МЕТОДОЛОГІЯ

Опитування методом face-to-face було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології протягом 5–15 червня 2023 р. 

Загалом було опитано 2001 респондент віком від 18 років у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Харківській та Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються Україною й де не ведуться бойові дії).

Вибірка є багатоступеневою із застосуванням випадкового відбору населених пунктів на перших етапах та квотним відбором респондентів на заключному етапі. Вибіркова сукупність відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року. 

Максимальна випадкова похибка вибірки не перевищує 2,3%. 

Водночас, слід враховувати систематичні відхилення вибірки через вимушену міграцію мільйонів громадян, спричинену російсько-українською війною.

Склад макрорегіонів: 

  • Захід – Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області; 
  • Центр – Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області, а також місто Київ; 
  • Південь – Запорізька, Миколаївська, Херсонська та Одеська області; 
  • Схід – Дніпропетровська, Харківська області.

КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ

  • Думаючи про майбутнє держави українці переважно відчувають надію (59%), тривогу (42%) та оптимізм (33%). За час повномасштабної війни оптимізм та надія у краще майбутнє країни досягли одного з найвищих показників з часів Революції Гідності. Водночас зростання негативних емоцій та зниження оптимізму протягом червня 2023 викликають занепокоєння, оскільки негативні емоції щодо майбутнього держави пов’язані з готовністю респондентів погодитися на швидке завершення війни за будь-яку ціну. На зростання показників негативних емоцій міг вплинути підрив греблі Каховської ГЕС, який стався під час проведення опитування, однак для підтвердження цієї гіпотези необхідний додатковий моніторинг. 
  • На думку опитаних українців, основними загрозами у найближчому майбутньому, як на рівні окремих домогосподарств, так і на рівні держави, буде загибель людей внаслідок ведення бойових дій, зростання цін на необхідні товари та втрата джерел доходу.
  • Попри все, більше половини опитаних (53%) готові терпіти наслідки війни зараз заради перемоги у майбутньому. Якнайшвидшого завершення війни за будь-яких умов бажає 30% українців, проте дійсно готові піти на хоч якісь поступки заради швидкого закінчення війни лише 8% респондентів.
  • Опитування показало, що частина громадян хоче швидкого завершення війни через страх великих втрат, уявлення про те, що РФ володіє більшими ресурсами за Україну та сумніви у тривалості підтримки з боку Заходу.  
  • Тим часом, абсолютна більшість українців (56%) вірить, що підтримка України з боку Заходу буде тривалою. До того ж, більше половини з них не готові зупинити збройну боротьбу, якщо така військова чи економічна підтримка припиниться.   
  • Станом на середину червня 2023 р. понад три чверті українців (77%) були цілком упевнені у перемозі України, ще 16% скоріше вірили в перемогу. Таким чином, ситуація з вірою в перемогу лишається практично незмінною з серпня 2022 р. Високий рівень віри в перемогу пояснюється усвідомлення громадянами високої загрози винищення всього народу в разі воєнної поразки. Частка респондентів, які не вірять у перемогу, достатньо мала, що не дозволяє виявити причини такої зневіри. 
  • Попри одностайність у вірі в перемогу громадська думка розшарована, коли мова йде про строки її очікування. Зокрема, майже третина опитаних (31%) сподівається на те, що перемога настане до кінця 2023 року. Ще третина (32%) очікує на перемогу протягом 1-2 років (до кінця 2025). Близько 13% українців вважають, що перемогу доведеться чекати не менше 3-5 років. Не змогли висловити думку про часові рамки перемоги понад 22% українців. Можна припустити, що у разі відсутності помітних досягнень на фронті, українці очікуватимуть на довшу тривалість війни, тоді як успіхи навпаки сприятимуть збільшення числа тих, хто вважає перемогу у війні близькою. 
  • Абсолютна більшість опитаних українців (53%) готова погодитися на продовження війни, якщо це потрібно для перемоги, навіть попри те, що вони очікують на погіршення фінансової та безпекової ситуації в країні загалом та для їхніх сімей зокрема. 
  • Перемога для більшості українців (68%) асоціюється із цілковитою поразкою Росії, що призведе або до звільненням всіх окупованих територій (43%), або до розпаду самої Росії (26%). Після шістнадцяти місяців війни стає помітною тенденція подальшого розмивання більшості, яка прагне відновлення кордонів 1991 р., та зростання частки радикально налаштованого громадян, які підтримує перенесення бойових дій на територію Росії. 
  • Для 70% українців важливо побачити всі території звільненими від ворога, щоб назвати таке завершення війни перемогою. Це вказує на відсутність передумов для формування у суспільстві прихильності до будь-яких мирних планів чи ініціатив, які передбачатимуть територіальні поступки Росії. Важливими показниками перемоги є повернення всіх полонених і депортованих (60%) і покарання російських воєнних злочинців (51%). Порятунок співгромадян і помста причетним до вбивств і катувань є важливими напрямками згуртування української нації та збереження її стійкості під час війни.   
  • Українці (55%) вважають, що високі поточні та майбутні людські втрати під час війни вимагають досягнення миру, який спиратиметься саме на вимоги України. Лише 15% громадян поділяють думку, що великі втрати є підставою для початку переговорів із припинення війни.
  • Для більш як половини опитаних (51%) єдиним можливим сценарієм розвитку подій є війна до перемоги, без компромісів та поступок. Попри те, що українці є чутливими до зростання кількості жертв, більшість все одного готові за цього чи інших негативних сценаріїв розвитку подій, продовжувати війну і не погоджувати на мирні перемовини з Росією. 
  • Підтримка так званого «миру за будь-яку ціну» лишається вкрай низькою (6%). Респонденти, які підтримують будь-які компроміси заради припинення війни, відчувають зневіру у можливостях країни покращити своє становище у разі продовженням війни.
  • Більшість опитаних громадян (58%) заявляє про підтримку задекларованих Президентом України принципів та умов, за яких можливе завершення війни. Це є відображенням тенденції до зростання довіри до Президента України на тлі повномасштабної війни. Така тенденція є сприятливою для збереження соціальної стабільності та єдності суспільства й вищого військово-політичного керівництва у протистоянні агресору задля досягнення миру на прийнятних для України умовах. 
  • 10% українців вважають, що переговори з Росією про припинення війни можливі навіть зараз. Люди, які поділяють таку думку, є більш схильними до компромісів з агресором. Хоча поступатися територіями агресору абсолютна більшість з них все ж не готова, відмова від вступу України до НАТО може бути для цієї групи прийнятною поступкою.
  • У Південному макрорегіоні, який вирізняється на тлі інших за ознакою готовності вести переговори з агресором, є вікова динаміка: помітне зростання частки «готових до переговорів навіть зараз» зі зростанням віку респондентів. 
  • Думка про територіальні поступки не поширена серед українців, їх підтримує лише 6% населення. У жодному з макрорегіонів територіальні поступки не є істотно поширенішими, ніж в середньому по країні. Чинник чутливості до втрат суттєво не збільшує готовність людей йти на територіальний компроміс з агресором. 
  • Лише близько 14% опитаних готові йти на поступки, що передбачають відмову від членства в НАТО чи ЄС. Мешканці Південного макрорегіону вирізняються більшою готовністю відмовитися від вступу України до НАТО чи ЄС. Однак варто пам’ятати, що така картина формується через настрої радше людей старшого віку у цих регіонах. Чинники «втоми від війни» чи чутливості до втрат кардинально не збільшують готовність поступитися членством України в НАТО чи ЄС. 
  • Українці демонструють неготовність йти на компроміси з агресором. У комбінації з довірою до Президента та озвучених ним принципів «мирного плану», це говорить про єдність суспільства й військово-політичного керівництва у прагненні вести війну до тих пір, коли мир буде укладений на умовах України. 
  • Натомість пропозиції зовнішньополітичних акторів домовлятися з агресором на невигідних умовах не будуть позитивно сприйняті ані суспільством, ані військово-політичним керівництвом України. У випадку спроб примусити Україну до невигідного миру шляхом зменшення фінансової/військової підтримки, найімовірніше військово-політичне керівництво України продовжить нинішню політику захисту національного суверенітету та користуватиметься при цьому підтримкою більшості суспільства. Тому найраціональнішою політикою партнерів буде продовження підтримки України задля перемоги над РФ. 
  • 54% населення України серед можливих гарантій безпеки для країни обирають вступ до НАТО. Підтримка інших альтернатив виглядає так: угоди про стратегічну оборонну співпрацю з кількома країнами - членами НАТО (16%), нейтральний статус, забезпечений міжнародними гарантіями для суверенітету України (10%), ставка виключно на власні сили та оборонну промисловість, без міжнародних гарантій (8%). Не визначилися близько 12% опитаних. Можна впевнено стверджувати, що вступ до НАТО цікавить українців насамперед як шлях до захисту від російської агресії. 
  • 72% серед опитаних українці, які не обрали вступ до НАТО як найкращий варіант гарантування безпеки України, не готові відмовитися від вступу до НАТО у якості поступки РФ. 
  • Абсолютна більшість українців (78%) поділяє думку про те, що всі росіяни відповідальні за агресію проти України. Найбільше незгодних із таким твердженням проживає у південних областях (30%). Вони вважають російську мову рідною (37%) або використовують її як мову спілкування вдома (32%). Оскільки дослідження не виявило зв’язку між віком респондентів та таким ставленням до росіян, можна стверджувати, що більш прихильна думка до росіян формується під впливом російськомовних джерел інформації, російськомовних спікерів та коментаторів, присутніх в українському медіапросторі. 
  • Більшість українців (57%) хоче бачити покараними всіх, хто мав прямий стосунок до планування, схвалення, організації та скоєння воєнних злочинів. Вже зараз помітна значна частка громадян (36%), які поділяють найрадикальніший підхід до покарання Росії – бажають покарати всіх росіян без винятків.   
  • Попри масовий та безжальний характер скоєних росіянами воєнних злочинів, більшість українців (68%) вважають, що переслідування і покарання злочинців має відбуватися у рамках національного та міжнародного права. Водночас кожен четвертий (25%) респондент переконаний у тому, що таких злочинців варто карати у позасудовий спосіб. 
  • Майже 16% опитаних українців по всій країні заявили, що були свідками воєнних злочинів, скоєних росіянами, ще 5% заявили, що можливо були свідками таких дій. Водночас, лише половина (50%) серед самоідентифікованих свідків готова брати участь у якості свідка у слідчих діях та міжнародних судових процесах. Можна припустити, що такий рівень готовності співпрацювати з правосуддям пояснюється як небажанням постійно повертатися до згадок про ці злочини, так і невпевненістю в тому, що це допоможе покарати злочинців.
  • Українці (95%) очікують від держави, що вона буде добиватися від Росії виплати компенсації за завдані збитки під час війни, однак віру у можливість реального отримання репарацій розділяє менше половини опитаних (40%).
  • Абсолютна більшість (89%) українців хотіли б будувати своє майбутнє життя в Україні. Вкрай важливо, аби у тих, хто планує в подальшому будувати своє життя в Україні, не виникала мотивація змінювати свої наміри.
  • Щодо пріоритетів держави у післявоєнній відбудові, запити громадян є вельми передбачуваним: відновлення економіки, енергетичної та іншої цивільної інфраструктури, житла, а також забезпечення безпеки громадян. Заслуговує уваги один із пріоритетів, який може вплинути і на мотивацію громадян будувати своє майбутнє життя в Україні – боротьба з корупцією в органах влади, про яку респонденти згадували найчастіше. Протягом кількох місяців корупційні скандали все частіше стають публічними. На тлі повномасштабної війни це може порушити єдність українського суспільства та військово-політичного керівництва щодо протистояння агресору, та вочевидь не відповідає запитам громадянського суспільства на боротьбу із корупцією в органах влади. Накопичення невиправданих очікувань з часом загрожує перетворитися на прагнення громадян будувати своє майбутнє за межами України.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ СПРИЙНЯТТЯ ВІЙНИ СУСПІЛЬСТВОМ

Ключовими емоціями українців, коли вони думають про майбутнє країни, продовжують бути надія (59%), тривога (42%) та оптимізм (33%). Порівняно з груднем 2022 року, серед населення почастішали прояви таких негативних емоцій як тривоги (+18%), страху (+14%) та розгубленості (+10%), водночас менше громадян стали відчувати оптимізм щодо майбутнього України (-7%).

Починаючи з опитування проведеного у серпні 2022 року до грудня 2022, тривога та страх серед населення демонстрували тенденцію до зниження. Різке зростання поширеності даних емоцій протягом червня 2023, на ряду зі зростанням розгубленості та падінням оптимізму, може бути наслідком емоційної реакції населення на підрив Каховської ГЕС, який стався 6 червня. У такому разі варто очікувати, що з часом поширеність негативних настроїв щодо майбутнього держави знизиться.  

Жінки, порівняно з чоловіками, частіше повідомляли про страх (+16%), тривогу (+12%) та розгубленість (+9%). Менша поширеність негативних сценаріїв майбутнього держави серед чоловік позитивно впливає на мобілізаційний потенціал ЗСУ. Водночас варто враховувати, що чоловіки могли свідомо уникати повідомляти про негативні емоції під час опитування оскільки думали, що це підважить їх мужність в очах інтерв’юера.  

Економічно активне населення віком від 18 до 59 років більш оптимістичне (+7%) та впевнене (+7%) у майбутньому держави, порівняно з громадянами пенсійного віку. 

Які почуття виникають у Вас, коли Ви думаєте про майбутнє України? (у %; декілька варіантів відповіді)

 

Червень 2023

Грудень 2022

Серпень 2022

2021

2020

2019

2018

2017

2015

Оптимізм

33,1

39,5

40,1

27,9

31,2

37,9

28,1

31,1

19

Байдужість

0,9

1,1

0,6

3,9

4,3

3,2

3,6

4,4

3

Радість

5,0

4,6

4,9

2,1

4,2

6,6

5

5,5

1

Безвихiдь

6,8

3,7

4,2

12,2

13,6

5,9

8,6

9,7

17

Упевненість

24,2

26,5

23,6

7,5

7,6

18,2

11,8

11,9

5

Розгубленість

17,7

8,0

9,4

20,3

18,4

12,6

14,1

17,4

18

Задоволеність

1,9

3,1

2,2

1,2

1,6

2,9

2,2

2,2

1

Песимізм

3,4

3,7

3

9,4

8,2

5,5

5,3

6

9

Надія

58,8

60,3

65,5

42,5

43,1

55,8

51,8

51

39

Тривога

42,0

24,1

31,4

33,7

27,7

25,8

32,7

28,2

39

Інтерес

13,7

11,2

14,4

12,7

9

12,6

9,3

12,2

5

Страх

22,7

9,1

13,1

13,5

8,6

7,8

8,3

11,5

15

Інше

1,5

0,8

0,9

0,8

0,7

1,1

1,6

1,2

1

Важко сказати

2,2

4,3

2,1

2,8

3,2

4,3

4,8

4,6

1

Респонденти, які відчувають безвихідь, розгубленість та страх щодо майбутнього держави більше орієнтовані на швидке завершення війни за будь-яку ціну, порівняно з респондентами, які переживають інші емоції. Таким чином, психоемоційний стан населення є важливою змінною при оцінці готовності населення підтримувати продовження війни. 

