Громадянська мережа ОПОРА продовжує на своїй сторінці у Facebook у рамках програми «Депутатський день» спілкуватись з представниками різних політичних сил щодо виборчої та парламентської реформи. Цієї п’ятниці, 17 квітня, гостями програми стали представник президента у Верховній Раді й перший заступник голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук, а також народна депутатка від «Європейської солідарності» Вікторія Сюмар.
Аналітик громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев розпочав ефір з питання щодо вчорашнього голосування у Верховній Раді за законопроєкт №1043, який є спробою запровадити механізм протидії «законодавчому спаму», коли окремі депутати зловживають своїм правом вносити пропозиції до законопроєктів, але відповідно до детального аналізу ОПОРИ має також ряд проблемних моментів.
Як розповів перший заступник голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук голосування за цю законодавчу ініціативу також демонструє, що назріло питання реформування Регламенту ВР. «Питання поправочного спаму це не питання окремого закону про землю чи банки, це питання про явище, яке існувало і в попередніх скликаннях Верховної Ради. Достатньо згадати і закон про мову, і Виборчий кодекс, і інші законопроєкти, де здійснювався такий “поправочний тероризм” виключно з однією метою - щоб затягнути час, а не якісно покращити законопроєкт, щедро засипавши його великою кількістю правок. Діагностувавши це явище ми ще 29 серпня запропонували законопроєкт №1043. Ще тільки починалась робота цієї Верховної Ради, ми одразу намагались поставити такі запобіжники. Він був визначений Президентом як невідкладний законопроєкт», - зазначив він.
За його словами, оскільки законопроєкт №1043 вже пройшов перше читання і з процедурної точки зору був найбільше готовий до кінцевого прийняття, то настав саме його час. Цей законопроєкт є лише запобіжником від маніпуляцій і від зловживання депутатами своїми повноваженнями. «Таке явище як “поправочний спам” це ноу-хау українських депутатів. І коли вони спробували використати його на міжнародній арені (пам’ятаєте, коли вкинули багато тисяч поправок, щоб заблокувати якесь рішення в європейських інституціях), на них дивилися як на дикунів. Тому безперечно це не є оптимальне рішення, а, скоріше, “законодавчий костиль” для того щоб справді пройти цей етап», - підкреслив перший заступник голови Верховної Ради.
Він також зазначив, що хоч це рішення тимчасове, але вже є думки про те, як унеможливити цей поправочний спам у майбутньому. «Є політична домовленість, що цей законопроєкт буде діяти на період коронавірусу. Але також у нас є ще дві домовленості: 1) маленька домовленість - що ми напрацюємо конкретний механізм щодо “поправочного спаму” як це має працювати з урахуванням того, як це роблять в інших країнах; 2) велика домовленість - що ми почнемо працювати над реформуванням Регламенту Верховної Ради України. Необхідність цього назріла тому, що сьогоднішній Регламент ВР є сумішшю і правових статусів, і процесуальних процедур, і всього іншого. Я особисто вважаю, що Регламент Верховної Ради повинен допомагати у прийнятті рішень і містити збалансований інтерес влади і опозиції», - підкреслив Стефанчук.
У другій частині програми голова правління ОПОРИ Ольга Айвазовська поговорила з народною депутаткою Вікторією Сюмар щодо ролі соціальних мереж на виборах та їхньої регуляції на законодавчому рівні. Як зазначила Ольга Айвазовська, Виборчий кодекс сьогодні жодним чином не дає відповіді на питання, яким чином регламентувати, відслідковувати і регулювати виборчу агітацію, щоб ті, хто інвестує незаконно в політичну рекламу, а потім не звітує, могли бути покарані або принаймні зловживання зафіксовані в належний юридичний спосіб.
