У звітний період основним організаційним етапом виборчого процесу стало формування окружних виборчих комісій та початок їхньої роботи. Незважаючи на окремі складнощі на етапі проведення перших засідань, ОВК належним чином готові виконувати повноваження з організації й проведення голосування. У цих виборчих комісіях забезпечено представництво широкого переліку кандидатів на пост Президента України. Але, на жаль, можливості маніпулювання квотами “технічних” кандидатів у їхньому складі залишаються актуальними.

Для якості виборчого процесу ключовими викликами стали питання запобігання зловживань адміністративними ресурсами та забезпечення прозорості фінансування передвиборної агітації.  

Декілька кандидатів на пост Президента України мають практичну можливість зловживати адміністративними ресурсами на національному та місцевому рівнях, але поєднання посадової та агітаційної активності кандидата на пост Президента України Петра Порошенка є найбільш проблематичним. Чинний Глава держави повинен чітко розмежувати посадову діяльність та ведення передвиборної агітації.

Важливим завданням є й недопущення використання державних і місцевих соціальних та інших бюджетних програм в інтересах окремих кандидатів, наділених владними повноваженнями.

Механізмом попередження зловживань бюджетним адміністративним ресурсом під час виборів є неухильне дотримання сфер відповідальності органів влади та розподілу повноважень. Це означає, що органи управління, які відповідають за пенсійне забезпечення та виплати житлових субсидій, повинні отримати виключні повноваження з інформування громадян із відповідного питання. Натомість кандидати на пост Президента України мають бути повністю виключені з процесу здійснення та комунікації відповідних виплат із Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Така політика держави дозволить уникнути порушень принципів рівності можливостей кандидатів на пост Президента України та конкурентності виборів.

Із метою недопущення викривлення результатів волевиявлення громадян правоохоронні органи України зобов’язані докласти максимальних зусиль для оперативного розслідування фактів із ознаками підкупу виборців. Спостерігачі ОПОРИ не зафіксували інцидентів, пов’язаних із підкупом виборців за схемою “голос в обмін на неправомірну вигоду”. Але заяви СБУ про виявлення фактів із організації підкупу виборців у інтересах кандидата Юлії Тимошенко та наявні повідомлення про грошові виплати агітаторам кандидата Петра Порошенка мають бути оперативно розслідуванні.

Важливо уникнути затягування розслідувань законності дій кандидатів або їхніх представників для попередження суспільних підозр у наявності політичних мотивів у діях правоохоронних та інших силових відомств. ОПОРА особливо підкреслює необхідність попередження можливих протистоянь між правоохоронними органами України під час правової оцінки інцидентів та порушень виборчого процесу.

У лютому ЦВК роз’яснила питання підкупу виборців та особливостей залучення громадян до проведення агітації на користь кандидатів на пост Президента України. Відповідно до цього роз’яснення розпорядники виборчих фондів кандидатів мають право заключати із виборцями винятково безоплатні угоди на проведення передвиборної агітації. Натомість допускається відшкодування виборцям витрат, пов'язаних із проведенням агітації (транспорт, проїзд, витрати на телефонний зв’язок тощо).

Відзначаючи важливість врегулювання витрат кандидатів на організацію агітаційних заходів та їх кадрове забезпечення, ухвалене Комісією Роз’яснення не містить реалістичних механізмів контролю за законним характером відшкодування витрат громадянам, залученим до проведення передвиборної агітації. Без ефективної системи контролю та верифікації таких виплат, справжньої звітності юридичних осіб-підрядників розпорядників виборчих фондів під сумнів можуть бути поставлені розслідування фактів підкупу виборців. Це пов’язано з тим, що на законодавчому та підзаконному рівнях наразі не існує інструментів попередження надання незаконної вигоди виборцям під виглядом  компенсацій витрат на логістику агітаційної діяльності. ОПОРА вважає за необхідне переглянути чинне Роз’яснення ЦВК із залученням широкого спектру експертів у сфері виборів та фінансової діяльності.

18 лютого 2019 року ЦВК утворила 199 окружних виборчих комісій, до основних функцій яких належить формування дільничних виборчих комісій та встановлення підсумків голосування в межах територіальних округів. Процес утворення окружних виборчих комісій відбувся в прозорий спосіб, із дотриманням з боку ЦВК усіх законодавчих вимог та календарного плану виборів.

43 з 44-ох кандидатів у Президенти отримали бажане представництво у складі ОВК відповідно до кількості поданих ними кандидатур. Так, 32 кандидати отримали максимальну або близьку до цього показника кількість членів у складі ОВК. Лише один кандидат (Аркадій Корнацький) не вніс жодної кандидатури до складу ОВК. Результат розподілу керівних посад у складі ОВК є цілком збалансованим і пропорційним. Загальна чисельність комісій, сформованих станом на 18 лютого 2019 року, становить 7 355 осіб (55% жінок і 45% чоловіків).

Чисельний склад сформованих окружних виборчих комісій у середньому втричі перевищує мінімально необхідну норму щодо кількості членів комісії (12 осіб) і складає 37 осіб. Найменша з утворених ОВК нараховує 29 осіб, найбільша – 43. Кількість осіб, включених до складу виборчих комісій, є дещо надмірною з точки зору ефективного виконання ними своїх функцій та якісного прийняття рішень. Це може ускладнити роботу виборчих комісій, але одночасно є додатковим фактором взаємного контролю та запобіжником від монопольного впливу на роботу комісій з боку окремих кандидатів.

Переважна більшість засідань окружних виборчих комісій, хоч і супроводжувалася проблемою низької явки членів ОВК на перші засідання – все ж відбулася у відведений законом строк. За підрахунками ОПОРИ, близько 41% членів ОВК не з’явилися на перше засідання комісії. Це вказує на те, що кандидати – суб’єкти виборчого процесу не надто дисципліновано та відповідально підходять до формування списків кандидатур до складу виборчих комісій, включаючи туди осіб, які не готові виконувати покладені на них функції. Так, зі 197 кандидатур, поданих до складу ОВК Віталієм Купрієм, 157 осіб (або 80%) не з’явилися на перше засідання ОВК. Схожі негативні показники відвідуваності перших засідань продемонстрували члени ОВК, подані іншими кандидатами, зокрема Віктором Бондарем (79% відсутніх), Олександром Ващенком (74%), Ігорем Шевченком (69%), Олександром Данилюком (64%), Юрієм Тимошенком (56%), Олександром Морозом (55%), Віталієм Скоциком (52%).

Після завершення офіційної реєстрації усіх кандидатів їхня агітаційна активність стала більш інтенсивною та масштабною. Разом з тим число активних кандидатів, які публічно проводять різноманітні агітаційні заходи, не перевищує 26 – 28 осіб. Решта кандидатів не ведуть помітної й цілеспрямованої роботи з мобілізації та переконання виборців. Лідерами передвиборної агітації за територіальним охопленням та поєднанням різних форм агітації залишаються Петро Порошенко, Юлія Тимошенко і Олег Ляшко. Особливістю звітного періоду є те, що наприкінці січня – на початку лютого частина кандидатів відновила масштабні передвиборні тури, після нетривалої перерви. Такі регіональні візити часто супроводжуються залученням до агітаційних заходів прихильників з числа партійних активістів, місцевих депутатів, рідше – посадовців органів місцевого самоврядування.