З яким із наступних двох тверджень Ви згодні більшою мірою? (у %; розподіл за почуттями щодо майбутнього України)

 

Оптимізм

Радість

Безвихiдь

Упевненість

Розгубленість

Надія

Тривога

Інтерес

Я хотів_ла би аби війна закінчилася найближчим часом будь-якою ціною

22,3

13,9

59,1

24,7

44,2

29,2

37,9

18,9

Я готовий_а погодитися з продовженням війни, якщо це потрібно для перемоги

64,4

68,3

25,5

62,7

33,2

56,9

46,0

67,3

Важко відповісти 

13,3

17,8

15,3

12,6

22,5

13,9

16,1

13,8

Більшість населення країни очікує, у найближчі місяці, масових обстрілів міст (60%), відключень електро-, тепло- чи водо- постачання (45%) та зростання цін на необхідні товари (40%). Серед інших вірогідних, на думку українців, безпекових загроз корупція в органах влади (34%) та новий наступ російських військ (30%). Майже чверть респондентів прогнозують найближчим часом погіршення ситуації з забрудненням довкілля та застосування ядерної зброї з боку РФ. Водночас, припинення військової та економічної підтримки з боку Заходу вважають вірогідним лише 15% і 11% респондентів відповідно.     

Які безпекові загрози будуть найбільш актуальними для Вас у найближчі місяці? (у %; до 5-ти відповідей)

Відключення електро-, тепло- чи водо- постачання через російські обстріли

44,9

Дефіцит продовольства, ліків інших найважливіших товарів для життя

20,9

Забруднення довкілля

24,0

Загострення політичного протистояння всередині країни

15,1

Кібератаки, припинення роботи iнтернет-послуг

10,6

Корупція в органах влади

33,7

Новий наступ російських військ

30,4

Масові обстріли українських міст

60,2

Поширення небезпечних хвороб, епідемії

19,3

Припинення економічної підтримки з боку Заходу

10,6

Припинення військової підтримки з боку Заходу

14,9

Спроби влади обмежити права і свободи громадян

12,8

Різке зростання цін на необхідні товари

40,1

Застосування ядерної зброї з боку Росії

23,7

Інше

1,3

Важко відповісти

4,2

Для фінансово незахищених верств населення, порівняно з фінансово забезпеченими респондентами, актуальнішою є загроза дефіциту важливих для життя товарів (+19%) та різке зростання цін на такі групи товарів (+11%). 

Бачення трьох основних безпекових загроз є спільним по країні незалежно від макрорегіона проживання респондента. Окрім цього, для українців, які живуть у західних та центральних областях, гострим є питання корупції та нового наступу росіян. На сході країни сильніше переймаються застосуванням ядерної зброї та забрудненням довкілля. У південних областях громадяни серйозно стурбовані поширенням хвороб чи епідемій, що теж варто вважати наслідком повені після знищення греблі Каховської ГЕС.   

Говорячи про актуальні виклики на мікрорівні, респонденти так само часто зазначали матеріально-фінансові загрози та загрози життю та здоров’ю. На думку майже половини опитаних українців (45%) найближчим часом для їх родин гостро стоятиме загроза погіршення здоров’я чи втрати життя внаслідок ведення бойових дій. Близько 33% українців побоюється втрати джерел доходу. Серед інших проблем, які хвилюють близько чверть громадян: розлука з членами родини та мобілізації одного з членів сім’ї. 

Які проблеми є і будуть актуальними для Вашої родини найближчим часом? (у %; декілька варіантів відповіді)

Втрата джерел доходу

32,7

Втрата доступу до житла

9,5

Втрата роботи/бізнесу

18,4

Голод

11,2

Загроза життю та здоров’ю внаслідок ведення бойових дій

45,4

Зростання злочинності

8,4

Мобілізація одного з членів родини

24,6

Недоступність якісного/належного лікування чи медичної допомоги

18,5

Неможливість знайти роботу

17,0

Погана екологія (забруднене повітря, вода) у місці проживання

20,5

Погіршення умов праці на робочому місці

11,7

Розлука з членами родини

26,5

Інше

4,3

Нічого з вище перерахованого

4,0

Важко відповісти/Відмова

6,9

Громадяни, які залежать від соціального забезпечення менше стурбовані можливою втратою джерел доходу, порівняно з іншими. Водночас для них є більш актуальною загроза голоду та недоступності лікування і медичної допомоги. 

Загалом, наразі в Україні, близько 10% населення опинилися за межею бідності. Більшості (41%) вистачає лише на задоволення мінімальних потреб для виживання. Порівняно з груднем 2022 року ситуація не змінилася. При цьому у найгіршому фінансово-матеріальному становищі опинилися безробітні українці, які через вік чи стан здоров’я не можуть працевлаштуватися. Серед таких респондентів 21% живе за межею бідності порівняно з 12% безробітних і 4% працевлаштованих. Водночас, серед найбіднішої групи громадян, більше половини (52%) не зможе знайти роботу через вік чи стан здоров’я.

Як би Ви охарактеризували Ваше поточне матеріальне становище? (у %)

Ледве звожу кінці з кінцями, грошей не вистачає навіть на необхідні продукти

9,5

Вистачає на харчування та на придбання необхідних недорогих речей

40,7

У цілому на життя вистачає, але на придбання  речей тривалого вжитку, таких як меблі, холодильник, телевізор, уже не вистачає коштів

38,8

Живу забезпечено, але зробити деякі значні покупки поки що не в змозі через брак коштів (купити квартиру, автомобіль тощо)

9,4

Фінансово можу собі дозволити придбати практично все, що хочу

0,6

Важко відповісти

1,1

Попри очікування українців щодо погіршення фінансової та безпекової ситуації в країні загалом та для їх сімей особисто, абсолютна більшість населення країни (53%) готова погодитися на продовження війни, якщо це потрібно для перемоги. 30% громадян, навпаки, бажають скорішого завершення воєнних дій «за будь-яку ціну». Не змогли визначитися зі своєю позицією щодо цього питання 16% респондентів.

З яким із наступних двох тверджень Ви згодні більшою мірою? (у %)

Я хотів_ла би аби війна закінчилася найближчим часом будь-якою ціною

30,4

Я готовий_а погодитися з продовженням війни, якщо це потрібно для перемоги

53,4

Важко відповісти

16,2

Серед респондентів, які начебто готові на все заради припинення війни, лише 23% підтримали б припинення війни, коли частина українських територій лишається окупованою. Погодитися на визнання окупованих територій України частиною Російської Федерації, в обмін на припинення агресії, готові 13% втомлених війною респондентів. Відмова від вступу в ЄС та НАТО є прийнятною для 28% і 27% респондентів, які бажають найскорішого завершення війни. Таким чином, максимальна частка українців, які дійсно готові піти на хоч якісь поступки заради швидкого закінчення війни, становить 8%, а не 30%.

Уявимо, що Росія висуває низку вимог до України в обмін на припинення агресії. Скажіть, наскільки для Вас особисто є прийнятними наступні вимоги? (у %; розподіл за готовністю продовжувати війну)

 

Я хотів_ла би аби війна закінчилася найближчим часом будь-якою ціною

Я готовий_а погодитися з продовженням війни, якщо це потрібно для перемоги

Відмова від вступу в Європейський Союз є прийнятною

27,7

5,8

Відмова від вступу в Європейський Союз є неприйнятною

56,9

86,1

Важко відповісти 

15,3

8,1

Бажання частки респондентів скорішого закінчення війни певною мірою зумовлене їх острахом, що країна зазнає ще більших втрат, ніж у попередній період війни. Так 42% українців, які бажають швидкого закінчення війни, вважають, що чим довше триватиме війна, тим менше шансів, що вона закінчиться на умовах України. А 59% згодні, що припинення війни важливіше, ніж ризиковане продовження бойових дій заради кращих умов для нашої держави.

Крім того такі респонденти були більш схильні вважати, що Росія сильніший гравець, ніж Україна, та частіше сумнівалися у тривалій підтримці з боку Заходу. З них 56% погодилися, що Україні буде важко досягти повної перемоги, оскільки Росія має більше економічних і людських ресурсів. 42% згодні, що Захід не буде довго підтримувати Україну.

Українці, які живуть за межею бідності менш терплячі щодо тривалості війни, порівняно з більш заможними співгромадянами: 43% готові погодитися з продовженням війни, якщо це буде необхідно для перемоги, порівняно з 70% серед матеріально забезпечених громадян. 

Продовження війни заради перемоги є пріоритетом для більшості українців, як з західних і центральних, так і з південних та східних областей країни. Однак серед жителів південного макрорегіону, які проживали там до 24 лютого, частка тих, хто чекає швидкого закінчення війни за будь-яку ціну, трохи вище, ніж по країні – 40%.

З яким із наступних двох тверджень Ви згодні більшою мірою? (у%; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року)

 

Захід

Центр

Південь

Схід

Я хотів_ла би аби війна закінчилася найближчим часом будь-якою ціною

26,0

26,0

39,7

32,0

Я готовий_а погодитися з продовженням війни, якщо це потрібно для перемоги

49,9

59,2

49,0

52,6

Важко відповісти 

24,1

14,8

11,4

15,4

Абсолютна більшість громадян вірить у спроможність України вести війну. 77% українців переконані, що країна зможе вистояти навіть у разі тривалої війни з Росією. Не згодні з цим твердженням лише 11%.

Громадяни, які не вірять, що Україна зможе чинити тривалий опір РФ, переважно (52%) вважають, що заради миру можна піти на певні компроміси. Водночас більшість із них (62%) не підтримує визнання окупованих територій частиною РФ. Натомість серед них помітна схильність відмовитися від вступу в НАТО чи ЄС: 50% українців, які не вірять у спроможні країни протистояти Росії, готові відмовитися від вступу в НАТО заради припинення агресії. Від вступу в ЄС готові відмовитися 45%, 46% – проти відмови від євроінтеграції.  

Ви згодні чи не згодні з наступними твердженнями: Україна зможе вистояти навіть у разі тривалої війни з Росією (у %)

Згоден_на

46,7

Скоріше згоден_на

30,2

Скоріше не згоден_на

7,2

Не згоден_на

3,5

Важко відповісти

12,3

Серед майже половини опитаних (43%) є усвідомлення, що досягти повної перемоги буде вкрай важко, зважаючи на те, що Росія має більше економічних і людських ресурсів. Майже стільки ж (46%) українців не згодні з цією думкою. 

Ви згодні чи не згодні з наступними твердженнями: Україні буде важко досягти повної перемоги, бо Росія має більше економічних і людських ресурсів (у %)

Згоден_на

14,3

Скоріше згоден_на

28,4

Скоріше не згоден_на

21,8

Не згоден_на

24,2

Важко відповісти

11,4

Водночас 56% громадян вірять у тривалу підтримку України з боку Заходу, і ця віра частково нівелює ефект ресурсної потужності РФ у свідомості українців. 

Ви згодні чи не згодні з наступними твердженнями: Захід НЕ буде довго підтримувати Україну (у %)

Згоден_на

9,6

Скоріше згоден_на

15,9

Скоріше не згоден_на

25,6

Не згоден_на

30,0

Важко відповісти

18,7

Серед українців, які припускають, що підтримка України з боку Заходу не буде тривати довго, немає єдиного бачення щодо необхідних дій держави у такій ситуації. Чверть з них вважає, що у разі припинення військової допомоги, влада має продовжувати війну попри все. Майже стільки ж вважає, що необхідно заморозити конфлікт (28%), або ж почати переговори з Росією щодо припинення війни (27%). Такий самий розподіл респондентів щодо можливих сценаріїв дій влади, якщо зупиниться економічна допомога Заходу.  

На противагу, серед українців, які вірять у те, що підтримка з боку Заходу буде тривалою, більшість (в середньому 54%) вважає, що у разі припинення військової чи економічної підтримки українська влада має продовжувати війну своїми силами. 

ЧАСОВІ РАМКИ ТА УМОВИ ПЕРЕМОГИ

Станом на середину червня 2023 року понад три чверті українців (77%) були цілком упевнені у перемозі України, ще 16% скоріше вірили в перемогу. Таким чином, віра українців у перемогу лишається практично незмінною з серпня 2023, коли Фонд «Демократичні ініціативи» започаткували моніторинг настроїв українського суспільства з цього питання.

 Високий рівень віри у перемогу спирається на усвідомлення громадянами високої загрози винищення всього народу у разі воєнної поразки. Частка респондентів, які не вірять у перемогу надто мала, що не дозволяє виявити причини такої зневіри.

Важливо зазначити, що найменший рівень абсолютної віри у перемогу (64%) спостерігається серед респондентів, які до війни мешкали у південному макрорегіоні. Найвищий рівень (≈83%) – у центральному та східному макрорегіонах. 

Чи вірите Ви у перемогу України у війні проти Російської Федерації? (у%; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року)

 

Захід

Центр

Південь

Схід

Так

73,1

83,6

63,8

82,4

Скоріше так

18,8

11,9

23,1

11,1

Скоріше ні

2,1

2,2

5,9

2,3

Ні

0,7

0,4

1,7

2,0

Важко відповісти

5,3

2

5,5

2,3

Інше важливе спостереження: більшість тих, хто не вірить у перемогу, не працюють за віком, станом здоров’я чи з інших причин. Так само існує певний зв’язок між низькою вірою в перемогою та позначенням російської мови як рідної. Серед носіїв російської мови таких майже 10%, тоді як серед носіїв української таких лише 2,5%.

Попри одностайність у вірі в перемогу громадська думка розшарована, коли мова йде про строки її очікування. Зокрема, майже третина опитаних (31%) сподівається на те, що перемога настане до кінця 2023 року. Ще третина (32%) очікує на перемогу протягом 1-2 років (до кінця 2025). Близько 13% українців вважають, що перемогу доведеться чекати не менше 3-5 років. Не змогли висловити думку про часові рамки перемоги понад 22% українців.

Якщо узагальнити спостереження з серпня 2022, можна зробити такі висновки: за відсутності помітних позитивних новин із фронту, більшість українців схильні поділяти думку, що війна триватиме довше ніж рік. Тоді як успіхи навпаки сприяють збільшенню числа тих, хто вважає перемогу у війні близькою.

Станом на червень 2023, після шести місяців тяжких боїв на Донбасі (грудень 2022 – травень 2023), думка громадян практично повторює картину серпня 2022 року.  

