З огляду чергових місцевих виборів, які мають відбутися у жовтні 2020 року, представниками ОПОРИ проведено дослідження місцевих рад. Зокрема проаналізовано роботу стабільності партійних структур в Львівській обласній раді.

Резюме

За період сьомого скликання Львівської обласної ради у її складі відбулися зміни. Кількість фракцій скоротилася з дев’яти до восьми через саморозпуск фракції Радикальної партії Олега Ляшка. Також у раді з’явилася група позафракційних депутатів в результаті їхнього виходу або виключення зі складу своїх фракцій. Загалом таких у різний час зі складу п’яти фракцій, а саме Радикальної партії Олега Ляшка, Об’єднання «Самопоміч», «Громадянської позиції», «Громадського руху «Народний контроль» і «БПП «Солідарність», загалом вийшло дев’ять обранців. Більшість із них увійшли до складу новостворених позафракційної або міжфракційної депутатських груп. Лише Олег Синютка добровільно склав депутатський мандат у зв’язку з призначенням на посаду голови Львівської обласної державної адміністрації, тоді як жодного з обранців не було відкликано за допомогою інструменту імперативного мандату.

За час роботи Львівської обласної ради поточного VII скликання конфігурація більшості у ній змінювалася два рази – у квітні 2017 року та в жовтні 2019 року. Сім з дев’яти фракцій у різний період були учасниками ситуативної більшості у Львівській обласній раді. Єдиним незмінним учасником більшості у Львівській обласній раді була фракція «БПП «Солідарність» на чолі з незмінним головою облради Олександром Ганущином. На певному етапі до неї приєдналися фракції Об’єднання «Самопоміч», «Громадянська позиція», ВО «Батьківщина», «Громадський рух «Народний контроль», Радикальна партія Олега Ляшка і Народний Рух України. І лише фракції ВО «Свобода» і «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» постійно залишались в опозиції. Проте це не означає, що вони сформували єдиний опозиційний блок, а кожна з цих фракцій продовжував працювати сама по собі.

Також двічі відбувалися зміни в керівництві обласної ради, що завжди корелювалося зі зміною конфігурації більшості. Спершу через міжпартійні конфлікти і політичні протиріччя 5 квітня 2017 року було змінено першу заступницю Парасковію Дворянин (Об’єднання «Самопоміч») на Андрія Білоуса («Громадський рух «Народний контроль»), а 2 жовтні 2019 року – вкотре змінено першого заступника Андрія Білоуса («Громадський рух «Народний контроль») на Богдана Гагалюка (Народний Рух України), а також заступника голови обласної ради – Володимира Гірняка («Громадянська позиція») на Юрія Гудиму (ВО «Батьківщина»).

Водночас між депутатським корпусом і керівництвом Львівської обласної державної адміністрації не спостерігалося конфліктів чи суттєвих протиріч. За період сьомого скликання на пленарних засіданнях Львівської обласної ради не приймалися рішення про висловлення недовіри голові ЛОДА.

Результати місцевих виборів та формування більшості

За результатами місцевих виборів 2015 року у Львівській області 5% бар’єр зуміли подолати 9 з 16 політичних партій, які зареєстрували у львівській обласній територіальній виборчій комісії списки кандидатів у депутати. Найбільшу кількість голосів отримав «Блок Петра Порошенка «Солідарність» – майже 24% (225 тис. голосів), Об’єднання «Самопоміч» – майже 17% (155 тис. голосів) і ВО «Свобода» – трохи більше 14% (135 тис. голосів). У другому ешелоні були ВО «Батьківщина» з результатом майже 11% (96 тис.), «Громадянська позиція» – майже 10% (85 тис.) і «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» – 7% (65 тис. голосів). Практично з однаковим показником 5,95% замкнули перелік переможців останні три партії – Радикальна партія Олега Ляшка (майже 59 тис. голосів), «Громадський рух «Народний контроль» (55 тис.) і Народний Рух України (53 тис. голосів). Першими непрохідними стали Українська Галицька партія з результатом 34 тис. голосів і «Наш край» – майже 33 тис. голосів.