Занепокоєння викликає наявність інцидентів силового перешкоджання агітаційній діяльності кандидатів на пост Президента України. Формами такого перешкоджання стали хуліганські дії щодо агітаторів, пошкодження політичної реклами на зовнішніх рекламних носіях.  Ці випадки повинні стати сигналом для правоохоронних органів України про необхідність превенції спробам перешкоджання агітаційним кампаніям.

У лютому зменшилась кількість випадків розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації без вихідних даних, але спостерігачі продовжують їх виявляти. Таким чином, ЦВК, НАЗК та Національна поліція повинні посилити ефективність заходів із дотримання вимог законодавства у частині проведення передвиборної агітації та її фінансування.

На чергових виборах Президента України зафіксована рекордна кількість громадських організацій, які мають право вести спостереження за виборчим процесом. Зі 139 громадських організацій 85 не мають досвіду спостереження за виборами в Україні, більше 30 ГО прямо пов’язані з інтересами кандидатів на пост Президента України. Така ситуація є сприятливою для політично мотивованих дій квазі спостережних органів у інтересах конкретних учасників виборів.

ФОРМУВАННЯ ТА ПОЧАТОК РОБОТИ ОКРУЖНИХ ВИБОРЧИХ КОМІСІЙ

Утворення окружних виборчих комісій

Центральна виборча комісія з дотриманням усіх визначених процедур і у відведений законом термін (до 18 лютого) сформувала окружні виборчі комісії у кожному з територіальних виборчих округів, у межах яких буде відбуватися голосування 31 березня 2019 року. Всього було утворено 199 окружних виборчих комісій у 24 областях України та місті Києві (Постанова ЦВК № 331 від 18 лютого 2019 року). З огляду на факт тимчасової  окупації частини території України Російською Федерацією, 26 окружних виборчих комісій прогнозовано не було утворено (12 ОВК – в Автономній Республіці Крим та Севастополі, 9 ОВК – у Донецькій області, 5 ОВК – у Луганській області). Це було вимушене і цілком обґрунтоване рішення ЦВК, зумовлене відсутністю в межах цих територій належних умов для вільного волевиявлення громадян та всебічного гарантування їх безпеки.

Кожен з 44 офіційно зареєстрованих кандидатів мав право подати по одній особі до складу однієї виборчої комісії. Оскільки для президентських виборів законодавством не встановлено обмежень щодо максимально допустимої кількості членів у складі ОВК – усі кандидати, що зробили відповідні подання, отримали своїх представників у складі комісій. До складу всіх 199-ти ОВК свої кандидатури внесли 17 кандидатів у Президенти, ще 15 кандидатів зробили подання майже до всіх ОВК. Таким чином 2/3 кандидатів у Президенти максимально використали можливість запропонувати кандидатури до складу ОВК. Троє кандидатів у Президенти (Сергій Кривонос, Інна Богословська, Олександр Ващенко) делегували своїх представників до складу майже половини утворених ОВК. Інші троє кандидатів (Геннадій Балашов, Дмитро Добродомов і Дмитро Гнап) делегували представників до складу менш ніж 10% ОВК. Лише один кандидат – Аркадій Корнацький – не подав жодної кандидатури до складу ОВК.

В усіх без винятку регіонах України своїх представників у складі ОВК мають 33 кандидати в Президенти. Роман Безсмертний не подав кандидатури до складу ОВК лише Івано-Франківської та Одеської областей, а Ігор Смешко – до  складу Кіровоградської й Херсонської областей. У чотирьох областях в ОВК не має членів Сергій Кривонос, в семи – Євген Мураєв та Інна Богословська. Географія представництва в складі ОВК членів від решти кандидатів значно менш розгалужена.

Найменш популярними серед кандидатів областями стали Закарпатська, Кіровоградська та Рівненська. У кожному з цих регіонів вісім кандидатів у Президенти не подавали своїх кандидатур до складу ОВК. Протилежна ситуація в ОВК Харківської області, куди не делегували своїх представників лише двоє кандидатів – Дмитро Добродомов і Аркадій Корнацький.    

Одночасно з формуванням складу окружних виборчих комісій ЦВК розподілила усі категорії керівних посад (голови, заступника голови, секретаря виборчої комісії). Процес комплектування комісій та розподілу керівних посад відбувався з використанням єдиної інформаційно-аналітичної системи «Вибори», що мінімізувало ризик маніпуляцій чи помилок. Так, ОПОРА не виявила фактів кратного включення одних і тих же осіб до складу різних ОВК. Майже всі кандидати отримали 7 – 9% керівних посад у співвідношенні до загальної кількості поданих кожним/-ою з них кандидатур до складу ОВК. Дещо більше представництво (11% керівних посад у складі ОВК) має Геннадій Балашов, що зумовлено результатами розподілу малої кількості поданих ним кандидатур (лише 19 осіб, двоє з яких отримали керівні посади).

У цілому ЦВК дотрималася принципу пропорційності й збалансовано розподілила керівні посади між суб’єктами подання кандидатур залежно від загальної кількості осіб, які були запропоновані кожним кандидатом. Так само при формуванні окружних виборчих комісій ЦВК було дотримано норму щодо приблизної рівномірності територіального розподілу посад, отриманих представниками кожного суб’єкта подання.

Загалом до роботи виборчих комісій, сформованих станом на 18 лютого 2019 року, було залучено 7 355 осіб. Через велику кількість зареєстрованих кандидатів ризик недокомлектації ОВК або формування їх у мінімально допустимому складі (12 осіб) був незначним. Середнє (медіанне) значення кількості членів у переліку сформованих 18 лютого ОВК становило 37 осіб. Кількісно найбільша ОВК нараховує 41 особу в своєму складі (№ 174 і № 176 у Харківській області), найменше ж членів – 29 осіб – в ОВК № 105 (Луганська область). На Президентських виборах 2004 року середній кількісний склад ОВК був відчутно більшим і складав 43 особи.

 65% членів ОВК мають попередній досвід роботи у виборчих комісіях. Протягом останніх виборчих циклів спостерігається незначне зменшення частки осіб з попереднім досвідом участі в діяльності окружних виборчих комісій. На президентських виборах 2010 року досвід роботи у виборчих комісіях мали 78% членів, у 2014 році – 72%.  

У гендерному розрізі склад ОВК є збалансованим – 55% жінок і 45% чоловіків. Те ж саме стосується керівного складу ОВК, де розподіл складає 58% жінок і 42% чоловіків. Найбільша кількість жінок в ОВК подана від кандидатки в Президенти Юлії Литвиненко (частка жінок 69%). Найменше жінок в складі ОВК подані від Ігоря Смешка і Олександра Данилюка (якщо не враховувати Дмитра Гнапа і Геннадія Балашова, які загалом внесли дуже мало кандидатур). Існують також деякі регіональні відмінності – найбільше жінок в складі ОВК Рівненської, Херсонської та Волинської областей (по 62%), найменше – в Закарпатській області (40%).