Як Ви вважаєте, коли настане перемога? (у %)

 

Червень 2023

Серпень 2022

Настане до кінця цього року

30,6

31,2

Настане через 1-2 роки

31,8

34,3

Настане через 3-5 років

11,5

7,1

Настане не раніше ніж за 5 років

1,9

2,1

Настане більш ніж через 5 років

1,5

1,7

Важко відповісти

22,5

23,1

Помітні також інші особливості сприйняття близькості чи віддаленості перемоги:

  • Жінки більше за чоловіків схильні чекати на «швидку перемогу» та менше готові до тривалої війни;
  • Найбільші очікування щодо перемоги до кінця роки спостерігаються у центральному та східному макрорегіонах (в середньому 36%).

Як Ви вважаєте, коли настане ця перемога? (у %; розподіл за статтю)

 

Чоловіки

Жінки

Настане до кінця цього року

26,6

34,3

Настане через 1-2 роки

35,3

28,8

Настане через 3-5 років

12,9

10,4

Настане не раніше ніж за 5 років

2,2

1,7

Настане більш ніж через 5 років

2,4

0,7

Важко відповісти

20,6

24,3

Як Ви вважаєте, коли настане ця перемога? (у %; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року)

 

Захід

Центр

Південь

Схід

Настане до кінця цього року

18,2

36,7

26,2

36,1

Настане через 1-2 роки

31,1

32,1

37,7

27,2

Настане через 3-5 років

25,5

7,6

8,7

10,8

Настане не раніше ніж за 5 років

4

0,9

2

1,9

Настане більш ніж через 5 років

3,5

1

0,4

1,3

Важко відповісти

20,7

21,7

25

22,6

Перемога для абсолютної більшості українців (68%) асоціюється із цілковитою поразкою Росії, що призведе або до звільненням всіх окупованих територій (43%), або до розпаду самої Росії (26%). Найбільш рішуче налаштовані на це мешканці центрального (75%) та східного (69%) макрорегіонів.

Після шістнадцяти місяців війни є помітними дві різні тенденції:

По-перше, стає більше тих, хто вважає, що перемога неможлива без повного знищення російської армії та розпаду Росії як держави. Якщо у серпні 2022 цього хотів кожен п’ятий (20%), то у червні 2023 – кожен четвертий опитаний (26%).

По-друге, залишається помітною схильність частини населення до компромісів із ворогом. У цілому близько 20% опитаних вважають, що перемога можлива навіть якщо Росії вдасться утримати частину окупованих територій. 

Найбільше число тих, хто готовий поступитися територіями, проживає у південному макрорегіоні. Також, помітно, що у західному регіоні кількість тих, хто вважає за можливе поступитися Кримом і ОРДЛО (23%), більше за частку тих, хто вважатиме перемогою розпад Росії (16%). Закономірно, однак ВПО з Донбасу не схильні вважати перемогою ситуацію, коли їхня мала батьківщина залишитися окупованою.

Можна припустити, що тривалий перебіг війни призведе до подальшого розмивання більшості, яка прагне відновлення кордонів 1991 року, та зростання частки радикально налаштованого населення, яке підтримує перенесення бойових дій на територію Росії.

Як видно з результатів дослідження, громадяни схильні погодитися на певні компроміси з Росією заради збереження життів військових та цивільних, порятунку людей, які залишилися на окупованих територіях. У разі відсутності ознак того, що Росія справді налаштована на мирні переговори, частина українців, які зараз готові до компромісу, змінять свою думку на більш жорстку. Також, велику роль у цьому відіграватимуть результати літнє-осінніх операцій Збройних сил України.

Яку ситуацію Ви особисто розглядатимете як перемогу у війні? (у %; одна відповідь) 

 

Червень 2023

Лютий 2022

Грудень 2022

Серпень 2022

Припинення бойових дій, навіть якщо російська армія втримається на територіях, які наразі є окупованими (Херсонщина, Запорізька область, Донбас, Крим)

2,5

4,6

3,3

3,1

Вигнання російських військ за лінію станом на 23 лютого 2022 (ОРДЛО і Крим лишаються окупованими)

10,2

4,6

6,2

7,4

Вигнання російських військ за лінію державного кордону, втому числі на Донбасі (Крим лишається окупованим)

7,4

4,4

8,0

8,7

Вигнання російських військ з усієї території України та відновлення кордонів станом на січень 2014 року

42,5

46,9

54,1

54,7

Знищення російської армії та сприяння повстанню/розпаду всередині Росії

25,5

30,8

22,4

20,4

Інше

3,9

1,0

0,3

0,4

Важко відповісти

8,0

7,6

5,6

5,3

Яку ситуацію Ви особисто розглядатимете як перемогу у війні? (у %; одна відповідь; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року) 

 

Захід

Центр

Південь

Схід

Припинення бойових дій, навіть якщо російська армія втримається на територіях, які наразі є окупованими (Херсонщина, Запорізька область, Донбас, Крим)

2,0

2,6

3,2

2,7

Вигнання російських військ за лінію станом на 23 лютого 2022 (ОРДЛО і Крим лишаються окупованими)

11,9

6,2

15,9

12,1

Вигнання російських військ за лінію державного кордону, втому числі на Донбасі (Крим лишається окупованим)

11,1

4,4

9,5

8,4

Вигнання російських військ з усієї території України та відновлення кордонів станом на січень 2014 року

41,9

43,5

34,5

45,3

Знищення російської армії та сприяння повстанню/розпаду всередині Росії

16,2

31,6

24,2

24,0

Інше

0,3

6,2

4,8

3,2

Важко відповісти

16,7

5,8

7,9

4,3

Для 70% українців важливо побачити всі території звільненими від ворога, щоб назвати таке завершення війни перемогою. Це вказує на відсутність передумов для формування у суспільстві прихильності до будь-яких мирних планів чи ініціатив, які передбачатимуть територіальні поступки Росії. 

Важливими показниками перемоги є повернення всіх полонених і депортованих (60%) і покарання російських воєнних злочинців (51%).  Таким чином, можна сказати, що порятунок своїх співгромадян і помста причетним до вбивств і катувань є важливими напрямками згуртування української нації та збереження її стійкості під час війни. 

Значно менший пріоритет мають військова перемога над російською армією (38%) чи усунення Путіна від влади (34%). Проте це означає, що до 40% українців, за певних умов, можуть схилитися до радикальних вимог у війні з Росією. 

З наведеного нижче переліку оберіть, будь ласка, ті, які особисто Вас переконають у перемозі України? (у %; декілька варіантів відповіді)

Звільнення українських територій у кордонах станом на 1991 рік

69,7

Повернення усіх українських полонених та депортованих

60,2

Знищення російської армії

36,7

Усунення Путіна від влади

34,3

Розпад Росії чи початок громадянської війни в Росії

26,7

Укладення мирної угоди про завершення війни

26,6

Покарання російських воєнних злочинців

51,3

Інше

1,9

Важко відповісти

4,7

З точки зору стійкості громадян України до різних негативних чинників, які можуть позначитися на здатності вести тривалу боротьбу з агресором, опитування дозволяє зробити такі спостереження:

  • Абсолютна більшість українців не схильні припиняти боротьбу та не підтримають завершення війни, якщо українські території лишатимуться окупованими. Зокрема, 65% опитаних погодилися із твердженням, що «Припинення бойових дій і повне завершення війни НЕ допустиме, якщо частина українських територій залишиться окупованою». Лише 10% опитаних підтримали протилежне твердження;
  • Найбільш непоступливими є мешканці центральних областей (75%), найбільш вразливими – мешканці західних областей (46%);
  • Більше половини (55%) українців вважають, що високі поточні та майбутні людські втрати під час війни вимагають досягнення миру, який спиратиметься саме на вимоги України. Лише 15% громадян поділяють думку, що великі втрати є підставою для початку переговорів із припинення війни;
  • Найбільш непоступливими є мешканці центральних (63%) та східних (58%) областей. Найбільше громадян чутливих до втрат і схильних піддаватися тиску для сприйняття переговорів із ворогом мешкає у південних (26%) та західних областях (18%). Помітним є те, що серед носіїв російської мови вдвічі частіше зустрічаються респонденти чутливі до такого тиску (26%), ніж серед носіїв української мови (13%).

Оберіть, будь ласка, одне з тверджень, яке найбільше відповідає Вашим поглядам? (у %) 

Припинення бойових дій і повне завершення війни допустиме, навіть якщо частина українських територій залишиться окупованою

10,4

Припинення бойових дій і повне завершення війни НЕ допустиме, якщо частина українських територій залишиться окупованою

65,3

Не згоден_на з обома твердженнями

10,3

Важко відповісти

14,0

Оберіть, будь ласка, одне з тверджень, яке найбільше відповідає Вашим поглядам? (у %; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року) 

 

Захід

Центр

Південь

Схід

Припинення бойових дій і повне завершення війни допустиме, навіть якщо частина українських територій залишиться окупованою

13,3

7,0

20,3

6,8

Припинення бойових дій і повне завершення війни НЕ допустиме, якщо частина українських територій залишиться окупованою

45,6

73,9

61,4

71,5

Не згоден_на з обома твердженнями

18,4

7,9

9,0

10,6

Важко відповісти

22,8

12,2

9,3

11,1

Оберіть, будь ласка, одне з тверджень, яке найбільше відповідає Вашим поглядам? (у %) 

Ми зазнали великих втрат і можемо втратити ще більше людей, тому варто йти на переговори про припинення війни

14,8

Ми вже понесли великі втрати, тож мир, який не відповідає нашим вимогам, є неприйнятним 

54,7

Не згоден_на з обома твердженнями

11,8

Важко відповісти

18,7

Оберіть, будь ласка, одне з тверджень, яке найбільше відповідає Вашим поглядам? (у %; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року)

 

Захід

Центр

Південь

Схід

Ми зазнали великих втрат і можемо втратити ще більше людей, тому варто йти на переговори про припинення війни

18,1

8,0

26,0

14,9

Ми вже понесли великі втрати, тож мир, який не відповідає нашим вимогам, є неприйнятним

43,3

63,1

47,8

58,0

Не згоден_на з обома твердженнями

14,7

10,2

12,8

9,6

Важко відповісти

24,0

18,6

13,5

17,5

КОНЦЕПЦІЯ МИРУ

Для більшості опитаних респондентів мир – це закінчення російсько-української війни та припинення бойових дій. Серед тих респондентів, які конкретизували у своїх відповідях бачення миру, відновлення контролю над територією та військова перемога згадувалися частіше, ніж безпека та захист життя і здоров’я людей. 

Часто концепція миру для респондентів була пов’язана з емоціями та почуттями. Опитані респонденти особливо часто згадували про почуття безпеки та спокою, рідше згадувалося щастя, а також свобода, воля і незалежність, які є важливим символами для української державності. 

Окрім «миру для» респонденти конструювали своє бачення через «мир від». 8% відповідей приходиться на висловлення негативного ставлення до РФ. З них більшість стосувалися російського народу, а не керівництва держави.   

В контексті російсько-української війни, що для Вас особисто означає «мир»? (відкрите питання; декілька варіантів відповіді; n= 1692)

 

Частота згадок

Відсоток

Закінчення війни

430

22,5

Відновлення контролю над територією 

413

21,6

Перемога

257

13,4

Безпека

152

7,9

Спокій

126

6,6

Розпад чи знищення РФ

125

6,5

Відсутність будь-якої агресії

74

3,9

Возз’єднання сімей

57

3,0

Підписання мирної угоди

44

2,3

Вступ до НАТО

41

2,1

Щастя 

25

1,3

Примирення з РФ

25

1,3

Покарання агресора 

25

1,3

Свобода

20

1,0

Реформи і відновлення країни

17

0,9

Воля

17

0,9

Усунення Володимира Путіна від влади

16

0,8

Впевненість у майбутньому

16

0,8

Незалежність

8

0,4

Відкриття кордонів

4

0,2

Ізоляція від РФ

3

0,2

Інше

18

0,9

Загалом

1913

100

ГОТОВНІСТЬ ЙТИ НА ПОСТУПКИ ЗАРАДИ МИРУ

На будь-який компроміс з ворогом готові йти лише 6% населення країни. На певні компроміси готові йти 36% українців, тоді як 51% вважає що війна може зупинитись лише у разі перемоги. 

З початку 2023 року спостерігається зростання кількості громадян, з 18% у грудні 2022 до 36% у червні 2023, які допускають певні компроміси з ворогом. Однак ця готовність йти на певні поступки на переговорах не пов’язана ні з територіями, ні з обмеженням курсу України на вступ до ЄС і НАТО. 

Оберіть, будь ласка, одне з тверджень, яке найбільше відповідає Вашим поглядам? (у %; одна відповідь)

 

Червень 2023

Березень 2023

Лютий 2023

Грудень 2022

Серпень 2022

Заради миру варто йти на будь-які компроміси

5,7

5,7

1,7

7,8

4,5

Можна йти на компроміси, але не на всі

36,2

23,1

21,4

18,1

17,1

Війна може припинитися лише у разі перемоги

51,3

63,8

74,6

61,8

66,0

Важко відповісти/Відмова 

6,9

7,3

2,2

12,3

12,4

Найбільше прихильників «миру за будь-які ціну» на Півдні – 10% респондентів. На Заході та Півдні України відносно нижчий показник віри, що мир може бути здобутий лише у разі перемоги України – 36% в обох регіонах. Водночас, в обох макрорегіонах домінує думка, що заради миру можна піти лише на часткові компроміси з РФ.

Оберіть, будь ласка, одне з тверджень, яке найбільше відповідає Вашим поглядам? (у%; одна відповідь; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року) 

 

Захід

Центр

Південь

Схід

Заради миру варто йти на будь-які компроміси

6,7

3,4

10,0

6,3

Заради миру можна йти на компроміси, але не на всі

44,3

26,3

51,0

34,3

Війна може припинитися лише у разі перемоги

36,4

63,3

35,5

55,8

Важко відповісти 

12,5

7,0

3,4

3,5

Після переміщення частини населення зі східних областей, частка населення південного макрорегіону, яка готова йти на компроміси заради миру, не змінилася.

На Півдні високий, порівняно з іншими макрорегіонами, показник підтримки часткових компромісів: наразі, серед ти, хто залишився в регіоні він сягає понад 52%. Якщо говорити в загальному, наразі прихильниками мирних переговорів на Півдні 63% населення, тоді як серед усіх мешканців макрорегіону, до повномасштабного вторгнення, показник становив 61%. 

Варто враховувати, що значна частина макрорегіону наразі все ще перебуває під окупацією. Для прикладу Центр, частини територій якого теж були окуповані, більш одностайний у тому аби не йти на поступки – 63%. Майже в два рази нижчий показник на Півдні може пояснюватись більшою тривалістю бойових дій у цьому регіоні. 

У віковому розподілі немає статистично значущої різниці у ставлення респондентів до поступок РФ в обмін на мир.

