З огляду чергових місцевих виборів, які мають відбутися у жовтні 2020 року, представниками ОПОРИ проведено дослідження місцевих рад. Зокрема проаналізовано роботу стабільності партійних структур в Луцькій міській раді.

Резюме

За результатами місцевих виборів 2015 року посаду Луцького міського голови здобув безпартійний Микола Романюк, який балотувався за підтримки політичної партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Втім, після його смерті 3 лютого 2017 року, Луцьк залишився без легітимного очільника і залишається нині.

Виконувати обов’язки міського голови за таких умов відповідно до Регламенту Луцької міської ради VII скликання покладено на секретаря. З 3 липня 2017 року і донині відповідні обов’язки виконує представник фракції ВО «Батьківщина» Григорій Пустовіт. Його кандидатуру на посаду секретаря підтримали 22 депутати із 34 присутніх на пленарному засіданні. 

До цього, з 21 березня по 3 липня 2017 року, секретарем ради був представник фракції «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» Ігор Поліщук. За його кандидатуру проголосували 23 депутати. 

Ще раніше, з 24 листопада 2015 року по 15 березня 2017 року посаду секретаря займала представниця фракції «Об’єднання «Самопоміч» Юлія Вусенко. За результатами голосування на першій сесії міської ради її кандидатуру підтримали 23 депутати із 42 присутніх. 

На початку каденції ради VII скликання було сформовано сім депутатських фракцій: «Українське об’єднання патріотів – УКРОП», до складу якої увійшло 15 депутатів, «Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 7 депутатів, Всеукраїнське об’єднання «Свобода» – 5 депутатів, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» та «Об’єднання «Самопоміч» – по 4 депутати, «Громадський рух «Народний контроль» та Радикальна партія Олега Ляшка – по 3 депутати. 

Станом на 1 квітня 2020 року в Луцькій міській раді залишається шість з семи фракцій, які були утворені на початку скликання. Змінився і кількісний склад однієї з них. Зокрема, троє депутатів Луцької міської ради вийшли із фракції Радикальної партії Олега Ляшка і фракція припинила своє існування. Ще троє депутатів покинули фракцію «Блок Петра Порошенка «Солідарність». 

П’ятеро депутатів міської ради, які вирішили покинути означені вище фракції і стати позафракційними, «пережили» процедуру відкликання за народною ініціативою. Втім, у зв’язку з неефективною роботою територіальної виборчої комісії процедура не була доведена до логічного завершення.

У Луцькій міській раді спостерігалось два випадки складання повноважень за особистою ініціативою двох депутатів. Йдеться про представників фракцій ВО «Свобода» та «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Якщо ініціативу депутата-«свободівця» рада підтримала і у складі фракції відбулась заміна, то депутата із фракції «Солідарність» колеги «не відпустили».

Баланс сил у Луцькій міській раді змінювався лише один раз. Якщо на початку каденції формальну «більшість» у Луцькій міській раді сформував навколо себе міський голова, в першу чергу, на основі фракцій «Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Об’єднання «Самопоміч» та ВО «Батьківщина», то після його смерті баланс сил змінився кардинально. Владу перебрала на себе найбільша фракція – «Українське об’єднання патріотів – УКРОП», заручившись підтримкою фракції ВО «Батьківщина», колишніх членів фракції Радикальної партії Олега Ляшка та двома експредставниками фракції «БПП «Солідарність». 

Результати місцевих виборів та формування більшості

За результатами місцевих виборів 2015 року 15 мандатів отримали представники партії  «Українське об’єднання патріотів – УКРОП», 8 мандатів – «Блок Петра Порошенка «Солідарність», 5 мандатів – Всеукраїнське об’єднання «Свобода», по 4 мандати – представники партій Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» та «Об’єднання «Самопоміч», по 3 мандати – «Громадський рух «Народний контроль» та Радикальна партія Олега Ляшка. 

