Юридичний відділ Громадянської мережі ОПОРА підготував аналітичну записку щодо гарантій дотримання виборчих прав осіб з інвалідністю та маломобільних груп виборців у Виборчому кодексі України на основі новацій, закріплених у Виборчому кодексі щодо цього питання та порівняння прийнятої і заветованої редакції документу.

І. Огляд новел Виборчого кодексу в сфері забезпечення виборчих прав людей з інвалідністю та маломобільних груп виборців

Виборчі права займають вагоме місце серед інших прав людини у демократичній державі. Забезпечення виборчих прав громадян та створення ефективних механізмів їх захисту є безпосереднім обов’язком держави. 

Однак до прийняття Виборчого кодексу (далі – Кодекс) попереднє виборче законодавство мало низку недоліків та потребувало суттєвого вдосконалення, зокрема в частині створення належних умов для реалізації виборчих прав усіма категоріями громадян на рівних засадах. Однією з таких категорій, виборчі права якої не повною мірою було забезпечено, є люди з інвалідністю та інші маломобільні групи виборців.

У зв'язку з цим однією з цілей уніфікації виборчого законодавства було формування єдиних підходів на шляху забезпечення інклюзивності та доступності виборчого процесу, у тому числі для вразливих груп виборців. 

Прийняття Виборчого кодексу є важливою подією для розвитку України як правової, соціальної та демократичної держави, у тому числі на шляху виконання міжнародних зобов’язань за Конвенцією про права осіб з інвалідністю та інших міжнародно-правових актів, які гарантують дотримання принципів недискримінації при реалізації своїх виборчих прав громадянами України.

У порівнянні з попередньою редакцією Виборчого кодексу (яку було заветовано Президентом України), прийнята редакція має як позитивні новели, так і деякі дискусійні аспекти та застереження, що потребуватимуть подальшого доопрацювання.

Новели, реалізація яких матиме позитивне значення 

Серед найбільш позитивних аспектів прийнятого Кодексу слід виділити врегулювання питань архітектурної доступності приміщень для голосування та виборчих комісій. 

У Кодексі прямо передбачено обов’язок органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування надати приміщення для організації та проведення виборів, які будуть доступними для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Приміщення дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування повинні відповідати вимогам Кодексу, а також встановленим вимогам щодо санітарних та технічних норм, державним будівельним нормам, у тому числі щодо безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (ст. 62 Кодексу). Як бачимо, у Кодексі розширено коло осіб, на яких буде розповсюджуватися дана норма, оскільки маломобільні групи населення охоплюють, окрім осіб із інвалідністю, також людей похилого віку, вагітних жінок, батьків з дітьми у візочках та інших осіб, які не можуть самостійно пересуватися або обмежені в такому пересуванні. Таким чином, оскільки на кожній дільниці є виборці, які належать до маломобільних груп населення, усі приміщення для голосування повинні бути архітектурно доступними для виборців. 

У Кодексі також передбачено, що у разі якщо приміщення дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування неможливо повністю пристосувати для потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування організовують безперешкодний доступ зазначених осіб до таких приміщень. Зміст даної норми не конкретизує, яким чином та у який спосіб повинен бути організований доступ до таких приміщень. 

Органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у строк до 1 січня 2025 року встановлено обов'язок забезпечити доступність для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень, що надаються дільничним виборчим комісіям звичайних виборчих дільниць для організації їх роботи та проведення голосування (п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу). 

Також у прикінцевих та перехідних положеннях Виборчого кодексу України передбачено зобов'язання:

  • Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців 2020 року розробити та затвердити критерії доступності  приміщень виборчих комісій звичайних виборчих дільниць для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, а також забезпечити проведення постійного моніторингу та оцінки доступності приміщень, що надаються виборчим комісіям звичайних виборчих дільниць та врахувати їх результати моніторингу під час розробки та здійснення загальнодержавних програм забезпечення реалізації прав і задоволення потреб людей з інвалідністю на відповідні роки. 

  • Центральній виборчій комісії до 1 березня 2020 року розробити та затвердити перелік першочергових заходів, необхідних для реалізації положень Кодексу, у тому числі в частині забезпечення прав людей з інвалідністю та внести на розгляд Кабінету Міністрів України подання щодо обсягу фінансування видатків на реалізацію зазначених заходів, а до 1 липня 2020 року привести свої акти у відповідність до цього Кодексу.

Відзначимо, що встановлення конкретних строків для забезпечення інклюзивності виборчого процесу є важливим з точки зору гарантій виконання норм Кодексу. 

Однією з позитивних новел Виборчого кодексу є забезпечення для виборців, у тому числі з вадами слуху та зору, можливості доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого вільного вибору. Порядок та обсяг даної інформації буде визначатися Центральною виборчою комісією (ст. 47 Кодексу).

Новелою у Виборчому кодексі є закріплення норми, відповідно до якої матеріали передвиборної агітації з використанням електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації повинні титруватися та/або перекладатися на українську жестову мову з метою забезпечення їх доступності для осіб з порушеннями зору та слуху з урахуванням вимог, встановлених Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення (ч. 7 ст. 55 Виборчого кодексу України).

