Зміни в медіаспоживанні українців через оросійське повномасштабне вторгнення вплинули на підходи редакцій медіа та інших контентмейкерів на поширення ними своєї інформації. Про це експерти з медіа та профільних громадських організацій подискутували під час обговорення «Що стає основним джерелом громадян щодо новин, політики й безпеки» в межах Донбас Медіа Форуму, що відбувся у Києві 10-11 листопада.

За даними дослідження ОПОРИ щодо медіаспоживання українців в Україні впродовж другого року повномасштабного російського вторгнення, 77,9% опитаних для отримання інформації використовують соціальні мережі. Цей показник дещо зріс у порівнянні з минулорічним опитуванням (76,6%). Натомість телебачення як джерело інформації стало трохи менш популярним – 62,5% (66,7% минулого року). Так само й українці, які перебувають у Великій Британії, Ізраїлі, Іспанії, Німеччині, США, Угорщині, Чехії, споживають новини про Україну з каналів та груп у месенджерах у 50%, а з телебачення лише у 8%.

Аналітикиня Громадянської мережі ОПОРА Анастасія Романюк, яка модерувала дискусію, вважає, що з огляду на те, як змінюється поведінка українців як споживачів контенту, виробникам цього контенту важливо ретельніше вивчати платформи та інструменти, якими вони користуються для поширення своїх матеріалів. «Як показують дослідження ОПОРИ, з повномасштабним вторгненням медіаландшафт і медіаспоживання українців кардинально змінилися. Якщо раніше телебачення та традиційні медіа зберігали лідируючі позиції, то після повномасштабного вторгнення на перший план вирвалися соціальні мережі, а саме – месенджери, як серед українців, які перебувають в Україні, так і серед українців за кордоном. Близько половини респондентів дослідження ОПОРИ по закордонню отримують новини про те, що відбувається в Україні саме з месенджерів», - зазначила вона.

Вона також підкреслила, що варто пам’ятати і про ризики тих месенджерів, якими ми користуємось як інструментами для поширення своєї інформації. «Наприклад, Телеграм – це інструмент, про який ми знаємо найменше. Він найбільше опирається тому, щоб ми могли його системно моніторити. І протягом всього свого функціонування на українському ринку Телеграм є найменш послідовним щодо України», - наголосила аналітикиня цифрових платформ.

Як розповіла завідувачка відділу Національного інституту стратегічних досліджень та експертка Національної платформи стійкості та згуртованості Юлія Каплан, восени 2022 року вони провели дослідження медіаспоживання, за допомогою якого хотіли знайти формулу стійкості українського суспільства. І якщо, за її словами, роль єдиного телемарафону люди позитивно тільки для згуртованості суспільства, а інформацію та новини отримували в основному з Телеграм-каналів.

«Телеграм дуже доступний, він не має обмежень. І коли поганий інтернет, то інформацію з Телеграм-каналів все одно можна побачити, наприклад, навіть якщо немає електрики та інтернету, - розповіла вона. – Для людей Телеграм став дуже важливим не просто джерелом інформації, а саме спілкування й комунікації. Якщо говорити про окуповані території, то це був зв’язок з Україною, який у них зазвичай залишався єдиний. І це для них було надзвичайно важливо».

Загалом дослідили Телеграм-канали 17 населених пунктів, які можна поділити на кілька категорій: окуповані, деокуповані, прифронтові, тилові. Проаналізували 2,3 мільйони дописів у 427 каналах. За словами експертки, всюди переважають українські Телеграм-канали й лише на окупованих територіях половина підписок людей становлять російські Телеграм-канали.

Директорка департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та інформаційної політики України Ганна Красноступ розповіла, що аби подолати кризові питання регулювання медіа в Україні був прийнятий «Закон про медіа», проте важливим елементом залишається і глобальна медіаграмотність.

«Через дітей легше за все маніпулювати. На сьогодні, наприклад, у країнах Скандинавії розглядається широке поняття медіаграмотності, зокрема комп’ютерна грамотність, ігрова грамотність тощо. Тому що ще з 2011 року в Європі поняття медіа почали розглядати в широкому значенні, включаючи комп’ютерні ігри. На сьогодні прогрес такий, що через комп’ютерні ігри можна подавати новини шляхом врізання реклами. Діти вимушено дивляться таку рекламу», - зазначила вона.

