В умовах повномасштабної війни Хмельниччина, розташована далеко від лінії фронту, стала прихистком для сотень тисяч вимушених переселенців. Саме в цей відносно безпечний регіон десятки бізнесів перенесли виробництва. Однак російське вторгнення позначилося на соціально-економічному становищі області — насамперед через російські ракетні обстріли, переміщення населення і підприємств, перебої з електропостачанням та загальний спад економіки. 

Соціально-економічний стан

Нині Хмельниччина поділена на три райони: Хмельницький, Камʼянець-Подільський та Шепетівський. За інформацією Хмельницької обласної ради, станом на 2022 рік у регіоні налічується 1451 населений пункт, із яких сформовано 60 громад. 

Структура населення

Кількість наявного населення на Хмельниччині, за оцінкою на 1 грудня 2021 року. становила 1 230 507 осіб. Інформації про цей показник станом на кінець 2022 року у відкритому доступі немає. Втім, відомо, що в 2022 році органи реєстрації актів цивільного стану зареєстрували в області 8 221 народжень та 19 768 смертей. Для порівняння: кількість народжених у січні–листопаді 2021 року становила 8032 особи, померлих — 21 263 особи. 

Що стосується відсотка працездатного населення, то у відповідь на інформаційний запит Головне управління статистики у Хмельницькій області повідомило, що в зв’язку з агресією Росії проти України органи державної статистики не мають можливості обстежувати домогосподарства, тому не можуть отримати необхідні показники й порахувати їх. 

Водночас, за інформацією ГУС у Хмельницькій області, в 2021 році рівень зайнятості населення Хмельницької області до населення відповідної вікової групи становив:

  • віком 15 років і старше — 47,7%;
  • віком 15–70 років — 54%;
  • працездатного віку (15–59 років) — 63%.

Рівень безробіття

У 2022 році послугами Хмельницької обласної служби зайнятості скористалися 40,3 тис. громадян, із яких 31,2 тис. мали статус безробітних. Серед них понад 2,6 тис. — вимушено переміщені люди, які перебували на обліку в Хмельницькій обласній службі зайнятості. 

Однак у 2021 році кількість осіб, які зверталися до обласної служби зайнятості, була суттєво більшою. За офіційною інформацією, цей показник становив 63 тис. громадян, з яких 41,4 тис. мали статус безробітних.

Відомо також, що станом на 1 грудня  2022 року кількість зареєстрованих безробітних в області становила 6 тис., у тому числі 746 людей із числа внутрішньо переміщених. Серед безробітних 69,4% становили жінки, а 24,8% — молодь віком до 35 років. На одну вакансію претендували 5 безробітних. 

Зайнятість населення та популярні професії

За інформацією Хмельницького обласного центру зайнятості, майже 60%  вакансій у 2022 році припадали на робітничі професії. Популярними також залишаються сфери торгівлі та послуг, транспорту, сільського господарства та переробної промисловості. Натомість у 2021 році найбільший попит був на фахівців у сферах сільського, лісового та рибного господарств, торгівлі та послуг, переробної промисловості й транспорту. 

На зайнятість населення вплинули воєнний стан та мобілізація — про це говорять в обласному центрі зайнятості. Попри неможливість працювати за кордоном, кількість випадків реєстрації чоловіків як безробітних зменшилася. Вочевидь, так відбувається через те, що центри зайнятості обмінюються даними з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (колишніми військкоматами). До того ж багато підприємств залишилися без кваліфікованих працівників, яких мобілізували і яких не завжди є ким замінити.

Загалом, за інформацією ОВА, наразі кількість робочих місць в області зменшилася на 25,8 тис.

Середній розмір заробітної плати

Протягом 2022 року до обласної служби зайнятості надійшло 18,4 тис. пропозицій роботи. Середній розмір заробітної плати, яку пропонували роботодавці, становив 8 204 грн. Це майже на 1000 грн більше, ніж у 2021 році. Тоді в базі даних налічувалося 27,4 тис. вакансій, а середній розмір заробітної плати становив 7 354 грн.

Суттєво вищу заробітну плату пропонують роботодавці, які розміщують вакансії на сайті Work.ua. Наприклад, середня зарплата у Хмельницькому, за даними цього ресурсу, в грудні 2022 року становила майже 13 тис. грн. Для порівняння: у грудні 2021 року цей показник сягав 11 тис. грн.

Міграційний тиск

Хмельниччина — відносно спокійний регіон, де не відбувалося бойових дій. І хоча офіційної інформації про кількість людей, які залишили область через повномасштабну війну, немає, можна припустити, що їх небагато, особливо порівняно з регіонами, де тривають бої, чи прифронтовими областями. 

Наприклад, за результатами опитування, яке проводила соціологічна служба Центру Разумкова на пунктах пропуску через державний кордон України в Закарпатській області впродовж 15 березня — 1 квітня минулого року, жоден із респондентів, які перетинали кордон, не вказав, що проживає в Хмельницькій області.

Інформації про механізми для підвищення мотивації населення не емігрувати за кордон у відкритих джерелах немає. Втім, і обласна влада, і влада на місцях вживають заходів для підтримки бізнесу й залучення релокованих підприємств. Реалізуються також ініціативи, які сприяють інтеграції ВПО в громади.

Споживчі ціни

За повідомленням Державної служби статистики, ціни на товари і послуги в Україні у 2022 році в середньому виросли майже на 23%. У роздрібній мережі Хмельницької області минулоріч суттєво зросли ціни на окремі соціально значущі товари. Як свідчать дані моніторингу Головного управління статистики у Хмельницькій області, подорожчали гречка, мʼясо, яйця, олія та інші продукти. 

Мінімальні ціни на соціально значущі товари в роздрібній мережі Хмельницької області в 2021 і 2022 роках

Найменування товару

За даними Головного управління статистики у Хмельницькій області станом на 31.12.2021 року, грн

За даними Головного управління статистики у Хмельницькій області станом на 05.12.2022 року, грн

Хліб житньо-пшеничний, кг

21,00 

24,34

Макаронні вироби, кг

23,00 

25,67

Гречана крупа, кг

38,5 

76,95

Яловичина, кг

148 

209

Свинина, кг

115 

174,5

Яйця курячі, десяток

34 

57,25

Олія соняшникова рафінована, л

49,5 

62,03

Промисловість

За даними Української Гельсінської спілки з прав людини, з лютого 2022 по лютий 2023 року в Хмельницькій області пошкоджено щонайменше 63 об’єкти цивільної інфраструктури, серед яких 7 обʼєктів підприємництва та комерційно-виробничого призначення. Утім, ці дані потребують уточнення. 

Згідно з дослідженням Київської школи економіки (KSE), збитки, яких зазнала Хмельниччина внаслідок російської агресії, на лютий 2023 року становлять 48 млн грн. Однак слід розуміти, що ці цифри є проміжними, а фінальна оцінка пошкоджень та руйнувань можлива лише після завершення бойових дій. Через російську агресію, як відзначають у звіті KSE, порушення в роботі відбулися й на екологічно небезпечних обʼєктах, зокрема на Хмельницькій АЕС.

Комунікація влади і бізнесу 

Від початку запровадження воєнного стану обласна влада декларувала «створення максимально сприятливих умов для стабільної роботи бізнесу регіону під час війни». Для цього при Хмельницькій обласній військовій адміністрації створили координаційний штаб із підтримки бізнесу, до якого входить керівництво ОВА, представники Департаменту економічного розвитку ОВА, Агенції регіонального розвитку Хмельницької області та бізнесу. Через штаб активний бізнес області може формувати пропозиції для вдосконалення законодавства щодо підприємницької діяльності в умовах воєнного стану і підтримки підприємництва, готувати проєкти звернень та запитів до центральних органів державної влади. Натомість обласна військова адміністрація, своєю чергою, взяла на себе зобовʼязання в межах своїх повноважень інформувати про ці пропозиції Уряд та Президента України.

Про позитивні результати роботи штабу обласна влада говорила в контексті «проведення валютних операцій, проблем щодо розмитнення товарів, які були завезені на митну територію до 24 лютого, бронювання працівників на підприємствах тощо». 

Крім того, штаб організував для підприємців семінар «Актуальні питання податкового законодавства та отримання дозволів і ліцензій в умовах воєнного стану», залучивши представників Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області та Управління адміністративних послуг Хмельницької міської ради.

Також у липні 2022 року в області відбувся круглий стіл Національної інвестиційної ради при Президентові України для обговорення першочергових потреб бізнесу.

Сприяння релокації підприємств та локальні програми підтримки бізнесу

В Україні діє державна програма з релокації підприємств у більш безпечні регіони. До неї долучилася і Хмельниччина. Як повідомили ОПОРІ в Хмельницькій ОВА, з початку воєнного стану в область перемістили свої потужності 60 підприємств різної спеціалізації, що дало змогу створити близько 300 робочих місць. З-поміж цих субʼєктів господарювання — підприємства оптової та роздрібної торгівлі, швейного виробництва, машинобудування, виробники світлодіодної продукції, електричного устаткування, деталей для автотранспортних засобів, підприємства з продажу та ремонту сільськогосподарської техніки та обладнання, автокранів та спецтехніки. 

Як повідомляла ОВА на початку 2023 року, найбільше підприємств переїхало до Хмельницького, Кам’янця-Подільського та Шепетівки. Релокувалися вони з Харкова, Києва, Запоріжжя, Дніпра, Краматорська та інших міст Донецької й Луганської областей. Станом на січень 2023 року 76% релокованого бізнесу вже розпочали діяльність на новому місці.

Зокрема, до Хмельницької міської територіальної громади релокувалися 20 промислових підприємств. Основні види їх діяльності: ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування, лиття кольорових металів, швейне виробництво, холодне штампування та гнуття, виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, неспеціалізована оптова торгівля, надання інших послуг, комп'ютерне програмування.

Для підтримки бізнесу в регіоні діє Програма розвитку малого і середнього підприємництва Хмельницької області на 2021–2023 роки, затверджена рішенням Хмельницької обласної ради від 08.04.2021 року. Вона передбачає пільгове кредитування підприємців із обласного бюджету для реалізації інвестиційних проєктів (бізнес-планів) у пріоритетних для регіону напрямах діяльності.

Рішенням Хмельницької міської ради від 15.12.2021 року затверджено Програму розвитку підприємництва на 2022–2025 роки. У її межах та для популяризації підприємництва в міській громаді проводять конкурс бізнес-ідей і стартапів.

Ключові виклики в умовах воєнного стану

З-поміж ключових викликів, з якими стикнулися міська й обласна влада після початку повномасштабного вторгнення, варто виокремити такі:

  • значна кількість внутрішньо переміщених осіб, необхідність їх розселення та працевлаштування. Від початку воєнного стану Хмельниччина прийняла з інших регіонів України близько 400 тис. осіб; 
  • створення умов для організації роботи релокованого бізнесу. За даними Мінреінтеграції, від початку повномасштабної агресії за програмою релокації 800 підприємств перемістилися до більш безпечних регіонів. Хмельниччина належить до областей, які прийняли найбільше підприємств — 7,3% від загальної кількості;
  • координація і підтримка волонтерського руху, зокрема на початку повномасштабного вторгнення.

Пошкодження цивільної інфраструктури. За інформацією Хмельницької ОВА, наданою у відповідь на інформаційний запит ОПОРИ, з 24.02.2022 року по 01.04.2023 року на території Хмельницької області внаслідок російської агресії пошкоджено 93 об’єкти, з яких:

  • 4 промислові підприємства;
  • 16 приватних житлових будинків;
  • 4 заклади загальної середньої освіти;
  • 3 заклади дошкільної освіти;
  • 39 багатоповерхових житлових будинків;
  • інші: об’єкти життєзабезпечення, складські приміщення, заклад охорони здоров’я, заклади культури, кондитерський цех, продуктовий магазин.

Зокрема, внаслідок ракетного удару по військовому об’єкту в Хмельницькому 31 грудня 2022 року були також пошкоджені житлові будинки, автозаправка та комерційні приміщення. 