Кодексом також передбачено, що суб’єкти виборчого процесу сприяють доступу виборців до агітаційних матеріалів без дискримінації, зокрема шляхом виготовлення друкованих та аудіовізуальних матеріалів у доступних форматах, приведення офіційних вебсайтів у відповідність до стандартів доступності (ч. 10 ст. 51 Кодексу).  

Позитивним є встановлення обов’язку дільничних виборчих комісій на всіх видах виборів з розміщення матеріалів про порядок голосування, відповідальність за порушення виборчого законодавства та інформації про кандидатів, партії, з урахуванням можливості доступу до них людей з інвалідністю (статті 116, 171, 246 Кодексу). Однак дані норми потребують додаткових роз’яснень ЦВК щодо порядку розташування вказаних матеріалів.

У Виборчому кодексі значно спрощена комунікація виборців з Державним реєстром виборців. Виборчим кодексом встановлено можливість надсилання заяв до Державного реєстру виборців про включення до Державного реєстру виборців, виправлення неправильностей у реєстрі, з використанням мережі Інтернет (зміни до статей 19 – 20-1 Закону України “Про Державний реєстр виборців”). Практичне застосування цієї новели сприятиме безперешкодному доступу осіб з інвалідністю до Державного реєстру виборців на шляху забезпечення їхніх виборчих прав.

Відзначимо, що Прикінцевими положеннями Виборчого кодексу змінено норму ст. 21 Закону України “Про Державний реєстр виборців” щодо можливості подання запиту до органів ведення Державного реєстру виборців стосовно змісту персональних даних самого виборця та прізвищ, власних імен, по батькові, дати народження всіх виборців, внесених до Реєстру за його власною виборчою адресою. Як і в попередньому виборчому законодавстві, відповідно до Кодексу виборець, що постійно не здатний пересуватися самостійно, може уповноважити на подання письмового запиту іншу особу. Проте Кодекс уточнює, що повноваження такої особи мають бути оформлені відповідно до законодавства. Раніше закон не містив такого уточнення, що значно ускладнювало роботу відділів Державного реєстру виборців у частині визначення документів, що надають відповідні повноваження.  

Новелою Виборчого кодексу також є норма, якою правом присутності на засіданнях виборчих комісій наділяються особи, які супроводжують осіб з інвалідністю, що мають право бути присутніми без дозволу чи запрошення відповідної комісії  (ч. 8 ст. 36 Виборчого кодексу України). Цією нормою значно розширено права та можливості осіб з інвалідністю брати участь у виборчому процесі. 

Новелою є визначення у ст. 65 Кодексу права на оскарження до відповідної виборчої комісії рішень, дій чи бездіяльності комісії нижчого рівня у випадку незабезпечення передбачених законодавством умов для доступу виборців з інвалідністю до виборчого процесу. 

Положення, неналежна реалізація яких може призвести до негативних наслідків 

Поряд з позитивними аспектами, Виборчий кодекс містить дискусійні норми, які потребують доопрацювання.

Найперше, Виборчим кодексом не врегульовано питання виготовлення виборчих бюлетенів для осіб з інвалідністю з порушеннями зору. У тексті закону не містяться норми щодо порядку виготовлення виборчих бюлетенів, які були б доступними для людей з інвалідністю з вадами зору. 

Кодексом зовсім не врегульовано питання архітектурної доступності території на шляху слідування до приміщень для голосування, виборчих комісій, санітарних вузлів. Це питання є дуже важливим для осіб з інвалідністю, які пересуваються на інвалідних візках, та осіб з вадами зору. Загалом у Кодексі немає комплексного підходу до вирішення проблеми з архітектурною доступністю під час виборчого процесу.

Кодексом не передбачено внесення змін до законів, які б встановлювали міру відповідальності у випадку дискримінації виборців за будь-якими ознаками. Зокрема, відсутня відповідальність за незабезпечення доступності приміщень для голосування, інформаційної доступності виборчих матеріалів (відомостей про кандидатів (партій), порядок голосування, агітаційних матеріалів,  протоколів та рішень виборчих комісій), належних умов для голосування (зокрема, й через відсутність виборчих бюлетенів для осіб з інвалідністю з порушеннями зору).

Недоліком є відсутність у Виборчому кодексі норм, які б встановлювали обов’язок для всіх суб’єктів виборчого процесу та органів влади забезпечити доступність інформації про вибори й виборчий процес для осіб з інвалідністю. У зв'язку з цим є ризик, що інформація про вибори та виборчий процес на вебсайтах органів влади буде недоступною для виборців з інвалідністю. 

Деякі норми Виборчого кодексу потребують додаткового роз’яснення. Так, у тексті Кодексу передбачено, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні організувати безперешкодний доступ осіб з інвалідністю до приміщень для голосування у випадку неможливості повного пристосування приміщення дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування для потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Оскільки зазначені положення не містять уточнень щодо форм та способів забезпечення  доступності таких приміщень, існує загроза дискреційного трактування органами влади цієї норми, що може призвести до її  невиконання. 

