Всі ми щомісяця сплачуємо рахунки за комунальні послуги й незлим тихим словом згадуємо можновладців, чиїми «зусиллями» тарифи на послуги з постачання холодної та гарячої води, централізованого опалення вкотре піднято, а похвалитися якістю отриманих послуг можуть одиниці. Тож і виникає питання: за що нас змушують платити? За холодні батареї та  відсутність гарячої води тижнями?

Отримати відповідь на питання щодо тарифів на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, гарячого водопостачання та опалення  спробували активісти Громадянської мережі ОПОРА, надіславши запити до органів місцевого самоврядування в різних регіонах України. Опорівців цікавило,  які тарифи  на холодну воду та водовідведення, гарячу воду та опалення встановлено в Рівному, Луганську, Вінниці, Дніпропетровську, Чернівцях та Києві, з  чого вони складаються: який заплановано розмір втрат, які норми споживання, режим надання послуг тощо. Довелося набратися терпіння. Бо хоча згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» суб’єкти владних повноважень повинні у визначені Законом терміни надавати відповідь на запит, тільки в Рівному та Чернівцях місцева влада вчасно відгукнулася на запити громадських активістів.

Обов'язковою умовою виконання Закону «Про доступ до публічної інформації» є облаштування спеціальних місць у міських, районних радах та адміністраціях для роботи з публічною інформацією, забезпечення висвітлення інформації на інформаційних стендах і на офіційних сайтах органів влади, створення системи обліку публічної інформації, налагодження роботи із запитами на інформацію тощо.

Так, у Дніпропетровську з відповіддю не поспішали  - забарилися на кілька днів. А в Луганську координатору довелося робити запит двічі – отримана інформація щодо водопостачання, водовідведення та теплопостачання виявилася  неповною. Що ж стосується встановлення тарифів для такої групи, як споживачі, то відповідь луганчан Олексію явила зразок лаконічності: «Все що мали – вам дали».

Та найбільше здивували Вінницькі органи місцевого самоврядування. Щоб отримати відповідь на свій запит, координатору ГМ ОПОРА у Вінниці Олександру Крижанівському довелося відвідати не один чиновницький кабінет, поспілкуватися з начальством, пояснюючи свою цікавість щодо теми тарифів, і, насамкінець, ще й заплатити за копії документів.

Перевершити Вінницьку владу змогла тільки столична – Київська міська державна адміністрація. Остання відзначилася своєю майстерністю давати багатослівні неконкретні відповіді. На свої запити Ніла Наконечна, керівник проекту «Хочемо знати, за що платимо!» ГМ ОПОРА, отримала не один лист і в жодному – чіткої відповіді з цифрами. Активісткою було зроблено шість запитів, на які вона отримувала зразки віртуозного «переливання з порожнього в пусте». Для прикладу, ось уривки  листа-відповіді №046/8-Н-2956 від 27.09.2011 Головного управління Житлового господарства: «Норми витрат води для різних категорій споживачів передбачені діючими на даний час Санітарними нормами і правилами 2.04.01-85, затвердженими постановою Державного комітету будівництва СРСР у справах будівництва від 04.10.1985 №169». В наступному абзаці: «Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29.12.10 №1220 встановлені тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води для здійснення розрахунків виконавцями цих послуг усіх форм власності з бюджетними установами та іншими споживачами при наявності у приміщенні засобів обліку гарячої води з розрахунку за 1куб.м. При цьому розрахунки за послуги з водовідведення гарячої води проводяться за 1 куб.м стоків для відповідної групи споживачів, за тарифами встановленими розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.06.2009 №758.», тоді знову посилання на Постанову Кабінету Міністрів України № такий-то, потім – Посилання № таке-то... й так далі. Навіть в останньому абзаці теж присутнє посилання на Постанову №…,  й жодного кількісного показника. Схоже, для чиновників КМДА збереження таємниці розмірів тарифів – справа честі.   

«Звичайно така відповідь не могла вважатись задовільною,  – коментує ситуацію керівник проекту Ніла Наконечна, – тому ми звернулись із повторним запитом до голови КМДА з проханням уточнити надану інформацію. При цьому ми надали бланк відповіді у вигляді таблички, де чиновникам потрібно було тільки вставити діючі показники та підтвердити їх правомірність копією відповідного нормативно-правового акту. Цього разу нашого листа було перенаправлено в управління цінової політики. Звідти ми отримали більш змістовну, але знову ж таки неповну відповідь. Копій розпоряджень нам не надіслали. Хочеться вірити, що з відповіддю на третій запит по цьому питанню ми, нарешті, отримаємо цілісну картину».

За результатами проведеного моніторингу ГМ ОПОРА в рамках проекту «Хочемо знати за що платимо!» організувала 29 листопада 2011 координаційну зустріч щодо практичної реалізації Закону «Про доступ до публічної інформації»,  що допомогло б громадським організаціям покращити свою роботу, уникнути формальної переписки з чиновниками. Активісти ОПОРИ  планували зробити це на прикладі Києва, для чого запросили працівника управління інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації КМДА. Втім, запрошення Громадянської мережі ОПОРА працівники управління проігнорували.

Отож, виходить, що відповіді на свій запит ви отримаєте, от тільки якість тих відповідей вам ніхто не гарантує. 

Детальніше:
керівник проекту «Хочемо знати за що платимо!» ГМ ОПОРА