Таким чином на початку VII каденції у Львівській обласній раді було створено 9 фракцій, які розподілили 84 депутатські мандати:

  • фракція «БПП «Солідарність» – 20 депутатів

  • фракція Об’єднання «Самопоміч» – 14 депутатів

  • фракція ВО «Свобода» – 12 депутатів

  • фракція ВО «Батьківщина» – 9 депутатів

  • фракція «Громадянська позиція» – 8 депутатів

  • фракція «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» – 6 депутатів

  • фракція Радикальна партія Олега Ляшка – 5 депутатів 

  • фракція «Громадський рух «Народний контроль» – 5 депутатів

  • фракція Народний Рух України – 5 депутатів

Проте станом на 1 квітня 2020 року кількість фракцій в обласній раді скоротилася, і сьогодні їх налічується вісім. У 2019 році припинила існування фракція Радикальної партії Олега Ляшка через поступовий вихід з її складу всіх п’яти депутатів. Водночас також змінився кількісний склад окремих фракцій, якій були утворені на початку скликання.

Зміни у фракціях

Протягом поточного скликання у складі депутатських фракцій Львівської обласної ради відбувалися зміни, основна частина яких сталася у 2019 році. Сьогодні структура депутатського корпусу дещо відрізняється

Таблиця 1. Зміна партійного представництва у Львівській обласній раді

 

 

Назва фракції

Кількість мандатів станом на момент обрання

Кількість представників партії на 1 квітня 2020 року

1

«БПП «Солідарність»

20

19

2

Об'єднання «Самопоміч»

14

13

3

ВО «Свобода»

12

12

4

ВО «Батьківщина»

9

9

5

«Громадський контроль»

8

7

6

«Українське об’єднання патріотів - УКРОП»

6

6

7

Радикальна партія Олега Ляшка

5

0

8

«Громадський рух «Народний контроль»

5

4

9

Народний Рух України

5

5

10

Позафракційні

0

9

За час поточного VII скликання відбулися дві основні зміни. Перша з них полягає у скороченні кількості фракцій у раді з дев’яти до восьми і, як наслідок, створення депутатських груп, яких раніше не було. Друга пов’язана з появою в обласній раді групи позафракційних депутатів, в результаті їхнього виходу або виключення зі складу своїх фракцій.

Позафракційні депутати

Станом на 1 квітня 2020 року у Львівській обласній раді нараховується 9 позафракційних депутатів. За винятком одного обранця, усі вийшли зі складу фракцій, членами яких раніше були, за власним бажанням. Зміни відбулися у складі п’яти фракцій. Основна кількість позафракційних з’явилася в результаті розпаду у вересні 2019 року фракції Радикальної партії Олега Ляшка. Ще по одному обранцю сьогодні не дораховуються фракції «БПП «Солідарність», Об’єднання «Самопоміч», «Громадянська позиція» і «Громадський рух «Народний контроль».

Хронологічно першим позафракційником у складі Львівської обласної ради став член фракції «БПП «Солідарність» Олександр Ганущин. Проте причиною цього було його обрання головою Львівської обласної ради згідно з рішенням ради від 19 листопада 2015 року. З цього часу він незмінно обіймає цю посаду до сьогодні. Натомість перший номер списку партії «БПП «Солідарність» Олег Синютка, який з грудня 2014 року обіймав посаду голови Львівської обласної державної адміністрації, добровільно склав депутатський мандат згідно з рішенням №40 «Про дострокове припинення повноважень депутата Львівської обласної ради VII скликання Олега Синютки» від 8 грудня 2015 року. Замість нього до ради увійшов наступний за партійним рейтингом Роман Васьків. Після парламентських виборів 2019 року Олег Синютка був обраний народним депутатом за списком партії «Європейська солідарність».