Окрім того, у Виборчому кодексі закріплено обов’язок виборчих комісій з інформування громадян про дії чи бездіяльність виборчих комісій та їх членів, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових та службових осіб, які порушують або обмежують виборчі права. Водночас ця норма Кодексу потребує додаткових роз’яснень щодо визначення відповідальних осіб за збір, обробку та систематизацію інформації про факти обмеження чи порушення виборчих прав, порядку передачі інформації зацікавленим особам.

Насамкінець слід зауважити, що у Виборчому кодексі є досить багато питань, врегулювання яких покладено на Центральну виборчу комісію: встановлення форм та форматів інформаційних буклетів суб’єктів виборчого процесу, агітаційних матеріалів, відомостей про кандидатів, порядку голосування, роз’яснення порядків та процесів надання інформації про порушення прав, прийняття заяв від виборців про бажання голосувати самостійно чи за місцем перебування, оскарження дій чи бездіяльності виборчих комісій тощо. З огляду на важливість цих питань та необхідність проведення навчання для членів комісій з їх застосування, необхідно у якомога стисліші строки їх проаналізувати та регламентувати.

Як уже зазначалося, для Кабінету Міністрів України встановлено 3-місячний строк з дня набрання чинності Кодексу для розробки та затвердження критеріїв доступності щодо звичайних виборчих дільниць, однак дані норми не поширюються на спеціальні виборчі дільниці, що є суттєвим недоліком, оскільки саме на спеціальних виборчих дільницях, зокрема в закладах охорони здоров’я, часто голосують маломобільні виборці.

До процесу унормування актів Центральної виборчої комісії та Кабінету Міністрів України відповідно до Кодексу слід залучити більше зацікавлених сторін та експертів, оскільки у прикінцевих положеннях Кодексу встановлено досить короткі строки для цього.

II. Проблеми забезпечення виборчих прав людей з інвалідністю та маломобільних груп виборців, не вирішені в процесі реформування виборчого законодавства

Дискусійною є норма щодо необхідності зазначення безпосередньо у списках виборців відмітки про наявність у виборця інвалідності, пов’язаної з вадами зору, порушеннями опорно-рухового апарату та постійної нездатності самостійно пересуватися (за наявності). З одного боку, наявність позначки сприяє членам виборчих комісій належним чином організувати голосування цих виборців та облаштувати виборчу дільницю із застосуванням форм розумного пристосування, з іншого боку – призводить до розголошення персональних даних виборців. Ця норма Виборчого кодексу була рецепійована з попереднього виборчого законодавства в схожій редакції (ст. 39 Кодексу). 

Виборець може перевірити інформацію про наявність або відсутність щодо нього відмітки про “постійну нездатність самостійно пересуватися” в органах ведення Державного реєстру  виборців, а під час виборчого процесу звернутися про включення або виключення такої позначки в порядку уточнення попереднього списку виборців до виборчої комісії, органів ведення Реєстру або до суду. У разі якщо виборець за станом здоров’я не може особисто подати заяву, дільнична виборча комісія за зверненням такого виборця зобов’язана забезпечити прийняття його заяви в інший спосіб (cтаття 42 Кодексу). Положення статей 40 та 42 потребують роз’яснення в частині порядку прийняття заяви від виборця (у тому числі подання такої заяви через інших осіб). 

У Кодексі (ст. ст. 119, 174, 249) збережено норму попереднього виборчого законодавства, відповідно до якого виборець, який тимчасово не здатний самостійно пересуватися, поштою або через інших осіб подає власноручно написану заяву з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування із зазначенням цього місця перебування. Така заява разом з довідкою медичної установи про стан здоров’я виборця має бути подана до дільничної виборчої комісії не пізніше 20 години останньої п’ятниці перед днем голосування. 

За наявності в списку виборців відмітки про постійну нездатність самостійно пересуватися Кодекс, як і попереднє виборче законодавство, передбачає автоматичне включення таких осіб у витяг для голосування за місцем перебування. 

Також у ст. 40 Виборчого кодексу передбачено, що особам, які не здатні самостійно пересуватися, надсилається повідомлення про голосування за місцем перебування, а у ст. ст. 119, 174, 249 Виборчого кодексу України встановлено можливість для осіб, нездатних самостійно пересуватись, голосувати в приміщенні для голосування. Для  цього необхідно до 12 години останньої суботи перед днем виборів письмово або особисто повідомити відповідну дільничну виборчу комісію про бажання проголосувати у приміщенні для голосування.

Таким чином, виборці, щодо яких є відомості про постійну нездатність самостійно пересуватися, надалі автоматично включатимуться до витягу зі списку виборців для голосування за місцем перебування, а можливість проголосувати у приміщенні для голосування надаватиметься лише за особистим зверненням такого виборця до безпосередньо виборчої комісії напередодні кожного голосування.

У той же час профільні громадські організації людей з інвалідністю відзначають, що виборці з інвалідністю досить часто бажають здійснювати своє волевиявлення саме в приміщенні для голосування, як і інші виборці, а не за місцем перебування. Автоматичне визначення для них місця голосування за місцем їх перебування та необхідність подання відповідних заяв перед кожним днем голосування є для них додатковою перешкодою.

