Громадянська мережа ОПОРА в період з 26 серпня по 26 вересня  2019 року провела експертне опитування щодо ймовірного використання адміністративного ресурсу під час голосування в місцях несвободи на останніх президентських та парламентських виборах. Головною метою було з'ясувати думку правозахисного середовища щодо того, чи було вільним голосування в місцях несвободи, визначити проблемні аспекти в організації процесу голосування в місцях несвободи та типові порушення. Дослідження узагальнює в собі оцінки правозахисників та омбудсменів Громадянської мережі ОПОРА із захисту виборчих прав, які відвідували місця несвободи та контактували з ув'язненими. Загалом в опитуванні взяли участь 77 експертів з регіонів України та міста Києва. Крім цього, дослідження також включає аналіз даних результатів голосування на дільницях у місцях несвободи, де ймовірно міг бути застосований адміністративний тиск.

Резюме дослідження
  • Більшості експертів не відомі випадки, коли виборці не мали можливості ознайомитися з інформаційними плакатами про кандидатів у президенти, кандидатів у народні депутати та програмами партій у приміщенні ДВК у місцях несвободи.

  • Переважна більшість експертів вважає, що під час останніх парламентських та президентських виборів були забезпечені належні умови для здійснення таємного голосування для виборців, які перебувають у місцях несвободи.

  • Більшості експертів не відомі випадки застосування насильства, погроз, обману чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному голосуванню виборців з боку адміністрації місць несвободи та неформальних лідерів з числа ув'язнених.

  • Більшості опитаних не відомі випадки примушування до участі або неучасті у виборах та здійснення контролю за явкою з боку адміністрації місць несвободи.

  • Більшості експертів не відомі випадки підкупу ув'язнених з метою змусити їх голосувати за певного кандидата чи політичну партію.

  • Респондентам не відомі випадки, коли кандидати чи представники їхніх команд проводили зустрічі з виборцями у місцях несвободи. 

  • Більшості респондентам не відомо про випадки, коли на одній виборчій дільниці голосування відбувалося в декількох різних приміщеннях.

  • Переважна більшість опитаних експертів вважає, що на президентських та парламентських виборах було належне матеріально-технічне забезпечення на виборчих дільницях (кабіни та скриньки для голосування) у місцях позбавлення (обмеження) волі. 

  • Під час президентських та парламентських виборів на окремих дільницях у місцях несвободи міг бути застосований адміністративний тиск до ув'язнених для того, щоб вплинути на результат їхнього волевиявлення.

Блок 1. Що кажуть експерти
  1. 88,3% експертів, які взяли участь в опитуванні, не відомі випадки, коли виборці не мали можливості ознайомитися з інформаційними плакатами про кандидатів у президенти, кандидатів у народні депутати та програмами партій у приміщенні ДВК у місцях несвободи. 5,2% опитаних експертів відомі поодинокі такі випадки на президентських чи парламентських виборах. 2,6% експертів відомо про подібні випадки на президентських та парламентських виборах. Такому самому відсотку експертів відомі ці випадки лише під час парламентських виборів. Ще 1,3% – лише під час президентської кампанії.

“В колонії № 14 в м. Одеса, інформаційні плакати були вивішені на вулиці, а не всередині приміщення, де відбувалось голосування. Але громадяни, яких приводила адміністрація колонії на голосування, вже не мали можливості повернутися на вулицю і подивитись плакати. Хоча запитання у них виникали і озвучувалась потреба в інформаційних матеріалах. Крім того, матеріали були розміщені в місцях несвободи в м. Одеса лише в четвер напередодні виборів. Вважаю, що цього часу недостатньо для нормального ознайомлення з ними”, – зазначила правозахисниця з Одеської області. 

“В день виборів у Вознесенській виправній колонії №72 були виявлені деякі порушення, а саме на виборчій дільниці була відсутня інформація про порядок проведення виборів та інформація про кандидатів в депутати, як по загальнодержавному багатомандатному округу, так і в одномандатному окрузі, а також програми партій та взагалі яка-небудь інформація була відсутня”, – зазначив правозахисник з Миколаївської області. 

“Під час зустрічі з ув'язненими однієї із колоній в Рівненській області перед позачерговими парламентськими виборами, орієнтовно за 5 днів до дня голосування, у приміщеннях установи ще не були розміщені інформаційні плакати про кандидатів на виборах, оскільки ці плакати ще не були передані для ДВК. Однак, наступного дня, за повідомленнями адміністрації установи, плакати були передані та розміщені у приміщеннях їдальні”, – зазначила правозахисниця з Рівненської області.

  1. 77,9% експертів уважають, що під час останніх парламентських та президентських виборів були забезпечені належні умови для здійснення таємного голосування для виборців, які перебувають у місцях несвободи (наявні кабіни для таємного голосування, виборці заходять по одному в кабіну, члени виборчої комісії не підказують і не контролюють, як голосувати). 15,6% опитаним було складно відповісти на дане запитання. 2,6% експертів вважають, що такі умови не були забезпечені. Ще 2,6% відповіли, що в окремих випадках. 1,3% опитаних повідомили, що лише під час парламентських виборів. 

“Відкритим залишається питання про голосування осіб, які відбувають ув'язнення довічно (наприклад, під час президентських виборів вони голосували в камерах, де кабінок не було, звісно ж), а також – осіб, які не здатні самостійно пересуватися – зокрема у госпіталях, психоневрологічних диспансерах та психіатричних лікарнях, геріатричних закладах”, – зазначила правозахисниця з Рівненської області.

  1. 87% експертів не відомі випадки застосування насильства, погроз, обману чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному голосуванню виборців з боку адміністрації місць несвободи. 7,8% експертів було складно відповісти на дане запитання. 5,2% опитаних експертів відомо про окремі такі випадки, які мали місце на президентських та парламентських виборах.

  2. 84,4% опитаних експертів не відомі випадки застосування насильства, погроз, обману чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному голосуванню виборців у місцях несвободи з боку неформальних лідерів з числа ув'язнених. Ще 15,6% експертам було важко відповісти на дане запитання.

  3. 80,5% експертів не відомі випадки примушування до участі або неучасті у виборах та здійснення контролю за явкою з боку адміністрації місць несвободи. 10,4% опитаних було складно відповісти на дане запитання. 6,5% експертів відомо про такі випадки під час президентських та парламентських виборів. Ще по 1,3% експертів помічали такі випадки, які мали місце під час президентських або парламентських виборів. 

“Перед президентськими виборами я відвідував одне з місць несвободи у Миколаївській області, де начальник установи у приватній розмові повідомив, що вперше не отримував ніяких "побажань" про голосування за конкретного кандидата, але отримав від свого керівництва "побажання" про 100% явку”, – зазначив правозахисник з Миколаївщини.

“Прямого примушування до голосування не було. Але ніхто не пояснював права не голосувати. Всіх примусово приводили на дільницю. Те, що виведення з камер було не вибірковим, підтверджується і тим, що виводили навіть не громадян України. Які потім не були допущені до голосування. Склалося враження, що виборці сприйняли це як безальтернативний обов'язок. Адміністрація не могла відповісти на запитання деяких громадян про те, що робити, якщо немає бажання голосувати”, – проінформувала експертка з Одеської області.

“Одна з виправних колоній Київської області. Контроль за волевиявленням виборців – всі мають проголосувати за словами адміністрації. У разі відмови – складали відповідний акт про відмову від голосування”, – зазначила правозахисниця з Київської області. 

“Засуджені питали, чи в обов'язковому порядку необхідно використати своє право на голосування в цілому? Після отримання юридичної консультації (відповіді), склалося враження, що засудженим розповідали, що слід використати своє право голосу в обов'язковому порядку. В іншому випадку (як гадали деякі засуджені) настає юридична відповідальність. Тобто, у засуджених була помилкова уява про обов'язковість використання свого права голосу. Не виключаю факту про те, що засудженим також у "добровільно-примусовому порядку" вказували, за кого слід проголосувати”, – зазначив правозахисник з Дніпропетровської області.

