У червні у парламенті зареєстрували 185 законопроєктів, з яких 38 отримали підтримку народних депутатів. Відбулось 391 голосування та 164 683 натискань на кнопку системи “Рада”.  60 депутатів пропустили більше 30% голосувань, а троє – 100%. ОПОРА проаналізувала, як працював парламент у червні та які важливі ініціативи були підтримані або провалені народними депутатами. 

Які питання розглядали депутати 

У червні в парламенті відбулося 8 пленарних засідань (3, 4, 5, 16, 17, 18, 19 та 30 червня). Значну увагу народні депутати присвятили кадровим питанням. У червні Верховна Рада призначила двох міністрів на вакантні посади та ще замінила одного міністра на іншого. 4 червня спершу депутати звільнили з посади Віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Володимира Пристайка. Це рішення підтримали 296 депутатів. Іншим своїм рішенням депутати 255 голосами підтримали призначення на цю посаду Ольги Стефанішиної. У цей самий день парламент проголосував за призначення на посаду Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка, який до того був народним депутатом України та одним з ймовірних кандидатів від партії “Слуга народу” на посаду міського голови Києва, які відбудуться восени 2020 року. Це призначення підтримало 263 народні депутати. 19 червня народні депутати призначили Міністром захисту довкілля та природних ресурсів України Романа Абрамовського. За це рішення проголосувало 264 парламентарі. Крім цього, у порядку денному Верховної Ради на 18 червня стояло питання про призначення на посаду Міністра освіти на науки України Сергія Шкарлета, але голосування по ньому так і не відбулося. Ця кандидатура викликала неоднозначні реакції у ЗМІ, професійній спільноті та серед парламентарів. Сергію Шкарлету закидають співпрацю з регіоналами в часи президентства Януковича; купівлю елітного службового авто за кошти університету, який він очолює, та плагіат у своїх наукових роботах. 

Також парламент у червні не підтримав Програму діяльності Уряду. Спершу, 4 червня, парламентарі відправили документ на доопрацювання, а вже 18 червня – для ухвалення не вистачило 19 голосів. За документ всього проголосувало 207 народних депутатів з 226 необхідних. Це рішення парламенту означає, що Кабінет Міністрів України на чолі з Денисом Шмигалем не отримав від депутатів імунітету на рік.

Натомість 4 червня парламент прийняв у першому читанні законопроєкт №3485 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення виборчого законодавства», який вносить зміни до Виборчого кодексу. За відповідне рішення проголосували 292 народні депутати. У законопроєкті врахована частина пропозицій Громадянської мережі ОПОРА. 

Крім цього, у червні Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроєкт №3612 про народовладдя через усеукраїнський референдум. За відповідне рішення проголосували 252 депутати. На думку ОПОРИ, цей законопроєкт переважно відповідає міжнародним стандартам у сфері референдумів та дозволяє провести відповідно до його положень демократичний референдум. Проте залишилася низка дискусійних питань, які необхідно врегулювати під час доопрацювання законопроєкту до другого читання. 

Також у червні Верховна Рада відзначилася тим, що не підтримала рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата з фракції “Голос” Святослава Вакарчука, який виявив бажання добровільно скласти свій мандат. За це рішення проголосувало 175 народних депутатів при 226 необхідних. Разом з тим парламентарі перед розглядом цього питання проголосували за дострокове припинення повноважень народної депутатки від ВО “Батьківщина” Ольги Белькової, яка також вирішила скласти свій мандат. Її рішення підтримало 343 депутати. Крім цього, у червні депутати без проблем проголосували за дострокове припинення повноважень Олександра Ткаченка, який став Міністром. За це рішення проголосувало 299 депутатів.

19 червня Святослав Вакарчук покинув фракцію “Голос” і став позафракційним. За його словами, він вимушено пішов на такий крок, бо депутати не підтримали його бажання скласти повноваження депутата. “Оскільки власні рішення я не змінюю, то єдиний вибір, який ВР мені залишила за законом, це: спочатку вийти з фракції, а потім бути виключеним з’їздом партії з виборчого списку, що, згідно з Конституцією, автоматично призведе до втрати мною депутатського мандату” – написав депутат у своєму Facebook.

30 червня парламент розпочав розглядати в другому читанні законопроєкт про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор (№2285-д). Даний законопроєкт передбачає легалізацію азартних ігор у казино, залах з автоматами, онлайн-казино, букмекерську діяльність, лотереї і онлайн-покер. Ігрові зали і казино можуть розміщувати виключно у готелях (від 5-зіркових – казино, від 3-зіркових – салони з автоматами та букмекерські пункти). Для даної діяльності компанії повинні будуть отримувати ліцензії.