Таким чином, потребує правового регулювання порядок подання особами, яким для забезпечення можливості голосування на виборчій дільниці, повинно надаватися розумне пристосування, письмових заяв до органу ведення Реєстру про забезпечення особливих умов голосування в приміщенні для голосування. Надана виборцем інформація про його постійне бажання голосувати у приміщенні для голосування та вид розумного пристосування може включатися до службових даних реєстру виборців.

Дане питання потребує подальшого обговорення на рівні Центральної виборчої комісії та зацікавлених сторін.  

Виборчий кодекс, як і попереднє виборче законодавство, не містить вимог щодо доступності території на шляху прямування до приміщення для голосування, а також санітарних приміщень. З огляду на досвід виборчих кампаній 2019 року, питання доступності територій на шляху до приміщень для голосування та санітарних приміщень є вкрай важливим та необхідним для забезпечення інклюзивності виборчого процесу.

Виборчим кодексом не врегульовано питання виготовлення виборчих бюлетенів для осіб з інвалідністю з порушеннями зору. Тут варто відзначити, що закони України про вибори Президента та місцеві вибори також не містили вказаних положень, натомість частина 6 статті 85 Закону “Про вибори народних депутатів України” щодо забезпечення виборчих комісій трафаретами за методом Брайля з розрахунку по два трафарети на дільничну виборчу комісію звичайної виборчої дільниці на позачергових виборах 2019 року так і не була реалізована на практиці.

Виборчим кодексом України збережено норми, якими надається можливість людям з інвалідністю отримувати допомогу від сторонніх осіб при заповненні та вкиданні у виборчу скриньку бюлетенів. Зокрема, ч. 2 ст. 17 Кодексу визначено, що допомога виборцю, який внаслідок інвалідності та/або стану здоров’я не може самостійно заповнити виборчий бюлетень чи опустити його у виборчу скриньку, у виконанні цих дій відповідно до його волевиявлення у випадках, встановлених цим Кодексом, не вважається порушенням вимоги особистого голосування. 

Залишається дискусійним законодавче положення щодо визначення головою або членом комісії сторонньої особи для допомоги в реалізації права голосу виборцю з порушенням зору. Профільні громадські організації неодноразово виступали проти такого формулювання норми, оскільки слабозорі виборці не завжди довіряють допомозі сторонніх осіб у кабіні (кімнаті) для таємного голосування, у той же час норма закону для уникнення незаконного впливу на волевиявлення не може зобов’язувати комісію дозволяти допомогу лише з боку супроводжуючої виборця особи. Прийнятне формулювання має бути напрацьовано в ході дискусії із залученням профільних громадських організацій. Вирішенням цьому може бути подання виборцем попередньої заяви до органів реєстру виборців з проханням користуватися при отриманні та опусканні до скриньки бюлетенем за допомогою супроводжуючої особи, яка може не бути виборцем (наприклад, неповнолітній родич), проте закріплення такого підходу також може супроводжуватися ризиком адміністративного або іншого неправомірного впливу. Напрацювання нових механізмів має  розроблятися шляхом публічної дискусії за участі всіх зацікавлених сторін.

Новим Виборчим кодексом визначено порядок отримання допомоги виборцем, який не має змоги самостійно заповнити виборчий бюлетень та опустити його до виборчої скриньки. Проте при підготовці Кодексу не вдалося уникнути вживання різної термінології. Під час голосування виборець, який внаслідок фізичних порушень не може самостійно заповнити виборчий бюлетень та опустити його до виборчої скриньки, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншого виборця у своїй присутності, крім членів виборчої комісії, кандидатів, довірених осіб чи уповноважених осіб партії, офіційних спостерігачів (статті 118, 173 Кодексу). Натомість у статті 248 Кодексу, яка регулює порядок голосування на місцевих виборах, уже вжито термін фізична вада, який використовувався у виборчому законодавстві до прийняття Виборчого кодексу. Трактування особливостей виборців “внаслідок фізичних порушень” та “внаслідок фізичних вад”, яким надається право сторонньої допомоги, є не коректними. Вони не дають змоги визначити коло осіб, яким надається відповідне право, що в свою чергу призведе до труднощів застосування норми на практиці. Найбільш коректним та повним є визначення кола осіб, яким може бути надана допомога в отриманні виборчого бюлетеня та опусканні його до скриньки, яке міститься в ст. 17 Виборчого кодексу “допомога виборцю, який внаслідок інвалідності та/або стану здоров’я”. 

Слід зазначити, що в переліку осіб, які не можуть надавати допомогу виборцям з фізичними порушеннями, відсутня уповноважена особа кандидата на пост Президента України.

ІІI. Порівняльний аналіз норм заветованої та прийнятої редакції  Виборчого кодексу України

1. Рівність та гарантії недискримінації учасників виборчого процесу

У прийнятій редакції Кодексу до розділу “Основні принципи виборчого права” внесено пункт щодо гарантій недискримінації виборчих прав громадян України.  

У п. 8. ст. 7 Виборчого кодексу: “Будь-які прямі чи непрямі привілеї або обмеження виборчих прав громадян України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, інвалідності та стану здоров’я, за мовними або іншими ознаками забороняються. Не допускаються обмеження щодо участі громадян України у виборчому процесі, крім обмежень, передбачених Конституцією України та цим Кодексом”.