Вночі 10 лютого 2023 року в Шепетівському районі безпілотник ворога уразив об’єкт енергетичної інфраструктури. А вранці того ж дня РФ завдала ракетного удару по об’єкту енергозабезпечення в Хмельницькому. Як зазначив міський голова, це був п’ятий такий обстріл за останні місяці. 

Під час ракетного удару 18 лютого 2023 року були пошкоджені 3 навчальні заклади, 10 багатоповерхівок, знищено близько пів тисячі вікон і балконів.

Неодноразово після влучання в енергетичні обʼєкти на Хмельниччині діяли графіки аварійних та планових відключень електроенергії. Найгірша ситуація була в місті Нетішині, де розташована Хмельницька атомна електростанція. Оскільки ціни на електроенергію для мешканців 30-кілометрової зони довкола станції знижені, в більшості містян немає газопостачання. Тож, коли в місті не було світла, його жителі потерпали і від відсутності водопостачання, і від неможливості приготувати їжу. Як зазначав начальник ОВА у лютому 2023 року, влада розробляє проєкт, який дасть змогу заживити місто від електростанції — дотепер Хмельницька АЕС не генерувала електроенергію на внутрішні мережі, а робила це тільки на зовнішні, для енергопостачальних організацій, які її перетворюють для споживача.

Наразі, станом на березень 2023 року, ситуація з енерго-, а також водо- і газопостачанням в області стабільна, відключень немає.

Заходи для відновлення зруйнованої інфраструктури. Для відновлення інфраструктури після обстрілів на Хмельниччині використовують кошти місцевих бюджетів та залучають фінансування іноземних організацій.

Зокрема, у Шепетівській громаді, де постраждали 84 будівлі, з місцевого бюджету виділили 6 млн грн. У Хмельницькій громаді, як прозвітував міський голова 28 березня, депутати виділили матеріальну допомогу для людей, що суттєво постраждали від атак Російської Федерації, а частина підприємств, яким завдано шкоди, отримали пільгу на сплату земельного сервітуту. Крім того, деякі пошкодження відновлюють силами комунальних підприємств. Жителі постраждалих будинків, які замовляли металопластикові вікна самостійно, можуть надати відповідні рахунки, а місто виділить їм фінансову допомогу.

1,5 млн грн на ремонт вікон, пошкоджених після влучання 31 грудня, мешканцям Хмельницького надала гуманітарна християнська організація Medair. Про це повідомляв муніципальний телеканал «Місто». Наразі організація встановлює вікна у 15 будинках, які були пошкоджені після «прильоту» 18 лютого. Medair також допомогла встановити вікна після обстрілу міста Шепетівки.

Також слід зазначити, що в Хмельницькому діє робоча група, яка за заявою обстежує пошкоджені внаслідок обстрілів будівлі. Акт про обстеження власник майна може додати до заявки на компенсацію від держави в «Дії». 

Підтримка внутрішньо переміщених осіб. Хмельниччина належить до лідерів за кількістю зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб. Від початку повномасштабного вторгнення область прийняла і розселила понад 385 тис. людей, у тому числі тих, хто перебував на території області проїздом. Згідно з інформацією Хмельницької ОВА, станом на 27 березня 2023 року в області зареєстровано 141 246 ВПО. 37 431 переселенець мешкає в Хмельницькій міській територіальній громаді.

Для підтримки цієї категорії людей у регіоні реалізують низку програм:

  • Програма забезпечення перебування внутрішньо переміщених та/або евакуйованих осіб у закладах соціального захисту населення, що є об’єктами спільної власності територіальних громад Хмельницької області; 
  • Цільова програма забезпечення перебування внутрішньо переміщених осіб у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та інших закладах освіти Хмельницької області;
  • Програма забезпечення перебування внутрішньо переміщених осіб у закладах освіти Хмельницької області, які фінансуються з обласного бюджету, у 2023 році.

Крім того, за інформацією Хмельницької міської ради, Комплексна програма «Піклування» в громаді на 2022–2026 роки включає соціальний захист ВПО. 

Нині, за даними виконавчого комітету міської ради, в черзі на тимчасове житло перебуває 351 людина. Ще 43 сімʼї й одинокі громадяни з числа внутрішньо переміщених та учасників бойових дій очікують на отримання постійного житла.

У вересні 2022 року міська рада погодилася отримати грант у розмірі 1 487 000 євро від Північної економічної фінансової корпорації (НЕФКО), спрямований на облаштування житла для внутрішньо переміщених осіб у м. Хмельницький.

Для забезпечення житлом ВПО влада Хмельницького також залучає кошти Європейського Союзу. Зокрема, відбувається реконструкція двох наявних будівель, де облаштовують смарт-кімнати гуртожиткового типу для близько 230 людей. До того ж Євросоюз фінансуватиме будівництво капітального житла на вільних земельних ділянках. Планують, що це житло буде соціальним і перебуватиме в комунальній власності.

Також у Хмельницькій громаді працює дворічна програма «Єднання заради дії», яка має на меті об’єднання ВПО, членів приймаючих громад, Уряду та  ЗМІ для розв’язання конфліктів на місцевому рівні, сприяння інтеграції ВПО, всебічної підтримки для розробки місцевих та національних планів інтеграції ВПО та стабілізації ситуації в Україні. На завершальному етапі реєстрації перебуває Рада внутрішньо переміщених осіб при Хмельницькому міському голові. Планують створити такий дорадчий орган і в Кам’янці-Подільському.

Працевлаштування внутрішньо переміщених осіб. У 2022 році послугами Хмельницької обласної служби зайнятості скористалися понад 2,6 тис. вимушено переміщених людей, які перебували на обліку в установі.

Крім того, до Хмельницької обласної служби зайнятості звернулися 473 роботодавці, які хочуть отримати компенсацію за працевлаштування 662 внутрішньо переміщених осіб. Такі виплати пропонує державна програма, відповідно до якої під час воєнного стану та протягом 30 днів після його скасування роботодавець має змогу отримати компенсацію витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщеної людини.