Відповідно у раді було сформовано сім однойменних депутатських фракцій. Станом на листопад 2015 року, коли відбулась перша сесія Луцької міської ради,  кількість представників у фракціях дорівнювала кількості депутатів, які отримали мандати, балотуючись від тієї чи іншої політичної сили, за виключенням фракції «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Відповідна партія, отримавши 8 представників у раді, сформувала фракцію із 7 депутатів. Зокрема, Микола Яручик, який брав участь у виборах по списку партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», заявив про свою позафракційність, не увійшовши до складу однойменної з партією фракції. 

За підсумками виборів переобрався на свою посаду Луцький міський голова Микола Романюк, який балотувався як висуванець політичної партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Очільнику міста вдалося сформувати навколо себе більшість у міській раді. Коаліцію було сформовано на базі фракцій «Блок Петра Порошенка «Солідарність», Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», «Об'єднання «Самопоміч» та, як демонструють результати сумісних голосувань, – фракції «Громадський рух «Народний контроль» і Радикальної партія Олега Ляшка. В опозицію до міського голови перейшла фракція «Українське об’єднання патріотів – УКРОП». 

Секретарем Луцької міської ради шляхом таємного голосування було обрано представницю фракції «Об’єднання «Самопоміч» Юлію Вусенко. Її кандидатуру підтримали 23 з 42 депутатів, які взяли участь в голосуванні. Ще 16 «виборців» були проти її обрання на посаду секретаря. 

Партійні переходи

Станом на 1 квітня 2020 року в Луцькій міській раді залишається шість з семи фракцій, які були утворені на початку скликання. Змінився і кількісний склад однієї з них. 

Так, 16 березня 2018 року троє депутатів Луцької міської ради із фракції Радикальної партії Олега Ляшка Костянтин Петрочук, Сергій Була та Аркадій Соломатін подали заяву про розформування фракції. Під час пленарного засідання міської ради 28 березня 2018 року заява була озвучена. Троє депутатів стали позафракційними. 

Разом з тим за період з листопада 2015 року по 1 квітня 2020 року трьох депутатів втратила фракція «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Якщо станом на момент утворення фракція налічувала 7 депутатів, то нині її склад скоротився до 4 представників. 10 лютого 2017 року заяву про вихід з фракції написав депутат Євгеній Ткачук. 15 березня 2017 року заяву про вихід з фракції «Блок Петра Порошенка «Солідарність» подав Олександр Козлюк. 25 квітня 2018 року з фракції вийшов депутат Андрій Авраменко. Нині усі троє депутатів є позафракційними. 

Водночас кількісний склад фракцій «Українське об’єднання патріотів – УКРОП», ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», «Об’єднання «Самопоміч» та «Громадський рух «Народний контроль» від початку каденції ради VII скликання не змінився.

Партійне представництво у Луцькій міській раді

Назва партії

Кількість мандатів станом на момент обрання

Кількість представників партії на 1 квітня 2020 року

«Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

15

15

«Блок Петра Порошенка «Солідарність»

7

4

Всеукраїнське об’єднання «Свобода

5

5

Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»

4

4

«Об’єднання «Самопоміч»

4

4

Радикальна партія Олега Ляшка

3

0

«Громадський рух «Народний контроль»

3

3

Позафракційні

1

7

Більшість випадків зміни фракційного представництва у Луцькій міській раді мали свою передісторію. На зміну політичної ситуації в Луцькій міській раді вплинули три основні чинники: смерть Луцького міського голови Миколи Романюка 3 лютого 2017 року; сесія Луцької міської ради 28 лютого 2017 року, на якій розглядались «скандальні земельні питання»; незаконне рішення про дострокове припинення повноважень секретаря Луцької міської ради Юлії Вусенко, прийняте 15 березня 2017 року.

