Звіт за підсумками аналізу роботи стабільності партійних структур у Закарпатській обласній раді

У контексті наближення місцевих виборів, які мають відбутися у жовтні 2020 року, ОПОРА дослідила сталість функціонування партійних структур у Закарпатській області. У фокусі дослідження опинилася Закарпатська обласна рада як орган, кандидатів до якого, як правило, висувають ті ж партії, що прагнуть потрапити до парламенту. Зокрема, ми проаналізували, чи змінювалася структура партійного представництва в облраді, зважаючи на зміни у парламенті; чи покидали депутати свої фракції; чи є обранці, які усунулися і від роботи в раді. Вся ця інформація допоможе краще розібратися, в якому стані політичні партії, які отримали підтримку закарпатців на виборах-2015 і чи варто очікувати активну підготовку до місцевих виборів-2020.

Резюме

За підсумками місцевих виборів 2015 року в Закарпатській обласній раді було створено 6 депутатських фракцій. Така ж кількість фракцій і в тому ж кількісному складі (за винятком однієї) залишилася в облраді станом на 1 квітня 2020 року. Однією фракцією, яка зменшилася на одне депутатське крісло, є «Єдиний Центр», з якої було виключено депутатку.

У Закарпатській обласній раді у 2015 році була створена більшість, яка, тією чи іншою мірою, у період 2015-2019 років була під контролем голови ОДА і депутата Геннадія Москаля.  До більшості можна віднести фракції «БПП «Солідарність», «Відродження», «КМКС. Партія угорців України», депутати яких мають посади голови, першого заступника, заступника, голови бюджетної комісії облради. За результатами голосувань до більшості можна зарахувати і фракцію «Опозиційного блоку» із чотирьох депутатів. До опозиційних можна віднести фракції «Єдиний Центр» та «Батьківщину».

Спроб відкликання депутатів у Закарпатській обласній раді не було, попри те, що в обласній раді є троє депутатів – Василь Лазоришинець, Геннадій Москаль, Петро Ільницький, які з 2019 року не взяли участі в жодному засіданні.

Особливістю складу фракцій Закарпатської облради є те, що більша частина депутатів не є членами партій, від яких вони обрані. Окремі з них на останніх виборах Верховної Ради виступали як члени інших команд, а не тих партій, від яких потрапили до обласної ради.

Щодо партій, які на парламентських виборах-2019 набрали більше 2% голосів виборців, то частина з них станом на квітень 2020 року не активна в області взагалі. Активність партій, що представлені у парламенті, у період карантину проявлялася, здебільшого, у наданні матеріальної допомоги в контексті пандемії. Зокрема, матеріальні цінності надавалися як виборцям, так і медичним установам.

 Результати місцевих виборів та формування більшості

За підсумками місцевих виборів-2015 до Закарпатської обласної ради потрапило 6 партій, які після початку роботи поточної каденції утворили стільки ж однойменних фракцій. 64 депутатські крісла за наслідками волевиявлення виборців були розподілені:

«Єдиний Центр» – 19 мандатів.

«Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 15 мандатів.

«Відродження» – 11 мандатів.

«КМКС» Партія угорців України – 8 мандатів.

ВО «Батьківщина» – 7 мандатів.

«Опозиційний блок» – 4 мандати.

На початку роботи каденції (листопад 2015 року) була спроба партії «Єдиний Центр» утворити коаліцію із депутатів від «Батьківщини» та «КМКС. Партії угорців України» (разом – 34 мандати). Для цього посаду голови облради було запропоновано лідеру закарпатського осередку «Батьківщини», першому кандидату у списку – Олександру Кеменяшу. За підсумками таємного голосування останньому не вистачило двох голосів.

У грудні 2015 року ситуація змінилася на користь «Блоку Петра Порошенка «Солідарність», представник якого – Михайло Рівіс – був обраний головою обласної ради. Результати – із 38 депутатів, що взяли участь у таємному голосуванні, усі 38 “за”. Де-факто коаліція склалася із представників фракцій «БПП «Солідарність», «КМКС. Партії угорців України», «Відродження» та «Опозиційного блоку» – саме вони нараховують 38 депутатів. Лідер «КМКС», перший кандидат у списку Йосип Борто – обраний на посаду першого заступника голови облради. Трохи згодом представника «Відродження» Петра Грицика  було обрано на посаду заступника. Оплачувана посада голови бюджетної комісії обласної ради дісталася першому кандидату в списку «Відродження» Василю Кошелі. До більшості в облраді можна віднести і чотирьох представників фракції «Опозиційний блок».