14% прихильників «миру за будь-яку ціну» не підтримали би мирну угоду з РФ, яка б гарантувала тривалий мир, якщо частина території України залишиться окупованими. Серед людей, які згодні лише на часткові компроміси, більшість (51%) не вважає допустимим залишати окупованими частину територій України в обмін на тривалий мир і захист України. 

Чи підтримали б Ви мирну угоду, яка забезпечить тривалий мир і захист України від російської загрози навіть якщо частина територій залишаться під російською окупацією? (у %; розподіл за готовністю йти на компроміси заради припинення війни)

 

Заради миру варто йти на будь-які компроміси

Заради миру можна йти на компроміси, але не на всі

Війна може припинитися лише у разі перемоги

Важко відповісти

Так

76,1

33,0

8,0

9,4

Ні

14,2

51,4

84,7

40,6

Важко відповісти

9,7

15,7

7,3

50,0

Група «миру за будь-яку ціну» має значний відсоток респондентів, котрі сумніваються у своїх поглядах, та не мають однозначного ставлення за яких умов, мирні перемовини мають відбутись. 

Якщо економічна ситуація в країні буде погіршуватись, 46% населення готові продовжувати війну, незважаючи ні нащо. Лише для 12% респондентів це стало б стимулом підштовхнути владу до початку мирних перемовин з РФ. 

Що, на Вашу думку, має робити політичне та військове керівництво України у разі якщо…: Економічна ситуація в країні буде стрімко погіршуватися (у%; одна відповідь)

Продовжувати війну, незважаючи ні на що

46,2

Намагатися заморозити конфлікт, але не робити поступок Росії

18,9

Почати переговори з Росією задля припинення війни

11,5

Важко відповісти

23,3

Для громадян найбільш чутливим є питання збільшення людських втрат. У разі стрімкого зростання кількості загиблих серед цивільних та військових, українці можуть більше схилятися до думки про певний варіант припинення війни. Зокрема, частка тих, хто готовий почати переговори з Росією може зрости до 18%.

Що, на Вашу думку, має робити політичне та військове керівництво України у разі якщо…: Кількість жертв як серед українських військових, так і серед цивільних буде стрімко зростати (у%; одна відповідь)

Продовжувати війну, незважаючи ні на що

34,8

Намагатися заморозити конфлікт, але не робити поступок Росії

21,5

Почати переговори з Росією задля припинення війни

18,4

Важко відповісти

25,2

За умови зростання людських втрат, близько 24% серед респондентів, які готові воювати до перемоги, можуть погодитися на замороження конфлікту чи мирні перемовини з РФ. Респонденти орієнтовані на «миру за будь-яку ціну» у своїй більшості (59%) готові схилитися на мирні перемовини з Росією після зростання кількості жертв серед цивільних та військових. 

Що, на Вашу думку, має робити політичне та військове керівництво України у разі якщо…: Кількість жертв як серед українських військових, так і серед цивільних буде стрімко зростати (у%; одна відповідь; розподіл за готовністю йти на компроміси заради припинення війни)

 

Заради миру варто йти на будь-які компроміси

Заради миру можна йти на компроміси, але не на всі

Війна може припинитися лише у разі перемоги

Важко відповісти

Продовжувати війну, незважаючи ні на що

12,4

17,9

52,7

10,1

Намагатися заморозити конфлікт, але не робити поступок росії

20,4

31,4

15,8

13,8

Почати переговори з Росією задля припинення війни

59,3

28,1

7,9

12,3

Важко відповісти 

8,0

22,6

23,7

63,8

Якщо ситуація на фронті не матиме суттєвого розвитку, практично половина населення (49%) країни вважає за необхідне і надалі продовжувати війну. Готовими почати перемовини з Росію у такому випадку згодні 12%. 

Що, на Вашу думку, має робити політичне та військове керівництво України у разі якщо…: Протягом цього року ситуація на фронті не зміниться в гірший чи кращий бік (у%; одна відповідь)

Продовжувати війну, незважаючи ні на що

49,4

Намагатися заморозити конфлікт, але не робити поступок Росії

15,3

Почати переговори з Росією задля припинення війни

12,4

Важко відповісти

22,8

Близько чверті респондентів не змогли визначитися, які б дії політичного та військового керівництва були б бажаними, у разі різних негативних сценаріїв.   

Гіпотетичні сценарії негативного розвитку подій дозволяють підтвердити вразливість позицій людей, які готові до компромісів з РФ.

Так у кожному з трьох запропонованих сценаріїв погіршення становища України, менше третини прихильників «миру за будь-яку ціну» вважали бажаним негайний початок переговорів з агресором.

В цілому по країні лише 6% готові йти на будь-які поступки заради завершення війни. При цьому лише трохи більше половини з них дійсно готові на мирні перемовини з Росією у разі погіршення економічної ситуації, зростання людських жертв чи неможливості посунути лінію фронту. 

Серед прихильників часткових компромісів (36% населення) в обмін на мир менше однієї треті готові погодитися на початок мирних перемовин. 

Трохи менше половини українців, готових воювати до перемоги (52% населення), вразливі до зміни думки в бік замороження конфлікту чи перемовин з Росією, якщо справдиться один із ймовірних негативних сценаріїв. Проте навіть за таких умов, частка тих, хто готовий продовжувати війну до перемоги, залишається суттєвою. 

Серед прихильників «миру за будь-яку ціну» поширеніший скептицизм щодо здатності України перемогти у війні, однак, попри це, абсолютна більшість (61%) переконана, що країна зможе здолати РФ у війні. 

Чи вірите Ви у перемогу України у війні проти Російської Федерації? (у %; розподіл за ставленням до компромісів заради миру)

 

Заради миру варто йти на будь-які компроміси

Заради миру можна йти на компроміси, але не на всі

Війна може припинитися лише у разі перемоги

Важко відповісти

Так

61,1

92,9

97,7

81,9

Ні

27,4

3,2

1,3

3,6

Важко відповісти

11,5

3,9

1,1

14,5

Більше половини українців (58%) вважають, що тривалість війни негативно не позначиться на переговорних позиціях України. Водночас, населення, яке живе за межею бідності, сильніше відчуває зневіру у перемозі у разі затяжної війни. 

Ви згодні чи не згодні з наступними твердженнями: Чим довше триватиме ця війна, тим менше шансів, що вона закінчиться на умовах України (у %; розподіл за матеріальним становищем)

 

Вкрай бідні

Бідні

Умовно забезпечені

Забезпечені

Згоден

29,3

26,8

22,7

20,3

Не згоден

51,1

52,4

62,4

68,4

Важко відповісти

19,7

20,8

14,9

11,2

Майже половина українців відчуває залежність від постачання західних грошей, озброєння та техніки. Так, у разі зменшення чи припинення економічної допомоги з заходу продовжувати війну незважаючи ні нащо вважають за потрібне 44% українців, а у разі зменшення чи зупинення військової допомоги – 41%. 

У разі припинення військової допомоги з боку Заходу, прихильники «війни до перемоги», у переважній більшості (59%) готові продовжувати війну. Серед прихильників «миру за будь-яку ціну» 12% готові сприйняти нові реалії і продовжити війну, попри втрату військової допомоги. 

Що, на Вашу думку, має робити політичне та військове керівництво України у разі якщо…: Військова допомога з боку західних держав зменшиться чи припиниться (у %; одна відповідь; розподіл за ставленням до компромісів заради миру)

 

Заради миру варто йти на будь-які компроміси

Заради миру можна йти на компроміси, але не на всі

Війна може припинитися лише у разі перемоги

Важко відповісти

Продовжувати війну, незважаючи ні на що

12,4

25,5

58,8

10,1

Намагатися заморозити конфлікт, але не робити поступок росії

14,2

28,9

12,5

10,1

Почати переговори з Росією задля припинення війни

62,8

22,2

5,0

9,4

Важко відповісти 

10,6

23,4

23,7

70,3

У разі припинення економічної допомоги від Заходу свою думку щодо доцільності продовження війни попри все не змінили 65% респондентів. Серед прихильників «миру за будь-яку ціну» все ще зберігається 12%, які готові продовжити війну вже без економічної підтримки Заходу.  

Що, на Вашу думку, має робити політичне та військове керівництво України у разі якщо…: Економічна допомога з боку західних держав зменшиться чи припиниться (у %; одна відповідь; розподіл за ставленням до компромісів заради миру)

 

Заради миру варто йти на будь-які компроміси

Заради миру можна йти на компроміси, але не на всі

Війна може припинитися лише у разі перемоги

Важко відповісти

Продовжувати війну, незважаючи ні на що

11,5

26,5

64,6

15,2

Намагатися заморозити конфлікт, але не робити поступок росії

17,7

29,4

10,5

13,8

Почати переговори з Росією задля припинення війни

59,3

18,3

3,7

6,5

Важко відповісти 

11,5

25,9

21,1

64,5

Найбільша підтримка продовження війни незалежно від надходжень військової чи економічної підтримку з боку Заходу серед населення центральних областей: 47% і 51% відповідно. Варто наголосити, що Центр єдиний з макрорегіонів на території якого велись бойові дії і який був повністю деокупований Силами Оборони України.

Що, на Вашу думку, має робити політичне та військове керівництво України у разі якщо…: Військова допомога з боку західних держав зменшиться чи припиниться? (у %; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року)

 

Захід

Центр

Південь

Схід

Продовжувати війну, незважаючи ні на що

39,9

47,1

26,6

44,4

Намагатися заморозити конфлікт, але не робити поступок росії

20,9

16,8

24,8

13,9

Почати переговори з Росією задля припинення війни

10,4

11,2

24,1

15,4

Важко відповісти

28,8

24,9

24,5

26,3

Серед українців немає одностайності щодо того чи зможе вступ України до НАТО зупинити війну з Росією. 41% респондентів сумніваються в цьому. В той час як 40% все ж схильні розглядати вступ до Північноатлантичного альянсу як можливість завершення війни.  

Громадяни, які вважають неприйнятною вимогу РФ відмовитися від вступу до НАТО, переважно погоджуються (51%), що війна могла б припинитися, якби Україна стала частиною північноатлантичного альянсу. 

Ви згодні чи не згодні з наступними твердженнями: Війна може припинитись лише у разі вступу України в НАТО (у %; розподіл за готовністю відмовитися від вступу до НАТО у якості поступок РФ)

 

Повністю прийнятним

Скоріше прийнятним

Скоріше неприйнятним

Повністю неприйнятним

Важко відповісти

Згоден_на

17,9

25,7

45,1

50,6

20,6

Не згоден_на

64,2

64,7

38,3

35,6

33,1

Важко відповісти

17,9

9,6

16,6

13,8

46,3

Серед прихильників війни до перемоги, більшість (44%) вважає, що вступ до НАТО є ключовою передумовою для припинення війни. В той же час, 61% респондентів, які готові на будь-які компроміси заради миру, не вірять у здатність північноатлантичної інтеграції зупинити війну, що може вказувати на їх більшу зневіру у перемозі як такій.

Ви згодні чи не згодні з наступними твердженнями: Війна може припинитись лише у разі вступу України в НАТО (у %; розподіл за ставленням до компромісів заради миру)

 

Заради миру варто йти на будь-які компроміси

Заради миру можна йти на компроміси, але не на всі

Війна може припинитися лише у разі перемоги

Важко відповісти

Згоден_на

29,2

43,1

44,0

23,2

Не згоден_на

61,1

40,1

39,3

24,6

Важко відповісти

9,7

16,8

16,7

52,2

 

Більше 90% респондентів, які виступають за «мир будь-якою ціною», негативно ставляться до продовження війни, навіть якщо це покращить позиції України. Відповідно, скепсис щодо вступу до НАТО  викликаний не стільки оцінкою ролі НАТО, скільки зневірою у наслідках продовження війни з РФ.

Ви згодні чи не згодні з наступними твердженнями: Припинення війни зараз важливіше, ніж ризиковане продовження бойових дій заради кращих умов для нашої держави (у %; розподіл за ставленням до компромісів заради миру)

 

Заради миру варто йти на будь-які компроміси

Заради миру можна йти на компроміси, але не на всі

Війна може припинитися лише у разі перемоги

Важко відповісти

Згоден_на

90,3

47,6

14,4

13,0

Не згоден_на

6,2

34,8

73,6

15,9

Важко відповісти

3,5

17,6

12,0

71,0

Загалом же, частка українців, які виступають за негайне припинення бойових дій, оскільки продовження війни є надто ризикованим, становить 31%. Не згодні з цим 52% населення, що дорівнює відсотку українців готових продовжити війну до здобуття перемоги. 

Припинення війни зараз важливіше, ніж ризиковане продовження бойових дій заради кращих умов для нашої держави (у%)

Згоден_на

11,9

Скоріше згоден_на

18,7

Скоріше не згоден_на

21,9

Не згоден_на

29,9

Важко відповісти

17,6

Більшість серед респондентів (82%), що виступають за мир за будь-яку ціну, переконані,  що з продовженням війни становище України тільки погіршуватиметься. 

На противагу, 77% респондентів, готових воювати до перемоги, не згодні з цим твердженням.

Отже, частка українців, готових йти на будь-які компроміси заради миру в цілому незначна і роз’єднана, коли питання стосується підтримки мирних перемовин при погіршенні становища України. Водночас, ця група респондентів, хоч  і не бачить у вступі до НАТО шанс на закінчення війни, вважає підтримку Заходу вкрай важливою для того, аби позиції України не погіршувалися. 

МИРНІ ПЕРЕГОВОРИ Й ДИПЛОМАТІЯ

Більшість громадян у всіх регіонах заявляють про підтримку задекларованих Президентом України принципів та умов, за яких можливе завершення війни. Третина респондентів зізнається, що не обізнана зі змістом «мирного плану». Загалом же ці результати відображають високий рівень довіри до Президента України. На тлі повномасштабної війни, довіра до майже всіх органів державної влади, які залучені до забезпечення національної безпеки та оборони, безпрецедентно зросла. Опитування проведене Фондом «Демократичні ініціативи» у серпні 2022 року свідчить, що за рік баланс довіри-недовіри до президента України з від’ємного (-21%) зріс до +71%. 

Отже, хоча можна припустити, що реальний рівень необізнаності про умови «мирного плану» Володимира Зеленського може бути вищим. Однак в цілому суспільство довіряє владі, в тому числі щодо її дій, спрямованих на завершення війни. Така тенденція є сприятливою для збереження соціальної стабільності та єдності суспільства й вищого військово-політичного керівництва у протистоянні агресору. 

Чи підтримуєте Ви формулу миру України, також відому як мирний план Володимира Зеленського? (у %; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року)

 

Україна

Захід

Центр

Південь

Схід

Підтримую

58,1

52,0

60,4

60,3

58,2

Не підтримую

2,4

3,2

2,2

2,1

2,0

Не ознайомлений_а з формулою миру

32,3

29,0

31,7

35,5

34,8

Важко відповісти 

7,3

15,8

5,8

2,1

5,0

Ідею переговорів з Росією про припинення війни повністю відкидають 25% українців. В уявленні решти громадян переговори з агресором можливі, але різниться уявлення про межі допустимого предмету переговорів. 