Якщо перший фактор вплинув загалом на перерозподіл балансу сил у Луцькій міській раді, про що детальніше буде йтися у блоці №4 звіту, то два інші чинники стали основною причиною осуду поведінки окремих депутатів з боку політичних партій, завдяки підтримці яких вони і потрапили до Луцької міської ради VII скликання. Йдеться про двох експредставників фракції «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Євгенія Ткачука та Олександра Козлюка, а також трьох колишніх членів фракції Радикальної партії Олега Ляшка Сергія Булу, Костянтина Петрочука і Аркадія Соломатіна. 

Партійні переходи у Луцькій міській раді

Ім'я та прізвища депутата

Звідки

Куди

Дата

Ткачук Євгеній Євгенович

«Блок Петра Порошенка «Солідарність»

Позафракційний

10.02.2017

Козлюк Олександр Євгенович

«Блок Петра Порошенка «Солідарність»

Позафракційний 

15.03.2017

Авраменко Андрій Миколайович

«Блок Петра Порошенка «Солідарність»

Позафракційний

25.04.2018

Була Сергій Володимирович

Радикальна партія Олега Ляшка

Позафракційний

16.03.2018

Петрочук Костянтин Павлович

Радикальна партія Олега Ляшка

Позафракційний

16.03.2018

Соломатін Аркадій Миколайович

Радикальна партія Олега Ляшка

Позафракційний

16.03.2018

Дали оцінку діям своїх експартійців Волинська територіальна організація Радикальної партії Олега Ляшка та Волинська обласна організація політичної партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» в офіційних заявах. 

Офіційна заява Радикальної партії Олега Ляшка Волинської області щодо дій депутатів Сергія Були, Костянтина Петрочука і Аркадія Соломатіна була опублікована 1 березня 2018 року. У заяві йшлося, що у зв’язку з ганебними подіями, що мали місце на сесії Луцької міської ради 28 лютого 2018 року, коли землі комунальної власності «дерибанились» депутатами, та рядом публікацій у ЗМІ про належність деяких депутатів до партії, Волинська територіальна організація Радикальної партії Олега Ляшка повідомляє, що депутати Луцької міської ради Костянтин Петрочук, Сергій Була та Аркадій Соломатін, які сьогодні перебувають в центрі земельного скандалу, уже тривалий час не є членами Радикальної партії Олега Ляшка. Рішенням Президії Політичної ради партії від 15 березня 2017 року вони виключені з лав Радикальної партії через порушення партійної дисципліни і втрату довіри. 

Також у заяві зазначалося, що Волинська територіальна організація Радикальної партії Олега Ляшка підтримує рішення ініціативної групи жителів міста Луцька щодо відкликання колишніх членів Радикальної партії Сергія Були, Костянтина Петрочука та Аркадія Соломатіна і позбавлення їх депутатських мандатів через те, що вони втратили довіру не лише однопартійців, але і своїх виборців. 

Ситуацію коментував у соціальних мережах і лідер Радикальної партії Олег Ляшко, називаючи трьох луцьких депутатів «зрадниками». Він публічно заявив про виключення трьох депутатів з лав політичної партії. Натомість депутати Аркадій Соломатін та Сергій Була заявляли, що їх неможливо виключити із партії, оскільки членами Радикальної партії вони ніколи не були. Підтвердженням цих слів слугує інформація з офіційного сайту Центральної виборчої комісії. Балотуючись до ради у 2015 році, кандидати Сергій Була та Аркадій Соломатін зазначали, що є безпартійними. 

Активна участь у голосуванні за інше питання депутатів Євгенія Ткачука та Олександра Козлюка передувала появі офіційної заяви Волинської обласної організації політичної партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», в якій партія також засуджує дії своїх ексчленів. 

У ній йшлося, що депутати Євгеній Ткачук та Олександр Козлюк під час виборів 2015 року балотувалися за списками Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», втім порушили положення Конституції та законодавства України, що затверджено Львівським апеляційним адміністративним судом у постанові від 4 липня 2017 року за справою №876/7249/17, яка набрала законної сили з моменту проголошення. Депутати брали участь у прийнятті рішень Луцької міської ради від 15 березня 2017 року №19/1 «Про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради Вусенко Ю. В.» та рішення від 15 березня 2017 року «Про обрання секретаря Луцької міської ради», які визнано нечинними та скасовано в судовому порядку з підстав порушення чинного законодавства. 

