісного планування вторинна ланка медичної допомоги на Богуславщині має ризики до подальшого скорочення та зниження якості надання послуг.