  1. 94,8% експертів не відомі випадки підкупу ув'язнених з метою змусити їх голосувати за певного кандидата чи політичну партію. Ще 5,2% експертів було важко відповісти на дане запитання. 

  2. 84,4% респондентів не відомі випадки, коли кандидати чи представники їхніх команд проводили зустрічі з виборцями у місцях несвободи. 11,7% експертів було важко відповісти на дане запитання. 2,6% експертів відомо про такі випадки, які мали місце під час парламентських виборів, 1,3% – під час президентських.

  3. 85,7% експертів не відомі випадки, коли члени виборчої комісії не видавали виборцям бюлетень для голосування в одномандатному виборчому окрузі на парламентських виборах. Ще 10,4% респондентів відомо про такі випадки. 3,9% виборців було складно відповісти на дане запитання.

“Бюлетень для голосування в одномандатному виборчому окрузі отримували тільки ті виборці, які відповідно до державного реєстру виборців включені до списку виборців в даному окрузі”, – зазначив правозахисник з Івано-Франківської області.

“Позачергові парламентські вибори. Чернігівська область. Бюлетень для голосування на одній з дільниць, що у місці несвободи, видавали тільки виборцям, що мають реєстрацію в межах даного виборчого округу”, – повідомила правозахисниця з Чернігівської області.

  1. 85,7% респондентів не відомо про випадки, коли на одній виборчій дільниці голосування відбувалося в декількох різних приміщеннях. 7,8% респондентів сказали, що їм відомі такі випадки під час президентських та парламентських виборів. 5,2% експертів було важко відповісти на дане запитання. 1,3% опитаних повідомили, що їм відомо про такі випадки лише під час президентських виборів. 

“На обох виборах у одному з місць несвободи Львівської області засуджені довічно писали заяви про голосування за місцем перебування і до них приходили з переносними скриньками. Тобто засуджені довічно голосували в своїх камерах. На мою думку, це позитивна практика, хоч вона і потребує внесення змін до законодавства”, – зазначила правозахисниця з Львівської області.

“В СІЗО, де я перебував, окремо голосували ті, хто засуджений до пожиттєвого ув'язнення, та окремо жінки від чоловіків”, – проінформував правозахисник з Полтавської області.

  1. 71,4% експертів вважають, що на президентських та парламентських виборах було належне матеріально-технічне забезпечення на виборчих дільницях (кабіни та скриньки для голосування) у місцях позбавлення (обмеження) волі. Ще 19,5% експертів було важко відповісти на дане запитання. 4,2% експертів вважають, що на виборах матеріально-технічне забезпечення було не належним. 3,9% опитаних відповіли, що необхідне матеріально-технічне забезпечення було забезпечене не на всіх виборчих дільницях. 

Блок 2. Про що кажуть дані

На президентських виборах у місцях несвободи було 153 виборчі дільниці.Найбільше голосів ув'язнених у першому турі президентських виборів отримала Юлія Тимошенко. На другому місці опинився Володимир Зеленський. Чинний на той момент президент Петро Порошенко отримав третій результат.

ОПОРА візуалізувала дані голосувань на всіх виборчих дільницях, щоб проаналізувати, чи міг бути застосований адміністративний тиск до ув'язнених для того, щоб вплинути на результат їхнього волевиявлення. Загалом цікавими для аналізу є виборчі дільниці, результати на яких суттєво відрізняються від результатів на інших дільницях.

В одному з попередніх матеріалів ОПОРА писала про таку дільницю. Тоді мова йшла про Первомайську виправну колонію. У першому турі виборів Президента там з суттєвим відривом переміг Петро Порошенко. За нього свої голоси віддали більше 80% ув'язнених (214 голосів). Вже 21 квітня, під час другого туру президентських виборів, за Петра Порошенка проголосувало вдвічі менше ув’язнених – 37% (94 голоси). Отримані дані за підсумками двох турів могли свідчити про використання адміністративного тиску з боку адміністрації пенітенціарного закладу, проте візит омбудсмена з виборчих прав жодних фактів впливу на волевиявлення виборців не виявив. Крім цього, цікавим є факт, що під час парламентських виборів на цій дільниці абсолютна більшість в'язнів 92,12% (254) віддала свої голоси за пропрезидентську партію “Слуга народу”. Більший відсоток підтримки президентська партія отримала лише у 6 дільницях (3 судна та 3 лікувальні заклади), проте кількість виборців на цих дільницях значно менша. Наприклад, на судні “Астрахань” - за “Слугу народу” проголосувало 10 осіб (100%), на суднах "Звездный" та “Краснодон” - по 12 осіб (100%). У “1-а міська клінічна лікарня” за партію “Слуга народу” свої голоси віддали 2 виборці (100%), у Почаївській районній комунальній лікарні - троє виборців (100%), у Криворізькій центральна районна лікарня - 59 виборців (96,91%).