Партія заявляла, що у 2015 році Євгеній Ткачук та Олександр Козлюк зайшли до Луцької міської ради єдиною командою на чолі з Луцьким міським головою Миколою Романюком і весь період разом працювали над розвитком міста. Втім після смерті міського голови депутати почали шукати «вигідніше місце під політичним сонцем», тим самим зрадивши колег по фракції, зрадивши ідеї партії та надію, яку люди покладали на згуртованість дій «Солідарності». Тому, користуючись можливістю, передбаченою законодавством, «Солідарність» звільняє свої лави від людей, які зробили свідомий вибір на користь «тимчасової влади».

Описані у заявах політичних партій дії п’яти депутатів Луцької міської ради стали причиною ініціювання процесу їх відкликання за народною ініціативою. 

Відкликання депутатів

Луцька міська рада VII скликання отримала резонансний досвід спроби відкликання п’яти депутатів Луцької міської ради. Цей процес розпочався у 2017 році й безрезультатно завершився у 2018 році. 

10 липня 2017 року ініціативна група лучан на чолі з представником партії «БПП «Солідарність», депутатом Луцької міської ради з однойменної фракції Артемом Запотоцьким розпочали процес відкликання п’яти депутатів Луцької міської ради, а саме: Аркадія Соломатіна, Костянтина Петрочука і Сергія Булу (ексдепутати Радикальної партії Олега Ляшка, а нині позафракційні), Євгенія Ткачука та Олександра Козлюка (екс-депутати від «БПП «Солідарність», нині позафракційні) за конкретне порушення закону – за підтримку рішення міськради, яке визнане судом таким, що прийняте з порушеннями чинного законодавства України. Таким, за версією ініціаторів відкликання, визнали рішення, які призвели до усунення із  посади секретаря Луцькради представниці «Об’єднання «Самопоміч» Юлії Вусенко і заміну її на представника фракції «УКРОП» Ігоря Поліщука. Посада важлива, бо поки в Луцьку немає міського голови (з лютого 2017-го року), секретар виконує обов'язки, тобто формально є найвпливовішою людиною в міській раді.

Ініціативну групу з відкликання депутатів створили під час зборів 427 лучан у актовому залі заводу «Богдан». Таку цифру зафіксували відповідним протоколом зборів. Вже на цьому етапі до процедури виникли перші «запитання», оскільки завод належить людям, пов'язаним із тодішнім Президентом Петром Порошенком та його партією «Солідарність». 

Під час цих зборів, які відбулись 10 липня 2017 року, було створено ініціативну групу з 93 осіб, яка протягом наступних 20 днів збирала підписи на спеціально сформованих та завірених підписних листах. Збирали підписи у наметах на вулицях Луцька. 

11 липня 2017 року на офіційному сайті політичної партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (нині – «Європейська Солідарність») оприлюднили заяву обласної організації партії щодо відкликання депутатів Луцької міської ради. У ній йшлося про те, що двоє депутатів, які обирались до Луцької міської ради за списками політичної партії «БПП «Солідарність», Євгеній Ткачук та Олександр Козлюк порушили положення Конституції та законодавства України. Зокрема, місцеві обранці брали участь у незаконному рішенні Луцької міської ради щодо дострокового припинення повноважень секретаря Луцької міської ради Юлії Вусенко. Також у заяві зазначалося, що діяльність цих депутатів стала суперечити основним принципам і положенням передвиборної програми партії. 