Обласний та міський бюджети

У 2022 році доходи обласного бюджету разом з трансфертами прогнозувалися в сумі 3 млрд 234,5 млн грн. На 2023 рік депутати обласної ради затвердили дещо меншу суму — 2 млрд 936 млн грн. Із-поміж пріоритетних напрямків у розрізі головних розпорядників як у 2022, так і в 2023 році — освіта, охорона здоровʼя та соціальний захист.

У Хмельницькій міській територіальній громаді, за рішенням міської ради, в 2022 році обсяг доходів до бюджету прогнозували в сумі 3 млрд 889 млн грн. У бюджеті на 2023 рік запланована сума доходів – 4 млрд 083 млн грн. Головні напрямки видатків у 2022 році: освіта, комунальна інфраструктура та соціальний захист; у 2023 — освіта, комунальна інфраструктура та фінанси (розпорядник коштів — управління фінансів).

Пріоритетні напрямки видатків у бюджетах Хмельницької області та Хмельницької територіальної громади

Обласний бюджет

Бюджет Хмельницької ТГ

2022 рік

2023 рік

2022 рік

2023 рік

Освіта — 1 млрд 216 млн грн

Освіта — 1 млрд 188 млн грн

Освіта — 2 млрд 111 млн

Освіта — 2 млрд 129 млн грн

Охорона здоровʼя — 361 млн грн

Соціальний захист — 430 млн грн

Комунальна інфраструктура — 473 млн грн

Комунальна інфраструктура — 481 млн грн

Соціальний захист — 328 млн грн

Охорона здоровʼя — 350 млн грн

Соціальний захист — 226 млн грн

Фінанси — 359 млн грн

Нові субʼєкти господарювання та локальні програми мікрогрантів для малого бізнесу. Попри воєнний стан, на Хмельниччині продовжує працювати бізнес. У 2022 році в області зареєстрували майже 8 тисяч нових субʼєктів господарювання: 5 923 фізичних осіб-підприємців та 1 694 юридичні особи. Найчастіше сферою своєї діяльності вони обирали оптову та роздрібну торгівлю, інформацію й телекомунікації. Такі дані наводять у своєму аналізі Центр розвитку інновацій спільно з Офісом з розвитку підприємництва та експорту й національним проєктом «Дія.Бізнес». Для порівняння: у 2021 році в регіоні зареєстрували близько 10 тисяч нових субʼєктів господарювання — 8 173 ФОП та 1 585 юросіб.

Водночас у Головному управлінні ДПС у Хмельницькій області повідомили, що в 2022 році припинили діяльність 497 юридичних осіб та 5 865 ФОП.

Як свідчать відповіді на інформаційні запити ОПОРИ, на Хмельниччині немає програм мікрогрантів для малого бізнесу. Однак, як ми вже зазначали, діє Програма розвитку малого і середнього підприємництва Хмельницької області на 2021-2023 роки, яка передбачає пільгове кредитування для реалізації інвестиційних проєктів, а в Хмельницькій міській громаді проводять конкурс підприємницьких бізнес-ініціатив (ідей), стартапів.

Участь центральної влади у розв'язанні соціально-економічних проблем в області

З-поміж основних соціально-економічних проблем Хмельницької області слід назвати необхідність підтримки бізнесу, працевлаштування та розміщення ВПО. Для розвʼязання окремих із них центральна влада впроваджує державні програми, однак більшість доводиться вирішувати місцевій владі самотужки, залучаючи міжнародні благодійні чи донорські організації. 

Так, в області діє урядова програма «єРобота: СВОЯ СПРАВА», за якою українці могли отримати мікрогрант до 250 тисяч на розвиток власного бізнесу. Такі гранти на Хмельниччині отримали 118 підприємців.

Політична ситуація в області та обласному центрі

Загальний огляд політичної ситуації в регіоні до та після початку повномасштабного російського вторгнення

За результатами місцевих виборів 2020 року, до Хмельницької обласної ради увійшли 7 політичних сил. Найбільше мандатів дісталося партіям «За майбутнє» (13), «Команда Симчишина» (13), «За конкретні справи» (10) та «Слуга Народу» (10). Також до облради пройшли ВО «Батьківщина» (7), «Європейська Солідарність» (7) та «Радикальна партія Олега Ляшка» (4). Головою Хмельницької обласної ради мінімальною кількістю необхідних голосів обрали представника партії «За майбутнє» Віолету Лабазюк, яка також є дружиною нардепа-мажоритарника від 188 виборчого округу Сергія Лабазюка та очолювала його благодійний фонд «Ми поруч». Імовірно, потрібні голоси новообрана голова дістала від представників фракцій «За майбутнє», «Команда Симчишина» та «Європейська солідарність». При цьому заступниками голови ради стали вихідці з «Команди Симчишина» та «Європейської солідарності». Після повномасштабного вторгнення розподіл сил в обласній раді не змінився.

Міський голова Хмельницького Олександр Симчишин, який балотувався на виборах від партії «Свобода», здобув майже 87% голосів виборців уже в першому турі виборів. При цьому політичній партії його імені — «Команді Симчишина» — у міській раді дісталося 26 із 42 мандатів. Ще 4 партії, які подолали п’ятивідсотковий бар’єр, а це «За майбутнє», ВО «Батьківщина», «Слуга народу» та «Європейська солідарність», отримали по 4 мандати. Фактично партія міського голови отримала монобільшість, необхідну для ухвалення рішень у міській раді. Така ситуація зберігається дотепер.

Найбільш проблемною в регіоні є ситуація в Камʼянець-Подільській міській раді, яку очолив свободівець Михайло Посітко, а найчисленнішою (11 депутатів) стала фракція ВО «Свобода». Ще під час виборчої кампанії представники «Свободи» заручилися підтримкою «Слуги народу» (8 депутатів). Однак через протистояння з іншими фракціями, які утворили опозиційне депутатське об’єднання «Ми камʼянчани», міськрада не може досягти компромісів. Така політична криза призвела до того, що рада досі працює без секретаря, а очільник міста не зміг призначити «своїх» людей на посади заступників, також досі не обрано новий виконавчий комітет. 

Інституційна спроможність політичних партій у регіоні

Нактивнішими в області нині є партії «Команда Симчишина», «За майбутнє», «Слуга народу» та «За конкретні справи». Вони продовжують працювати в умовах повномасштабної війни.

