Opora

Два роки поспіль Громадянська мережа ОПОРА аналізує розподіл державних субвенцій на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій. У 2016 році на цей напрямок допомоги уряду було виділено 2 млрд 453 млн грн на перелік із 3 714 об’єктів (заходів). Проте вже у 2017 році сума коштів зросла у понад два рази – до 5 млрд 252 млн гривень, а кількість об’єктів у майже три з половиною – до 12 389. Із дослідження ОПОРИ випливає, що значна частина коштів субвенцій розпорошена між напрямками сумнівної пріоритетності. Аналіз статей видатків та публічне позиціонування цього виду допомоги уряду свідчать про використання бюджетних ресурсів на позафракційну передвиборчу боротьбу мажоритарників. Про це розповіли експерти Громадянської мережі ОПОРА під час прес-конференції 7 травня.

Громадянська мережа ОПОРА вже вдруге підготувала дослідження щодо розподілу державних субвенцій на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між одномандатними виборчими округами в Україні. Аналіз даних за 2017 рік, як і в попередньому році, засвідчує  наявність політичних факторів у процесі адміністрування державних субвенцій. Показники використання грошової допомоги уряду для розвитку окремих територій демонструють великі можливості впливових депутатів-мажоритарників отримувати значні кошти для вирішення проблем власних виборчих округів. Наявність політичних мотивів під час розподілу державних субвенцій актуалізує проблему депутатського лобізму та нерівномірності виділення коштів. Електоральні маніпуляції з використанням ресурсів субвенцій на соціально-економічний розвиток регіонів навіть задовго до старту загальнонаціональних виборів 2019 року можуть становити загрозу забезпеченню кожному кандидату рівних прав і можливостей вже у виборчий період.

Не менш серйозним викликом для держави є результативність бюджетних витрат у формі субвенцій.

07 05 2018 Aivazovska
Як зазначає голова Правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, бюджетний адміністративний ресурс, який полягає у використанні бюджетних коштів та засобів на користь окремих партій та кандидатів, належить до найнебезпечніших порушень стандартів виборчого процесу. «Зловживання таким  різновидом адміністративного ресурсу нерідко відбувається без порушень формально встановлених вимог законодавства, але несе руйнівні наслідки для конкурентності виборів. Політики маніпулюють зацікавленістю виборців та територіальних громад отримати належний рівень фінансування локальних проектів, уникаючи публічної відповідальності за де-факто ведення передвиборчої кампанії коштами платників податків та бюджету. Негативної оцінки заслуговує широка практика використання інфраструктурних проектів у медійних і фактично агітаційних цілях чинними народними депутатами України та посадовцями усіх рівнів», – наголошує вона.

У порівнянні з попереднім роком, середній розмір державної субвенції на соціально-економічний розвиток у 2017 р. зменшився на 36%,  а перелік профінансованих проектів вражає прикладами несистемних чи навіть дріб’язкових витрат.

«В одних регіонах субвенції акумулюються в значних за сумою проектах, у той же час як в інших кошти розпорошуються на десятки, а той сотні несистемних чи навіть дріб’язкових витрат. Якщо у 2016 р. 13% профінансованих державою об’єктів складали менше 50 тис. грн, то у минулому році таких проектів стало вже 26%»,– розповів аналітик Громадянської мережі ОПОРА Андрій Савчук.

За його словами, постанова Кабміну №106 від 6 лютого 2012 року «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету» хоч і встановлює певні спрямування субвенцій, але детальний аналіз об’єктів (заходів) демонструє абсолютну «різноплановість» витрачання державних коштів. Так, навіть в одному й тому ж регіоні чи окрузі, кошти можуть спрямувати як на великі інфраструктурні об’єкти, капітальні ремонти лікарень, доріг чи шкіл, так і на абсолютно «дріб’язкові» придбання на зразок іграшок, комп'ютерів, велосипедів чи будівництва дитячих майданчиків. І якщо в першому випадку виділення коштів видається цілком закономірним, то в другому залишається велике запитання щодо «логічності» та доцільності придбань.

Так, два роки поспіль найбільшу кількість субвенцій як у кількісному, так і грошовому показниках було виділено на заклади освіти. У 2016 році 1782 об’єкти були профінансовані на 987 млн грн, а у 2017 році на цей напрямок було виділено 6254 субвенції на загальну суму в майже 1 млрд 952 млн грн.Безумовно, реформування галузі освіти має бути одним із найважливіших пріоритетів для України. Проте поряд з будівництвами, капітальними ремонтами, реконструкціями навчальних закладів та іншими серйозними інфраструктурними проектами, у переліку профінансованих об’єктів (заходів) можна зустріти сотні та навіть тисячі дрібних придбань. Зокрема, лише на закупівлю комп'ютерної техніки, мультимедійного обладнання та іншої техніки у 2017 році було направлено понад 700 субвенцій, на придбання меблів ще 500, а на забезпечення навчальних закладів спортивним інвентарем та іграшками – понад 400 субвенцій. Таким чином, на витрати, що складають третину від усіх субвенцій, що направлені на освітні заклади, було витрачено лише 14% (269 млн грн) від усіх коштів цього типу субвенцій.