Фракція «Єдиного Центру» оголосила себе опозиційною, більш схильною до опозиційної є і діяльність в облраді фракції «Батьківщина».

Партійні переходи

Станом на 1 квітня 2020 року в Закарпатській обласній раді залишається шість фракцій, які були утворені на початку скликання і їх склад практично не змінився.

Єдина фракція, яка стала меншою – «Єдиний Центр», що станом на початок роботи поточної каденції налічувала 19 людей, на 1 квітня 2020 року – 18. У листопаді 2017 року за рішенням фракції з її рядів виключено депутатку Інгрід Туріс.

У вересні 2017 року Інгрід Туріс написала заяву про вихід із партії «Єдиний Центр» через незгоду з діями місцевої влади Мукачева, що є представниками згаданої політичної сили. У відповідь лідер фракції «Єдиний Центр» в облраді Золтан Ленд’єл публічно закликав депутатку скласти й мандат. Голова обласної ради Михайло Рівіс публічно підтримав позицію щодо входу Інгрід Туріс  до лав фракції «БПП «Солідарність». У підсумку депутатка Туріс не склала мандату, її не було відкликано, вона не увійшла до іншої фракції і станом на 1 квітня є єдиною позафракційною обраницею.

Фракція «Відродження», що складається із 11 мандатів, стала єдиною в облраді, де відбулася заміна депутата. Це пов’язано з тим, що її члена – Владіслава Поляка – 21 липня 2019 року обрано депутатом парламенту від одномандатного виборчого округу №73. Відтак його місце в обласній раді дісталося наступному кандидату в списку «Відродження» – Сергію Герасимюку.

Фракція «БПП «Солідарність» де-факто має на один мандат менше, оскільки ексголова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль – перший кандидат у списку партії – із 2019 року не відвідує сесій. Водночас заяви про складання депутатського мандата ним не подано. Подібна ситуація ще у двох фракцій. За даними електронної реєстрації, наданої у відповідь на інформаційний запит, протягом 2019 року та у 2020 році на жодному засіданні не реєструвався депутат «Єдиного Центру» Василь Лазоришинець, більше відомий в Україні як кардіохірург, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова. Також не було реєстрації на всіх восьми засіданнях 2019 та 2020 років депутата фракції «Відродження» Петра Ільницького.

Партійне представництво в Закарпатській обласній раді

Назва партії	Кількість депутатів на момент обрання 2015 року	Кількість депутатів станом на 1 квітня 2020 року
«Опозиційний блок»	4	4
Єдиний Центр	19	18
«Блок Петра Порошенка «Солідарність»	15	15
Партія «Відродження»	11	11
«КМКС» Партія угорців України	8	8
Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»	7	7
Позафракційні	0	1

Відкликання депутатів

За інформацією голови Закарпатської обласної виборчої комісії Миколи Сличка, у період із кінця 2015 року до квітня 2020 року до комісії не надходили документи щодо процедури відкликання чинних депутатів обласної ради за народною ініціативою.

З цього можемо зробити висновок, що на Закарпатті ніхто із виборців чи представників політичних сил не намагався скористатися правом відкликання депутата місцевої ради (у даному випадку – обласної), яке гарантується Законом «Про статус депутатів місцевих рад».

Як результат – склад Закарпатської обласної ради на 1 квітня 2020 року такий самий, як і на початку роботи каденції (за винятком одного депутата, якого обрано до парламенту).

Зміни керівництва та балансу сил у раді

Каденція роботи Закарпатської обласної ради поточного скликання у період із початку роботи до 1 квітня 2020 року запам’ятається як стабільна з огляду на незмінність розстановки сил і, як наслідок, перебування на посадах голови, першого заступника, заступника, голови бюджетної комісії одних й тих же депутатів.