За словами народної депутатки від «Європейської солідарності» Вікторії Сюмар, на рівні соцмереж відбулось те, що так і не почалось на рівні інтернет-видань, а саме саморегуляція. «Ми побачили, як і Facebook, і Youtube почали вимагати звітності, чіткої картки, що це є суб’єкт виборчого процесу, і в який спосіб, так би мовити, має відбуватись агітація. Все, що не йшло в цих рамках, блокувалось самими цими соціальними мережами. Це показує, що досвід саморегуляції може бути успішним. Як це впроваджувати в українське законодавство, то тут в принципі більшість парламентарів сходяться на тому, що спочатку треба в принципі впровадити досвід хоча б якоїсь регуляції на загальному рівні. А потім це імплементувати у виборче законодавство. Бо якщо ми почнемо регулювати фактично медіапростір тільки виборчим законодавством, то це теж не зовсім правильний підхід, тому що треба визначитись, а хто є регулятор, це ключове питання. І зараз закон про медіа, який розглянув уже профільний комітет, якраз пропонує, щоб оцінювачем контенту інтернет-видань і соцмереж була Національна рада з питань телебачення та радіомовлення. Проти цього є багато протестів. Побачимо, як пройде перше читання, бо це є одним з найбільш дискутивних моментів», - сказала Сюмар.
У свою чергу Ольга Айвазовська нагадала парламентську кампанію 2019 року, коли партії витрачали мільйони на рекламу у соцмережах, однак не відображали це у своїх звітах. «Є така політична сила як «Сила права», яка на парламентських виборах оплатила 63 пости, але в звітах показала нуль. Як думаєте, яка вартість цих постів була? 4 мільйона 361 тисяча гривень. Є політичні партії, які витрачають мільйони, але не демонструють цього у звітах. Що з цим робити? Тому що якщо мова йде про сотні тисяч, наприклад, за нашими підрахунками «Європейська солідарність» недопоказала у своєму фінальному звіті інформацію про видатки з виборчого фонду 217 тисяч, це одна історія. Фейсбук показує в інтервалі від і до вартість постів, але коли нуль і 4 мільйона гривень – це різниця цілком вагома», - сказала вона.
Вікторія Сюмар вважає, що в першу чергу мають бути відповідальними саме політичні партії. «Напевно найпростіше це робити з тими партіями, які отримують фінансування з бюджету. І це логічно, якщо є порушення - мають бути відповідні штрафи. Особливо має йтись про ретельність щодо коштів платників податків. Я не знаю за 200 тисяч, які недопоказала «Євпропейська солідарність», і дізнаюсь цю інформацію. Я знаю, що досить ретельно у нас підходять до прозорості у цих питаннях і треба її посилювати. Проблема в тому, що соцмережі не є зареєстровані в Україні, як юридичні одиниці. В Україні може бути варіант зобов’язати Facebook тут зареєструватись, але не факт, що вони будуть в цьому зацікавлені.Очевидно треба виходити і шляхом переговорних пропозицій. Ми не можемо піти шляхом «не хочете реєструватись, ми вас тут закриваємо». Такого теж не буде, тому що соцмережі все таки дуже змінюють порядок агітації, можливості для політичного процесу, для партій. І я вважаю, що це дуже позитивний процес, оскільки при нашому рівні залежності каналів від їхніх власників чим більше у нас людей будуть користуватись соцмережами і такими майданчиками, тим більше простору для демократії. Але правда в тому, що демократія повинна мати свої межі, визначені правом. І ми дійсно дійшли впритул до тієї ситуації, коли ми повинні говорити про правила роботи інтернету. Поки що вдалішим є процес домовленості про регуляцію, коли ми домовляємось, що соцмережі правила встановлюють самі, а от українські партії могли би бути відповідальними за дотримання таких правил, і це можна імплементувати в українське законодавство», - додала народна депутатка.
Нагадуємо, щоп’ятниці на Facebook-сторінці Громадянської мережі ОПОРА у прямому ефірі виходить програма «Депутатський день», де представники різних політичних фракцій розказують про власне бачення змін до виборчого законодавства, про роботу парламенту за часів карантину, про перспективу проведення місцевих виборів восени 2020 року та про інші цікаві теми.