Увагу також привертає Літинська виправна колонія (Вінницька область) та Дружелюбівський виправний центр (№1), що у Запорізькій області. На першій з них чинний тоді Президент Петро Порошенко отримав 69% (158 голосів), на другій – 56% (40 голосів). Під час повторного голосування в Літинській виправній колонії Порошенка підтримало лише 97 виборців (на 61 голос менше, ніж у першому турі). Володимира Зеленського тут підтримало 137 виборців (плюс 110 голосів у порівнянні з першим туром виборів). У другому турі Володимир Зеленський здобув перемогу і в Дружелюбівському виправному центрі. За нього віддали свої голоси 63 виборці (+37 голосів). За Петра Порошенка проголосували всього 8 виборців (-32 голоси). Крім того, варто звернути увагу на Могилів-Подільську виправну колонію №114. У першому турі Петро Порошенко отримав тут 101 голос, а у другому – лише 70. На парламентських виборах перемогу на всіх згаданих дільницях здобула пропрезидентська партія “Слуга народу”. “Європейська Солідарність”, виборчий список якої очолив колишній Президент України Петро Порошенко, отримала на цих дільницях у середньому 2-3% голосів виборців. Разом з тим інформація щодо фактів впливу на волевиявлення виборців по цих трьох дільницях відсутня. 

Блок 3. Дані з одномандатних округів

Крім парламентських виборів у багатомандатних округах, ОПОРА звернула свою увагу також і на голосування в мажоритарних округах. Першим округом, який привернув увагу наших спостерігачів, став 99-й виборчий округ, що в місті Кропивницький. Перемогу тут здобув  кандидат від партії “Слуга народу” Олександр Дануца (28 135 голосів). Друге місце посів депутат-списочник Олександр Горбунов (11 305 голосів), який, зокрема, використовував субвенції на соцеконом у власних агітаційних цілях у цьому окрузі. Костянтин Яриніч, який у 2014 році перемагав тут, посів лише 4 місце (8 198 голосів). На цьому окрузі нас зацікавили результати Олександра Горбунова. Він переміг на 3 з 110 дільниць. Цікаво, що дві з них були створені у місцях несвободи. Перша з них – це Кропивницький слідчий ізолятор, друга – Кропивницька виправна колонія. У Кропивницькому СІЗО Олександр Горбунов отримав 82% (404 голоси), Олександр Дануца – майже 9% (43 голоси). Разом з тим за партію “Слуга народу” у багатомандатному окрузі проголосував 221 виборець. У Кропивницькій виправній колонії Олександр Горбунов отримав трохи більше 41% (181 голос), а Олександр Дануца – майже 26% (115 голосів). За партію “Слуга народу” в багатомандатному окрузі тут свої голоси віддали 236 виборців.

Ще один вартий уваги випадок ми помітили на 118 виборчому окрузі, що на Львівщині. Перемогу на ньому здобула кандидатка від партії “Голос” Галина Васильченко (28 543 голосів). Друге місце посів Богдан Дубневич (26 924 голосів), який на минулих виборах перемагав у даному окрузі. Третє місце зайняв кандидат від партії “Слуга народу” Артем Федецький (11 439 голосів). В єдиному місці несвободи в 118 виборчому окрузі переміг Артем Федецький. Це одна дільниця, де посів перше місце цей кандидат. Він отримав майже 39% (215 голосів).

 

Фото на головній: Gorod.cn.ua