Загалом до 30 липня у наметах на вулицях Луцька зібрали понад 3 тис. підписів за відкликання кожного з п'яти депутатів при необхідності 1 562. Зокрема, за відкликання Євгенія Ткачука підписалось 3 108 лучан, Олександра Козлюка – 3 107, Аркадія Соломатіна – 3 103, Костянтина Петрочука – 3 102, Сергія Були – 3 101. Із ними ініціативна група звернулася до Луцької міської виборчої комісії, де почався наступний етап цього процесу.

Процес відкликання депутатів-«радикалів» підтримав лідер Радикальної партії Олег Ляшко. У Facebook він прокоментував ситуацію, зазначивши, що уже «вигнав» трьох депутатів зі своєї партії і висловив сподівання, що процес відкликання депутатів завершиться позитивно. Двоє з трьох депутатів заявили, що не були членами Радикальної партії Олега Ляшка, тому їх неможливо було виключити із лав партії.  

Під час численних спроб скликати засідання територіальної виборчої комісії, окремі представники виборчої комісії саботували роботу, не з’являючись на засідання. У таких умовах ТВК знайшла формальну причину для припинення процесу відкликання депутатів: комісія нібито не може перевірити достовірність даних громадян, які підписувалися, а самі підписні листи нібито складені неправильно. Координатори ініціативної групи подали до суду з проханням скасувати рішення ТВК.

Боротьба за те, чи правомірним було рішення міської виборчої комісії, тривала у судах трьох інстанцій. Волинський окружний адміністративний суд 27 жовтня 2017 року відмовився скасувати рішення комісії. 25 січня 2018 року Львівський апеляційний адміністративний суд залишив таке рішення без зміни. Після цього публічні розмови про відкликання припинилися. Суд вищої інстанції – Верховний Суд – 25 квітня 2018 року частково задовольнив касаційну скаргу та визнав її протиправною, а також постановив скасувати постанову Луцької міської виборчої комісії від 21 серпня 2017 року №2 «Про припинення ініціативи щодо відкликання депутатів Луцької міської ради Волинської області». Втім, суд не зобов'язав комісію ухвалити якесь інше рішення. 

Виконувати рішення суду ТВК не поспішала, кілька разів намагалась скликати засідання, втім, вони не відбувались через відсутність кворуму. 7 червня 2018 року, зібравшись на засідання, члени ТВК 11 голосами прийняли повторне рішення щодо припинення процедури відкликання депутатів. Ще 7 членів ТВК проголосували проти такого рішення. 

Відкликання депутатів Луцької міської ради

ПІБ 

Ініціатор відкликання

Формальна причина відкликання

Короткий опис ситуації

Ткачук Євгеній Євгенович

Політична партія «БПП «Солідарність»

Порушення чинного законодавства України

ТВК не прийняла рішення про відкликання депутата

Козлюк Олександр Євгенович

Політична партія «БПП «Солідарність»

Порушення чинного законодавства України

ТВК не прийняла рішення про відкликання депутата

Була Сергій Володимирович

За народною ініціативою

Порушення чинного законодавства України

ТВК не прийняла рішення про відкликання депутата

Петрочук Костянтин Павлович

За народною ініціативою

Порушення чинного законодавства України

ТВК не прийняла рішення про відкликання депутата

Соломатін Аркадій Миколайович

За народною ініціативою

Порушення чинного законодавства України

ТВК не прийняла рішення про відкликання депутата

Разом з тим у Луцькій міській раді спостерігалось два випадки складання повноважень за особистою ініціативою двох депутатів. Одним з депутатів, чиї повноваження були достроково припинені, став представник фракції ВО «Свобода» Богдан Вавринюк. 20 вересня 2018 року він написав особисту заяву про складання повноважень, пояснивши, що у зв’язку з об’єктивними обставинами не може більше виконувати обов’язки депутата. Під час пленарного засідання 26 вересня 2018 року 29 його колег у раді підтримали таке рішення, один депутат утримався під час голосування, один – був проти, ще 3 – не голосували. 