«Команда Симчишина». Сервіс YouControl містить інформацію лише про обласний осередок партії. У відкритому доступі даних про її приймальні немає. На сторінках у соцмережах партія активно звітує про свою діяльність. Серед пріоритетних напрямків у 2022 році — реалізація волонтерських проєктів, пошук міжнародних гуманітарних організацій та співпраця з муніципалітетами європейських міст. 

Крім того, представники партії повідомляють, що ведуть переговори про усунення наслідків нещодавніх ракетних ударів по Хмельницькому, закладають фундамент у взаєминах з міжнародними організаціями, архітекторами, урбаністами для реалізації проєктів послявоєнної побудови країни, продовжують співпрацю з ЄБРР та планують розвивати інфраструктуру міста.

«За майбутнє». Через сервіс YouControl можна відшукати дані лише про обласний осередок партії. Восени 2021 року в секретаріаті політичної сили ОПОРІ повідомили, що громадські приймальні партії перебувають в процесі утворення, а прийом громадян відбувається через громадські приймальні депутатів місцевих рад, обраних від цієї політичної сили. Наразі у відкритому доступі інформаії про інші осередки партії в області та приймальні немає. 

На сторінках партії у соцмережах пишуть про діяльність голови обласної ради Віолети Лабазюк, нардепа Сергія Лабазюка, волонтерські проєкти партійців, залучення гуманітарної допомоги мешканцям, допомогу бійцям, переселенцям, ініціативи благодійного фонду родини Лабазюків «Ми поруч».

«Слуга народу». Згідно з інформацією на партійному сайті, політична сила має офіси у Хмельницькому, Старокостянтинові та Камʼянці-Подільському. Водночас сайт YouControl містить відомості лише про обласний осередок. Пріоритети партійців сьогодні — забезпечення усім необхідним військових, благодійна допомога лікарням від міжнародних благодійників, допомога громадам, зокрема деокупованим.

Ключовими напрямами діяльності обласної організації на 2023 рік визначили питання партійної розбудови, роботи з депутатськими фракціями «Слуга народу» в місцевих радах, активізацію молодіжного й жіночого крил партії та волонтерську діяльність. 

«За конкретні справи». На сайті партії є контакти 23 партійних осередків та приймальні у Хмельницькому, але сервіс YouControl інформує, що наразі не припинили діяльність лише обласний і три районні осередки. Робота партії в умовах воєнного стану спрямована на допомогу вимушеним переселенцям, ремонт автівок для військових на передовій, пошук амуніції, зв'язок із міжнародними партнерами, передачу гуманітарної допомоги, підтримку освітніх закладів.

Осередки заборонених проросійських партій в умовах повномасштабної війни. До місцевих рад на Хмельниччині за результатами місцевих виборів 2020 року увійшли 24 представники партії «ОПЗЖ». Як повідомляли місцеві медіа, фракції цієї партії у Шепетівській міській (4 депутати) та Шепетівській районній (3 депутати) радах на 63-й день війни оприлюднили заяву, в якій публічно засудили війну і тих представників політичної сили, чиї дії призвели до повномасштабного вторгнення. Народні обранці продовжили працювати як позафракційні. 

У Полонській міській раді 2 депутати також запевнили ЗМІ, що подали заяву про вихід із фракції. Фракція «ОПЗЖ» у Старокостянтинівській міській раді (3 депутати) оголосила про свій розпуск на 55-й день війни, і нині депутати працюють як позафракційні. У Кам’янець-Подільській районній раді фракція (3 депутати) також припинила існування.

Інформацію про те, що фракції «ОПЗЖ» в органах місцевого самоврядування області з початком повномасштабного вторгнення заявили про припинення діяльності, підтвердив і начальник Управління СБУ в Хмельницькій області Тарас Цюцюра.

Розподіл політичних впливів у Хмельницькій обласній та міській раді

В обласній раді найбільшу кількість мандатів здобули представники партій «За майбутнє» та «Команда Симчишина». Очолила раду представниця «За майбутнє» Віолета Лабазюк, її першим заступником став Володимир Гончарук від «Команди Симчишина», заступником — Валентин Соколюк від «Європейської Солідарності». Протистояння між фракціями в обласній раді немає, важливі рішення приймають без суттєвих зауважень.

У Хмельницькій міській раді 26 мандатів здобув політичний проєкт міського голови «Команда Симчишина», тож фактично фракція не залежить від інших політичних сил під час голосування. 

Позаяк ані в обласній, ані в Хмельницькій міській радах не було представників заборонених партій, після запровадження воєнного стану переформатування не відбулося. 

Сесії Хмельницької обласної та Хмельницької міської рад

Упродовж 2022 року Хмельницька обласна рада провела 6 сесійних засідань, Хмельницька міська рада — 12. Розпоряджень про скликання чергових та позачергових сесій на офіційному сайті міськради здебільшого не оприлюднювали. Натомість на вебресурсі обласної ради можна було завчасно побачити всі розпорядження голови ради про скликання сесії. 

Якщо на сесії Хмельницької обласної ради медійники могли потрапити безперешкодно, то засідання Хмельницької міської ради, які, до речі, скликалися як позачергові, для представників більшості місцевих ЗМІ залишалися закритими. За інформацією журналістів, відвідувати сесії міської ради могли тільки представники муніципального телеканалу «Місто». Такий режим роботи міський голова пояснював заходами безпеки. При цьому змін не вносили ані до Регламенту Хмельницької міської ради, ані до Регламенту роботи виконавчих органів ради. 

Втім, зазначимо, що після кожної сесії журналістів запрошували на брифінг міського голови, де він розповідав про основні рішення, ухвалені депутатами. Практика таких брифінгів триває донині.

На позачергову 25-ту сесію Хмельницької міської ради, яка відбулася 28 березня 2023 року, журналістів запросили, однак попросили не робити трансляцій. На сайті міськради розмістили також оголошення про скликання сесії.

Трансляції сесій Хмельницької обласної та Хмельницької міської рад у період воєнного стану не відбуваються.