Гендерний аналіз складу ОВК у розрізі внесених кандидатами осіб

Рейтинг

Кандидати

Кількість членів у ОВК

% жінок

% чоловіків

1

Литвиненко Юлія

199

69%

31%

2

Журавльов Василь

199

68%

32%

3

Вілкул Олександр

199

67%

33%

4

Носенко Сергій

198

66%

34%

5

Купрій Віталій

196

65%

35%

6

Богословська Інна

89

65%

35%

7

Добродомов Дмитро

14

64%

36%

8

Петров Володимир

199

63%

37%

9

Порошенко Петро

199

61%

39%

10

Ляшко Олег

199

61%

39%

     

35

Шевченко Ігор

190

48%

52%

36

Зеленський Володимир

199

47%

53%

37

Мураєв Євгеній

150

45%

55%

38

Кошулинський Руслан

199

45%

55%

39

Наливайченко Валентин

199

45%

55%

40

Кривенко Віктор

198

44%

56%

41

Данилюк Олександр

197

41%

59%

42

Смешко Ігор

180

41%

59%

43

Балашов Геннадій

19

32%

68%

44

Гнап Дмитро

11

27%

73%

Велика кількість осіб у складі новосформованих комісій також увиразнює проблему тіньового фінансування роботи членів ОВК. Законодавством передбачено оплату праці лише для частини членів комісій (максимально 4-ох осіб). Таким чином, із загального складу ОВК на платній основі працює не більше 11% членів комісій. Однак на практиці суб’єкти подання кандидатур до складу комісій часто вдаються до фінансового стимулювання діяльності членів виборчих комісій, що відбувається в прихований спосіб і є одним з ключових викликів у контексті забезпечення прозорості фінансових витрат кандидатів.

Перші засідання окружних виборчих комісій

Повноваження виборчої комісії розпочинаються з моменту складання присяги не менш як двома третинами її складу на першому засіданні ОВК. До 20 лютого включно окружні виборчі комісії  були зобов’язані зібратися на своє перше засідання. Спостерігачі ОПОРИ здійснювали моніторинг перших засідань ОВК, особисто відвідавши засідання більшості ОВК, а також збираючи додаткову інформацію дистанційно.

98% від загальної кількості утворених ОВК провели перші засідання у відведений законом термін (з них 32% комісій зібралися на засідання 19 лютого, 66% комісій – 20 лютого). Тоді як 2% комісій (ОВК №119, №121 і №125 у Львівській області, №130 у Миколаївській області і №105 у Луганській області) не провели перші повноважні засідання з дотримання строків. У цілому щонайменше 17 окружних виборчих комісій не змогли провести засідання з першої спроби через відсутність кворуму, необхідного для складання присяги членами ОВК. Попри це вони дотрималися відведених законом термінів для проведення першого засідання.

Жодна з виборчих комісій не зібралася на своє перше засідання в повному складі. У середньому на засіданні кожної з комісій були відсутні 10 осіб. У цілому на перші засідання ОВК за попередніми підрахунками ОПОРИ не з’явилися близько 41% від загальної кількості членів (3 047 осіб). При цьому в понад половини утворених ОВК на першому засіданні були відсутні представники керівного складу (голова, заступник голови або секретар).    

Понад 300 осіб (або 4% від загальної кількості), включених до складу ОВК, самі ж відмовилися працювати в комісії. Іншою ключовою причиною відсутності був факт віддаленого проживання в інших регіонах України – так, понад 8% членів ОВК мешкають в інших областях, ніж ті, де утворено відповідні ОВК. Також з 5% членів комісій не вдалося встановити зв'язок, щоб запросити їх до участі в першому засіданні ОВК.

Найбільш дисциплінованими були члени комісій, делеговані кандидатом Петром Порошенком, – лише 3% з них не з’явилися на перше засідання ОВК. Так само високий показник відвідуваності перших засідань ОВК у кандидатур, внесених Володимиром Петровим, Олегом Ляшком, Русланом Риговановим та Юлією Тимошенко (4-5% відсутніх членів). Натомість була відсутня на перших засіданнях комісій більш ніж половина кандидатур, унесених до складу ОВК Віталієм Скоциком (52%), Олександром Морозом (55%), Юрієм Тимошенко (56%), Олександром Данилюком (64%), Ігорем Шевченком (69%), Олександром Ващенком (74%), Віктором Бондарем (79%) і Віталієм Купрієм (80%).

Рейтинг відвідуваності перших засідань членами ОВК внесеними від кожного кандидата

Рейтинг

Кандидат

Кількість осіб у ОВК

Кількість відсутніх

% відсутніх

1

Порошенко Петро

199

6

3%

2

Ляшко Олег

199

8

4%

3

Ригованов Руслан

199

8

4%

4

Петров Володимир

199

7

4%

5

Тимошенко Юлія

199

10

5%

6

Литвиненко Юлія

199

16

8%

7

Бойко Юрій

199

16

8%

8

Вілкул Олександр

199

15

8%

9

Садовий Андрій

196

17

9%

10

Шевченко Олександр

199

20

10%

11

Гриценко Анатолій

199

19

0,1

     

34

Гнап Дмитро

11

5

45%

35

Дерев’янко Юрій

197

88

45%

36

Скоцик Віталій

193

101

52%

37

Мороз Олександр

198

109

55%

38

Тимошенко Юрій

194

108

56%

39

Данилюк Олександр

197

126

64%

40

Шевченко Ігор

190

131

69%

41

Ващенко Олександр

87

64

74%

42

Бондар Віктор

197

156

79%

43

Купрій Віталій

196

157

80%

Серед осіб, які мали право присутності, найбільш активно участь у засіданнях ОВК брали представники ЗМІ, які відвідали засідання 138-ми ОВК (70% комісій), і спостерігачі від іноземних держав, які відвідали засідання 29 ОВК (15% комісій).

АГІТАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ КАНДИДАТІВ У ПРЕЗИДЕНТИ

З моменту завершення процесу реєстрації в ЦВК кандидати вже в статусі суб’єктів виборчого процесу офіційно розпочали проведення заходів передвиборчої агітації. Серед 44 зареєстрованих кандидатів помітні агітаційні кампанії проводять 26. Активність решти є епізодичною або обмежується лише медійною присутністю в друкованих ЗМІ чи на телебаченні.

Протягом останнього місяця спостерігалося незначне збільшення активності з боку  кандидатів на пост Президента України та їхніх команд порівняно з попереднім моніторинговим періодом, коли фіксувалася дочасна агітація.

У цілому значно більшу активність проявляли претенденти на президентський пост, висунуті політичними партіями та кандидати, які заявляли про намір брати участь у виборах за підтримки політичних партій, ніж самовисуванці.

Кандидати найчастіше використовувати такі форми агітації, як розміщення зовнішньої реклами (білборди, сітілайти, банери), розміщення політичної реклами у ЗМІ (телебачення, інтернет-видання, друковані видання), встановлення вуличних наметів, поширення партійних газет та іншої друкованої продукції, проведення зустрічей із виборцями та публічних заходів.

У лютому наймасштабніші агітаційні кампанії за територіальним охопленням та використанням різних типів агітації проводили троє кандидатів у Президенти – Петро Порошенко, Юлія Тимошенко і Олег Ляшко. Лише дещо менш інтенсивною та комплексною була агітаційна активність Андрія Садового та Анатолія Гриценка. До третьої групи найактивніших кандидатів, які використовували лише окремі типи агітації або концентрувалися на певних регіонах, належать Володимир Зеленський (масово вдався лише до зовнішньої реклами та агітації в інтернет-ЗМІ), Руслан Кошулинський (кампанія ведеться в окремих областях), Олександр Шевченко (різнопланова кампанія ведеться в більшості областей, але формат вуличних акцій використовується дуже обмежено), Олександр Вілкул, Юрій Бойко, Сергій Тарута (всі троє проводять активні кампанії лише в частині регіонів України).   

Найменш помітні в проведенні агітаційних заходів Юлія Литвиненко, Сергій Носенко, Сергій Кривонос, Роман Насіров, Олександр Мороз, Олександр Данилюк, Микола Габер, Інна Богословська, Володимир Петров, Віталій Купрій, Аркадій Корнацький, Віталій Скоцик.