За словами Красноступ, державним органом, що відповідає за впровадження критичного мислення у населення, є якраз Міністерство культури та інформаційної політики. У 2021 році Міністерство запустило національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр». І ця платформа стала парасолькою для багатьох освітніх матеріалів від великої кількості партнерів. Другий рік поспіль відбувається національний тест з медіаграмотності. Так, цьогоріч взяли участь 26 194 учасників, а 13 980 пройшли цей тест повністю.

Керівниця відділу комунікацій онлайн-медіа «Свідомі» Ольга Круглій зазначає, що робота їх редакції, яка, по суті, починалась шість років тому як Інстаграм-сторінка, дуже змінилась в контексті соцмереж. Зважаючи на споживацьку поведінку, під час повномасштабного вторгнення вони з 5 головних новин на день в Інстаграмі перетворились на новинну агенцію 24/7, але зараз повернулись до формату «повільного медіа».

«Це величезні виклики – потреба саморегуляції та самоцензури. Тут потрібно обирати: або ви хайпуєте, або ви дотримуєтесь стандартів; або ви женетеся за цифрами, або ви женетеся за якістю. І медіаграмотність точно починається зі споживацької активності кожного та кожної з нас, і з тих людей, які створюють інформації і несуть за це відповідальність», - поділилась думками вона.

Співзасновник медіа «ҐРУНТ» Антон Максименко розповів, що їхнє медіа виросло з Телеграм-каналу «Україна Оперативно», що був створений у день повномасштабного російського вторгнення як реакція на масові фейки та маніпуляції, що поширювались у соціальних мережах.

«Ми вибрали Телеграм саме через його низький поріг входу. Тобто, для того, щоб вести Телеграм-канал, людині не потрібні якісь інвестиції, офіс чи навіть комп’ютер. Ми це робили кожен зі свого дому, з мобільних телефонів, з нулем інвестицій. Перші два місяці працювали на волонтерських засадах і вдень, і вночі. Просто тому, що ми вважали, що це правильно і це може бути наш невеликий внесок у спротив України. Тому, в принципі, все залежить від мотивації, з якої люди починають Телеграм як медіа», - зазначив він.

Він також підкреслив, що ця золота доба Телеграму вже закінчилась. А якщо порівнювати швидке споживання новин із фастфудом, то спікер наголосив: «Ми маємо пам’ятати, що є різні види фаст-фуду. Є будка з шаурмою біля вокзалу, де невідомо звідки взялося м’ясо та хто якими руками його чіпав. А є умовний «Макдональдс», де всі процеси відпрацьовані, де на продукті вказаний склад та калорійність, де майже повна стерильність виборбництва. Тому закликаю тих, хто планує займатися Телеграмом, бути більше «Макдональдсом», ніж будкою з шаурмою».

Максим Дворовий, керівник напряму «Цифрові права» у ГО «Лабораторія цифрової безпеки», розглядає питання використання соціальних мереж та месенджерів з позиції юридичної регуляції. За його словами, щодо Телеграму в цьому контексті не існує якогось правильного єдиного механізму, адже все зупиняється на тому, що компанія ховається за юрисдикцією Дубаї.

«Акт про цифрові послуги на рівні Європейського Союзу встановлює дуже багато вимог до прозорості платформ, що вони мають створити механізми розгляду скарг, що вони мають пояснювати, чому видаляється контент, видавати причини тощо. Акт насправді прекрасний, окрім одного – він не дає рішень стосовно того, що треба робити з гравцями, які самі відмовляються виконувати його положення і сидять десь в ОАЕ. Тому що єдиний механізм, який ,по суті, там пропонується, це – блокування. А ті, хто трохи спостерігав за історією блокування Телеграму і месенджерів такого штибу в країнах світу, мали змогу побачити, що це ніколи не вдається. А коли це якимось чином вдається, це зазвичай просто призводить до того, що блокується половина інтернету в цій країні», - підкреслив він.

Він також зазначив, що медіаспоживання буде продовжувати змінюватись і нам треба змиритись, що законодавство та регулювання не встигатимуть за цими змінами. Але все ж цього варто прагнути, бо яким би застарілим не були ці політики, це допомагатиме формувати практики публічних політик та створювати медіасередовище, що базується на правилах та забезпечує доступ до критичної інформації й обмежує доступ до протиправного контенту.

Ця дискусія організована у партнерстві Донбас Медіа Форуму та Громадянської мережі ОПОРА за підтримки NDI.

 

Читайте також тематичні дослідження ОПОРИ: