29 лютого відбулася навчальна поїздка до Луцька, організована для представників ОСББ міста Києва та найближчих до столиці міст. Участь у цьому турі, організованому Громадянською мережею ОПОРА за підтримки проекту IFC (група Світового банку) «Енергоефективність у житловому секторі України», взяли 20 голів правління об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Захід пройшов у 2 етапи. Спершу учасники навчальної поїздки відвідали 3 багатоквартирні будинки, які належать ОСББ, що нещодавно впровадили енергоефективні заходи за схемою співфінансування.

ОСББ «Явір 2011», яке відвідали кияни спочатку, відоме тим, що співвласникам вдалося докорінно модернізувати старенький гуртожиток 1963 року, встановивши спершу індивідуальний тепловий пункт (ІТП), а також – уже скориставшись Держпрограмою з енергоефективності – утепливши будинок. Цікаво, що кредит на це утеплення фактично став першим, взятим ОСББ за Держпрограмою: із 2 мільйонів гривень вартості проекту, держава компенсувала близько 500 000. Окрім того, усі відсотки по кредиту, взятому навесні минулого року в Укргазбанку, компенсуються з міського бюджету – оскільки в Луцьку діє власна програма з енергоефективності.

01 03 16 0007

За твердженням Голови асоціації ОСББ «Лучани» Юлії Сабатюк, мешканці будинку однозначно у виграші – оскільки вже зараз сплачують за тепло в рази менше, аніж по загальноміському тарифу, а не варто забувати, що теплоносій тільки дорожчатиме, чого не скажеш про гривневий кредит.

ОСББ «Барви» також уже скористалося Держпрограмою, отримавши від держави близько 103 тис. грн в рахунок відшкодування 40% кредиту на придбання енергозберігаючого обладнання. ОСББ «Барви» уже погашено близько 103 тис. грн по кредиту на суму 320 560 грн. Кредит було надано на встановлення ІТП та балансування внутрішньо-будинкових мереж теплопостачання. Як наслідок – знову значна економія на опаленні і швидка окупність проекту.

Третій будинок, яикй відвідали учасники навчального туру, належить ОСББ «Відродження». Будинок вразив киян не лише новітнім ІТП з клапанами ручного регулювання, що значно здешевили проект, а й майстерно розфарбованим в українському національному стилі під’їздом.

01 03 16 0005

Друга, аудиторна частина навчального туру, була присвячена досвіду луцьких ОСББ в енергомодернізації своїх багатоквартирників. Характерно, що саме об’єднання співвласників волинських багатоповерхівок залучили найбільше коштів за Держпрограмою з енергоефективності протягом минулого року.

Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА, відкриваючи аудиторну частину туру, підкреслила важливість впровадження місцевих програм співфінансування термомодернізації багатоквартирників – адже в Луцьку це принесло дуже переконливі плоди. «Саме цю програму Держенергоефективності рекомендувало місцевим органам влади по всій Україні як еталонну в підсилення Держпрограми», – зазначила Тетяна Бойко.

01 03 16 0008

Тарас Яковлєв, перший заступник міського голови Луцька, докладно розповів про співпрацю міської влади та міжнародних фондів, що сприяють енергозбереженню, а також звернув увагу на нагальні проблеми галузі. «До 2014 року займатися енергоефективністю в Україні було фактично не вигідно. Зараз ситуація дещо змінилася, проте її все одно гальмує такий чинник, як субсидії, що спонукають не економити, а навпаки – накручувати споживання, щоби потім норми не були зменшені. Тому ОСББ, які свідомо беруть кредити на енергозбереження, – це справжні герої, що протистоять таким негативним тенденціям. А головне – співвласники свідомі того, що можуть економити на оплаті компослуг уже одразу ж після термомодернізації», – додав чиновник.

Інші учасники аудиторного заходу представили ґрунтовні доповіді щодо енергоефективності у багатоквартирному житловому фонді. При цьому, якщо виступи Юлії Сабатюк, голови місцевого ОСББ Романа Бондарука та регіонального консультанта проекту IFC Петра Лавренюка стосувалися місцевого досвіду, то фінансовий консультант проекту IFC Оксана Кисіль докладніше розповіла мешканцям столиці про розвиток енергоефективних проектів для ОСББ в Києві.

«На жаль, ще дуже поширена така психологія серед співвласників багатоквартирних будинків: рішення хтось має приймати за мене. А наша мета – голів ОСББ, активних співвласників – навчити, пояснити менш свідомим, переконати прийти їх на збори, голосувати за правильне рішення. Їх 25 років годували обіцянками, що хтось зробить ремонт, хтось щось змінить. Треба донести до них, що такого не буде, все треба робити власними силами», – прокоментував Роман Бондарук своє бачення основного завдання голів ОСББ при роботі із співвласниками.

У свою чергу, Петро Лавренюк переконливо довів, що банківські кредити на енергоефективність – чи не найвигідніше капіталовкладення нині, коли іще й держава та місцева влада допомагає в цих справах. «За нашими підрахунками, якщо нині ОСББ візьме кредит на встановлення теплового пункту та утеплення, то за 10 років муситиме сплатити 4,8 млн. грн за все – з відсотками. Тоді як економія на енергоносії за цей час за рахунок таких заходів складе близько 5,2 млн. грн. Це навіть без врахування росту вартості енергоносія, і без врахування державної та місцевої програм. Тобто кредиті вигідні самі по собі, економія перевершує затрати, і ми навіть не говоримо ні про подорожчання модифікованого житла, ні про компенсації. Це найвигідніший банківський продукт, про який я знаю», – висловив переконання консультант проекту IFC.

На завершення аудиторної частини навчального туру голова АОСББ «Лучани» близько 2-х годин докладно, підтверджуючи свої слова розрахунками та цифрами реальних платежів, розповідала про історії успіху цілого ряду луцьких ОСББ, що впровадили ті або інші енергоощадні заходи.

Нагадаємо, завданням проекту IFC «Енергоефективність у житловому секторі України» є створення ефективних законодавчих та інституційних умов для фінансування співвласниками багатоквартирних будинків проектів, пов’язаних з підвищенням енергоефективності їх будинків.

Упроваджуючи цей проект, IFC має на меті сприяти надходженню інвестицій у проекти з модернізації житлового сектора України. Проект розпочато у 2010 році за фінансової підтримки Швейцарської Конфедерації.