Хоча лише близько половини кандидатів у Президенти (21 особа) вдавалися до агітації на зовнішніх рекламних носіях – цей тип агітаційної діяльності залишався найбільш поширеним у лютому в порівнянні з іншими формами ведення кампанії. Спостерігачі ОПОРИ фіксували наявність зовнішньої агітації (в середніх і значних обсягах) в усіх регіонах України з боку шести кандидатів: Петра Порошенка, Юлії Тимошенко, Олега Ляшка, Андрія Садового, Анатолія Гриценка і Володимира Зеленського. Ці ж самі кандидати були найактивнішими в компоненті агітації в інтернет-ЗМІ.

Регіональні аудіовізуальні ЗМІ в агітаційних цілях, окрім Петра Порошенка, Юлії Тимошенко, Олега Ляшка, Андрія Садового, Анатолія Гриценка і Володимира Зеленського, також активно в лютому використовували Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Сергій Тарута і Руслан Кошулинський.

Суттєво зріс масштаб здійснення агітації у форматі встановлення партійних наметів і розповсюдження через них партійних газет та інших друкованих інформаційних матеріалів. Таку форму активності використовували штаби Петра Порошенка, Юлії Тимошенко, Анатолія Гриценка, Андрія Садового і Олега Ляшка і Руслана Кошулинського.

Зросла інтенсивність проведення вуличних акцій та зустрічей з виборцями, де лідирують Олег Ляшко, Юлія Тимошенко і Петро Порошенко, а дещо менш масштабною є аналогічна діяльність Андрія Садового, Анатолія Гриценка і Руслана Кошулинського. 

Випадки передвиборної благодійності не носять масового характеру, однак у лютому спостерігачами фіксувалися декілька прикладів застосування таких форм неправомірного впливу на виборців з боку Олександра Шевченка  та Олега Ляшка.

Переважна більшість благодійних агітаційних заходів безпосередньо не пов’язані з президентськими виборами і здійснюються в інтересах чинних народних депутатів, які не є кандидатами в Президенти. Найбільше подібних випадків спостерігачами зафіксовано в Івано-Франківській і Харківській областях.

РЕГІОНАЛЬНІ ВІЗИТИ КАНДИДАТІВ

Протягом лютого 2019 року 28 кандидатів у Президенти в рамках своєї передвиборчої кампанії здійснили 167 візитів у різні регіони України. Лідерами за кількістю відвіданих областей України у лютому 2019 року є Олег Ляшко (13 областей), а також Анатолій Гриценко, Юлія Тимошенко і Андрій Садовий (по 11 областей). Фактично ці кандидати розпочали повноцінні передвиборчі тури, які виявилися значно масштабніші за кількістю охоплених регіонів, ніж це спостерігалося в попередні періоди кампанії. Також значно активізувалися в цьому компоненті агітаційної роботи Валентин Наливайченко, Сергій Тарута, Віталій Купрій і Сергій Каплін. Динаміка регіональних візитів лідерів попереднього місяця Петра Порошенка і Руслана Кошулинського зберігалася на тому ж рівні, однак на фоні активізації інших кандидатів їхні показники активності є посередніми (по 6 і 7 відвіданих областей відповідно). У лютому 2019 року свій агітаційний тур розпочав Володимир Зеленський, який відвідав 7 областей України.

Регіональні візити Руслана Кошулинського, які були найбільш інтенсивними за кількістю проведених заходів та відвіданих населених пунктів, обмежувалися лише регіонами західної України, де на попередніх національних виборах найбільш активно голосували за ВО «Свобода» (Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Житомирська, Рівненська області). Також Руслан Кошулинський дуже активно відвідував населені пункти Київської області.

Крім Руслана Кошулинського, лідирують за кількістю проведених заходів у рамках регіональних візитів Андрій Садовий, Олег Ляшко і Юлія Тимошенко. Однак, порівняно з іншими трьома кандидатами, Андрій Садовий суттєво поступається їм у кількості відвіданих у межах регіонів населених пунктів, концентруючись на обласних містах.

У рамках регіональних візитів найбільшою увагою з боку кандидатів у Президенти користуються Львівська та Харківська області, які відвідали по 10 кандидатів. Популярними напрямками регіональних візитів також є Київська, Житомирська та Полтавська області. Лише один кандидат (Анатолій Гриценко) відвідав Чернівецьку область. Донецьку та Луганську області відвідували двоє кандидатів – Сергій Тарута та Олег Ляшко. Так само лише два кандидати – Валентин Наливайченко і Віталій Купрій – здійснили регіональні візити у Волинську область.  

ПОРУШЕННЯ ВИБОРЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА.

ВИПАДКИ НЕДОТРИМАННЯ ДЕМОКРАТИЧНИХ СТАНДАРТІВ ВИБОРІВ

Підкуп виборців. Інциденти із ознаками матеріального стимулювання виборців

Ключовою подією звітного періоду стало повідомлення Служби безпеки України про розслідування процесу формування незаконної мережі з підкупу виборців на чолі з двома народними депутатами України – членами фракції ВО “Батьківщина” Валерієм Дубелем та Русланом Богданом. За даними СБУ, процес підготовки незаконної технології із підкупу виборців було розпочато ще до офіційного старту виборчого процесу і він продовжувався у січні 2019 року.  Як підкреслила СБУ, до організації схеми фальсифікації виборів були залучені окремі громадяни Російської Федерації та використовувалась готівка незаконного походження. Заступник голови СБУ Віктор Кононенко заявив про наміри групи осіб витратити на незаконні виборчі технології 82 млн доларів США.  Представники кандидата на пост Президента України Юлії Тимошенко спростували заяви СБУ, заявивши, що дії спецслужби зумовлені політичними мотивами.

Станом на момент оприлюднення звіту правоохоронні органи не повідомляли про вручення підозри про вчинення злочину конкретній особі чи затримання учасників підозрюваних у здійсненні незаконної технології. Враховуючи швидкоплинність виборчого процесу, ОПОРА закликає правоохоронні органи оперативно провести розслідування та у разі наявності підстав перейти до необхідних процесуальних дій. Для уникнення підозр у намірі вплинути на перебіг кампанії, СБУ має оприлюднити додаткові докази здійснення незаконних дій особами, пов’язаними із представниками кандидата на пост Президента України Юлією Тимошенко.

Протягом звітного періоду спостерігачі ОПОРИ не зафіксували випадків надання виборцям грошей чи іншої неправомірної вигоди за здійснення волевиявлення. Натомість окремі виявлені випадки засвідчують необхідність посилення контролю за використанням фінансових ресурсів під час виборів та джерелами їх походження. До прикладу, спостерігачі шляхом особистого спостереження отримали інформацію про обіцянки з боку представників одного з районних у місті Дніпрі штабів Юлії Тимошенко оплатити участь виборців у мітингу на підтримку кандидата, який відбувся 05 лютого 2019 року.  При цьому виборцям було обіцяно винагороду і за залучення інших громадян до заходу на підтримку кандидата. 

Непрозорою і ризикованою для процесу дотримання стандартів виборів залишається діяльність груп агітаторів на підтримку кандидатів на пост Президента України. До прикладу, у Миколаївській області є підстави вважати, що учасники опитування із виявлення прихильників чинного Президента України Петра Порошенка отримують грошову винагороду за проведену роботу. У даному регіоні виплати, ймовірно, здійснюються від імені ГО “Інститут розвитку та сприяння демократії” та контролюються за допомогою видачі громадянам  іменної картки з QR-кодом. Аналогічні практики фіксуються і в інших регіонах України в інтересах цього кандидата. Чинне законодавство забороняє оплату послуг агітаторів, що пов’язується із необхідністю попередження випадків матеріального стимулювання виборців і відсутністю дієвих механізмів контролю за виплатами громадянам.

