24 червня п’ятеро народних обранців зареєстрували проєкт постанови №7490 про визнання геноциду черкеського (адигейського) народу. Її авторами стали: Олексій Гончаренко, Муса Магомедов, Ахтем Чийгоз, Володимир В'ятрович та Святослав Юраш.

Народні обранці прагнуть на державному рівні є визнати геноцид черкеського (адигейського) народу, вчинений Російською імперією під час реалізації колоніальної політики на Кавказі в період 1763–1864 років.

Так, поневолені народи колишніх Російської імперії та СРСР, поряд з Українським народом, зазнали значних жертв та страждань внаслідок перебування у спільній “тюрмі народів”. Відповідно до історичних досліджень, у результаті неодноразових карально-військових експедицій було фізично знищено або вигнано з батьківщини понад 90% черкесів (адигів). Нині переважна більшість етнічних черкесів проживає в діаспорі за межами росії.

Зокрема, за даними наукових праць, ​​царська росія вигнала з рідної землі 1,5 млн. черкесів. Із них зуміли залишитися в живих лише 500 тисяч, адже Росія вдавалася до штучно влаштованих голодувань та епідемій серед мирного населення.

Народні обранці зазначають, що “злочинні дії Російської імперії на Кавказі знайшли своє яскраве відображення і в творчості українського генія Тараса Шевченка, який відгукнувся на них в своєму шедеврі — поемі 'Кавказ', у якій він проголосив гуманістичні цінності Нового часу, засудив злочини Росії та проявив свою солідарність з народами Кавказу”.

Нардепи також зазначають, що парламент Грузії 20 травня 2011 року першим ухвалив резолюцію про визнання геноциду черкеського народу царською Росією в період 1763–1864 рр.

Також Верховна Рада Кабардино-Балкарії ще 7 лютого 1992 року прийняла ухвалу №977 “Про обурливий факт геноциду адигейців (черкесів) під час російсько-кавказької війни”.

Таким чином, прийняття проекту Постанови дозволить Україні проявити солідарність у засудженні злочинів, вчинених проти інших народів, поневолених колишньою Російською імперією.

Довідково.  Черкеси — корінна етнічна група, яка походить з історичної країни-регіону Черкесія на Північному Кавказі. Однак за даними перепису 2002 року, лише трохи більше 700 тисяч із них проживають на своїй прабатьківщині, а більшість опинилися у діаспорі.