У редакції Кодексу, прийнятій Верховною Радою VIII cкликання, заветованій Президентом України (далі – заветованої редакції Кодексу), дана норма була внесена до пункту “Чесні вибори. Відповідальність за порушення виборчого законодавства”, що не відповідало суті норми закону. Перенесення норми стало логічним кроком з огляду на зміст норми.  

2. Інформаційне забезпечення

2.1. У статті 174 заветованого Кодексу було чітко визначено доступні  формати для оприлюднення інформації Центральною та головною територіальною виборчими комісіями,  зокрема використання аудіоформату та електронного формату друкованих повідомлень, у тому числі шляхом приведення офіційного сайту у відповідність до технічних вимог, затверджених Кабінетом Міністрів України, та використання формату “спрощеного читання” в порядку, визначеному урядом. 

У заветованій редакції Виборчого кодексу (cтатті 176, 336, 530 Кодексу) також було визначено, що інформаційні буклети суб’єктів виборчого процесу виготовляються з розрахунку по одному примірнику рельєфно-крапковим шрифтом (за методом Брайля) та збільшеним шрифтом на кожну виборчу дільницю з урахуванням вимог, установлених Центральною виборчою комісією. 

У чинному Виборчому кодексі вказані норми відсутні, таким чином порядок надання інформації для осіб з порушеннями зору та слуху, форми та формати, види та обсяг інформації визначатиметься Центральною виборчою комісією у своїх постановах чи роз’ясненнях.

Таким чином, Виборчий кодекс у чинній редакції лише декларує широкі можливості для забезпечення інформаційної доступності для людей з інвалідністю, покладаючи на Центральну виборчу комісію повноваження щодо визначення порядку та обсягу такої інформаційної доступності.

2.2. Виборчим кодексом заветованої редакції було встановлено, що рішення, розміщені на офіційних вебсайтах Центральної виборчої комісії, територіальних виборчих комісій або на офіційних сайтах відповідних місцевих рад, повинні бути доступними для користувачів із порушеннями зору та слуху. Відповідно до статті 25 заветованого Кодексу вказані суб’єкти повинні були здійснювати покладений на них обов’язок з інформування громадян, з використанням, у тому числі, форм та форматів, визначених Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю. Частина 11 статті 11 попередньої редакції Виборчого кодексу визначала, що всі офіційні вебсайти, на яких розміщуються відомості про діяльність суб’єктів виборчого процесу та порядок голосування, повинні відповідати затвердженим Кабінетом Міністрів України технічним вимогам до створення (модернізації) офіційних вебсайтів, що стосуються доступу до них користувачів із порушеннями зору та слуху.

Натомість у прийнятій редакції Виборчого кодексу вказані норми були враховані частково. По-перше, чіткі вимоги доступності були визначені винятково для сайту Центральної виборчої комісії (зміни до ст. 4 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”). У ч. 10 ст. 51 Виборчого кодексу йдеться про приведення офіційних вебсайтів у відповідність до стандартів доступності, а також в інший спосіб, не заборонений законодавством, але ця норма має уповноважувальний, а не зобов’язальний характер та встановлена в контексті сприяння доступу виборців до агітаційних матеріалів без дискримінації. По-друге, з новоприйнятого Кодексу було виключено обов’язок територіальних виборчих комісій публікувати свої рішення на сайті Центральної виборчої комісії, адже тепер згідно зі ст. 23 чинної редакції окружні виборчі комісії публікують свої рішення на сайті Центральної виборчої комісії, а територіальні виборчі комісії на місцевих виборах оприлюднюють власні рішення на своїх офіційних вебсайтах або сайтах відповідних місцевих рад (у випадку їх наявності). Відповідно в чинній редакції Кодексу було закладено ризики того, що сайти територіальних виборчих комісій або відповідних місцевих рад не відповідатимуть критеріям доступності для виборців з інвалідністю.  

3. Списки виборців. Державний реєстр виборців

3.1. Заветованою редакцією Виборчого кодексу (ст. 153) було передбачено, що у списку виборців проставляється відмітка про наявність у виборця інвалідності, пов’язаної з порушеннями зору, опорно-рухового апарату, та постійну нездатність виборця самостійно пересуватися (за наявності). З одного боку, норми попередньої редакції Кодексу були більш чіткими, а уточнення форм інвалідності надавало змогу членам виборчих комісій належним чином організувати голосування цих виборців та облаштувати приміщення для голосування і приміщення дільничної виборчої комісії для реалізації виборчих прав. З іншого боку, в обидвох редакціях не було враховано необхідності індивідуальних форм розумного пристосування для різних виборців. Наприклад, виборці з порушеннями зору можуть мати потребу у використанні лупи, а інші – трафарету з шрифтом Брайля або ж бажають проголосувати за допомогою особи, яка їх супроводжує, чи іншого виборця.  

4. Порядок голосування

4.1. Виборчим кодексом передбачено, що виборець, який тимчасово не здатний самостійно пересуватися, поштою або через інших осіб подає власноручно написану заяву з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування із зазначенням цього місця перебування. Така заява разом з довідкою медичної установи про стан здоров’я виборця має бути подана до дільничної виборчої комісії не пізніше 20 години останньої п’ятниці перед днем виборів.