Дещо інша ситуація склалась щодо представника фракції «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Петра Нестерука. Заяву про складання повноважень він подав ще 25 червня 2019 року. Втім розглянули її депутати лише на пленарному засіданні 29 січня 2020 року. Під час обговорення цього питання окремі його колеги по раді зауважували, що хотіли б почути аргументи від самого депутата, чому він вирішив скласти повноваження. Проте сам Петро Нестерук на пленарному засіданні був відсутній. Не почувши аргументів щодо такого рішення, депутати «провалили» голосування. Лише 12 місцевих обранців підтримали проєкт рішення про дострокове складання повноважень депутата. 

Зміни керівництва та балансу сил у раді

За результатами другого туру виборів 2015 року посаду Луцького міського голови здобув безпартійний Микола Романюк, який балотувався за підтримки політичної партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Перемогу він здобув із результатом 55,69% голосів виборців, перемігши свого опонента Олександра Товстенюка, якого для участі у виборах висувала політична партія «Всеукраїнське об’єднання патріотів – УКРОП». 

Микола Романюк як досвідчений політик зумів змобілізувати навколо себе «більшість» у Луцькій міській раді, куди формально увійшли фракції «Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Об’єднання «Самопоміч», ВО «Батьківщина», Радикальна партія Олега Ляшка, «Громадський рух «Народний контроль». Політична партія ВО «Свобода» хоч і підтримувала частину ініціатив «більшості» під час голосувань, втім, за принципові для партії проєкти рішень представники ВО «Свобода» не голосували, демонструючи свою відмінну позицію.

Фракція політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП», яка здобула найбільше депутатських мандатів (понад 30%), із перших днів роботи ради заявила про свою опозиційність. 

На першій сесії 24 листопада 2015 року шляхом таємного голосування було обрано секретаря ради. Ним стала представниця фракції «Об’єднання «Самопоміч» Юлія Вусенко. Її кандидатуру запропонував Луцький міський голова. За результатами голосування голоси «За» запропоновану кандидатуру віддали 23 депутатів із 42 присутніх. 16 місцевих обранців не підтримали кандидатуру. Ще 3 бюлетені визнали недійсними. 

Означений баланс сил в Луцькій міській раді протримався трішки більше, ніж два роки. 3 лютого 2017 року помер Луцький міський голова Микола Романюк. Ця подія стала фактором, який вплинув на перерозподіл влади у місті. 

28 лютого 2017 року секретар Луцької міської ради Юлія Вусенко скликала позачергове засідання міської ради, на яке виносилось питання про дострокове припинення повноважень Луцького міського голови Микола Романюка. Пленарне засідання не вдалось провести, оскільки частина депутатів відмовились реєструватись в електронній системі, тим самим саботуючи роботу ради. Відповідне рішення вдалось прийняти лише 15 березня. У цей же день остаточно відбувся перерозподіл балансу сил в раді. 

На пленарне засідання було винесено також питання про дострокове припинення повноважень секретаря Луцької міської ради Юлії Вусенко. «За» проголосували 23 депутати з 32 присутніх. Один місцевий обранець висловився проти такого рішення. Ще 8 депутатів обрали позицію не голосувати. 

Серед депутатів, які віддали свої голоси «За» представники фракцій «Українське об’єднання патріотів – УКРОП», ВО «Батьківщина», Радикальної партії Олега Ляшка, а також ексчлени фракції «БПП «Солідарність» Євгеній Ткачук та Олександр Козлюк. Стало очевидно, що названі фракції і депутати увійшли до «нової більшості», яка існує в раді й нині. Решта фракцій перейшла в опозицію. 

Під час пленарного засідання 21 березня 2017 року «нова більшість» проголосувала за обрання секретарем ради представника фракції «УКРОП» Ігоря Поліщука.  Жодна з опозиційних фракцій не брала участі у цьому голосуванні. Йдеться про фракції «БПП «Солідарність», «Об’єднання «Самопоміч», ВО «Свобода», «Громадський рух «Народний контроль». 