ЦВК шляхом ухвалення Роз’яснення застосування положень частини шостої статті 64 Закону України “Про вибори Президента України” зробила спробу врегулювати практику залучення громадян до здійснення агітаційних послуг в інтересах кандидатів. Частиною шостою статті 64 Закону України “Про вибори Президента України” забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей. Така передвиборна агітація або надання виборцям грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати чи не голосувати за певного кандидата або згадуванням його імені, вважається підкупом виборців.

Цим же законодавчим положенням забороняється укладення з виборцями за рахунок коштів виборчого фонду оплатних договорів на проведення передвиборної агітації. Саме ця заборона оплачувати агітаційні послуги виборців викликала публічне протистояння між кандидатами та взаємні звинувачення щодо формування груп агітаторів.

У своєму Роз’ясненні  ЦВК відносить виплату коштів агітаторам не до непрямого підкупу, а до порушення заборон та/або обмежень, установлених Законом щодо належного проведення передвиборної агітації.

Відповідно до позиції ЦВК, під час аналізу встановлення факту підкупу виборця у справах як кримінального, так і адміністративного провадження, має бути досліджено і встановлено факт закликів або пропозиції голосувати або не голосувати за певного кандидата або згадування його імені.  

Роз’яснення ЦВК чітко визначає, що участь виборців у здійсненні передвиборної агітації може відбуватися лише на основі безоплатних договорів на її проведення. Але, як зазначає ЦВК, право на укладення таких договорів  є гарантованим Конституцією України правом і не може бути обмежено. Натомість договір з юридичною особою на організацію та/або проведення передвиборної агітації, та/або розповсюдження матеріалів передвиборної агітації може містити зобов’язання надавача послуг здійснити підбір, навчання, координацію фізичних осіб, залучених до безпосереднього здійснення заходів передвиборної агітації.

Положення Роз’яснення ЦВК передбачають можливість відшкодування витрат фізичних осіб, залучених до безпосереднього здійснення заходів передвиборної агітації. Зокрема, такі відшкодування можуть включати витрати на телефонні послуги, проїзд (включаючи перевезення багажу), харчування, проживання та інші витрати у разі здійснення заходів передвиборної агітації в іншому населеному пункті тощо.

Таким чином, ЦВК допускає укладення між виборцем та кандидатом лише безоплатних договорів, але легальними були визнані фінансові відшкодування витрат громадян, залучених до передвиборної агітації.

Масові витрати кандидатів на здійснення передвиборної агітації із залученням громадян традиційно знаходяться поза контролем держави. Чинне правове регулювання не допускає оплати праці фізичних осіб – агітаторів, при цьому така заборона спрямовується на превенцію підкупу виборців. На нашу думку, напередодні парламентських виборів 2019 року держава має знайти на рівні закону баланс між необхідністю легалізації фактичних витрат кандидатів на професійне кадрове забезпечення передвиборної агітації та гарантуванням дієвості механізмів протидії підкупу виборців.

Ухвалене ЦВК Роз’яснення з питань заборони надання грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей, на думку ОПОРИ, знаходиться у сфері повноважень Комісії (частина сьома статті 64 Закону України “Про вибори Президента України”).

Але запропонована ЦВК модель регулювання процесу залучення кандидатами громадян до передвиборної агітації не містить дієвих механізмів контролю за діяльністю юридичних осіб – контрагентів розпорядників виборчого фонду кандидата.  Цей недолік Роз’яснення пов’язаний, серед іншого, із відсутністю законодавчого регулювання звітності юридичних осіб, які будуть забезпечувати для кандидата послуги із відшкодування витрат громадян на здійснення передвиборної агітації. За таких умов, на думку ОПОРИ, існують серйозні ризики здійснення фіктивних відшкодувань виборцям з метою впливу на результати їх волевиявлення.

На момент оприлюднення цього звіту тривають судові процеси щодо законності Роз’яснення ЦВК, які були ініційовані представниками кандидатів на пост Президента України Анатолія Гриценка та Віталія Купрія. Шостий апеляційний адміністративний суд як суд першої інстанції ухвалив протилежні за змістом рішення щодо Роз’яснення, які опротестовуються на рівні Верховного Суду України.

У звітний період зафіксовано низку випадків розповсюдження інформації про організацію підкупу виборців, яка мала провокативний характер і не підтвердилась. У Волинській області, наприклад, громадянина було притягнуто до адміністративної відповідальності за неправдиве повідомлення поліції про підкуп виборців. За рішенням суду штраф для правопорушника склав 51 гривню.  

У Коломиї Івано-Франківської області в соціальних мережах було розміщено оголошення з пропозицією неправомірної вигоди за голосування на користь кандидата на пост Президента України Юлії Тимошенко. У цьому оголошенні із провокативною метою було вказано телефон одного з керівників місцевої організації ВО “Батьківщина”, який отримані дзвінки громадян перенаправляв до місцевої організації  Блоку Петра Порошенка “Солідарність”.

Інциденти та події із ознаками зловживань адміністративними ресурсами на виборах 

Виборча кампанія у звітний період відбувалася в умовах початку або інтенсифікації впровадження програм соціального забезпечення громадян на національному та місцевому рівнях. Низка кандидатів на пост Президента України та їхні політичні команди мають практичну можливість залучати посадових та службових осіб до передвиборної агітації. Інформаційні ресурси місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування із порушеннями стандартів демократичних виборів висвітлюють передвиборчі кампанії кандидатів. Це актуалізує потребу заходів із протидії спробам зловживання бюджетними ресурсами на користь окремих кандидатів або використання бюджетних ініціатив у виборчих інтересах. Спостерігачами виявлено окремі випадки залучення працівників комунальних установ та організацій для проведення агітаційних заходів. Зафіксовані практики засвідчують необхідність більш дієвого попередження та протидії зловживанням адміністративними ресурсами.

У лютому 2019 року спостерігачі ОПОРИ зафіксували низку інцидентів та подій із ознаками зловживань адміністративними ресурсами на виборах. За висновками Венеціанської комісії (“За демократію через право”) та ОБСЄ/БДІПЛ,  неналежне використання адміністративних ресурсів під час виборчого процесу є ключовим викликом для конкурентності електорального процесу та забезпечення принципу рівності можливостей кандидатів. Відповідно до термінології ОБСЄ/БДІПЛ, зловживання адміністративними ресурсами є ситуацією, коли окремі партії чи кандидати мають неконкурентні переваги для впливу на результати виборів шляхом використання їхніх офіційних посад чи зв’язків з урядом.

За даними ОПОРИ, окремі кандидати на пост Президента України мають практичну можливість для використання адміністративних ресурсів у власних виборчих інтересах (Олександр Вілкул, Руслан Кошулинський, Петро Порошенко, Юлія Тимошенко), серед яких найбільше виділяється активність чинного Президента України, кандидата-самовисуванця Петра Порошенка.  

В умовах офіційної виборчої кампанії досі складно розмежувати посадову і передвиборчу активність Петра Порошенка. До прикладу, у лютому Президент України в офіційному статусі провів 7 засідань локальних Рад регіонального розвитку (Одеська, Кіровоградська, Донецька, Запорізька, Львівська, Миколаївська області).