07 05 2018 Savchuk min
«Серед понад 5 млрд грн державних субвенцій у 2017 році знайшлося “якихось” 178 млн грн на будівництво 1065 дитячих та спортивних майданчиків. Це утричі більше, ніж у 2016 році. Найбільше таких подарунків “дісталося” дітям 123-го виборчого округу, що на Львівщині. Зокрема, в окрузі позафракційного нардепа Тараса Батенка було встановлено 119 майданчиків загальною вартістю 6,6 млн грн»
,– розповідає Андрій Савчук.

Електоральні маніпуляції з використанням ресурсів субвенцій на соціально-економічний розвиток регіонів навіть задовго до старту загальнонаціональних виборів 2019 року можуть становити загрозу забезпеченню кожному кандидату рівних прав і можливостей вже у виборчий період. З огляду на це, Громадянська мережа ОПОРА також продовжує аналізувати рівномірність розподілу коштів даного виду бюджетної допомоги між округами депутатів з парламентських фракцій та груп.

Найбільшу кількість субвенцій, як у грошовому, так і в кількісному еквіваленті отримали 72 округи депутатів-мажоритарників від фракції «Блоку Петра Порошенка». У 2016 році туди було направлено 1 млрд 62 млн грн та 1 837 субвенцій, а у 2017 році  1 млрд 967 млн грн та 5 718 субвенцій відповідно. У 2,5 раза менше коштів у 2017 році отримали члени фракції «Народного фронту» та нардепи з групи «Партія «Відродження» – 798 млн та 750 млн відповідно. Разом з тим, незважаючи на значну кількість мажоритарників (16), фактично не отримали субвенцій округи депутатів від «Опозиційного блоку».

Ще одна тенденція – це стабільний список тих, хто субвенцій не отримував. Якщо в 2016 році таких мажоритарників було 43, то в 2017 році їх стало 24. Загалом вже два роки поспіль кошти субвенцій на соціально-економічний розвиток територій оминають округи 18 нардепів-мажоритарників.

«Статистичні дані розподілу коштів між округами свідчать про певні преференції в отриманні коштів тими мажоритарниками, які у Верховній Раді є членами “Блоку Петра Порошенка”, “Народного фронту”, а також депутатських груп “Воля народу” та “Партія “Відродження”»,– підкреслює аналітик ОПОРИ.

Загалом, аналізуючи процес виділення субвенцій в 2016 та 2017 роках, ОПОРА дійшла до таких головних висновків:

  1. Процес виділення субвенцій на соціально-економічний розвиток з державного бюджету є значною мірою «політизованим».
  2. Механізми формування та процедури затвердження переліку об’єктів (заходів), на які виділяться кошти, є непрозорими та значною мірою незрозумілими. Відсутня практика проведення публічних консультацій щодо визначення пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку.
  3. Розмір коштів, що виділяється на різні регіони України, є абсолютно нерівномірним.
  4. Розпорошення фінансів між напрямками сумнівної пріоритетності фактично унеможливлює досягнення довготривалого ефекту від державних субвенцій, а перелік профінансованих проектів вражає прикладами несистемних чи навіть «дріб’язкових» витрат.
  5. Значна частина депутатів-мажоритарників використовує інфраструктурні об’єкти, які були реалізовані за бюджетні кошти, у медійних та фактично агітаційних цілях.

Зважаючи на результати проведеного аналізу, Громадянська мережа ОПОРА рекомендує Кабінету Міністрів України та Верховній Раді України вдосконалити існуючі механізми розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток, зокрема:

  1. Зробити процес розподілу коштів більш простим та зрозумілим.
  2. Забезпечити повну прозорість механізмів формування пропозицій щодо переліку об’єктів, які планують фінансувати з державного бюджету.
  3. Запровадити практику проведення публічних консультацій при визначенні об’єктів (заходів), які мають  бути профінансовані першочергово.
  4. Створити умови та забезпечити рівномірний розподіл коштів в першу чергу між різними регіонами України, а також між виборчими округами, які, в тому числі, представляють депутати з різних політичних партій та груп.

Повний текст дослідження: https://www.oporaua.org/novyny/45345-derzhavni-subventsiyi-2017-yak-ne-peretvoryty-byudzhetni-koshty-v-peredvyborchyy-instrument

Контакти: Катерина Жемчужникова 066 270 17 13, kzh@opora.org.ua

 

facebook logos PNG19750 greytwitter PNG29 grey2instagram greyyoutube PNG19 greyOPORA Githubtelegram PNG34 greyAndroid grey

digest gray

© Громадянська мережа ОПОРА 2006-2018