Це пояснюється, насамперед тим, що головою ОДА періоду 2015-2019 років і одночасно депутатом облради працював Геннадій Москаль, який мав вплив на формування порядку денного більшості. Інколи позиція персонально Геннадія Москаля, як і фракції «БПП «Солідарність» в облраді, йшла всупереч дій державної влади та, власне, фракції «БПП «Солідарність» у парламенті каденції 2014-2019 років.

Яскравим прикладом стало голосування в обласній раді у жовтні 2017 року за звернення до Петра Порошенка із проханням внести правки або накласти вето на Закон «Про освіту». У зверненні закарпатських обранців йшлося, що новоприйнятим Законом «Про освіту» «порушуються конституційні права осіб, які належать до національних меншин, на навчання рідною мовою». За текст звернення проголосували 38 депутатів із фракцій більшості – «БПП  «Солідарність», «Відродження», «КМКС. Партії угорців України», «Опозиційного блоку» (крім – одного). Не дали голоси за звернення депутати «Батьківщини» та «Єдиного Центру» (за винятком одного, який проголосував «за»).

У березні 2018 року депутати фракцій «БПП «Солідарність», «Відродження», «КМКС. Партії угорців України», «Опозиційного блоку», серед них і персонально голова ОДА Москаль як депутат – звернулися до прем’єр-міністра Гройсмана «щодо  невідповідності Уляни Супрун посаді Міністра». Обранці просили прем’єра внести до парламенту іншу кандидатуру на цю посаду.

У червні 2018 року депутати обласної ради зверталися до генерального прокурора Луценка з приводу розслідування Службою безпеки України справи відносно діяльності Благодійного фонду «Закарпатський центр економічного розвитку «Еган Еде». «Нас глибоко вразив той факт, що у допомозі, яка надходить у дозволений українським законодавством спосіб з боку однієї із держав Європейського Союзу – Угорщини, і яка спрямована виключно на підтримку економіки Закарпаття та підвищення рівня життя мешканців області, Служба безпеки України вбачає загрозу територіальній цілісності України та національним інтересам на державному кордоні», – йдеться у тексті документа, за який проголосували й представники фракцій більшості, й «Єдиного Центру» та «Батьківщини» також.

До слова, уже у травні 2019 року (після президентських виборів) депутатів більшості облради «турбував» Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», у якому, йдеться у зверненні обранців, «порушуються конституційні права осіб, які належать до національних меншин, на використання рідної мови». Відтак депутати просили Президента Зеленського звернутися з приводу цього Закону до Конституційного Суду. Цього разу більшість голосів «за» звернення до Президента Заленського, окрім представників фракцій «БПП «Солідарність», «Відродження», «КМКС. Партії угорців України», «Опозиційного блоку», додали й окремі депутати «Єдиного Центру». Не дали голосів лише присутні обранці від «Батьківщини».

Враховуючи вищенаведене, про висловлення недовіри голові ОДА періоду 2015-2019 років (який одночасно був і активним членом депутатської більшості) не могло бути й мови. Невдовзі після президентських виборів головою ОДА було призначено Ігоря Бондаренка, який пропрацював на посаді менше шести місяців (публічно звільнено президентом). Із початку 2020 року і до середини квітня посада голови Закарпатської ОДА лишалася вакантною, відтак аналізувати якість співпраці голови ОДА із депутатським корпусом не доводиться. Лише 22 квітня 2020 року головою Закарпатської ОДА призначено Олексія Петрова – колишнього високопосадовця СБУ.

Ситуація напередодні місцевих виборів

У період весни 2020 року – напередодні місцевих виборів осені, – політична активність партій, представлених у Закарпатській обласній раді, проявляється дуже по різному. Слід зважати на обставину, що значна частина депутатів, які є членами фракцій, станом на сьогодні не мають ні реального, ні ідеологічного відношення до партій, від яких вони обрані до ради. Виняток у цьому плані становить хіба що обласна «Батьківщина», із семи депутатів якої шестеро у 2015 році були партійними.