На національному рівні Рада регіонального розвитку є консультативно-дорадчим органом при Президентові України, при цьому місцеві державні адміністрації своїми розпорядженнями створили ради відповідного рівня. Головування Глави держави на засіданнях локальних рад регіонального розвитку активно використовувалося для висвітлення програмних засад кандидата на пост Президента України та оголошення де-факто передвиборчих обіцянок.

Спостерігачі ОПОРИ відзначають необхідність більш чіткого розмежування  посадової та агітаційної діяльності Петра Порошенка із метою унеможливлення використання офіційних заходів органів влади у виборчих інтересах. Зокрема,  позитивною практикою має стати уникнення прямих чи опосередкованих оцінок діяльності інших кандидатів на пост Президента України, згадувань фактів участі даної посадової особи у виборчому процесі. Відповідно до Закону України  “Про вибори Президента України” кандидатам на пост Президента України, які займають посади, заборонено використовувати службові чи виробничі наради для передвиборної агітації (частина 15 статті 63). Натомість органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування заборонено брати участь у передвиборній агітації в робочій час, що вимагає дієвих зусиль із попередження випадків використання офіційних заходів влади в інтересах конкретного кандидата.

На місцевому рівні відбуваються заходи із виконання Указу Президента України “Про додаткові заходи  із забезпечення реформ з децентралізації влади”, який був підписаний Главою держави 06 грудня 2018 року. Цей Указ передбачає, зокрема, розробку місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування планів перспективного розвитку відповідних областей, міст, сіл та селищ. Протягом звітного періоду спостерігачі ОПОРИ зафіксували низку випадків використання заходів із громадського обговорення планів перспективного розвитку для передвиборної агітації на користь кандидата на пост Президента України Петра Порошенка. До прикладу,  у лютому під час обговорення планів перспективного розвитку в громадах Львівської області встановлені прямі заклики голосувати за Петра Порошенка та/або непряма передвиборна агітація на його користь, що здійснювалось народними депутатами України та головами РДА.

Чергові вибори Президента України співпали із початком реалізації державних заходів із індексації пенсій та монетизації субсидій на оплату громадянами комунальних послуг. Перший етап виплат перерахованих пенсій та монетизованих житлових субсидій розпочнеться 04 березня і завершиться 25 березня.  За публічними повідомленнями Пенсійного фонду та  Кабінету Міністрів України, близько 1 млн 900 тис. пенсіонерів отримають у березні доплату до пенсії у розмірі 2 410 гривень із метою індексації відповідної виплати. Усього запланована індексація пенсій стосується близько 10 млн громадян (за повідомленням Міністра соціальної політики Андрія Реви). Натомість з березня поточного року біля 6 млрд гривень житлових субсидій буде виплачено громадянам у грошовій формі у межах експерименту Уряду.

Незважаючи на планування цих заходів до офіційного початку виборчої кампанії, державним службовцям та службовцям органів місцевого самоврядування важливо забезпечити реальну політичну нейтральність під час взаємодії із громадянами з питань здійснення даних виплат.  Як зазначається у спільних рекомендаціях Венеціанської комісії та Ради з питань демократичних виборів щодо попередження зловживань бюджетними адміністративними ресурсами (2016 р.), звичайна робота уряду має тривати протягом виборчого періоду. Але з метою попередження порушень принципу рівних можливостей  кандидатів та партій під час кампаній не повинно відбуватися жодних важливих оголошень, спрямованих на формування сприятливого сприйняття певної партії чи кандидата.

У цьому контексті звертає на себе увагу особиста участь Президента України, кандидата на пост Президента України Петра Порошенка в урядовій нараді з питань індексації пенсій 25 лютого 2019 року. При цьому процес здійснення пенсійних виплат та монетизації достатньо активно використовується Петром Порошенком у інформаційній кампанії на свою підтримку, включаючи тематичні заяви під час його регіональних візитів.

Сумлінне дотримання принципу розподілу повноважень між органами влади під час реалізації бюджетних програм є способом попередження зловживань адміністративними ресурсами протягом виборів. Питання пенсійного забезпечення та управління соціальними виплатами знаходиться у сфері повноважень Уряду України. Враховуючи необхідність уникнення практик зловживання адміністративними ресурсами, унікальну роль в інформуванні громадян про процес здійснення соціальних виплат має відігравати Пенсійний фонд України та Кабінет Міністрів України.

У звітний період зафіксоване започаткування нових соціальних програм та підвищення розмірів виплат окремим групам громадян. Ці ініціативи стосуються як національного, так і місцевого рівнів.

У лютому Президент України оголосив про своє доручення підвищити рівень грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, які несуть службу на першій та другій лінії оборони на території Донецької та Луганської областей, що зазнають збройної агресії з боку Російської Федерації. Відповідно до цього  анонсу доплата на першій лінії оборони зросте на дві тисячі гривень з 01 квітня цього року, натомість на другій лінії оборони доплата збільшиться на одну тисячу гривень. 

Після публічної заяви Президента України Міністр оборони України підписав наказ про підвищення доплат до грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України, які знаходяться у районі Операції об’єднаних сил або виконують завдання у акваторії Азовського моря.

На регіональному рівні окремі органи влади започаткували або інтенсифікували програми адресної допомоги громадянам. Одним із найбільш показових прикладів є комплексна соціальна програма “Турбота” Миколаївської обласної ради, ухвалена 21 грудня 2018 року.  Програма передбачає виділення 10 млн гривень для адресної грошової допомоги громадянам. Варто зазначити, що Миколаївська обласна рада раніше не забезпечувала фінансування аналогічних програм із надання адресної допомоги громадянам. На підставі рішення Одеської обласної ради суттєво зріс обсяг фінансування комплексної програми соціальної підтримки населення: з 87,146 млн до 190,444 млн гривень. При цьому з 103,3 мільйонів гривень, доданих до програми, близько 90 млн направляються на надання  одноразової матеріальної допомоги. Як зазначають спостерігачі ОПОРИ, новий напрямок обласної програми не містить чітких положень щодо конкретних категорій громадян-отримувачів допомоги. Активний етап оформлення та виплат адресної допомоги у межах соціальної програми Одеської обласної ради розпочався у лютому поточного року.

Дніпровська міська рада (Дніпропетровська область) у січні 2019 року спростила порядок отримання громадянами матеріальної допомоги і суттєво збільшила обсяг її бюджетного фінансування. Спостерігачами ОПОРИ було зафіксовано заклики керівництва міської ради до працівників комунальних установ та організацій подавати заяви на оформлення матеріальної допомоги.  Внаслідок масового подання заяв на отримання матеріальної допомоги та великих черг громадян 11 лютого Дніпровська міська рада провела чергову сесію із єдиним питанням порядку денного щодо скасування попереднього рішення про спрощення процедури її оформлення. При цьому загальна сума фінансування адресної допомоги залишилась незмінною.

Венеціанська комісія у своїх рекомендаціях щодо попередження зловживань адміністративними ресурсами зазначає, що виборчий процес не є належним періодом для створення нових програм або дій, пов’язаних із бюджетними коштами і не запланованих до проведення кампанії. Такі програми та дії, на думку Венеціанської комісії, можуть бути легко кваліфіковані як зловживання бюджетним адміністративним ресурсом.