У заветованій редакції Кодексу не було визначено конкретного часу для повідомлення виборцем, щодо якого в списку виборців наявна примітка про постійну нездатність самостійно пересуватися, про його бажання проголосувати у приміщенні для голосування та не надавалась можливість здійснити таке повідомлення особисто в усному порядку.

4.2. Нормами Виборчого кодексу визначено, що у разі якщо виборець, включений до витягу зі списку виборців для голосування за місцем перебування, прибув до приміщення для голосування після того, як члени дільничної виборчої комісії відбули для організації голосування виборців за місцем перебування, такому виборцю не може бути видано виборчий бюлетень для голосування до повернення членів комісії, які організовують голосування виборців за місцем перебування, та з’ясування питання, чи не проголосував цей виборець за місцем перебування.

У попередній редакції Кодексу процедура голосування даних осіб була розписана ширше: “Якщо після повернення зазначених членів комісії встановлено, що виборець не проголосував за місцем перебування, йому надається можливість проголосувати у порядку, встановленому ст. ст. 216 і 217 цього Кодексу. Виборець ставить свій підпис у списку виборців для голосування замість позначки, передбаченої частиною дванадцятою цієї статті. Про видання виборчого бюлетеня такому виборцю складається акт за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, який підписується виборцем, головою або заступником голови комісії, одним із членів комісії, який проводив голосування за місцем перебування, та членом комісії, який видав виборцю бюлетень. Зазначений акт долучається до списку виборців”. 

Таким чином, у поточній редакції вилучено норму про необхідність складення акта, чим спрощено процедуру голосування. Однак у новій редакції є не зовсім зрозумілою процедура голосування таких виборців (зокрема, як саме виборець ставить свій підпис про отримання бюлетеня). 

5. Виборчі комісії

5.1. У попередній редакції Виборчого кодексу форма подання кандидатур до складу окружних виборчих комісій передбачала зазначення інформації щодо “переліку необхідних умов та розумного пристосування для виконання повноважень члена комісії кандидатом з інвалідністю або з порушеннями здоров’я”. Така норма сприяла б врахуванню потреб члена виборчої комісії, який має інвалідність, зокрема належному облаштуванню приміщення для його роботи в комісії. У чинній редакції зазначене положення відсутнє.

5.2. Нормами Виборчого кодексу заветованої редакції (ст. 113) одним із повноважень дільничних виборчих комісій було створення умов для забезпечення та реалізації виборчих прав людей з інвалідністю, у тому числі щодо умов та місця голосування. Така норма могла сприяти більш ефективному та оперативному реагуванню на можливі порушення виборчих прав людей з інвалідністю. Однак у прийнятій редакції Кодексу дана норма не передбачена. 

Висновок

У цілому Виборчий кодекс є прогресивним з точки зору забезпечення виборчих прав людей з інвалідністю. За умови неухильного виконання його положень і злагодженої роботи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, Центральної виборчої комісії та громадськості є можливість покращити стан забезпечення виборчих прав вразливих категорій виборців в Україні, у тому числі через створення належних умов для реалізації виборчих прав людей з інвалідністю та інших маломобільних груп виборців. Важливу роль у цьому процесі відіграватиме Центральна виборча комісія, від діяльності якої буде залежати практичне застосування норм, які задекларовані у Виборчому кодексі України.

ІV. Загальні рекомендації

Верховній Раді України

Рекомендації на основі звіту:

1. Внести зміни до прикінцевих та перехідних положень Виборчого кодексу в частині встановлення обов’язку Кабінету Міністрів України, Центральної виборчої комісії та виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, інших органів (посадових осіб) по облаштуванню архітектурної доступності на спеціальних виборчих дільницях.

2. Внести зміни та привести зміст норм ст. ст. 118, 173, 248 Кодексу у відповідність до використовуваної у ст. 17 термінології (“...виборець, який внаслідок інвалідності та/або стану здоров’я”).

3. Внести зміни до Виборчого кодексу та повернути норму із попередньої редакції Виборчого кодексу (п. 10 ч. 2 ст. 89) щодо включення до форми подання кандидатур до складу окружної виборчої комісії інформації про перелік необхідних умов та розумного пристосування для виконання повноважень члена комісії кандидатом з інвалідністю або з порушеннями здоров’я.

4. Встановити адміністративну відповідальність за порушення чи обмеження прав людей з інвалідністю під час виборчого процесу, у тому числі посадовими та службовими особами,  шляхом доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідними положеннями. 

5. Шляхом внесення змін до Виборчого кодексу України встановити обов'язок територіальних виборчих комісій передавати інформацію щодо своєї діяльності в доступних форматах для централізованої публікації на сайті ЦВК (регіональних та територіальних представництвах ЦВК).