Щодо решти, за даними сайту ЦВК, то у фракції «Єдиного Центру» на момент обрання із 19 депутатів лише 8 було членами партії; у фракції «БПП «Солідарність» – із 15 депутатів лише двоє членів партії; у фракції «Відродження» із 11 депутатів – 3 члени партії; у фракції «КМКС. Партія угорців України» із 8 депутатів – 2 члени партії; у фракції «Опозиційного блоку» із 4 депутатів лише 2 члени партії.

Така обставина дає підстави припустити, що чинні депутати обласної ради, у випадку бажання балотуватися повторно, можуть під час виборчого процесу стати учасниками нових політичних союзів. Таке вже спостерігалося під час останніх парламентських виборів. Зокрема, двоє членів фракції «Відродження» – Андрій Андріїв та Владіслав Поляк – балотувалися до парламенту як самовисуванці, член цієї ж фракції Іван Чубирко є очільником обласного осередку «Опозиційної платформи – За життя» та чинним кандидатом до парламенту (№38 у списку від цієї ж партії). Член фракції «БПП «Солідарність» Мирослав Білецький балотувався до парламенту за списком партії «Українська стратегія Гройсмана». Член фракції «Опозиційного блоку» Віктор Русин напередодні президентських виборів публічно закликав підтримувати кандидата від «Опозиційної платформи – За життя». Згадані приклади, коли депутати, обрані від одних політичних сил, йшли на вибори з іншими – ймовірно повторяться.

«Єдиний Центр». Наразі публічної активності партії не спостерігається, зокрема  сторінка обласної організації у мережі «Фейсбук» не оновлюється із жовтня, а сайт станом на середину квітня – не працював. Із 2015 року обласну організацію очолює ректор УжНУ Володимир Смоланка, який більше відомий як науковець та лікар, ніж партійний активіст.

«Європейська Солідарність». Фракція в обласній раді не перейменувалася відповідно до нової назви партії і, на сторонній погляд, живе автономним від політичної сили життям. Зокрема, більшості із чинних депутатів облради не помічено на публічних заходах за участю парламентських депутатів «ЄС» чи на будь-яких інших партійних заходах. На сайті обласної організації партії з початку 2020 року і до квітня згадок про роботу обласних обранців немає.

Фейсбук-сторінка обласної організації «ЄС»  із березня 2019 року до січня 2020 року не оновлювалася. У період з вересня 2019 і аж до квітня 2020 року не оновлювався і сайт обласного осередку. Втім останнім часом (Фейсбук-сторінка – із січня, сайт – із квітня) ці два джерела інформації про політичну силу активізувалися. З них же й відомо про активність, яку проявляють партійці. Це, зокрема, надання різних видів матеріальної допомоги від Фонду Петра Порошенка у зв’язку із ситуацією із коронавірусом, яку допомагають доставляти партійні активісти. З початку року область відвідували депутатки Софія Федина, Ірина Геращенко, Іванна Климпуш-Ценцадзе. Щодо керівництва, то після складання ексголовою ОДА Геннадієм Москалем у червні 2019 року повноважень керівника обласного осередку партії нового так і не обрано. Згідно із даними державного реєстру, виконуючим обов’язки із липня 2019 року є Микола Сличко, який із 2015 року є й головою Закарпатської обласної виборчої комісії.

«Відродження» – у публічному просторі партія не активна, із 2019 року сторінка осередку у мережі «Фейсбук» практично не оновлюється, сайт обласної організації не активний ще із 2017 року.

«КМКС» Партія угорців України» має, переважно, стійкий та дисциплінований електорат, особливо у районах, де проживають угорськомовні виборці. Останні роки партія активна у просуванні позиції щодо «захисту права на освіту рідною мовою», насамперед виступаючи проти норм Закону «Про освіту». Періодично лідери партії заявляють про нібито кримінальні переслідування угорськомовних громадян з боку СБУ. Все це може бути використано і як частина передвиборчої гонки. Наразі про свою активність та позицію представники партії регулярно інформують через ЗМІ із сфери їх впливу, зокрема – газету «Карпатський об’єктив» та «21 канал». Обласний осередок цієї партії очолює перший заступник голови облради Йосип Борто.

Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». Партія, яка має доволі розгалужену структуру, активна напередодні виборчого періоду, насамперед через наявність депутатів у багатьох радах та діяльність багаторічних активістів. Нині у закарпатській «Батьківщині» рапортують про обрання їх представника головою районної ради; прийняття офіційного звернення іншої районної ради щодо недопустимості відкриття ринку землі. У період весняного карантину активісти партії долучалися й до організації благодійної допомоги. Про діяльність осередків партії регулярно сповіщається і в соціальній мережі, і на сайті політичної сили в розділі регіонального осередку. Такі активності можуть поступово стати і частиною передвиборчої гонки-2020. Обласний осередок «Батьківщини» багато років поспіль очолює теперішній депутат облради Олександр Кеменяш.

«Опозиційний блок» – публічної активності не спостерігається, сторінка обласного осередку партії у «Фейсбуці» не оновлюється із липня 2019 року. Із державних реєстрів відомо, що керівником обласного осередку партії стала Валентина Жураковська, ім’я якої у публічному просторі маловідоме. Відповідно, осередок уже не очолює депутат обласної ради від цієї партії, голова Закарпатської ОДА 2010-2014 років Олександр Ледида.

«Опозиційна платформа – За життя» – в обласному осередку проявляють помітну активність у контексті роздачі різних видів матеріальної допомоги. Зокрема, партійці інформували про роздачу великодніх подарунків соціально незахищеним та пенсіонерам від благодійного фонду Віктора Медведчука та Оксани Марченко. У період карантину активістів партії помітно в наметах, де безкоштовно роздають маски. Для медичних працівників від імені Медведчука та Марченко передано тести на коронавірус, захисні костюми та інші препарати. Про «благодійність», а також іншу діяльність партії як на регіональному, так і загальноукраїнському рівнях, активно інформує телеканал «Перший Кабельний» та його сайт. Дане ЗМІ можна назвати інформаційно-пропагандистським рупором діяльності політичної сили, що є потужним інструментом як напередодні, так і під час виборчого процесу-2020. Керівником обласного осередку партії є депутат облради Іван Чубирко.

«Слуга народу» – політичної активності станом на початок квітня не фіксується. У публічному доступі немає інформації про обласний осередок партії та його керівників. Щодо місцевих виборів, то на ФБ-сторінці «Команда Зеленського в Закарпатті» в записі від 15 лютого інформується, що партія братиме участь у місцевих виборах. Чи має реальне відношення дана сторінка до партії «Слуга народу» – невідомо.

«Українська стратегія Гройсмана» – партія не проявляє політичної активності в регіоні, зокрема немає відомостей про функціонування її осередку та його лідерів. На ФБ-сторінці «Українська стратегія - Закарпаття»  протягом останніх місяців публікується лише контент щодо участі лідера партії Гройсмана в етерах загальноукраїнських телеканалів. 

ВО «Свобода» – активісти партії беруть участь у заходах патріотичного спрямування, про що періодично інформується на сторінці обласного та міського осередку партії у мережі «Фейсбук».

Радикальна партія Олега Ляшка, «Аграрна партія України», «Сила і Честь» з початку року і на початок квітня не проявляли на Закарпатті політичної активності, сторінки у фейсбуку двох перших – не оновлюються, в останньої – таку знайти не вдалося. Усі три політичні сили мають в області юридично зареєстровані партійні осередки.

«Партія Шарія» не проявляє політичної активності в регіоні, втім відомо про створення у березні 2020 року її регіонального осередку як юридичної особи із «пропискою» у місті Мукачево.

Довідково: Громадянська мережа ОПОРА проводить моніторинг інституційного розвитку політичних партій України. До вибірки потрапили політичні партії, які на останніх парламентських виборах отримали 2% і більше голосів виборців на свою підтримку, а також регіональні політичні партії, які продемонстрували високий результат підтримки на останніх місцевих виборах в Україні. Опис особливостей регіонального партійного будівництва та оцінка стану розвитку політичних партій відбуваються на основі аналізу доступної публічної інформації та відкритих даних. Матеріал підготовлений завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та може не відображати позицію USAID чи Уряду США.