За яких умов, на Вашу думку, можливі переговори з Росією про припинення війни? (у %; одна відповідь; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року)

 

Україна

Захід

Центр

Південь

Схід

Переговори про мир можливі навіть зараз

10,0

7,9

6,0

19,7

13,6

Переговори про мир з Росією можливі зараз, але тільки з метою звільнення полонених і заручників 

18,3

24,1

13,9

27,6

14,4

Переговори про мир з Росією можливі тільки після звільнення всіх українських територій 

39,1

36,4

45,0

27,9

38,3

Переговори про мир з Росією взагалі неможливі

24,6

17,6

29,5

18,6

26,4

Важко відповісти 

7,9

13,9

5,7

6,2

7,3

«Переговори зараз» є допустимими загалом для 28% респондентів, але ця категорія складається з двох істотно відмінних підгруп: 10%, які готові говорити про мир за нинішнього статусу кво, і 18%, які припускають переговори вже зараз, але не щодо припинення війни загалом, а тільки з метою звільнення полонених і заручників. Втім, при детальнішому розгляді, обидві ці групи виглядають більш готовими до тих чи інших поступок агресору.

Обидві групи, для яких переговори видаються можливими вже зараз, більш готові до поступок агресору. Очікувано, найбільше готова до поступок група респондентів, які вважають, що переговори можливі вже зараз: таких 10% по країні загалом. На територіальні поступки готові близько третини респондентів цієї групи (29%), що не складає більшості навіть серед цієї категорії респондентів. Очевидно це наслідок непопулярності такої опції територіальних поступок в принципі. А от відмова України від членства в НАТО виглядає для цієї групи значно більш прийнятним варіантом поступок. Хоча, все одно, 40% представників «переговорників прямо зараз», не готові поступатися перспективою вступу України в НАТО.

Уявимо, що Росія висуває низку вимог до України в обмін на припинення агресії. Скажіть, наскільки для Вас особисто є прийнятними наступні вимоги: визнання окупованих територій України частиною Російської Федерації (у %; одна відповідь; розподіл за думкою щодо умов, за яких можливі переговори) 

 

Переговори про мир можливі навіть зараз

Переговори про мир з Росією можливі зараз, але тільки з метою звільнення полонених і заручників

Переговори про мир з Росією можливі тільки після звільнення всіх українських територій

Переговори про мир з Росією взагалі неможливі

Важко відповісти

Прийнятним 

28,6

11,6

2,0

1,2

3,2

Неприйнятним 

55,8

75,3

93,4

96,3

62,4

Важко відповісти 

15,6

13,0

4,5

2,5

34,4

Уявимо, що Росія висуває низку вимог до України в обмін на припинення агресії. Скажіть, наскільки для Вас особисто є прийнятними наступні вимоги: Відмова від вступу в НАТО (у %; одна відповідь; розподіл за думкою щодо умов, за яких можливі переговори) 

 

Переговори про мир можливі навіть зараз

Переговори про мир з Росією можливі зараз, але тільки з метою звільнення полонених і заручників

Переговори про мир з Росією можливі тільки після звільнення всіх українських територій

Переговори про мир з Росією взагалі неможливі

Важко відповісти

Прийнятним 

49,7

22,4

8,2

3,7

12,1

Неприйнятним 

39,7

61,5

81,5

87,3

39,5

Важко відповісти 

10,6

16,1

10,3

9,0

48,4

Щодо Південного макрорегіону, який вирізняється на тлі інших за ознакою готовності вести переговори з агресором, цікавою є вікова динаміка всередині цього макрорегіону. Серед мешканців південних областей України, прослідковується зростання з віком частки «готових до переговорів навіть зараз». 

За яких умов, на Вашу думку, можливі переговори з Росією про припинення війни? (у %; одна відповідь; розподіл за віком респондентів, які до 24 лютого 2022 року проживали у Південному макрорегіоні)

 

18-29 років

30-39 років

40-49 років

50-59 років

60+ років

Переговори про мир можливі навіть зараз

9,3

23,9

16,4

18,2

38,3

Переговори про мир з Росією можливі зараз, але тільки з метою звільнення полонених і заручників 

28,0

26,1

32,8

34,5

12,8

Переговори про мир з Росією можливі тільки після звільнення всіх українських територій 

36,0

19,6

25,4

23,6

31,9

Переговори про мир з Росією взагалі неможливі

24,0

17,4

19,4

20,0

8,5

Важко відповісти 

2,7

13,0

6,0

3,6

8,5

Така ж динаміка у Південному макрорегіоні спостерігалася і в раніших опитуваннях, до повномасштабного вторгнення, щодо маркерних питань про проросійські погляди: 

Яким інтеграційним напрямом має йти Україна? (у %; грудень 2021; розподіл за віком респондентів, які проживали у Південному макрорегіоні)

 

18-29 років

30-39 років

40-49 років

50-59 років

60+ років

Вступ до Європейського Союзу

50,0

40,4

34,9

29,3

25,0

Вступ до Євразійського економічного союзу  (з Росією, Білоруссю, Казахстаном)

9,5

6,4

7,0

12,2

5,9

Не приєднуватися до жодного союзу

26,2

42,6

51,2

43,9

51,5

Важко відповісти

14,3

10,6

7,0

14,6

17,6

Оберіть, будь ласка, з двох протилежних за змістом інтерпретації подій чи дій держави ту, яка найбільше відображає вашу особисту думку (у %; грудень 2021; розподіл за віком респондентів, які проживали у Південному макрорегіоні)

 

18-29 років

30-39 років

40-49 років

50-59 років

60+ років

Події на Майдані у кінці 2013 – на початку 2014 року – це Революція Гідності, справедливе

42,9

42,6

28,6

33,3

25,0

Події на Майдані у кінці 2013 – на початку 2014 року – це незаконний державний переворот,

28,6

38,3

45,2

40,5

50,0

Важко сказати / не знаю / не згодний з обома варіантами

28,6

19,1

26,2

26,2

25,0

Підсумовуючи, у питаннях ставлення до європейського майбутнього України та підтримці меседжів російської пропаганди, серед мешканців Півдня спостерігалися значні відмінності між молоддю та найстаршими поколіннями. Молодь Півдня значно частіше мала проєвропейські погляди. Можна припустити, що ця ж тенденція продовжує бути актуальною донині і виявляється вона у різних думках молоді та старших поколінь мешканців українського Півдня щодо можливості переговорів з агресором.

Готовність до територіальних поступок є непопулярною опцією серед населення загалом, і в жодному з регіонів вона не є істотно більш поширеною, ніж в середньому по країні. Трохи більше людей, готових до територіальних поступок, виявилося у Західному макрорегіоні. Загалом же регіональна динаміка відповідей на це запитання відтворює регіональний розподіл відповідей на питання про чутливість до людських втрат.

Уявимо, що Росія висуває низку вимог до України в обмін на припинення агресії. Скажіть, наскільки для Вас особисто є прийнятними наступні вимоги: Визнання окупованих територій України частиною Російської Федерації (у%; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року)

 

Україна

Захід

Центр

Південь

Схід

Прийнятним

6,4

11,6

4,7

8,6

3,0

Неприйнятним

84,4

73,5

88,0

86,2

87,7

Важко відповісти 

9,1

14,8

7,4

5,2

9,3

На Заході та Півдні найбільше тих, хто через втрати вважає, що варто йти на переговори. До того ж, у Західному макрорегіоні найбільше тих, хто не визначився з відповіддю. 

Двомірний розподіл між питаннями про чутливість до втрат та готовністю до територіальних поступок демонструє, що чутливість до втрат призводить до більшої готовності до територіальних поступок. Проте, навіть серед групи більш чутливих до втрат, готовність до територіальних поступок не має відносної більшості.

Оберіть, будь ласка, одне з тверджень, яке найбільше відповідає Вашим поглядам: (у %; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року) 

 

Україна 

Захід

Центр

Південь

Схід

Ми зазнали великих втрат і можемо втратити ще більше людей, тому варто йти на переговори про припинення війни

14,4

18,1

8,0

26,0

14,9

Ми вже понесли великі втрати, тож мир, який не відповідає нашим вимогам, є неприйнятним

55,3

43,3

63,1

47,8

58,0

Не згоден_на з обома твердженнями

11,5

14,7

10,2

12,8

9,6

Важко відповісти

18,8

24,0

18,6

13,5

17,5

Уявимо, що Росія висуває низку вимог до України в обмін на припинення агресії. Скажіть, наскільки для Вас особисто є прийнятними наступні вимоги: Визнання окупованих територій України частиною Російської Федерації (у %; розподіл за чутливістю до людських втрат)

 

Ми зазнали великих втрат і можемо втратити ще більше людей, тому варто йти на переговори про припинення війни

Ми вже понесли великі втрати, тож мир, який не відповідає нашим вимогам, є неприйнятним

Не згоден_на з обома твердженнями

Важко відповісти

Прийнятним

21,0

2,8

4,3

6,2

Неприйнятним

61,7

94,9

85,0

72,8

Важко відповісти

17,3

2,3

10,7

21,0

Питання відмови від майбутнього вступу України до НАТО виглядає дещо більш прийнятним варіантом гіпотетичних поступок порівняно із територіальними поступками: близько 14% українців порівняно з близько 6% у питанні територіальних поступок.

Уявимо, що Росія висуває низку вимог до України в обмін на припинення агресії. Скажіть, наскільки для Вас особисто є прийнятними наступні вимоги: Відмова від вступу в НАТО (у %; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року) 

 

Україна

Захід

Центр

Південь

Схід

Прийнятним

14,2

8,8

7,4

39,0

15,9

Неприйнятним

71,7

73,3

77,9

51,7

72,0

Важко відповісти 

14,1

17,9

14,7

9,3

12,1

Мешканці Південного макрорегіону вирізняються більшою готовністю відмовитися від вступу України до НАТО. Актуальною лишається тенденція до збільшення готовності йти на поступки щодо вступу України в НАТО серед старших вікових груп у Південному макрорегіоні, у той час як молодь не готова до подібних компромісів. Найімовірнішою причиною є відносно більша поширеність проросійських поглядів серед громадян старшого віку, які проживають на Півдні.

Уявимо, що Росія висуває низку вимог до України в обмін на припинення агресії. Скажіть, наскільки для Вас особисто є прийнятними наступні вимоги: Відмова від вступу в НАТО (у %; розподіл за віком респондентів, які до 24 лютого 2022 року проживали у Південному макрорегіоні)

 

18-29 років

30-39 років

40-49 років

50-59 років

60+ років

Прийнятним

21,3

41,3

41,8

41,8

57,4

Неприйнятним

66,7

47,8

47,8

50,9

38,3

Важко відповісти

12,0

10,9

10,4

7,3

4,3

Ситуація з готовністю пожертвувати членством України в ЄС при гіпотетичних переговорах з РФ великою мірою відтворює ситуацію з готовністю пожертвувати членством у НАТО. Вікова динаміка всередині Південного макрорегіону теж аналогічна, тому розглянемо декілька інших факторів, які можуть збільшувати готовність українців йти на компроміси щодо членства в ЄС.

Уявимо, що Росія висуває низку вимог до України в обмін на припинення агресії. Скажіть, наскільки для Вас особисто є прийнятними наступні вимоги: Відмова від вступу в ЄС (у %; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року) 

 

Україна

Захід

Центр

Південь

Схід

Прийнятним

14,0

7,0

9,0

38,3

13,9

Неприйнятним

72,8

79,6

76,3

50,3

74,7

Важко відповісти 

13,2

13,5

14,7

11,4

11,4

Раніше вважалося, що «втома від війни» може збільшувати готовність громадян йти на компроміси. Проте перевірка цього припущення показала, що попри втому від війни, дуже мало українців готові йти на якісь конкретні практичні поступки агресору.

Вплив чинника чутливості до втрат також є вельми слабким. Більшою готовністю поступитися членством у ЄС вирізняється група тих, хто вважає що у випадку зростання втрат потрібно починати переговори з РФ задля припинення війни. Однак знову ж, навіть усередині цієї групи тільки половина готова пожертвувати членством у ЄС, загалом серед населення це становить знову ж близько 8%.

Уявимо, що Росія висуває низку вимог до України в обмін на припинення агресії. Скажіть, наскільки для Вас особисто є прийнятними наступні вимоги: Відмова від вступу в ЄС (у %; розподіл за преференційними діями влади у разі зростання кількості жертв)

 

Продовжувати війну, незважаючи ні на що*

Намагатися заморозити конфлікт, але не робити поступок росії**

Почати переговори з Росією задля припинення війни***

Прийнятним

5,5

13,3

40,1

Неприйнятним

89,3

76,7

45,8

Важко відповісти 

5,2

10,0

14,2

*35% респондентів загалом по країні обрали цю опцію при відповіді на запитання «Що, на Вашу думку, має робити політичне та військове керівництво України у разі якщо кількість жертв як серед українських військових, так і серед цивільних буде стрімко зростати»

**22% респондентів обрали цю опцію

***18% респондентів обрали цю опцію

Таким чином, українці демонструють неготовність йти на компроміси з агресором. У комбінації з довірою до Президента та озвучених ним принципів «мирного плану», це говорить про єдність суспільства й військово-політичного керівництва у прагненні вести війну до тих пір, коли мир не буде укладений на умовах України. Натомість пропозиції зовнішньополітичних акторів домовлятися з агресором на невигідних умовах (чи тиск з цією метою) не будуть позитивно сприйняті ані суспільством, ані військово-політичним керівництвом України. 

У разі спроб примусити Україну до невигідного миру шляхом зменшення фінансової/військової підтримки, найімовірніше військово-політичне керівництво України продовжить нинішню політику захисту національного суверенітету та користуватиметься при цьому підтримкою більшості суспільства. Тому найраціональнішою політикою партнерів буде продовження підтримки України задля перемоги над РФ.

Більшість опитаних (52%) ставиться позитивно до спроб міжнародного сприяння переговорам між Україною та РФ для завершення війни, негативно – близько 29%. Однак ефективність таких спроб очевидно залежатиме від умов миру. 

Як випливає з аналізу результатів попередніх запитань, готовність до різного виду компромісів в українському суспільстві коливається в межах 8-10%. А отже, намагання зовнішньополітичних акторів бути посередниками, які не займають бік жодної із сторін, спонукання знайти компроміс між сторонами конфлікту не матимуть ефекту, оскільки не відповідатимуть уявленням українців про межі допустимих поступок агресору. 