Наступна зміна у фракційному складі відбулася 3 вересня 2016 року Партія Об’єднання «Самопоміч» вимушено виключила зі свого складу викладача і директора Ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка Андрія Прокопіва після того, як він у червні того ж року потрапив у корупційний скандал. Після цього він залишався позафракційним депутатом поки 10 вересня 2019 рок не увійшов до складу новоствореної депутатської групи «Незалежні». Крім цього, в Об’єднанні «Самопоміч» також розглядалося питання можливого  виключення з фракції депутата Івана Собка після його одноосібної згоди (без погодження з партією) обійняти посаду заступника голови Львівської обласної державної адміністрації у вересні 2019 року та ряду голосувань всупереч позиції фракції. Проте наразі він залишається членом фракції.

Після майже трьох років стабільної структури прийшов 2019 рік, коли відбулися зміни одразу у трьох фракціях і, як наслідок, поява ще семи позафракційних депутатів. 28 травня на засіданні ради було оголошено про вихід із фракцій одразу трьох обранців. Першою з них була Тетяна Бей, яка написала заяву про вихід зі складу фракції партії «Громадянська позиція». Причиною цього став конфлікт і розбіжності з головою фракції Володимиром Гірняком. А тому, якщо б вона не вийшла самостійно, то найбільш ймовірно, її виключили б за рішенням фракції. З цього часу вона залишається позафракційною депутаткою і тривалий час не входила до складу жодних депутатських об’єднань. Проте згодом, будучи членкою міжфракційної депутатської групи «Об’єднання волонтерів та учасників АТО», 10 вересня Тетяна Бей увійшла до складу новоствореної депутатської групи «Розвиток Львівщини», з якої 6 грудня перейшла до складу іншої новоствореної депутатської групи «Незалежні», членкою якої залишається до сьогодні.

Неординарна ситуація відбулася з фракцією Радикальної партії Олега Ляшка. 28 травня 2019 року вона припинила своє існування після виходу з її складу трьох депутатів – Юрія Візняка, Володимира Ткачика та Ігора Грабінського. Причиною цього став внутрішньо партійний конфлікт між головою обласної партійної організації і керівництвом фракції. В результаті цього інші два депутати фракції – Євген Буба і Михайло Ковалик – автоматично також стали позафракційними. Після розпуску фракції усі п’ятеро обранців були і залишаються позафракційними.

Нові депутатські групи

Дещо згодом, 10 вересня 2019 року, на засіданні Львівської обласної ради було оголошено про створення двох депутатських груп – «Розвиток Львівщини» (актуальний склад 6 депутатів) і «Незалежні» (актуальний склад 5 депутатів). Цікаво, що перша по суті є міжфракційною, оскільки до її складу входять депутати з різних фракцій і один позафракційний, а саме Юрій Візняк, який є головою цієї групи. Натомість друга група об'єднує виключно позафракційних депутатів і по суті виконує функцію фракції для таких обранців, хоча не має таких фактичних повноважень. Засновниками групи «Незалежні» були Євген Буба (голова депутатської групи), Ігор Грабінський і Андрій Прокопів. Згодом 28 листопада до них доєднався Михайло Ковалик, а 6 грудня Тетяна Бей, яка перед цим (майже 2 місяці) встигла побувати членкою депутатської групи «Розвиток Львівщини».

Останнім на даний момент, хто вийшов зі складу депутатської фракції був Андрій Білоус – колишній голова фракції «Громадський рух «Народний контроль» і перший заступник голови обласної ради у 2017-2019 рр. Після того, як рада 2 жовтня 2019 року позбавила його займаної посади, 28 жовтня він був обраний головою фракції. Проте вже 24 грудня він написав заяву про вихід із фракції, очевидно, через розбіжності всередині «Народного контролю». Таким чином на даний момент Андрій Білоус, так само як Олександр Ганущин і Володимир Ткачик не входять до складу жодної депутатської фракції або групи.