Особливістю ініціатив із підвищення бюджетних виплат під час виборів є одночасно їхня висока легітимність серед цільових груп – отримувачів доплат та потенційно неконкурентний вплив на перебіг кампанії. У таких умовах кандидатам важливо враховувати не лише прямі обмеження у законодавстві, а й дотримуватися принципів політичної нейтральності системи державного управління та бюджетних відносин. 

ОПОРА зафіксувала низку інцидентів із ознаками порушення стандартів політичної нейтральності посадових осіб під час виборів та недотримання обмежень щодо їхньої участі в передвиборній агітації. До прикладу, голова Роздільнянської районної ради (Одеська область) Фелікс Сігал під час проведення декількох нарад з директорами шкіл, співробітниками місцевих управлінь освіти та представниками батьківських комітетів інформував учасників офіційного заходу про свій намір голосувати за кандидата на пост Президента України Олександра Вілкула. У цьому регіоні окремі посадові особи місцевих органів влади у робочий час брали участь у публічному підписанні меморандуму на підтримку кандидата на пост Президента України Петра Порошенка (Кодимська РДА та посадові особи інших органів влади). Відповідно до пункту другого частини першої статті 64 Закону України “Про вибори Президента України” посадовим та службовим особам органів влади заборонено брати участь у передвиборній агітації в робочий час. У Бродах Львівської області керівник апарату обласної державної адміністрації Маріанна Вільшинська зазначила, що на виборах в Україні переможе або Петро Порошенко, або Володимир Путін. Посадові особи окремих органів місцевого самоврядування публічно підтримують кандидатів Руслана Кошулинського, Юлію Тимошенко та Олега Ляшка.

Необхідно зазначити, що це лише окремі приклади достатньо масової участі посадових осіб місцевих органів влади у безпосередній або прихованій  агітації на користь кандидатів на пост Президента України. Високому рівню залученості голів ОДА та РДА до виборчих кампаній сприяло виведення голів місцевих державних адміністрацій із категорії державних службовців у 2017 році. Натомість ця обставина жодним чином не скасовує обмеження виборчого законодавства щодо участі органів влади, їх посадових та службових осіб у передвиборній агітації.

Спостерігачі ОПОРИ відзначають масовість практики висвітлення передвиборчої активності кандидата на пост Президента України Петра Порошенка на офіційних веб-сайтах ОДА та РДА. Значна частина таких випадків має ознаки порушення частини третьої статті 58 Закону України “Про вибори Президента України”. Як зазначається у Законі, офіційні повідомлення про діяльність кандидатів-посадовців у період виборчого процесу не повинні супроводжуватися коментарями агітаційного характеру. При цьому спостерігачі відзначають, що в окремих регіонах РДА припинили практику розміщення агітаційних коментарів на власних веб-сайтах після публічних повідомлень ОПОРИ (Миколаївська обл.)

У звітний період спостерігачі ОПОРИ виявили поодинокі факти залучення працівників комунальних установ до заходів передвиборної агітації на підтримку кандидатів на пост Президента України. До прикладу, у місті Кам’янське Дніпропетровської області наявні факти щодо централізованого залучення  працівників комунальних підприємств до агітаційних заходів на підтримку кандидатів на пост Президента України Юлії Тимошенко та Петра Порошенка.

Матеріальне стимулювання виборців.

Здійснення передвиборної агітації шляхом надання виборцям товарів та послуг на безоплатній основі

Спостерігачі ОПОРИ зафіксували достатньо масові випадки проведення місцевими організаціями політичних партій та депутатами місцевих рад благодійних акцій або надання громадянам товарів і послуг. Окремим напрямом політичної благодійності стала реалізація локальними політиками проектів інфраструктурної допомоги бюджетним організаціям та установам. За оцінками ОПОРИ, найактивніше реалізовували благодійні акції місцеві організації Радикальної партії Олега Ляшка, ВО “Батьківщина”, “Опозиційного блоку”, “Блоку Петра Порошенка “Солідарність”, ВО “Свобода”, Об’єднання “Самопоміч”. До прикладу, у комунальному некомерційному підприємстві «Міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Енергодарської міської ради здійснюється безоплатний медичний огляд за ініціативи місцевого депутата Об'єднання “Самопоміч”.

Ця активність, як правило, прямо не була пов’язана із діяльністю кандидатів на пост Президента України. Втім такі заходи безпосередньо впливають на перебіг президентської передвиборчої кампанії, враховуючи партійну приналежність місцевих політичних лідерів. Фактором чергових виборів Президента України є і  активність народних депутатів України, які розгорнули публічну активність у виборчих округах із метою підготовки до парламентської кампанії.   

ОПОРА закликає місцеві організації політичних партій та самих кандидатів на пост Президента України утриматись від політично вмотивованої благодійної діяльності під час виборів. Це сприятиме загальній ситуації із дотриманням виборчого законодавства. Цей заклик стосується і випадків, коли благодійна активність формально не порушує законодавство і не може юридично вважатися підкупом виборців, але де-факто спрямовується на матеріальне стимулювання виборців.

Порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації 

Меншою мірою, ніж у січні 2019 року, але достатньо активно у звітний період фіксувалися випадки розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації без вихідних даних. Відповідно до Закону України “Про вибори Президента України” друковані матеріали передвиборної агітації повинні містити відомості про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, та замовника відповідних матеріалів. Ця вимога законодавства є механізмом контролю витрат на здійснення передвиборної агітації та попередження її фінансування не з виборчого фонду кандидата. Натомість законодавство прямо забороняє фінансування витрат на агітацію не з виборчого фонду. Спостерігачі ОПОРИ активно взаємодіють із територіальними підрозділами Національної поліції України щодо фіксації такого роду порушень з боку широкого переліку кандидатів на пост Президента України та надавачів агітаційних послуг.

Як і у січні 2019 року, спостерігачі ОПОРИ звернули увагу на наявність ознак прихованої передвиборної агітації на концертах продюсерського центру “Ліга сміху”, засновником якого є кандидат на пост Президента України Володимир Зеленський. Під час проведення таких концертів у регіонах України транслюється відеозвернення Володимира Зеленського, яке має ознаки передвиборної агітації. Відповідно до чинного законодавства України кандидат на пост Президента України має право підтримувати проведення концертів, що є легальною формою агітації. Такі агітаційні заходи повинні бути профінансовані з виборчого фонду кандидата. Володимир Зеленський зобов’язаний у разі проведення агітації у межах концертів “Ліги сміху” фінансувати їх з виборчого фонду або уникати будь-яких проявів передвиборної агітації під час проведення цих розважальних заходів. ОПОРА закликає кандидата чітко розмежовувати свою професійну і політичну діяльність, дотримуючись вимог законодавства щодо фінансування передвиборної агітації з виборчого фонду.

Розповсюдження "чорного піару" проти кандидатів на пост Президента України

Спостерігачі ОПОРИ відзначили проведення у друкованих ЗМІ регіонів України масової кампанії негативного характеру проти кандидата на пост Президента України Володимира Зеленського. Як правило, однакові матеріали проти Володимира Зеленського розміщувались у різних газетах, при чому джерела фінансування такої контрагітації спостерігачам невідомі. Меншою мірою, але теж достатньо активно, у друкованих ЗМІ розповсюджувався  “чорний піар” проти Анатолія Гриценка, Юлії Тимошенко та  Петра Порошенка.

Частиною п’ятою статті 64 Закону України “Про вибори Президента України” забороняється розповсюдження завідомо неправдивих відомостей про кандидата на пост Президента України. Виборче законодавство України гарантує кандидатам на пост Президента України право на спростування відомостей, які кандидат вважає завідомо недостовірними.