Як Ви ставитесь до спроб іноземних держав та міжнародних організацій посприяти переговорам про припинення війни між Росією та Україною? (у %; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року) 

 

Україна

Захід

Центр

Південь

Схід

Негативно

28,6

18,6

31,2

27,0

35,3

Позитивно

52,3

58,5

45,7

61,9

51,9

Важко відповісти 

19,2

23,0

23,1

11,1

12,8

Тому конструктивною виглядає стратегія партнерів підтримувати Україну до тих пір, поки на полі бою не настане ситуація, за якої Україна зможе вести переговори з позиції сили та не йти на неприпустимі поступки агресору.

Щодо можливих посередників при таких майбутніх переговорах, то українці вважають, що до переговорів мають бути долучені держави, які послідовно підтримують Україну. Довіри до ООН чи держав, які намагаються займати чи заявляти про свою «нейтральну позицію» (Туреччина, Ізраїль, Ватикан, Китай) – значно менше.

З наведеного списку оберіть ті міжнародні організації чи держави, яким, на Вашу думку, можна довірити посередництво під час мирних переговорів між Україною та Росією? (у %; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року) 

 

Україна

Захід

Центр

Південь

Схід

США 

42,8

51,5

40,9

38,3

37,5

Німеччина

23,3

30,4

21,5

19,7

19,4

ООН

17,1

21,3

16,1

15,2

14,4

Франція

15,1

25,5

14

12,8

8,6

Туреччина

12,4

18,1

13,1

7,9

7,8

Ізраїль

9,6

21,3

4,5

9

8,3

Ватикан (Папа Римський)

7,7

20,2

4,7

4,1

3,8

Китай 

7,5

14,8

4,9

5,2

7,1

ОБСЄ 

6,6

9,3

5,5

8,3

4,3

Африканський Союз

2,6

8,6

0,9

1

1,3

Індія 

1,9

3,5

1,5

1,4

1,3

Бразилія

1,6

2,1

1

2,8

1,5

Інше

8,9

7,7

7,1

14,8

10,8

Україні не потрібні посередники 

19,7

11,6

21,2

25,5

22,4

Важко відповісти

19,3

26,7

17,7

15,2

18,4

СТРАТЕГІЇ БЕЗПЕКИ

Серед можливих запропонованих гарантій безпеки для України вступ до НАТО залишається найбажанішим варіантом для більшості (54%) українців. У грудні 2022 року Фонд «Демократичні ініціативи» вже опитував населення щодо цього. З того моменту можливі моделі гарантування безпеки трохи змінилися, однак варіант вступу в НАТО залишився сталим. За сім місяців частка прихильників НАТО серед населення зросла на 5%.

Найближча, за часткою прихильників, альтернатива НАТО – укладання угоди про стратегічну оборонну співпрацю з кількома країнами, які наразі в НАТО. Такий сценарій розвитку подій підтримало 16% респондентів. Найменш популярна альтернатива – ставка виключно на власні сили (8%).

Який варіант гарантування безпеки був би, на Вашу думку, найкращий для України? (у%; одна відповідь)

Вступ до НАТО

54,2

Угоди про стратегічну оборонну співпрацю з кількома країнами - членами НАТО

16,1

Нейтральний статус, забезпечений міжнародними гарантіями для суверенітету України 

10,2

Ставка виключно на власні сили та оборонну промисловість, без міжнародних гарантій

7,5

Інше

1,2

Важко відповісти

10,8

Вступ України до НАТО підтримує абсолютна більшість опитаних незалежно від статі, віку, рівня освіти чи доходів.

Порівняно з іншими макрорегіонами, у південних областях найнижча підтримка євроатлантичної інтеграції. Це стосується як поточного населення, так і тих, хто проживав у цих областях до 24 лютого. Водночас інші альтернативи гарантій безпеки на Півдні більш популярні, ніж в середньому по країні. Особливу прихильність серед населення Півдня здобула модель нейтрального статусу забезпеченого міжнародними гарантіями для суверенітету України. На Півдні цю альтернативу підтримують на 12% частіше, ніж в середньому по країні. Такі регіональні відмінності, схоже, є відголоском російської пропаганди спрямованої на дискредитацію НАТО.

Який варіант гарантування безпеки був би, на Вашу думку, найкращий для України? (у%; одна відповідь; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року)

 

Захід

Центр

Південь

Схід

Вступ до НАТО

57,8

63,1

31,4

49,5

Угоди про стратегічну оборонну співпрацю з кількома країнами - членами НАТО

12,8

15,5

21,7

15,7

Нейтральний статус, забезпечений міжнародними гарантіями для суверенітету України 

8,1

5,8

23,8

11,6

Ставка виключно на власні сили та оборонну промисловість, без міжнародних гарантій

4,2

7,2

12,4

8,3

Інше

0,2

0,9

1,7

2,8

Важко відповісти

16,9

7,6

9,0

12,1

33% опитаних готові підтримати вступ до НАТО у разі, якщо частина українських територій залишиться окупованою Росією. Навіть серед прихильників вступу до НАТО більшість (48%) проти вступу, якщо частина країни буде окупованою.  

Чи підтримали б Ви вступ до НАТО у разі, якщо частина українських територій залишиться окупованою Росією? (у %; розподіл за преференціями у варіантах гарантування безпеки)

 

Вступ до НАТО

Угоди про стратегічну оборонну співпрацю з кількома країнами - членами НАТО

Нейтральний статус, забезпечений міжнародними гарантіями для суверенітету України

Ставка виключно на власні сили та оборонну промисловість, без міжнародних гарантій

Важко відповісти

Так

41,8

32,6

16,3

12,7

17,6

Ні

47,7

57,1

63,9

72,4

38,0

Важко відповісти 

10,5

10,2

19,8

14,8

44,4

Схоже, що українці розглядають вступ до НАТО не як самоціль, а як можливу гарантію захисту держави від зовнішньої агресії. Саме тому серед громадян, які підтримали б вступ до НАТО, коли частина територій залишається окупованими, 61% впевнений, що війна припиниться лише, якщо Україна стане частиною північноатлантичного альянсу. Ті ж, хто проти вступу до НАТО, коли частина територій окуповані, зайняли таку позицію, бо переважна більшість з них (50%) вважає, що приєднання до Північноатлантичного альянсу не зупинить війни з Росією.

Водночас, абсолютна більшість (72%) тих, хто проти вступу до НАТО, коли частина території окуповані, не готові відмовитися від вступу до НАТО у якості поступки РФ. 

Ви згодні чи не згодні з наступним твердженням: Війна може припинитись лише у разі вступу України в НАТО (у%; розподіл за підтримкою вступу до НАТО, коли частина країни окупована)

 

Підтримали б Ви вступ до НАТО у разі, якщо частина українських територій залишиться окупованою Росією

Не підтримали б Ви вступ до НАТО у разі, якщо частина українських територій залишиться окупованою Росією

Важко відповісти

Згодні, що  війна може припинитись лише у разі вступу України в НАТО

61

35

24

Не згодні, що Війна може припинитись лише у разі вступу України в НАТО

28

50

33

Важко відповісти 

12

16

44

Підтримка мирної угоди, яка б теоретично могла б забезпечить тривалий мир і захист України від російської загрози, за умови якщо частина територій залишаться під російською окупацією, ще нижча. 

Погодитися на такі умови готовий 21% опитаних. Респонденти, які вважають прийнятним такий сценарій є схильними до песимістичного бачення майбутнього України та воліли б закріпити поточне становище, аби в майбутньому не втратити у війні більше.

Чи підтримали б Ви … у разі, якщо частина українських територій залишиться окупованою Росією? (у %)

 

Вступ до НАТО

Підписання мирної угоди, яка забезпечить тривалий мир і захист України від російської загрози

Так

19,5

8,7

Скоріше так

13,1

12,3

Скоріше ні

16,4

16,9

Ні

35,5

48,6

Важко відповісти

15,5

13,5

ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ ТА ЇХ ДОКУМЕНТУВАННЯ

Абсолютна більшість українців (78%) поділяє думку про те, що всі росіяни відповідальні за агресію проти України. Найбільше незгодних із таким твердженням проживає у південних областях (30%), вважають російську мову рідною (37%) або використовує переважно російську як мову спілкування вдома (32%). Втім навіть серед російськомовних абсолютна більшість покладає відповідальність за початок війни на російський народ.

Дослідження не виявило зв’язку між віком респондентів та таким ставленням до росіян, можна припустити, що більш прихильна думка до росіян формується під впливом російськомовних джерел інформації, російськомовних спікерів та коментаторів, присутніх в українському медіапросторі.

Ви згодні чи не згодні з наступним твердженням: Всі росіяни відповідальні за агресію проти України (у %)

Згоден_на

55,2

Скоріше згоден_на

22,7

Скоріше не згоден_на

11,1

Не згоден_на

6,0

Важко відповісти

5,1

Ви згодні чи не згодні з наступним твердженням: Всі росіяни відповідальні за агресію проти України (у %; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року)

 

Захід

Центр

Південь

Схід

Згоден_на

52,7

54,3

54,1

57,4

Скоріше згоден_на

21,8

26,7

13,8

22,4

Скоріше не згоден_на

11,1

10,3

18,3

8,6

Не згоден_на

5,3

3,5

12,1

8,1

Важко відповісти

9,0

5,1

1,7

3,5

Ви згодні чи не згодні з наступним твердженням: Всі росіяни відповідальні за агресію проти України (у %; розподіл за рідною мовою та мовою спілкування вдома)

 

Українська рідна

Російська рідна

Українська вдома

Російська вдома

Згоден_на

58,2

40,1

59,0

44,5

Скоріше згоден_на

23,4

17,8

23,5

20,2

Скоріше не згоден_на

9,4

20,2

8,7

18,1

Не згоден_на

3,9

17,8

3,2

14,2

Важко відповісти

5,2

4,0

5,6

3,0

Українське суспільство демонструє високий рівень підтримки колективних форм покарання росіян за воєнні злочини. Зокрема, лише 21% опитаних вважає, що покараними мають бути безпосередні виконавці та співучасники цих злочинів. 37% опитаних наполягають на тому, що покараним має бути керівництво Росії, військове командування та керівництво військових компаній на кшталт «Вагнера». Ще 36% вважають, що покараними мають бути всі росіяни. 

У підсумку можна стверджувати, що більшість українців (57%) хоче бачити покараними всіх, хто мав прямий стосунок до планування, схвалення, організації та скоєння воєнних злочинів. 

Проте вже зараз помітна значна частка громадян (36%), які поділяють найрадикальніший підхід до покарання Росії. Згідно зі спостереженнями, така позиція сформувалася не пізніше осені 2022, коли вперше було поставлене подібне питання. Найбільше радикально налаштованих у цьому питанні громадян проживає у центральних (40%) та південних (39%) областях. 

Яке покарання, на Вашу думку, має застосовуватися за воєнні злочини скоєні Росією? (у %; одна відповідь)

 

Червень 2023

Жовтень 2022

Покарання виконавців та співучасників воєнних злочинів

20,9

16,9

Покарання всього керівництва Росії, військових російської армії та приватних військових компаній (наприклад Вагнер)

36,6

35,1

Покарання всієї російської держави та росіян 

36,2

34,7

Важко відповісти

6,3

13,2

Яке покарання, на Вашу думку, має застосовуватися за воєнні злочини скоєні Росією? (у %; одна відповідь; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року)

 

Захід

Центр

Південь

Схід

Покарання виконавців та співучасників воєнних злочинів

32,7

16,1

20,0

16,6

Покарання всього керівництва Росії, військових російської армії та приватних військових компаній (наприклад Вагнер)

24,4

40,6

33,4

42,1

Покарання всієї російської держави та росіян 

32,0

39,6

39,0

34,8

Важко відповісти

10,9

3,7

7,6

6,5

Попри масовий та безжальний характер скоєних росіянами воєнних злочинів більшість українців (68%) вважають, що переслідування і покарання злочинців має відбуватися у рамках національного та міжнародного права. Водночас кожен четвертий респондент переконаний у тому, що таких злочинців варто карати у позасудовий спосіб. Найбільша частка опитаних, які виступають за покарання російських воєнних злочинців без суду, проживає у центральних (34%) та східних областях (25%), а найменше таких (11%) – на півдні України.

На Вашу думку, як державні органи повинні переслідувати росіян, які скоїли воєнні злочини на території України? (у %; одна відповідь)

Переслідувати і карати у рамках національного та міжнародного права

67,6

Переслідувати та карати без суду

24,8

Не переслідувати

0,4

Важко відповісти

7,1

На Вашу думку, як державні органи повинні переслідувати росіян, які скоїли воєнні злочини на території України? (у %; одна відповідь; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року)

 

Захід

Центр

Південь

Схід

Переслідувати і карати у рамках національного та міжнародного права

72,2

60,5

80,1

68,8

Переслідувати та карати без суду

16,2

33,7

10,7

25,4

Не переслідувати

0,0

0,0

1,7

0,5

Важко відповісти

11,6

5,6

6,6

5,3

Майже 16% опитаних українців по всій країні заявили, що були свідками воєнних злочинів, скоєних росіянами, ще 5% заявили, що можливо були свідками таких дій. Це, насамперед, респонденти, які станом на початок вторгнення проживали у Донецькій та Луганській областях (53%), Запорізькій (73%), Херсонській (80%), Миколаївській (34%), Харківській (26%), Чернігівській (21%), Київській і Вінницькій (по 19%), Дніпровській (17%) та Сумській (15%) областях.

Водночас, відповідаючи на питання про готовність брати участь у якості свідка у слідчих діях та міжнародних судових процесах, лише половина (50%) серед самоідентифікованих свідків відповіла ствердно. Ще 28% опитаних свідків погодилася взяти участь лише за певних умов. Треба зазначити, що саме в областях, де через обставини окупації та війни такі злочини вчинялися найчастіше, лише половина самоідентифікованих свідків готова брати участь у розслідуваннях за будь-яких умов.

Можна припустити, що такий рівень готовності співпрацювати з правосуддям може пояснюватися як небажанням постійно повертатися до згадок про ці злочини, так і невпевненістю в тому, що це допоможе покарати злочинців. 

Чи були Ви свідком скоєння воєнних злочинів під час російсько-української війни? (у%)

Так

15,8

Скоріше так

4,8

Скоріше ні

8,5

Ні

65,4

Важко відповісти

5,6

Чи готові Ви брати участь, у якості свідка, у слідчих діях та міжнародних судових процесах щодо скоєння воєнних злочинів? (у%; частка серед тих, хто був свідком свідком скоєння воєнних злочинів)

Так, за будь-яких умов

50,4

Так, але лише за певних умов

27,6

Ні

11,7

Важко відповісти

10,3

Абсолютна більшість українців (94%) вважає, що Україна має добиватись від Росії відшкодування за завдані збитки під час війни.

Водночас, серед населення немає одностайності щодо вірогідності отримання Україною цієї компенсації. Так 42% українців вважають, що шанси на виплату репарацій низькі. Протилежної думки дотримується 40% опитаних, які оцінили шанси на виплату репарацій як скоріше високі чи вкрай високі. Очікування щодо можливості виплати репарацій РФ у цілому рівномірно розподілені по Україні як за макрорегіонами проживання, так і за віком респондентів. 