6. Внести зміни до Виборчого кодексу України та Закону України “Про Державний реєстр виборців” у частині забезпечення розумним пристосуванням для реалізації права голосу виборців, які потребують цього внаслідок інвалідності та/або за станом здоров'я шляхом:

- закріплення можливості звернення зазначених категорій виборців із заявою щодо забезпечення їм особливих умов голосування та/або необхідності використання засобів розумного пристосування;

- встановлення вимоги щодо внесення відповідної інформації про використання засобів розумного пристосування до Державного реєстру виборців на постійній основі для всіх видів виборів;

- закріплення вимоги щодо відображення інформації про використання засобів розумного пристосування у списках виборців.    

Кабінету Міністрів України 

Рекомендації на основі звіту:

1. На виконання вимоги Виборчого кодексу щодо необхідності Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців 2020 року розробити та затвердити критерії доступності приміщень виборчих комісій звичайних виборчих дільниць для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Уряду слід залучити представників профільних громадських організацій та ЦВК, а також враховувати результати незалежних моніторингів щодо оцінки доступності приміщень для голосування. 

2. Програмою діяльності Кабінету Міністрів України визначено Стандарт доступності публічних сервісів та послуг, зокрема серед критеріїв вимірювання доступності визначена 100% доступність будівель усіх шкіл, включаючи туалети для дітей з особливими потребами та доступ до них на кожному поверсі. Приміщення окремих шкіл після їх реконструкції повинні за поданням органів виконавчої влади до ЦВК використовуватися для діяльності виборчих комісій та приміщень для голосування. Використання приміщення школи чи іншого об’єкта інфраструктури під час голосування повинно бути визначено одним з нормативних критеріїв при визначенні пріоритетності виділення фінансування з бюджетних коштів на їх реконструкцію (зокрема, виділення коштів державних субвенцій чи надання фінансування з Державного фонду регіонального розвитку).

Загальні рекомендації:

1. Створити робочу групу за участі експертів та спеціалістів, у тому числі профільних громадських організацій, з питань:  

- розробки критеріїв доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення приміщень, що надаються дільничним виборчим комісіям звичайних виборчих дільниць для організації їх роботи та проведення голосування;

- проведення постійного моніторингу та оцінки доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення приміщень, що надаються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, іншими органами (посадовими особами).

2. Розробити критерії доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення приміщень, що надаються дільничним виборчим комісіям звичайних виборчих дільниць для організації їх роботи та проведення голосування. Встановити критерії доступності території на шляху слідування до приміщень для голосування та виборчих комісій.

3. Підготувати законопроєкт про внесення змін до прикінцевих та перехідних положень Виборчого кодексу в частині встановлення обов’язку Кабінету Міністрів України, Центральної виборчої комісії та виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, інших органів (посадових осіб) з облаштування архітектурної доступності на спеціальних виборчих дільницях. Розробити критерії доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення приміщень, що надаються дільничним виборчим комісіям спеціальних виборчих дільниць для організації їх роботи та проведення голосування.

4. Розробити та затвердити порядок проведення періодичної оцінки приміщень виборчих комісій та приміщень для голосування на предмет їх доступності, формування за результатами оцінки бази виборчих дільниць України з індикаторами доступності приміщень виборчих комісій та приміщень для голосування для різних категорій громадян. Створити загальнодержавну базу виборчих дільниць України з індикаторами доступності приміщень виборчих комісій та приміщень для голосування для різних категорій громадян.

5. Створити програми виділення державного фінансування органам місцевого самоврядування для облаштування доступності приміщень виборчих комісій та приміщень для голосування, а також території слідування до них. Визначити критерії пріоритетності надання такої допомоги з використанням результатів оцінки та бази виборчих дільниць.

6. Створити державний фонд підтримки для людей з інвалідністю, зокрема включаючи людей з інвалідністю, які будуть балотуватися на виборах. Визначити критерії надання такої допомоги.

Центральній виборчій комісії

Рекомендації на основі звіту:

1. У Постанові Центральної виборчої комісії,  якою визначаються вимоги до приміщень дільничних виборчих комісій та приміщень для голосування (Постанова ЦВК від 19 січня 2012 року № 5):

  • визначити порядок облаштування приміщень для голосування для осіб з інвалідністю (норми для кабінок для голосування, освітлення дільниць, висоти та місця розташування інформаційних матеріалів виборчих комісій, відомостей про кандидатів, порядку голосування, рекомендації щодо розташування та розподіл обов’язків членів виборчих комісій з урахуванням потреб людей з інвалідністю, що голосують в приміщенні для голосування);

  • встановити вимоги до розміщення на дільничних виборчих комісіях матеріалів про порядок голосування, відповідальність за порушення виборчого законодавства та інформацію про кандидатів, партії у вигляді буклетів та плакатів, з урахуванням можливості доступу до них людей з інвалідністю;

  • визначити шляхи організації безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщення дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування, у разі якщо таке приміщення неможливо повністю пристосувати для потреб зазначених осіб (на виконання абз. 3 ч. 4 ст. 62 Кодексу).

2. Підтримати зміни до Виборчого кодексу України щодо встановлення обов'язку територіальних виборчих комісій передавати інформацію щодо своєї діяльності в доступних форматах для централізованої публікації на сайті ЦВК (регіональних та територіальних представництвах ЦВК).

3. Розробити рекомендації суб’єктам виборчого процесу щодо порядку виготовлення та розміщення агітаційних матеріалів з урахуванням форм та форматів розумного пристосування.

4. Із залученням органів державної влади, наукових установ та громадських об’єднань людей з інвалідністю провести аналіз ситуації щодо порядку голосування людей з інвалідністю з порушеннями зору та впровадити новітні технології для голосування цих осіб. Визначити прийнятні для людей з порушеннями зору розумні пристосування та вивчити рівень затребуваності друку трафаретів  зі шрифтом Брайля. 

5. При розробці програм навчання членів виборчих комісій та публікації ЦВК (Центром підготовки учасників виборчих процесів) інструкційних роз’яснювальних матеріалів для виборців та членів виборчих комісій передбачити:

  • роз’яснення щодо порядку дій членів дільничної виборчої комісії при зверненні осіб з інвалідністю за допомогою для голосування (порядок встановлення осіб, які мають таке право та спостереження за процесом надання такої допомоги);

  • роз’яснення щодо способів подання заяв від виборців до органу ведення Державного реєстру виборців або до дільничної виборчої комісії про уточнення попереднього списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, а також щодо наявності або відсутності відміток про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно, подання до виборчих комісій заяв про бажання проголосувати у приміщенні для голосування, отримання, реєстрації та обліку таких заяв виборчою комісією;

  • роз’яснення щодо процедури голосування виборців, які перебувають у списках “не здатний самостійно пересуватися” та не подали заяви про бажання голосувати безпосередньо на виборчій дільниці й з’явилися для голосування на виборчу дільницю. 

6.  Оновити постанови Центральної виборчої комісії з питань оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій із урахуванням забезпечення виборчих прав людей з інвалідністю та інших маломобільних груп виборців. 

Загальні рекомендації: 

1. Налагодити системну та комплексну роботу при регіональних та територіальних представництвах Центральної виборчої комісії (при Державному реєстрі виборців до створення мережі представництв) та по роботі з людьми з інвалідністю:

- закріпити  відповідальних працівників по роботі з людьми з інвалідністю;

- провести навчання відповідальних осіб щодо взаємодії та надання допомоги людям з інвалідністю;

- у перехідний період приведення приміщень для голосування до норм доступності, визначити доступні приміщення для голосування та налагодити роботу зі зміною  місця голосування людей з інвалідністю на ці дільниці. 

2. Налагодити системну та комплексу роботу виборчих комісій по роботі з людьми з  інвалідністю: 

- рекомендувати комісіям різних рівнів визначити відповідальних осіб по роботі з людьми з інвалідністю;

- провести Центром підготовки учасників виборчих процесів навчання осіб, які можуть бути відповідальними за взаємодію та надання допомоги людям з інвалідністю;

- розробити рекомендації для роботи відповідальних осіб щодо збору, обробки, систематизації та порядку передачі інформації про факти обмеження чи порушення виборчих прав людей з інвалідністю.

Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення 

Рекомендації на основі звіту:

1. Розробити вимоги доступності для матеріалів передвиборної агітації з використанням електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації з обов'язковим залученням профільних організацій та представників політичних партій до цього процесу. 

Органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування

Рекомендації на основі звіту:

1. Провести аналіз доступності територій на шляху прямування до приміщень для голосування та забезпечити їх належне облаштування із застосуванням розумного пристосування для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп виборців.  


Для довідки:

11 липня 2019 року Верховною Радою України VIII скликання було прийнято Виборчий кодекс України.

11 вересня 2019 року Президентом України Володимиром Зеленським, відповідно до частини другої статті 94 Конституції України, повернуто зі своїми пропозиціями Виборчий кодекс України для повторного розгляду Верховною Радою України.

Президентом було зазначено, що прийнятий Виборчий кодекс України містить положення, які не відповідають Конституції України, не враховують останні позитивні зміни до виборчого законодавства, спрямовані на його удосконалення, не узгоджуються із законодавчими актами, які є базовими у відповідній сфері, не забезпечують належної регламентації й організації виборчого процесу, ефективного контролю за здійсненням виборчих процедур. Президентом України було зроблено 17 зауважень до прийнятого нормативного акта, серед яких зауваження щодо невідповідності Кодексу Конвенції про права осіб з інвалідністю. Президент вказував на те, що Кодексом, прийнятим Верховної Радою України попереднього скликання, не передбачено належних гарантій участі осіб з інвалідністю у виборчому процесі на рівних засадах з іншими, як того вимагає Конвенція про права осіб з інвалідністю, ратифікована Законом України “Про ратифікацію Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї”, зокрема шляхом забезпечення того, щоб процедури, приміщення та матеріали для голосування були підхожими, доступними та легкими для розуміння й використання (статті 21 та 29 Конвенції).

19 грудня 2019 року Виборчий кодекс було прийнято Верховною Радою України IX скликання та підписано Президентом України 28 грудня. Кодекс набрав чинності з 1 січня 2020 року, крім внесення змін до Закону “Про Державний реєстр виборців”, які наберуть чинності з 1 липня 2020 року, та початку здійснення повноважень органів адміністрування та органів ведення Державного реєстру виборців регіональними та територіальними представництвами Центральної виборчої комісії.