Незаконна протидія діяльності кандидатів на пост Президента України

У звітний період майже у всіх регіонах України фіксувалися випадки умисного пошкодження політичної реклами кандидатів на пост Президента України. За орієнтовними підрахунками ОПОРИ, найчастіше псувалась зовнішня реклама кандидатів на пост Президента України Олександра Вілкула та Євгена Мураєва, меншою мірою – інших кандидатів. Також мали місце інциденти із пошкодженням агітаційних наметів на підтримку кандидатів на пост Президента України (щодо кандидатів Петра Порошенка, Юлії Тимошенко та деяких інших).  Окремі інциденти мали характер силової протидії вуличним акціям на підтримку кандидатів на пост Президента України або безпосередньо за їхньою участю. До прикладу, 8 лютого 2019 року в місті  Біла Церква під час виступу Юлії Тимошенко на мітингу невідомими було використано чотири димові шашки.

ОПОРА звертає увагу правоохоронних органів та суб’єктів виборчого процесу на необхідність недопущення силового протистояння між учасниками передвиборної кампанії. Можливість вільно проводити передвиборну агітацію є невід’ємним стандартом демократичних виборів.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Верховній Раді України:

  • Забезпечити ухвалення змін до законодавства із метою врегулювання практики залучення громадян до здійснення передвиборної агітації в інтересах кандидатів на пост Президента України. Ці зміни повинні одночасно враховувати доцільність легалізації обґрунтованих витрат кандидатів та  необхідність попередження підкупу виборців.
  • Сприяти ухваленню проекту №8270 про забезпечення невідворотності покарання за виборчі злочини із метою посилення можливостей протидіяти зловживанням під час виборів.
  • Сприяти ухваленню проекту Закону України щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних усередині країни громадян.

Центральній виборчій комісії України:

  • Посилити інформаційно-роз’яснювальну роботу серед громадян щодо можливостей та порядку зміни місця голосування без зміни виборчої адреси.
  • Посилити контроль за дотриманням суб’єктами виборчого процесу положень закону щодо фінансування передвиборної агітації і зокрема обігу коштів виборчих фондів кандидатів.
  • Розглянути можливість удосконалення Роз’яснення ЦВК щодо підкупу виборців (частина шоста статті 64 Закону України “Про вибори Президента України”) із залученням широкого кола експертів та громадських організацій.

Службі безпеки України:

  • Надати додаткові докази щодо обґрунтованості заяв про організацію підкупу виборців групою осіб на чолі з народними депутатами України в інтересах кандидата на пост Президента України.
  • Забезпечити належну координацію із Національною поліцією України із метою ефективного розслідування оголошених фактів порушення законодавства суб’єктами виборчого процесу.

Національній поліції України:

  •  Продовжувати заходи та програми із підвищення загального рівня компетентності правоохоронців у виявленні, фіксації та реагуванні на порушення виборчого законодавства.
  • Забезпечити належну координацію зі Службою безпеки України та Генеральною прокуратурою України із метою забезпечення ефективного розслідування  оголошених фактів порушення законодавства суб’єктами виборчого процесу.
  • Посилити превентивні заходи щодо запобігання насилля та пошкодження матеріалів передвиборної агітації/майна кандидатів на пост Президента України.

ДОДАТКИ

Розподіл кандидатів за кількістю отриманих посад у складі ОВК

Кандидат

Кількість членів у ОВК

Кількість керівних посад

Відсоток керівних посад від поданих кандидатом осіб

Відсоток керівних посад кандидата від загальної кількості усіх керівних посад в ОВК

Балашов Геннадій

19

2

10,5%

0,3%

Безсмертний Роман

159

13

8,2%

2,2%

Богомолець Ольга

195

16

8,2%

2,7%

Богословська Інна

89

7

7,9%

1,2%

Бойко Юрій

199

16

8,0%

2,7%

Бондар Віктор

197

16

8,1%

2,7%

Ващенко Олександр

87

7

8,0%

1,2%

Вілкул Олександр

199

16

8,0%

2,7%

Габер Микола

199

16

8,0%

2,7%

Гнап Дмитро

11

1

9,1%

0,2%

Гриценко Анатолій

199

16

8,0%

2,7%

Данилюк Олександр

197

16

8,1%

2,7%

Дерев’янко Юрій

197

16

8,1%

2,7%

Добродомов Дмитро

14

1

7,1%

0,2%

Журавльов Василь

199

16

8,0%

2,7%

Зеленський Володимир

199

16

8,0%

2,7%

Каплін Сергій

198

16

8,1%

2,7%

Кармазін Юрій

128

11

8,6%

1,8%

Кива Ілля

101

8

7,9%

1,3%

Кошулинський Руслан

199

16

8,0%

2,7%

Кривенко Віктор

198

16

8,1%

2,7%

Кривонос Сергій

92

8

8,7%

1,3%

Купрій Віталій

196

16

8,2%

2,7%

Литвиненко Юлія

199

16

8,0%

2,7%

Ляшко Олег

199

16

8,0%

2,7%

Мороз Олександр

198

16

8,1%

2,7%

Мураєв Євгеній

150

12

8,0%

2,0%

Наливайченко Валентин

199

16

8,0%

2,7%

Насіров Роман

197

16

8,1%

2,7%

Новак Андрій

199

16

8,0%

2,7%

Носенко Сергій

198

16

8,1%

2,7%

Петров Володимир

199

16

8,0%

2,7%

Порошенко Петро

199

16

8,0%

2,7%

Ригованов Руслан

199

16

8,0%

2,7%

Садовий Андрій

196

16

8,2%

2,7%

Скоцик Віталій

193

16

8,3%

2,7%

Смешко Ігор

180

15

8,3%

2,5%

Соловйов Олександр

198

16

8,1%

2,7%

Тарута Сергій

199

16

8,0%

2,7%

Тимошенко Юрій

194

16

8,2%

2,7%

Тимошенко Юлія

199

16

8,0%

2,7%

Шевченко Ігор

190

16

8,4%

2,7%

Шевченко Олександр

199

16

8,0%

2,7%

Територіальне охоплення та представленість кандидатів у окружних виборчих комісіях

Кандидат

Кількість регіонів, в яких кандидати отримали представництво в складі ОВК

Балашов Геннадій

2

Безсмертний Роман

23

Богомолець Ольга

25

Богословська Інна

18

Бойко Юрій

25

Бондар Віктор

25

Ващенко Олександр

16

Вілкул Олександр

25

Габер Микола

25

Гнап Дмитро

6

Гриценко Анатолій

25

Данилюк Олександр

25

Дерев’янко Юрій

25

Добродомов Дмитро

3

Журавльов Василь

25

Зеленський Володимир

25

Каплін Сергій

25

Кармазін Юрій

25

Кива Ілля

12

Корнацький Аркадій

0

Кошулинський Руслан

25

Кривенко Віктор

25

Кривонос Сергій

21

Купрій Віталій

25

Литвиненко Юлія

25

Ляшко Олег

25

Мороз Олександр

25

Мураєв Євгеній

18

Наливайченко Валентин

25

Насіров Роман

25

Новак Андрій

25

Носенко Сергій

25

Петров Володимир

25

Порошенко Петро

25

Ригованов Руслан

25

Садовий Андрій

25

Скоцик Віталій

25

Смешко Ігор

23

Соловйов Олександр

25

Тарута Сергій

25

Тимошенко Юрій

25

Тимошенко Юлія

25

Шевченко Ігор

25

Шевченко Олександр

25