Як Ви оцінюєте шанси України отримати від Росії компенсацію за завдані збитки під час війни? (у %)

Вкрай низькі 

17,6

Скоріше низькі

24,5

Скоріше високі

26,7

Вкрай високі

12,9

Важко відповісти

18,4

Серед прихильників «миру за будь-яку ціну» 72% скептично ставляться до можливості отримати репарації від РФ. Оптимізму щодо цього мало й серед тих, хто готовий воювати до перемоги: лише 46% вірить у отримання репарацій на противагу 37%, які оцінюють шанси як низькі. Враховуючи, що відсоток тих, хто вірить у можливість отримати від Росії компенсацію за завдані збитки, вищий серед прихильників війни до перемоги, можна припустити, що у своїх оцінках вони спиралися на сценарій перемоги України у війні та примусу до репарацій.

Як Ви оцінюєте шанси України отримати від Росії компенсацію за завдані збитки під час війни? (у %; розподіл за ставленням до компромісів заради миру)

 

Заради миру варто йти на будь-які компроміси

Заради миру можна йти на компроміси, але не на всі

Війна може припинитися лише у разі перемоги

Важко відповісти

Низькі

72%

48%

37%

23%

Високі

14%

37%

46%

20%

Важко відповісти

14%

15%

16%

57%

ДОВГОСТРОКОВІ НАСЛІДКИ КОНФЛІКТУ

Абсолютна більшість (89%) українців хотіли б будувати своє майбутнє життя в Україні. Це стосується тих, хто лишився в Україні до сьогодні, оскільки опитування не проводилося серед громадян, які виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення.

Чи плануєте Ви будувати своє майбутнє життя в Україні? (у %; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року)

 

Україна

Захід

Центр

Південь

Схід

Так

89,2

82,4

91,4

88,6

92,7

Ні

4,4

7,2

3,1

5,2

3,8

Важко відповісти 

6,3

10,4

5,5

6,2

3,5

Частіше виявляють бажання будувати своє майбутнє за кордоном молодше покоління. Відмінності є статично значущими, але розмір різниці між групами не виглядає загрозливою тенденцією. Наявність роботи чи оцінка свого поточного матеріального стану не справляють вагомого впливу на бажання респондентів будувати своє майбутнє життя в Україні. 

Чи плануєте Ви будувати своє майбутнє життя в Україні? (у %; розподіл за віком респондентів)

 

18-29 років

30-39 років

40-49 років

50-59 років

60+ років

Так

84,3

86,9

88,6

91,1

95,6

Ні

7,2

6,1

2,1

3,1

2,3

Важко відповісти

8,5

7,0

9,3

5,7

2,1

Пояснити це можна і патріотичними мотивами, і тим, що значна частина тих, хто хотів виїхати закордон, вже це зробили та їх думка не була врахована у опитуванні. Однак важливо, аби у тих, хто планує в подальшому будувати своє життя в Україні, не виникала мотивація змінювати свої наміри.

Виїзд за кордон для возз’єднання із родиною не є актуальним для більшості українців. Близько чверті респондентів у Центральному та Східному, 17% у Південному макрорегіонах відповіли, що не хотіли б їхати до родин. Такий результат варто інтерпретувати не як небажання цих людей побачити своїх рідних, а як бажання аби їх рідні повернулися в Україну. Це також піднімає питання мотивації громадян лишатися в Україні, а також мотивації для переміщених осіб повертатися в Україну.  

Чи хотіли б Ви поїхати з країни, після завершення війни, для возз'єднання зі своєю родиною? (у %; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року)

 

Україна

Захід

Центр

Південь

Схід

Моя родина наразі проживає в Україні

72,7

84,7

70,0

74,7

64,0

Так

5,9

7,0

4,6

6,6

6,8

Ні

18,4

4,9

22,8

16,6

25,7

Важко відповісти 

3,0

3,5

2,7

2,1

3,5

Чи хотіли б Ви поїхати з країни, після завершення війни, для возз'єднання зі своєю родиною? (у %; серед респондентів, чиї сім’ї закордоном; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року) 

 

Україна

Захід

Центр

Південь

Схід

Так 

21,5

45,5

15,2

26,0

18,9

Ні 

67,7

31,8

75,8

65,8

71,3

Важко відповісти  

10,8

22,7

9,0

8,2

9,8

Щодо пріоритетів держави у післявоєнній відбудові, запити громадян є вельми прогнозованими: відновлення економіки, енергетичної та іншої цивільної інфраструктури, житла, а також забезпечення безпеки громадян. 

Заслуговує уваги один із пріоритетів, який може вплинути і на мотивацію громадян будувати своє майбутнє життя в Україні – боротьба з корупцією в органах влади, про яку респонденти згадували найчастіше, хоч і без значного відриву від інших опцій за частотою згадувань. 

Протягом кількох місяців корупційні скандали все частіше стають публічними – закупівлі харчування для Міністерства оборони за обґрунтованими цінами, зловживання начальника Одеського обласного ТЦК та придбання цінного майна за кордоном, затримання через хабар Голови Верховного Суду України, затримання голови Тернопільської облради та заступників, зловживання начальника Гостомельської селищної військової адміністрації тощо.

Ці та інші корупційні скандали на тлі повномасштабної війни здатні порушити згадану у звіті єдність українського громадянського суспільства та вищого військово-політичного керівництва у питанні протистояння агресору, та вочевидь не відповідають запитам громадянського суспільства на боротьбу із корупцією в органах влади. Накопичення невиправданих очікувань з часом загрожує перетворитися на прагнення громадян будувати своє майбутнє за межами України.

На Вашу думку, якими мають бути основні пріоритети держави під час післявоєнного відновлення? (у %; до 3-х відповідей; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року)

 

Україна

Захід

Центр

Південь

Схід

Боротьба з корупцією в органах влади

40,5

22,7

53,1

32,8

43,2

Залучення зовнішніх інвестицій для створення нових підприємств і робочих місць

40,1

37,4

45,1

37,9

33,3

Відновлення зруйнованої чи пошкодженої енергетичної інфраструктури та житлово-комунального господарства

38,7

32,5

34,8

49,7

42,2

Облаштування зовнішнього кордону та оборонної інфраструктури

37,4

36,4

38,3

36,6

35,6

Створення сприятливих умов для розвитку малого і середнього бізнесу

28,1

25,8

27,9

32,8

31,1

Підтримка ветеранів та усіх жертв російської агресії (родини загиблих, полонені, депортовані)

24,7

36,2

21,8

25,5

18,4

Відновлення зруйнованого чи пошкодженого житла 

23,9

21,8

18,0

34,5

26,3

Відбудова зруйнованих чи пошкоджених шкіл та лікарень

23,8

29,0

17,1

29,0

30,1

Будівництво чи ремонт транспортної інфраструктури (дороги, залізниці, аеропорти)

16,5

23,7

13,0

18,3

14,9

Інше

0,5

0,5

0,7

0,0

0,3

Важко відповісти 

4,3

9,3

4,2

0,0

2,3

ОЧІКУВАННЯ ЩОДО МІЖНАРОДНОЇ ПІДТРИМКИ

Очікування українців щодо допомоги з боку країн партнерів зводяться також до двох основних напрямів допомоги: зміцнення обороноздатності України й надання безпекових гарантій та підтримка економіки України. 

На Вашу думку, які кроки зараз мають робити країни-партнери для підтримки України? (у %; декілька варіантів відповіді; розподіл за макрорегіоном проживання до 24 лютого 2022 року)

 

Україна

Захід

Центр

Південь

Схід

Те, що потрібно для зміцнення обороноздатності України та безпекових гарантій

70,7

62,2

72,9

71,4

72,5

Те, що потрібно для підтримки економіки України

56,0

54,3

49,6

77,6

51,6

Те, що потрібно для відновлення енергетичної інфраструктури України

54,3

63,3

48,5

57,2

50,4

Те, що потрібно для ізоляції та покарання Росії за агресію

51,1

57,3

52,6

42,8

45,6

Те, що потрібно для допомоги біженцям з України

38,7

50,1

40,7

29,7

27,7

Те, що потрібно для підтримки боротьби з корупцією й олігархами

36,6

42,2

32,7

36,2

37,8

Важко відповісти

4,4

9,3

3,6

0,7

4,0

Про роль країн-партнерів у подоланні корупції українці згадують менше, але ймовірно це спричинено формулюванням питання щодо очікуваної саме ЗАРАЗ допомоги. У цілому ж після 2014 року уряди країн-партнерів та міжнародних організацій відіграли безперечно конструктивну роль для створення інфраструктури антикорупційних органів в Україні шляхом застосування політики надання фінансової допомоги під зобов’язання українського уряду втілювати реформи. Подібна практика виглядає доцільною й у майбутньому під час міжнародної допомоги Україні для відбудови. 

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ

1. Які почуття виникають у Вас, коли Ви думаєте про майбутнє України? ДЕКІЛЬКА ВАРІАНТІВ 

 

%

Оптимізм

33,1

Байдужість

0,9

Радість

5,0

Безвихiдь

6,8

Упевненість

24,2

Розгубленість

17,7

Задоволеність

1,9

Песимізм

3,4

Надія

58,8

Тривога

42,0

Інтерес

13,7

Страх

22,7

Інше

1,5

Важко відповісти

2,2

2. Які безпекові загрози будуть найбільш актуальними для Вас у найближчі місяці? ДО 5-ТИ ВІДПОВІДЕЙ

 

%

Відключення електро-, тепло- чи водо- постачання через російські обстріли

44,9

Дефіцит продовольства, ліків інших найважливіших товарів для життя

20,9

Забруднення довкілля

24,0

Загострення політичного протистояння всередині країни

15,1

Кібератаки, припинення роботи iнтернет-послуг

10,6

Корупція в органах влади

33,7

Новий наступ російських військ

30,4

Масові обстріли українських міст

60,2

Поширення небезпечних хвороб, епідемії

19,3

Припинення економічної підтримки з боку Заходу

10,6

Припинення військової підтримки з боку Заходу

14,9

Спроби влади обмежити права і свободи громадян

12,8

Різке зростання цін на необхідні товари

40,1

Застосування ядерної зброї з боку Росії

23,7

Інше

1,3

Важко відповісти

4,2

3. З яким із наступних двох тверджень Ви згодні більшою мірою? 

 

%

Я хотів_ла би аби війна закінчилася найближчим часом будь-якою ціною

30,4

Я готовий_а погодитися з продовженням війни, якщо це потрібно для перемоги

53,4

Важко відповісти

16,2

4-6. Ви згодні чи не згодні з наступними твердженнями: 

4. Україна зможе вистояти навіть у разі тривалої війни з Росією 

 

%

Згоден_на

46,7

Скоріше згоден_на

30,2

Скоріше не згоден_на

7,2

Не згоден_на

3,5

Важко відповісти

12,3

5. Захід НЕ буде довго підтримувати Україну 

 

%

Згоден_на

9,6

Скоріше згоден_на

15,9

Скоріше не згоден_на

25,6

Не згоден_на

30,0

Важко відповісти

18,7

6. Україні буде важко досягти повної перемоги, бо Росія має більше економічних і людських ресурсів 

 

%

Згоден_на

14,3

Скоріше згоден_на

28,4

Скоріше не згоден_на

21,8

Не згоден_на

24,2

Важко відповісти

11,4

7. Які проблеми є і будуть актуальними для Вашої родини найближчим часом? ДЕКІЛЬКА ВАРІАНТІВ 

 

%

Втрата джерел доходу

32,7

Втрата доступу до житла

9,5

Втрата роботи/бізнесу

18,4

Голод

11,2

Загроза життю та здоров’ю внаслідок ведення бойових дій

45,4

Зростання злочинності

8,4

Мобілізація одного з членів родини

24,6

Недоступність якісного/належного лікування чи медичної допомоги

18,5

Неможливість знайти роботу

17,0

Погана екологія (забруднене повітря, вода) у місці проживання

20,5

Погіршення умов праці на робочому місці

11,7

Розлука з членами родини

26,5

Інше

4,3

Нічого з вище перерахованого

4,0

Важко відповісти/Відмова

6,9

8. Чи вірите Ви у перемогу України у війні проти Російської Федерації? 

 

%

Так

77,0

Скоріше так

15,8

Скоріше ні

2,7

Ні

1,0

Важко відповісти

3,6

9. Як Ви вважаєте, коли настане ця перемога? СЕРЕД РЕСПОНДЕНТІВ, ЯКІ ВІРЯТЬ У ПЕРЕМОГУ УКРАЇНИ

 

%

Настане до кінця цього року

30,6

Настане через 1-2 роки

31,8

Настане через 3-5 років

11,5

Настане не раніше ніж за 5 років

1,9

Настане більш ніж через 5 років

1,5

Важко відповісти

22,5

10. Якщо так, тоді яку ситуацію Ви особисто розглядатимете як перемогу у війні? СЕРЕД РЕСПОНДЕНТІВ, ЯКІ ВІРЯТЬ У ПЕРЕМОГУ УКРАЇНИ, ОДНА ВІДПОВІДЬ 

 

%

Припинення бойових дій, навіть якщо російська армія втримається на територіях, які наразі є окупованими (Херсонщина, Запорізька область, Донбас, Крим)

2,5

Вигнання російських військ за лінію станом на 23 лютого 2022 (ОРДЛО і Крим лишаються окупованими)

10,2

Вигнання російських військ за лінію державного кордону, втому числі на Донбасі (Крим лишається окупованим)

7,4

Вигнання російських військ з усієї території України та відновлення кордонів станом на січень 2014 року

42,5

Знищення російської армії та сприяння повстанню/розпаду всередині Росії

25,5

Інше

3,9

Важко відповісти

8,0

11. З наведеного нижче переліку оберіть, будь ласка, ті, які особисто Вас переконають у перемозі України? ДЕКІЛЬКА ВАРІАНТІВ 

 

%

Звільнення українських територій у кордонах станом на 1991 рік

69,7

Повернення усіх українських полонених та депортованих

60,2

Знищення російської армії

36,7

Усунення Путіна від влади

34,3

Розпад Росії чи початок громадянської війни в Росії

26,7

Укладення мирної угоди про завершення війни

26,6

Покарання російських воєнних злочинців

51,3

Інше

1,9

Важко відповісти

4,7

12-13. Оберіть, будь ласка, одне з тверджень, яке найбільше відповідає Вашим поглядам: 

12.

 

%

Припинення бойових дій і повне завершення війни допустиме, навіть якщо частина українських територій залишиться окупованою

10,4

Припинення бойових дій і повне завершення війни НЕ допустиме, якщо частина українських територій залишиться окупованою

65,3

Не згоден_на з обома твердженнями

10,3

Важко відповісти

14,0

13.