Крім рішень, необхідних для забезпечення життєдіяльності області й міської громади, депутати голосують за ініціативи, зумовлені потребами воєнного часу. Йдеться про допомогу внутрішньо переміщеним особам, медичним закладам, Збройним Силам України, постраждалим регіонам тощо.

Під час одинадцятої сесії Хмельницької обласної ради влітку 2022 року депутати запровадили мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території Хмельницької області до повного припинення окупації РФ території України. На тому ж засіданні депутати підтримали демонтаж пам´ятника  Миколі Островському в Шепетівці. 

Систематично голосують за рішення, спрямовані на підтримку війська та осіб, які найбільше постраждали від повномасштабного вторгнення, і депутати Хмельницької міської ради. Зокрема, на 25-й позачерговій сесії вони ухвалили трирічну Програму «Родини Героїв» для підтримки родин загиблих на війні та внесли зміни в Програму підтримки учасників російсько-української війни. Депутати підтримали програми шефської допомоги військовим частинам, силовим структурам, ДСНС, підвищення громадської безпеки, антитерористичної роботи тощо, виділили одноразову матеріальну допомогу родинам полонених і зниклих безвісти.

Розподіл політичних впливів у Хмельницькій обласній військовій адміністрації

З 3 грудня 2020 року до 15 березня 2023 року головою Хмельницької ОДА (з впровадженням воєнного стану — начальником ОВА) був Сергій Гамалій. Ані сам голова ОВА, ані його заступники не провадили активної партійної діяльності. Сам Гамалій до призначення на посаду працював юрисконсультом та займався підприємницькою діяльністю. Його перший заступник Сергій Тюрін раніше був адвокатом. 

Сергія Гамалія звільнили з посади голови ОВА в березні 2023 року, — як зазначено в Указі Президента, згідно з поданою ним заявою. Однак у місцевих ЗМІ припускали, що причиною могло стати водіння в нетверезому стані і навіть причетність посадовця до «контрабандних скандалів на Чернівецькій митниці». Однак жодної офіційної інформації на підтвердження таких версій немає. 

На момент підготовки політичної мапи нового начальника Хмельницької ОВА не призначили.

Військові адміністрації на Хмельниччині

У Хмельницькій області Указом Президента №68/2022 від 24 лютого 2022 року створено Хмельницьку обласну військову адміністрацію, а також три районні: Хмельницьку, Камʼянець-Подільську та Шепетівську. Оскільки область розташована далеко від лінії фронту, потреби в створенні військових адміністрацій в окремих містах не було. 

Колаборанти і державні зрадники в органах влади. Наразі невідомо про колаборантів та державних зрадників із-поміж керівників обласних та районних адміністрацій, очільників громад та депутатського корпусу. У Реєстрі держZрадників, який веде Рух ЧЕСНО, є лише один виходець з області — проросійський політолог Олександр Лазарєв.

Водночас за колабораційну діяльність засудили радника Старокостянтинівського міського голови, який, перебуваючи в приміщенні службового кабінету загального відділу міської ради, заперечував військову агресію Росії. Як свідчить вирок у справі, чоловіка визнали винним у вчиненні проступку, передбаченого ч.1 ст.111-1 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання — 15 років позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування або органах, що надають публічні послуги.

Вплив Росії на політичну ситуацію в регіоні

За даними Офісу Генпрокурора, оприлюдненими на сайті ГО «ЖАР», за статтею 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність) у 2022 році на Хмельниччині відкрито 34 провадження, за статтею 111 (державна зрада) — 8, 109 ККУ (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або зміну державної влади) — 5.

У березні 2023 року Служба безпеки України повідомила, що викрила на Хмельниччині ворожу ботоферму. Понад 2 тис. ботів «розганяли» дезінформацію про ситуацію на фронті і закликали українців ухилятися від мобілізації. Осередок дискредитував військово-політичне керівництво та підрозділи Сил оборони. Основними замовниками послуг ботоферми були представники спецслужб країни-агресора. Протиправну діяльність організував мешканець Кам’янця-Подільського, колишній міліціонер.

До того ж варто згадати, що наприкінці 2022 року співробітники Служби безпеки України проводили контррозвідувальні (безпекові) заходи на 7 об’єктах УПЦ (МП) у Хмельницькій області.

Загалом в області панують проукраїнські настрої, публічної підтримки зближення з країною-агресором місцеві політики не демонстрували — за винятком представників «ОПЗЖ», які з початком повномасштабної війни засудили дії країни-агресора та розпустили фракції.

Комунікація між основними центрами прийняття рішень в області та з центральними органами державної влади

Серйозних публічних конфліктів між представниками органів влади та місцевого самоврядування в області не було. Немає інформації і про конфлікти з центральними органами державної влади. 

Щоправда, суспільний резонанс спричинило суперечливе будівництво, яке розпочали на початку березня 2023 року на вулиці Свободи в обласному центрі біля колишньої споруди ЦНТЕІ (Хмельницький державний центр науки, інновацій та інформатизації). Звинувачення лунали насамперед у бік обласної військової адміністрації, яка змінила цільове призначення земельної ділянки. Від міської ради вимагали зупинити будівництво. З огляду на це, виникли чутки про протистояння між міською радою та обласною адміністрацією. Щоб спростувати їх, начальник ОВА та міський голова Хмельницького записали спільне відеозвернення, у якому заявили: завдяки спільним напрацюванням будівництва не буде.

Політичні лідери в області та заяви про участь у повоєнних виборах

Лідери політичної активності після початку великої війни не змінилися — це представники політичних партій «Команда Симчишина», «Слуга народу», «За майбутнє». 

Попри активну діяльність, яку партії здебільшого висвітлюють у своїх соціальних мережах, публічних розмов та заяв про участь у повоєнних виборах ні місцеві політики ні народні депутати, які представляють Хмельниччину у Верховній Раді, не ведуть. Однак це не означає, що вони не думають про свої виборчі перспективи. Однією з ознак наближення виборчої кампанії можна вважати зростання активності політичних лідерів у соціальних мережах та ЗМІ. 