Таблиця 2. Фракційні зміни у Львівській обласній раді

Депутат

Звідки

Дата

виходу

Куди

Дата

входження

1

Ганущин Олександр

«БПП «Солідарність»

19.11.2015

позафракційний

 

2

Прокопів Андрій

Об’єднання «Самопоміч»

03.09.2016

Депутатська група «Незалежні»

10.09.2019

3

Бей Тетяна

«Громадянська позиція»

28.05.2019

Депутатська група «Розвиток Львівщини» і «Незалежні»

10.09.2019

 

06.12.2019

4

Візняк Юрій

Радикальна партія

28.05.2019

Депутатська група «Розвиток Львівщини»

10.09.2019

5

Ткачик Володимир

Радикальна партія

28.05.2019

позафракційний

 

6

Грабінський Ігор

Радикальна партія

28.05.2019

Депутатська група «Незалежні»

10.09.2019

7

Буба Євген

Радикальна партія

28.05.2019

Депутатська група «Незалежні»

10.09.2019

8

Ковалик Михайло

Радикальна партія

28.05.2019

Депутатська група «Незалежні»

28.11.2019

9

Білоус Андрій

«Громадський рух «Народний контроль»

24.12.2019

позафракційний

 

Протягом усього поточного скликання без жодних змін у своєму складі залишаються фракції партій ВО «Свобода», «Українське об’єднання патріотів - УКРОП», ВО «Батьківщина» (у 2019 р. Юрій Гудима був обраний заступником голови обласної ради) і Народний Рух України (у 2019 р. Богдан Гагалюк був обраний першим заступником голови обласної ради).

Крім цього, протягом роботи Львівської обласної ради 7-го скликання жодного депутата не було відкликано і депутатський склад зазнав лише однієї зміни, коли добровільно достроково припинив повноваження депутата Олег Синютка, оскільки він обіймав посаду голови Львівської обласної ради. У відповіді на запит Львівська обласна територіальна виборча комісія зазначила, що «повідомлень про відкликання за народною ініціативою депутатів Львівської обласної ради у період з жовтня 2015 року по 1 квітня 2020 року не надходило та Львівською обласною виборчого комісією не приймалося рішень про відкликання депутата Львівської обласної ради за народною ініціативою в період з жовтня 2015 року по 1 квітня 2020 року».

Мінлива більшість і зміни в керівництві ради

За час роботи Львівської обласної ради поточного 7-го скликання конфігурація більшості змінювалася два рази. Хоч на відміну від Верховної Ради, де наявність коаліції визначена Конституцією, про більшість у місцевих радах можна говорити з певною умовністю, проте за результатами голосування фракцій можна робити висновки про їхню постійну чи ситуативну співпрацю або протистояння.

Спершу ядро більшості в обласній раді формували депутати трьох фракцій: Об’єднання «Самопоміч», «Громадянська позиція», на чолі з «БПП «Солідарність». Це був логічний з точки зору арифметичного розрахунку політичний союз із мінімально необхідною кількістю фракцій для отримання необхідної кількості голосів для прийняття рішень – 42 з 84 мандатів. Між іншим, аналогічна конфігурація більшості була сформована також у Львівській міській раді з тією відмінністю, що її флагманом була і залишається фракція партії Об’єднання «Самопоміч».

У зв’язку з цим абсолютно логічним було те, що саме зі складу цих трьох фракцій 19 листопада 2015 року був обраний перший керівний склад Львівської обласної ради. На посаду голови облради було обрано депутата фракції «БПП «Солідарність» Олександра Ганущина, першої заступниці голови – перший номер списку партії Об’єднання «Самопоміч» Парасковію Дворянин, а заступника голови – перший номер списку партії «Громадянська позиція» Володимира Гірняка. Забігаючи наперед варто зазначити, що станом на 1 квітня 2020 року серед них єдиний, хто незмінно залишається на своїй посаді це – Олександр Ганущин. Інші керівники ради змінювалися двічі: через міжпартійні конфлікти та політичні протиріччя у 2017 році спершу було змінено першу заступницю, а в 2019 році – вкотре першого заступника і заступника голови.

Перший склад більшості проіснував півтора року і розпався у квітні 2017 року в результаті наростаючого протистояння між партіями тодішнього президента України Петра Порошенка «БПП «Солідарність» і лідером Об’єднання «Самопоміч» Андрієм Садовим. Розкол у Львівській обласній раді був результатом конфлікту між політичними силами, який розпочався значно раніше у стінах Верховної Ради, внаслідок чого парламентська фракція Об’єднання «Самопоміч» у 2016 році вийшла з пропрезидентської коаліції. Далі він продовжувався під час так званої «сміттєвої кризи» протягом 2016-2017 рр. на рівні протистояння між міським головою Львова Андрієм Садовим і головою Львівської обласної державної адміністрації Олегом Синюткою.