 

%

Ми зазнали великих втрат і можемо втратити ще більше людей, тому варто йти на переговори про припинення війни

14,8

Ми вже понесли великі втрати, тож мир, який не відповідає нашим вимогам, є неприйнятним 

54,7

Не згоден_на з обома твердженнями

11,8

Важко відповісти

18,7

14. В контексті російсько-української війни, що для Вас особисто означає «мир»? ВКАЗАТИ

 

%

Є відповідь

87,6

Немає відповіді

12,4

15. Оберіть, будь ласка, одне з тверджень, яке найбільше відповідає Вашим поглядам: ОДНА ВІДПОВІДЬ 

 

%

Заради миру варто йти на будь-які компроміси

5,7

Заради миру можна йти на компроміси, але не на всі

36,2

Війна може припинитися лише у разі перемоги

51,3

Важко відповісти

6,9

16-18. Ви згодні чи не згодні з наступними твердженнями: 

16. Припинення війни зараз важливіше, ніж ризиковане продовження бойових дій заради кращих умов для нашої держави

 

%

Згоден_на

11,9

Скоріше згоден_на

18,7

Скоріше не згоден_на

21,9

Не згоден_на

29,9

Важко відповісти

17,6

17. Чим довше триватиме ця війна, тим менше шансів, що вона закінчиться на умовах України

 

%

Згоден_на

8,8

Скоріше згоден_на

15,9

Скоріше не згоден_на

22,1

Не згоден_на

36,0

Важко відповісти

17,3

18. Війна може припинитись лише у разі вступу України в НАТО

 

%

Згоден_на

18,8

Скоріше згоден_на

22,5

Скоріше не згоден_на

17,3

Не згоден_на

22,6

Важко відповісти

18,7

19-23. Що, на Вашу думку, має робити політичне та військове керівництво України у разі якщо…: ОДНА ВІДПОВІДЬ 

19. Економічна ситуація в країні буде стрімко погіршуватися

 

%

Продовжувати війну, незважаючи ні на що

46,2

Намагатися заморозити конфлікт, але не робити поступок Росії

18,9

Почати переговори з Росією задля припинення війни

11,5

Важко відповісти

23,3

20. Кількість жертв як серед українських військових, так і серед цивільних буде стрімко зростати

 

%

Продовжувати війну, незважаючи ні на що

34,8

Намагатися заморозити конфлікт, але не робити поступок Росії

21,5

Почати переговори з Росією задля припинення війни

18,4

Важко відповісти

25,2

21. Протягом цього року ситуація на фронті не зміниться в гірший чи кращий бік

 

%

Продовжувати війну, незважаючи ні на що

49,4

Намагатися заморозити конфлікт, але не робити поступок Росії

15,3

Почати переговори з Росією задля припинення війни

12,4

Важко відповісти

22,8

22. Військова допомога з боку західних держав зменшиться чи припиниться

 

%

Продовжувати війну, незважаючи ні на що

40,8

Намагатися заморозити конфлікт, але не робити поступок Росії

18,3

Почати переговори з Росією задля припинення війни

14,8

Важко відповісти

26,1

23. Економічна допомога з боку західних держав зменшиться чи припиниться

 

%

Продовжувати війну, незважаючи ні на що

44,4

Намагатися заморозити конфлікт, але не робити поступок Росії

18,0

Почати переговори з Росією задля припинення війни

12,4

Важко відповісти

25,3

24. Чи підтримуєте Ви формулу миру України, також відому як мирний план Володимира Зеленського? 

 

%

Повністю підтримую

34,2

Скоріше підтримую

23,6

Скоріше не підтримую 

1,6

Взагалі не підтримую

0,8

Не ознайомлений_а з формулою миру

32,4

Важко відповісти

7,4

25. За яких умов, на Вашу думку, можливі переговори з Росією про припинення війни? ОДНА ВІДПОВІДЬ 

 

%

Переговори про мир можливі навіть зараз

10,0

Переговори про мир з Росією можливі зараз, але тільки з метою звільнення полонених і заручників 

18,1

Переговори про мир з Росією можливі тільки після звільнення всіх українських територій 

39,7

Переговори про мир з Росією взагалі неможливі

24,4

Важко відповісти

7,9

26-28. Уявимо, що Росія висуває низку вимог до України в обмін на припинення агресії, Скажіть, наскільки для Вас особисто є прийнятними наступні вимоги: 

26. Визнання окупованих територій України частиною Російської Федерації

 

%

Повністю прийнятним

2,1

Скоріше прийнятним

4,3

Скоріше неприйнятним

15,8

Повністю неприйнятним

68,9

Важко відповісти

9,0

27. Відмова від вступу в НАТО

 

%

Повністю прийнятним

4,8

Скоріше прийнятним

9,4

Скоріше неприйнятним

20,5

Повністю неприйнятним

51,3

Важко відповісти

14,1

28. Відмова від вступу в Європейський Союз

 

%

Повністю прийнятним

5,2

Скоріше прийнятним

8,9

Скоріше неприйнятним

21,3

Повністю неприйнятним

51,3

Важко відповісти

13,3

29. Як Ви ставитесь до спроб іноземних держав та міжнародних організацій посприяти переговорам про припинення війни між Росією та Україною? 

 

%

Негативно

13,1

Скоріше негативно 

14,7

Скоріше позитивно 

29,1

Позитивно

24,1

Важко відповісти

19,0

30. З наведеного списку оберіть ті міжнародні організації чи держави, яким, на Вашу думку, можна довірити посередництво під час мирних переговорів між Україною та Росією? ДЕКІЛЬКА ВАРІАНТІВ

 

%

Африканський Союз

2,6

Бразилія

1,6

Ватикан (Папа Римський)

7,7

Ізраїль

9,6

Індія 

1,9

Китай 

7,5

Німеччина

23,3

ОБСЄ

6,6

ООН

17,1

США 

42,8

Туреччина

12,4

Франція

15,1

Інше (Переважно вказували Велику Британію)

8,9

Україні не потрібні посередники 

19,7

Важко відповісти

19,3

31. Який варіант гарантування безпеки був би, на Вашу думку, найкращий для України? ОДНА ВІДПОВІДЬ 

 

%

Вступ до НАТО

54,2

Угоди про стратегічну оборонну співпрацю з кількома країнами - членами НАТО

16,1

Нейтральний статус, забезпечений міжнародними гарантіями для суверенітету України 

10,2

Ставка виключно на власні сили та оборонну промисловість, без міжнародних гарантій

7,5

Інше

1,2

Важко відповісти

10,8

32. Чи підтримали б Ви вступ до НАТО у разі, якщо частина українських територій залишиться окупованою Росією?

 

%

Так

19,5

Скоріше так

13,1

Скоріше ні

16,4

Ні

35,5

Важко відповісти

15,5

33. Чи підтримали б Ви мирну угоду, яка забезпечить тривалий мир і захист України від російської загрози навіть якщо частина територій залишаться під російською окупацією? 

 

%

Так

8,7

Скоріше так

12,3

Скоріше ні

16,9

Ні

48,6

Важко відповісти

13,5

34. Ви згодні чи не згодні з наступним твердженням: 

Всі росіяни відповідальні за агресію проти України

 

%

Згоден_на

55,2

Скоріше згоден_на

22,7

Скоріше не згоден_на

11,1

Не згоден_на

6,0

Важко відповісти

5,1

35. Яке покарання, на Вашу думку, має застосовуватися за воєнні злочини скоєні Росією? ОДНА ВІДПОВІДЬ

 

%

Покарання виконавців та співучасників воєнних злочинів

20,9

Покарання всього керівництва Росії, військових російської армії та приватних військових компаній (наприклад Вагнер)

36,6

Покарання всієї російської держави та росіян 

36,2

Важко відповісти

6,3

36. На Вашу думку, як державні органи повинні переслідувати росіян, які скоїли воєнні злочини на території України? ОДНА ВІДПОВІДЬ

 

%

Переслідувати і карати у рамках національного та міжнародного права

67,6

Переслідувати та карати без суду

24,8

Не переслідувати

0,4

Важко відповісти

7,1

37. Чи були Ви свідком скоєння воєнних злочинів під час російсько-української війни?

 

%

Так

15,8

Скоріше так

4,8

Скоріше ні

8,5

Ні

65,4

Важко відповісти

5,6

38. Чи готові Ви брати участь, у якості свідка, у слідчих діях та міжнародних судових процесах щодо скоєння воєнних злочинів? СЕРЕД ТИХ, ХТО БУВ СВІДКОМ СКОЄННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ

 

%

Так, за будь-яких умов

50,4

Так, але лише за певних умов

27,6

Ні

11,7

Важко відповісти

10,3

39. На Вашу думку, чи повинна Україна добиватися сплати Росією компенсації за завдані збитки під час війни?

 

%

Так

84,5

Скоріше так

10,1

Скоріше ні

0,7

Ні

0,9

Важко відповісти

3,9

40. Як Ви оцінюєте шанси України отримати від Росії компенсацію за завдані збитки під час війни?

 

%

Вкрай низькі 

17,6

Скоріше низькі

24,5

Скоріше високі

26,7

Вкрай високі

12,9

Важко відповісти

18,4

41. Чи плануєте Ви будувати своє майбутнє життя в Україні?

 

%

Так

78,1

Скоріше так

11,2

Скоріше ні

2,4

Ні

2,0

Важко відповісти

6,4

42. Чи хотіли б Ви поїхати з країни, після завершення війни, для возз'єднання зі своєю родиною?

 

%

Моя родина наразі проживає в Україні

72,3

Так

3,3

Скоріше так

2,6

Скоріше ні

3,4

Ні

15,3

Важко відповісти

3,1

43. На Вашу думку, якими мають бути основні пріоритети держави під час післявоєнного відновлення? ДО 3-Х ВІДПОВІДЕЙ

 

%

Створення сприятливих умов для розвитку малого і середнього бізнесу

28,1

Залучення зовнішніх інвестицій для створення нових підприємств і робочих місць

40,1

Облаштування зовнішнього кордону та оборонної інфраструктури

37,4

Боротьба з корупцією в органах влади

40,5

Будівництво чи ремонт транспортної інфраструктури (дороги, залізниці, аеропорти)

16,5

Відновлення зруйнованої чи пошкодженої енергетичної інфраструктури та житлово-комунального господарства

38,7

Відбудова зруйнованих чи пошкоджених шкіл та лікарень

23,8

Відновлення зруйнованого чи пошкодженого житла 

23,9

Підтримка ветеранів та усіх жертв російської агресії (родини загиблих, полонені, депортовані)

24,7

Інше

0,5

Важко відповісти 

4,3

44. На Вашу думку, які кроки зараз мають робити країни-партнери для підтримки України? ДЕКІЛЬКА ВАРІАНТІВ 

 

%

Те, що потрібно для відновлення енергетичної інфраструктури України

54,3

Те, що потрібно для допомоги біженцям з України

38,7

Те, що потрібно для зміцнення обороноздатності України та безпекових гарантій

70,7

Те, що потрібно для ізоляції та покарання Росії за агресію

51,1

Те, що потрібно для підтримки боротьби з корупцією й олігархами

36,6

Те, що потрібно для підтримки економіки України

56,0

Важко відповісти

4,4

45. Ваша стать: 

 

%

Чоловіча

46,2

Жіноча

53,8

46. Ваш вік: 

 

%

18-29

24,8

30-39

17,2

40-49

16,6

50-59

17,5

60+

23,8

47. Де Ви проживаєте зараз?

 

%

Вінницька область

4,6

Волинська область

2,9

Дніпропетровська область

9,3

Житомирська область

3,5

Закарпатська область

3,5

Запорізька область

2,5

Івано-Франківська область

3,9

Київська область

5,7

місто Київ

8,2

Кіровоградська область

2,7

Львівська область

7,2

Миколаївська область

3,3

Одеська область

6,6

Полтавська область

4,1

Рівненська область

3,2

Сумська область

3,2

Тернопільська область

3,0

Харківська область

7,7

Херсонська область

1,4

Хмельницька область

3,7

Черкаська область

3,6

Чернігівська область

3,0

Чернівецька область

2,6

48. Де Ви проживали до 24 лютого 2022 року?

 

%

Вінницька область

4,8

Волинська область

2,6

Дніпропетровська область

9,1

Донецька область

1,5

Житомирська область

3,5

Закарпатська область

3,3

Запорізька область

2,6

Івано-Франківська область

3,2

Київська область

5,6

місто Київ

7,5

Кіровоградська область

2,5

Луганська область

0,8

Львівська область

6,5

Миколаївська область

3,1

Одеська область

6,6

Полтавська область

4,4

Рівненська область

3,2

Сумська область

3,3

Тернопільська область

2,9

Харківська область

8,5

Херсонська область

2,3

Хмельницька область

3,6

Черкаська область

3,5

Чернігівська область

3,2

Чернівецька область

2,6

49. Ваша освіта:

 

%

Незакінчена середня 

2,8

Загальна середня

20,6

Середня спеціальна 

37,6

Вища або незакінчена вища

39,0

50. Як би Ви охарактеризували Ваше поточне матеріальне становище? 

 

%

Ледве звожу кінці з кінцями, грошей не вистачає навіть на необхідні продукти

9,5

Вистачає на харчування та на придбання необхідних недорогих речей

40,7

У цілому на життя вистачає, але на придбання  речей тривалого вжитку, таких як меблі, холодильник, телевізор, уже не вистачає коштів

38,8

Живу забезпечено, але зробити деякі значні покупки поки що не в змозі через брак коштів (купити квартиру, автомобіль тощо)

9,4

Фінансово можу собі дозволити придбати практично все, що хочу

0,6

Важко відповісти

1,1

51. Чи є у Вас наразі робота? 

 

%

Так

59,9

Ні, не працюю за віком/станом здоров’я

23,4

Ні, не працюю з інших причин

16,7

52. Якою мовою Ви переважно розмовляєте зараз вдома? ОДНА ВІДПОВІДЬ

 

%

Українською

75,6

Російською

23,3

Іншою

1,2

53. Яку мову Ви вважаєте рідною? ОДНА ВІДПОВІДЬ

 

%

Українську

85,5

Російську

12,4

Іншу

1,1

Важко відповісти

1,0

55. Регіони за проживанням зараз

 

%

Захiд (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області)

26,5

Центр (Вінницька, Житомирська, Київська та м, Київ, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області

42,5

Пiвдень (Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області)

13,9

Схiд (Дніпропетровська, Харківська області)

17,1

56. Регіони за проживанням до 24 лютого 2022 р.

 

%

Захiд (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області)

22,3

Центр (Вінницька, Житомирська, Київська та м, Київ, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області

42,3

Пiвдень (Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області)

15,0

Схiд (Дніпропетровська, Харківська області)

18,1

Донбас (контрольовані Україною частини Донецької, Луганської областей)

2,4