На своїй посаді Ігор Поліщук попрацював до 3 липня 2017 року, коли написав заяву про складання повноважень. Таке рішення можна назвати політичним, оскільки опозиційні фракції не сприйняли запропонованої їм кандидатури секретаря, а тому всі пленарні засідання за його головування відбувались у напруженій атмосфері і супроводжувались конфліктами. 

Альтернативною кандидатурою став політик з великим досвідом, представник фракції ВО «Батьківщина» Григорій Пустовіт. 3 липня 2017 року його кандидатуру на посаду секретаря підтримали 22 депутати із 34 присутніх на пленарному засіданні. На цій посаді Григорій Пустовіт перебуває і нині. 

Зміни керівництва Луцької міської ради

Ім'я та прізвище секретаря

Фракція

На посаді з… 

На посаді по…

Вусенко Юлія Василівна

«Об’єднання «Самопоміч»

24.11.2015

15.03.2017

Поліщук Ігор Ігорович

«Українське об’єднання патріотів – УКРОП» 

21.03.2017

03.07.2017

Пустовіт Григорій Олександрович

Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»

03.07.2017 

донині

Ситуація напередодні місцевих виборів

Станом на квітень 2020 року в місті Луцьку фактично не спостерігається наявних ознак, які могли б свідчити про активну підготовку обласних організацій політичних партій до місцевих виборів. Міські осередки політичних партій «Європейська Солідарність», Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» та Всеукраїнське об'єднання «Свобода» найпомітніше проявляють свою активність, взаємодіючи з потенційними виборцями.  

Разом з тим далеко не всі міські осередки політичних партій у Луцьку залишаються публічно активними. Відмінністю, зокрема, є більша публічність окремих лідерів партій та депутатів Луцької міської ради, ніж партійних осередків в цілому. Найпомітнішою у місті є робота депутатів із фракції «УКРОП» Ігоря Поліщука та Бориса Смаля, представників фракції «Свобода» Миколи Федіка та Богдана Богоноса, члена фракції «БПП «Солідарність» Андрія Покровського, депутатів із фракції ВО «Батьківщина» Григорія Пустовіта, Андрія Козюри та Валерія Бондарука, представниці фракції «Об'єднання «Самопоміч» Алли Надточій, голови фракції «Громадський рух «Народний контроль» Павла Данильчука, а також позафракційних депутатів Миколи Яручика, Костянтина Петрочука та Олександра Козлюка.

Разом з тим в області та в місті є помітною діяльність громадських організацій та благодійних фондів, пов’язаних з місцевими політиками та депутатами. Зокрема, серед таких організацій варто виокремити «Громадянський рух «СВІДОМІ», Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом», Благодійний фонд та громадську ініціативу «Патріоти Волині».  

Попри це, нині не спостерігається активної діяльності партій щодо формування штабів для організації предвиборчої кампанії з місцевих виборів, які заплановані на жовтень цього року. Така ситуація, першочергово пов'язана із впровадженими карантинними заходами у зв'язку з пандемією коронавірусу. Із послабленням карантинних заходів, імовірно, більшість політичних партій увійдуть в більш активну фазу своєї роботи. Утім не виключено, що далеко не у всіх політичних проєктів залишиться ресурсний та кадровий потенціал для участі у місцевих виборах. За таких умов є всі шанси побачити оновлені більше ніж на 50% Волинську обласну та Луцьку міську ради VIII скликання.

 

 
 
Довідково: Громадянська мережа ОПОРА проводить моніторинг інституційного розвитку політичних партій України. До вибірки потрапили політичні партії, які на останніх парламентських виборах отримали 2% і більше голосів виборців на свою підтримку, а також регіональні політичні партії, які продемонстрували високий результат підтримки на останніх місцевих виборах в Україні. Опис особливостей регіонального партійного будівництва та оцінка стану розвитку політичних партій відбуваються на основі аналізу доступної публічної інформації та відкритих даних. Матеріал підготовлений завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та може не відображати позицію USAID чи Уряду США.