Наслідком цього стало рішення обласної ради №413 «Про звіт першого заступника голови Львівської обласної ради про діяльність за 2016 рік» від 5 квітня 2017 року про незадовільну роботу, на цій підставі було припинено повноваження першої заступниці голови обласної ради Парасковії Дворянин. Натомість, того ж самого дня обласна рада своїм голосуванням обрала на цю посаду перший номер партії «Громадський рух «Народний контроль» Андрія Білоуса, який не зберіг своєї посади до сьогодні. В результаті цих змін у керівництві конфігурація більшості у Львівській обласній раді вперше змінилася. До її складу можна зарахувати чотири партії: замість Об’єднання «Самопоміч», яка перейшла в опозицію, до складу нової більшості увійшли депутати фракцій «Громадський рух «Народний контроль» і ВО «Батьківщина», де незмінно залишалися фракції «Громадянської позиції» і «БПП «Солідарність» в якості флагмана. За кількістю голосів нова більшість також нараховувала мінімально необхідну кількість голосів для прийняття рішень із тією відмінністю, що в її складі тепер було чотири фракції.

Таблиця 3. Зміни у складі більшості у Львівській обласній раді VII скликання

Перший склад більшості

19.11.2015-05.04.2017

К-ть

мандатів

Другий склад більшості

05.04.2017-02.10.2019

К-ть

мандатів

Третій склад більшості

02.10.2019-по сьогодні

К-ть

мандатів

1

«БПП «Солідарність»

20

«БПП «Солідарність»

20

«БПП «Солідарність»

20

2

Об’єднання «Самопоміч»

14

перейшла в опозицію 

 

в опозиції

 

3

«Громадянська позиція»

8

«Громадянська позиція»

8

перейшла в опозицію

 

4

   

ВО «Батьківщина»

9

ВО «Батьківщина»

9

5

   

«Громадський рух «Народний контроль»

5

не визначено

 

6

       

Народний Рух України

5

7

       

Позафракційні 

(більшість з екс-фракції Радикальної партії)

8

Чисельність більшості

42

 

42

 

42

Другий склад більшості проіснував два з половиною роки, а саме до жовтня 2019 року. Він був найбільш довготривалим за період роботи Львівської обласної ради VII скликання. Проте ця більшість також розпалася в результаті чергової політичної кризи в обласній раді. Цього разу розкол відбувся по лінії фракцій «БПП «Солідарність» і «Громадянська позиція», а точніше на фоні особистого протистояння між головою Львівської обласної ради Олександром Ганущиним і заступником голови Володимиром Гірняком. Конфлікт наростав протягом початку 2019 року, проте наочно проявив себе під час невдалої спроби Володимира Гірняка усунути з посади голови ради Олександра Ганущина, шляхом висловлення йому недовіри за результатами заслуховування річного звіту у травні 2019 року. Ця спроба була частиною довшої кампанії голови обласної партійної організації «Громадянської позиції» з критики свого конкурента на парламентських виборах 2019 року народного депутата Ярослава Дубневича, яку він активно проводив у статусі кандидата в народні депутати в одномандатному виборчому окрузі №120 (центр м. Городок).

Після того, як спроба зміни голови обласної ради зазнала невдачі 2 жовтня 2019 року відбулися чергові зміни в керівництві Львівської обласної ради. Згідно з рішенням №893 «Про дострокове припинення повноважень заступника голови Львівської обласної ради Володимира Гірняка» його було звільнено із займаної посади, а натомість новим заступником голови було обрано першого номера списку партії ВО «Батьківщина» Юрія Гудиму. Водночас також відбулася зміна першого заступника голови обласної ради згідно з рішенням №894 «Про дострокове припинення повноважень першого заступника голови Львівської обласної ради Андрія Білоуса». Замість нього першим заступником став перший номер списку партії Народний Рух України Богдан Гагалюк. Обидва нові призначення в керівному складі були проголосовані цього ж дня депутатами у рішенні №895 «Про обрання першого заступника голови Львівської обласної ради та заступника голови Львівської обласної ради».