Досить активно комунікують зі своїми виборцями безпосередньо в округах представники партії «Слуга народу» Микола Стефанчук (ВО №187), Олена Копанчук (ВО №189), Олексій Жмеренецький (ВО №190) та Ігор Марчук (ВО №193), а також представник депутатської групи «Партія “За майбутнє”» Сергій Лабазюк (ВО №188). Про це, зокрема, свідчать дописи в їхніх соціальних мережах, оприлюднені з грудня 2022 року по березень 2023 року. 

Так, на початку березня цього року на фейсбук-сторінці Слуга народу — Стефанчук Микола — Округ 187 повідомили, що нардеп вручав медикам з Хмельниччини сертифікати на 20 апаратів штучної вентиляції легень від благодійників з Італії. Раніше разом із Сергієм Мандзієм, народним депутатом, обраним за списком партії «Слуга народу», який очолює її хмельницьку обласну організацію, Микола Стефанчук проводив зустріч з керівниками речових ринків Хмельницького. А з ще одним вихідцем із Хмельниччини, нардепом Володимиром Ватрасом, також обраним за списком партії «Слуга народу», Стефанчук передавав медичним закладам області генератори від меценатів з Казахстану, 20 стаціонарних комп’ютерів та 7 ноутбуків навчальним закладам області. Депутат зустрічався з вимушеними переселенцями у Гуківській та Закупненській громадах, а разом із Володимиром Ватрасом вручав Грамоту ВРУ тоді ще начальнику ОВА Сергієві Гамалію.

Олексій Жмеренецький у Полонському ЦПМСД вручав Грамоту ВРУ та нагрудний знак лікарці Уляні Мазур, відвідав ДП «Славутське лісове господарство» та брав участь у звітуванні фракції політичної партії «Слуга народу» за рік роботи, передавав гуманітарну допомогу з Франції шепетівській лікарні, долучався до ініціативи «Ялинка незламності» у Славуті, відзначав рятувальників Шепетівщини найвищими відзнаками Верховної Ради.

Олена Копанчук передавала допомогу захисникам під час візиту на Шепетівщину; зустрічалася з працівниками Хмельницької АЕС у Нетішині; брала участь у відзначенні 150-річчя локомотивного депо «Шепетівка», а також у Дня працівників архівних установ та Дня енергетика; передавала машини на фронт для захисників і захисниць.

Ігор Марчук у березні 2023 року побував на форумі «Кластери як каталізатор розвитку територій: досвід ЄС та України» та на відзначенні 104-ї річниці «Щедрика» в Камʼянці-Подільському; у Хмельницькому передавав спецпризначенцям квадрокоптер; побував на презентації дитячої книги Сергія Боднара «Наша Перемога». 

Сергій Лабазюк брав участь в ефірах на місцевому телеканалі «ТВ7+», у волонтерському саміті «Взаємодія волонтерів — опора ЗСУ», зустрічався з керівниками та представниками дипломатичних установ в Україні, долучався до заходів з нагоди Дня Соборності України, зустрічався з головами, депутатами та активом громад свого округу, звітував про роботу за 2019–2022 роки в парламенті, про діяльність БФ «Ми поруч» та освоєння субвенцій у громадах округу.

Інформації про активність в округах народних депутатів Віктора Бондаря (ВО №191, позафракційний) та Олександра Гереги (ВО №192, група «Партія “За майбутнє”») у відкритих джерелах немає. Зазначимо, що останній допис на сторінці Віктора Бондаря у фейсбуці датований 7 лютого 2023 року (дані на час підготовки політичної мапи). Попри те, що сторінка Олександра Гереги активна, інформації про візити депутата в округ там немає, однак є дописи про його діяльність у Верховній Раді України, роботу його команди з виборцями, привітання зі святами.

Партійність місцевих посадовців та загрози зловживання адміністративними ресурсами на післявоєнних виборах

Найбільша концентрація посадовців, що є членами фракції однієї партії, помітна у Хмельницькій міській раді. Йдеться про партію з прізвищем міського голови у назві — «Команду Симчишина». У складі фракції є керівники комунальних підприємств, управлінь та департаментів міської ради, начальник управління праці та соціального захисту населення, головні спеціалісти різних підрозділів ради. Така кількість представників партії у владі може створювати загрози застосування адміністративного ресурсу на повоєнних виборах.

Благодійні фонди, пов'язані з політиками

На Хмельниччині діє кілька благодійних фондів та громадських організацій, повʼязаних із відомими в області політиками. 

Благодійний фонд сімʼї Лабазюк «Ми поруч». Його засновники: нардеп-мажоритарник від виборчого округу №188, представник депутатської групи «Партія “За майбутнє”» у Верховній Раді України Сергій Лабазюк, його дружина, голова Хмельницької обласної ради Віолета Лабазюк та брат нардепа, депутат Хмельницької обласної Ради Петро Лабазюк.

Назва фонду «Ми поруч» неодноразово звучала під виборів на Хмельниччині. Зокрема, у 2020 році ОПОРА фіксувала встановлення дитячих майданчиків за підтримки фонду.

Зараз про ініціативи благодійної організації можна дізнатися зі сторінки «За МАЙБУТНЄ» Хмельниччина. Представники фонду їздять на передову до військових, організовують уроки мужності в школах, дарують подарунки дітям на новорічні свята.

Благодійний фонд «Ми кам'янчани» діє у Камʼянці-Подільському та повʼязаний із екснардепом від виборчого округу №193 Володимиром Мельниченком, який у 2020 році балотувався на посаду міського голови Камʼянця-Подільського. У міській раді діє однойменне депутатське обʼєднання, опозиційне до чинного міського голови.

Благодійні ініціативи реалізує також громадська організація «За конкретні справи», що повʼязана з нардепом-мажоритарником від виборчого округу №192 Олександром Герегою. Під час парламентських виборів у 2019 році ОПОРА повідомляла про агітацію за кандидата під час заходу, який проводила ця організація. В умовах війни вона реалізує ініціативи, спрямовані на допомогу військовим та переселенцям.

Волонтерська діяльність

Волонтерський рух, що має на меті допомогу військовим, діє на Хмельниччині ще з 2014 року. Після повномасштабного вторгнення Росії до вже наявних волонтерських організацій та окремих активістів-волонтерів долучилися нові. До слова, в Хмельницькому віднедавна діє Програма підтримки волонтерства. На цей рік на її реалізацію передбачено 24 млн гривень.