Зареєстровані та підтримані законопроєкти

У червні у парламенті зареєстрували 185 проєктів законів. 146 з них подали народні депутати, що складає 78,9%. Ще 28 законопроєктів запропонував Кабінет Міністрів України (15,1%). Президентом України подано 11 законопроєктів (5,9%).

Загалом у парламенті було підтримано 31 законопроєкт авторства народних депутатів, 5 – Президента України, 2 – Кабінету Міністрів України.

Голосування фракцій

Протягом червня у парламенті відбулось 391 голосування та 164 683 натискань на кнопку системи “Рада”. Найчастіше народні депутати притримувались позиції “за” під час голосувань, що складає 45,1% від усіх натискань на кнопку. “утримувалися” депутати у 29,2% випадків, голосувати “проти” – 2,6%. У 12,4% випадків депутати були відсутні, а в 10,7% – не голосували. 

Найбільше “за” голосують народні депутати з групи “Довіра” (53,9%), на другому місці – “Слуга народу” (50,4%), на третьому – ВО “Батьківщина” (50,1%). Найменше кнопку “за” натискають у “Опозиційній платформі – За життя” (30,7%). 

Найбільше “проти” голосує “Опозиційна платформа – За життя” (6,4%) та “Голос” (4,9%). Найменше кнопку “проти” натискають  у фракції “Батьківщина” (0,8%).

Найбільше утримуються при голосуваннях “ЄС” (40%) та “Голос” (37,4%). Найменше – депутати з групи “Довіра” (18,3%).

Пропустили голосування

У червні 60 депутатів пропустили більше 30% голосувань у парламенті, з них 25 – депутати фракції “Слуга народу”, 9 – позафракційні, 8 – “Батьківщина”, 7 – “Опозиційна платформа – За життя”, 4 – “Голос”, 4 – “Європейська Солідарність”, 3 – “За майбутнє”. 

Відповідно до ухвалених у жовтні 2019 року парламентом змін до законодавства тепер відвідуваність народними депутатами пленарних засідань вимірюється участю їх у голосуваннях. Тобто, якщо депутат не голосує, то він не присутній на засіданнях. Обранцям, які пропустили більше 30% голосувань, не відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць. Таке рішення по депутатах мають прийняти у Комітеті з питань Регламенту депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України. Сума цих коштів дорівнює розміру місячної заробітної плати народного депутата і не підлягає оподаткуванню. 

Відповідно до Постанови про фінансове забезпечення народних депутатів України посадовий оклад одного народного обранця коливається від 10 до 12 прожиткових мінімумів (від 20 270 гривень до 24 324 гривень у 2020 році). Зарплата депутата, крім посадового окладу, включає ще надбавки та доплати (для депутатів, які мають науковий ступінь або почесне звання).

100% голосувань пропустили 3 депутати: Віктор Балога (“За майбутнє”), Святослав Вакарчук (позафракційний) та Юрій Мисягін (“Слуга народу”). 

Проти лінії фракції

У “Слузі народу” найменше з фракцією за весь період роботи парламенту поточного скликання голосує Олександр Дубінський. Показник його голосувань проти лінії фракції складає 75,2%.

Петро Порошенко найменш спільно голосує серед парламентарів з «Європейської Солідарності». Показник його голосувань проти лінії фракції становить 62,3%.

У фракції “Опозиційна платформа – За життя” найбільше проти фракції голосує Ігор Абрамович. Цей показник голосувань налічує майже 63%. 

У депутатській групі “За майбутнє” найменш синхронно голосує Віктор Балога. Він у 50,3% випадків голосував у розріз позиції групи. 

У депутатській групі “Довіра” найменш синхронно голосує Олег Кулініч. Він у 42,8% випадків голосував у розріз з позицією групи. 

У фракції “Голос” найчастіше проти її лінії голосує Ярослав Рущишин. Депутат має 36,7% таких голосувань. 

У фракції “Батьківщина” найчастіше в розріз із фракцією голосує Сергій Тарута, що складає 28,5%. 

Виступи

Найбільше у червні в парламенті виступала народна депутатка від ОПЗЖ Наталія Королевська – 91 хвилину 14 секунд. Сергій Соболєв з “Батьківщини” виступав 63 хвилини 26 секунд. Лідерка ВО “Батьківщина” Юлія Тимошенко наговорила 36 хвилин 12 секунд, Тарас Батенко (“За майбутнє”) – 29 хвилин 53 секунди, Вадим Івченко (“Батьківщина”) – 29 хвилин 50 секунд.