Таблиця 4. Зміни у керівному складі Львівської обласної ради VII скликання

 

Голова ради

Перший заступник 

голови ради

Заступник 

голови ради

 

Перший склад більшості

 

Ганущин Олександр

(«БПП «Солідарність»)

19.11.2015 – 

по сьогодні

Дворянин Парасковія

(Об’єднання «Самопоміч»)

19.11.2015 – 

05.04.2017

 

Гірняк Володимир

(«Громадянська позиція»)

19.11.2015 – 

02.10.2019

 

Другий склад більшості

Білоус Андрій

(«Громадський рух «Народний контроль»)

05.04.2017 –

02.10.2019

 

Третій склад більшості

Гагалюк Богдан

(Народний Рух України)

02.10.2019 –

по сьогодні

Гудима Юрій

(ВО «Батьківщина»)

02.10.2019 –

по сьогодні

Таким чином третій склад більшості Львівської обласної ради, який був сформований голосуванням за новий керівний склад ради 2 жовтня 2019 року, зберігається до сьогодні. Окрім «БПП «Солідарність» і ВО «Батьківщина» до нього тепер входять депутати фракції Народний Рух України і позафракційні депутати (кістяк яких становлять колишні члени фракції Радикальної партії Олега Ляшка). Тож, третій склад більшості знову налічує чотири фракції з мінімально необхідною для прийняття рішень кількістю голосів у 42 мандати.

Якщо узагальнювати зміни у складі більшості, які відбувалися у Львівській обласній раді протягом 7-го скликання, то можна стверджувати, що 7 з 9 фракцій у різні періоди були учасниками ситуативних більшостей, конфігурація яких двічі змінювалися. Лише фракції ВО «Свобода» і «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» постійно залишались в опозиції. Пізніше в опозицію у різний період перейшли Об’єднання «Самопоміч» (на початку 2017 р.) і «Громадянська позиція» (у середині 2019 р.). Проте це не означає, що вони сформували єдиний опозиційний блок, адже кожна з цих фракцій продовжує працювати сама по собі. Єдиним незмінним учасником більшості у Львівській обласній раді була фракція «БПП «Солідарність» на чолі з незмінним головою облради Олександром Ганущином. На певному етапі до неї приєднувалися фракції ВО «Батьківщина», «Громадський рух «Народний контроль», Радикальна партія Олега Ляшка і Народний Рух України.

Водночас між депутатським корпусом і керівництвом Львівської обласної державної адміністрації не спостерігалося конфліктів чи суттєвих протиріч. За період сьомого скликання на пленарних засіданнях Львівської обласної ради не приймалися рішення про висловлення недовіри голові ЛОДА. З 2015 року і до сьогодні змінилося три керівника обласної адміністрації, основний період цю посаду обіймав представник правлячої партії «БПП «Солідарність» Олег Синютка (з грудня 2014 по червень 2019). Проте навіть після зміни влади на національному рівні (Президента і більшості у Верховній Раді), що призвело до двох наступних змін голови ЛОДА – спершу Маркіяна Мальського (з липня по грудень 2019 р.), а згодом Максима Козицького (з лютого 2020 р.) – співпраця між обласною радою і адміністрацією залишалася конструктивною.

 

За додатковою інформацією звертайтеся:

Довідково: Громадянська мережа ОПОРА проводить моніторинг інституційного розвитку політичних партій України. До вибірки потрапили політичні партії, які на останніх парламентських виборах отримали 2% і більше голосів виборців на свою підтримку, а також регіональні політичні партії, які продемонстрували високий результат підтримки на останніх місцевих виборах в Україні. Опис особливостей регіонального партійного будівництва та оцінка стану розвитку політичних партій відбуваються на основі аналізу доступної публічної інформації та відкритих даних. Матеріал підготовлений завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та може не відображати позицію USAID чи Уряду США.