Громадська організація «Захист — об'єднання волонтерів» — одне з найпотужніших волонтерських об’єднань в області, до якої увійшли близько 20 організацій. Очолює його Катерина Луцик, бойова медикиня, яка тривалий час перебувала на передовій. Організація допомагає не лише воїнам, а й переселенцям та населеним пунктам, постраждалим від війни. 17 березня «Захист» відзначив свою першу річницю. Відтоді волонтери відправили понад 1000 тонн гуманітарної допомоги, допомогли 12 000 вимушеним переселенцям, налагодили співпрацю з міжнародними партнерами.

Благодійний фонд «Волонтери Поділля» зареєстрований ще у 2014 році. Очолює його Юрій Смаль, член фракції партії «Команда Симчишина» в Хмельницькій обласній раді. Організація має кілька напрямів діяльності: «Армія дронів»— закупівля коптерів для фронту, «Такмед» — закупівля та повна якісна комплектація аптечок на фронт, «Волонтерська пошта», опіка над госпіталями та пораненими військовими, закупівля автівок. Уже під час повномасштабної війни «Волонтери Поділля» зібрали кошти на десятки автомобілів для військових. 

Громадська організація  «Планета волонтерів» зареєстрована в червні минулого року. Її очолює депутатка Хмельницької обласної ради від партії «Команда Симчишина» Тетяна Калюжна. Організація допомагає армії, відправляє на передову необхідні речі — від їжі і ліків до дронів та автівок.

Благодійний фонд «Подих надії нації» створений ще в 2015 році. Його очолює волонтерка Тетяна Юзепчук. Фонд забезпечує військових автомобілями, старлінками, генераторами, дронами, амуніцією та іншими потрібними на фронті речами.

Cпільнота «Хмельницький Армія SOS» допомагає підрозділам ЗСУ, НГУ, ДПСУ та іншим захисникам України, зокрема збирає кошти для гуртових закупівель сертифікованого тактичного спорядження.

З-поміж інших волонтерів, які активно допомагають військовим, переселенцям, мешканцям деокупованих територій, слід назвати хмельницьку блогерку Олену Мандзюк, а також Віктора Левицького (Благодійний фонд допомоги «Сталкер»).

Медіаринок

Медіапростір Хмельниччини доволі розмаїтий: тут працюють телебачення, радіо, преса, онлайн-видання. Оперативно про місцеві новини повідомляють локальні телеграм-канали та профілі в Instagram. Більшість медіа працювали і до повномасштабного вторгнення, а новими є здебільшого телеграм-канали з місцевим контентом.

На Хмельниччині працюють такі телеканали:

В області транслює також радіо суспільного мовника «Українське радіо «Поділля».

Популярні онлайн-видання: «ВСІМ», «Є», «ХМ-інсайд», «Новини. Хмельницький», «Depo.Хмельницький», «Поділля News», «Незалежний громадський портал», «Актуально», «ЖАР.Info», «Сайт міста Шепетівка», «День за днем», «Подільські вісті», «Хмельниччина північ», «Подолянин», «Край Кам'янецький», «Вдало», «УНАС.NEWS», «Старкон.City», «Життя Теофіпольщини», «Городок.City», «Перспектива», «Шепетівський вісник», «Проскурів». Окремі з цих інтернет-медіа — вебсторінки друкованих ЗМІ. 

Попри воєнний час, в області продовжують виходити газети «Актуально для подолян», «Проскурів», «Сімейна газета», «Подільські вісті», «День за днем», «Подолянин», «Край Камʼянецький», «Життя Теофіпольщини», «Наше місто», «Життя Старокостянтинівщини», «Летичівська газета», «Колос», «Вперед», «Городоцький вісник», «Вісник Деражнянщини», «Трудівник Полісся», «Новий шлях», «Зоря Надгориння», «Шепетівський вісник». Через економічні причини окремі з них скоротили наклади, а інколи виходять спарені випуски. Зазначимо, що в деяких друкованих виданнях можна побачити позитивні матеріали про роботу Хмельницької міської («Проскурів») та обласної («Актуально для подолян», «Подільські вісті») рад без жодного маркування.

Після початку повномасштабного вторгнення популярним став YouTube-канал хмельницького блогера Андрія Попика, зокрема його стріми розмов з росіянами.

Фінансово-промислові групи

На Хмельниччині значними бізнес-активами володіють два чинні народні депутати. Це мажоритарники від регіону Олександр Герега та Сергій Лабазюк. Обоє, за останніми даними, належать до депутатської групи «За майбутнє». До того ж Олександр Герега — засновник активної на Хмельниччині партії «За конкретні справи».

Згідно з інформацією сервісу YouControl, Олександр Герега станом на березень 2023 року зазначений серед учасників і бенефіціарів 15 підприємств, сфера діяльності більшості з них — сільське господарство. Це, зокрема, ТОВ ''Агрохолдинг 2012'', ТОВ "Хмельницьк-Агро", ПВКФ "Поділля-Агропродукт".

Сергій Лабазюк, як свідчить YouControl, є серед засновників та бенефіціарів майже чотирьох десятків підприємств, також здебільшого пов’язаних із сільським господарством. Крім того, у сферу бізнес-інтересів нардепа входить виробництво металевих виробів, бетону, надання в оренду будівельних машин та устаткування, торгівля паливом тощо. Так, Сергій Лабазюк, зокрема, вказаний засновником і бенефіціаром ТОВ "Група компаній "Вітагро", ТОВ "Інвестиційна компанія "Вітагро", ТОВ "Вітагро Партнер", бенефіціарів ТОВ "Подільська паливна компанія", ТОВ "Вітагро Енерджі", ТОВ "Дорожні машини", ТОВ "Агрохім технології", ПВКП "Будзалізобетон".

Крім бізнес-ресурсів, із цими депутатами, як уже йшлося вище, повʼязані медійні активи. Сергій Лабазюк дотичний до телеканалів «ТВ7+» та «Ексклюзив», а Олександра Герегу називають співзасновником телеканалу «Перший Подільський».