ОПОРА підбила підсумки онлайн-агітації під час проміжних виборів народного депутата на окрузі №50 на Донеччині.

Враховуючи порушення виборчого законодавства під час традиційної агітації в окрузі, ОПОРА підрахувала витрати кандидатів у 50-му виборчому окрузі на політичну рекламу в соціальній мережі Facebook та зафіксувала, хто з кандидатів і онлайн проігнорував правила передвиборної агітації.

У період з 1 січня по 1 квітня понад 60% політичної реклами, таргетованої на Донецьку область, складала агітація за чи проти тих чи інших кандидатів в народні депутати під час проміжних виборів 28 березня 2021 року. Серед 19 кандидатів, котрі брали участь у виборчих перегонах, до онлайн-боротьби за симпатії виборців підключилися лише шестеро. Відповідно до інформації на сайті ЦВК ще в жодного кандидата не опубліковано проміжних та остаточних фінансових звітів, тож залишається лише чекати, чи відзвітують кандидати про витрати на політичну рекламу в соціальних мережах. Передчасно агітацію у фейсбуці розгорнули лише двоє кандидатів: переможець виборів Андрій Аксьонов та кандидат від “Опозиційної платформи – за життя” Артем Марчевський. На дочасну агітацію сторінка партії “Порядок”, що агітувала за Андрія Аксьонова, витратила майже 500 доларів на 31 агітаційний допис, а Артем Марчевський – 270 доларів на 33 рекламних дописи.  Відповідно до законодавства, кандидат має право розпочати передвиборчу агітацію після моменту його реєстрації в ЦВК, до цього будь-які агітаційні заходи заборонені.  Дочасна агітація порушує стандарти та принципи вільних виборів, а також створює нерівні умови для учасників виборчих перегонів.

За допомогою Бібліотеки реклами та аналітичного інструменту Facebook Ads Analyzer ОПОРА дослідила політичну рекламу, таргетовану на користувачів з Донеччини, у період з 1 січня по 30 березня 2021 року. Виявлено 9 сторінок, які агітували “за” чи “проти” кандидатів у народні депутати.

Найбільш активну передвиборчу кампанію у фейсбуці розгорнув Артем Марчевський, який транслював зі своєї сторінки 164 рекламних дописи загальною вартістю майже 3 тисячі доларів. До того ж 33 з цих дописів, на які було витрачено 270 доларів, транслювалися до 19 лютого, тобто дати офіційної реєстрації кандидата Центральною виборчою комісією, що є передчасною агітацією. Втім, 17 березня Марчевський знявся з виборів та відкликав заяву про балотування.

Майже вся політична реклама Марчевського була присвячена його роботі в окрузі, зустрічам з виборцями та активній критиці центральної влади.

Також на підтримку Марчевського висловився депутат Покровської громади Дмитро Артьомов. Артьомов транслював три рекламних дописи на підтримку однопартійця вартістю менше 100 доларів кожен ще до того моменту, як Марчевський був зареєстрований ЦВК.

Другою за кількістю витрачених коштів стала кандидатка від партії “Батьківщина” Лариса Ревва – вона витратила 1900 доларів на 7 рекламних дописів. Кандидатка почала агітувати з наближенням дня голосування, трансляція першої реклами стартувала 17 березня. Уся реклама кандидатки була виконана у партійній символіці. У своїх рекламних дописах Ревва закликала підтримати її на виборах, завітати на зустріч з нею та проглянути її інтерв’ю.

Наступний кандидат рейтингу з невеликим відривом від Ревви – переможець виборів Андрій Аксьонов, який балотувався від партії “Порядок”. Уся агітація за кандидата відбувалася з партійної сторінки “Порядок”, яка опублікувала 100 рекламних дописів загальною вартістю понад 1800 доларів. Протягом періоду моніторингу уся партійна реклама у фейсбуці була присвячена агітації за Аксьонова. До того ж, партія розгорнула передчасну агітацію за кандидата до моменту його офіційної реєстрації 1 березня. Протягом січня-лютого 2021 року партія опублікувала 31 рекламний допис загальною вартістю майже 500 доларів. Також партія продовжила агітувати за Андрія Аксьонова і у “день тиші” 27 березня попри законодавчу заборону – у переддень виборів сторінка партії транслювала 7 рекламних дописів вартістю менш як 100 доларів кожен.

Протягом передвиборчої кампанії партія досить активно та докладно розповідала виборцям про свого кандидата – яка він людина, які він мав успіхи у регіоні та які має пріоритети у своїй роботі. Особливістю агітації за Андрія Аксьонова є протиставлення його з іншими кандидатами – він “наш”, місцевий кандидат, а не “чужак”, як інші. Найбільш часто у цьому протиставленні партія зверталася до кандидата від ОПЗЖ Артема Марчевського, якого вони у своїй рекламі називають “чужаком, відкомандированим з Києва” та не приховували своєї радості, коли Марчевський знявся з виборів.

Досить прискіпливу увагу Аксьонов отримав від блогера Саши Псіха, який у першій половині березня присвятив усю свою політичну рекламу персоні Андрія Аксьонова. Блогер опублікував 16 рекламних дописів про кандидата, на які витратив майже 200 доларів. В основному в бік Аксьонова від Саші Псіха лунали звинувачення у “гречкосійстві”, “піарі” коштом кандидата Марчевського. Також блогер запрошував користувачів перейти у його телеграм-канал та прочитати більше “викривальної” інформації про Андрія Аксьонова.

Наступну сходинку посідає кандидат від “Партії Шарія” Валентин Рибін, який посідає друге місце за Андрієм Аксьоновим і за результатами підрахунку голосів. За Рибіна також агітувала його партія – “Партія Шарія”, яка також на період передвиборчої кампанії усю політичну рекламу у фейсбуці присвятила своєму кандидату. Сторінка партії витратила понад 1700 доларів на 46 рекламних дописів у підтримку кандидата. Подібно до партії “Порядок”, “Партія Шарія” також розповідала про роботу та принципи свого кандидата Валентина Рибіна, розповідала заходи в його підтримку та закликала проголосувати за нього.

Агітація за наступну кандидатку – Юлію Кузьменко, яка як і в цьому рейтингу посідає сходинку після Валентина Рибіна, так і за результатами підрахунку голосів, відбувалася зі сторінки кандидатки “Перемога Юлії Кузьменко” та партійної сторінки “Європейської солідарності”. Сторінка партії опублікувала 4 рекламних дописи вартістю менше 100 доларів кожен, в той час як сторінка кандидатки витратила 640 доларів на 7 рекламних дописів.

З реклами зі сторінки кандидатки користувачі могли дізнатися про те, хто підтримує Юлію Кузьменко у виборчих перегонах та про її професійну та громадську діяльність.

Один рекламний допис кандидатки вартістю менше 100 доларів залишався активним у “день тиші” 27 березня, коли виборче законодавство забороняє будь-яку агітацію.

Рекламна агітація за кандидатку, яку транслювала партійна сторінка “Європейської солідарності” майже не таргетувалися на чоловічу аудиторію.

Замикає рейтинг кандидат від партії “Слуга народу” Андрій Бондаренко, який витратив понад 300 доларів на 10 рекламних дописів. У своїй політичній рекламі Бондаренко називає себе “кандидатом Президента” та розповідає про своє бачення розвитку Донеччини.

Андрій Бондаренко також залишив активним рекламний допис у “день тиші” 27 березні, у якому розповідає, що його підтримує кандидат у народні депутати в округу №87 Василь Вірастюк. Загалом на цей допис було витрачено від 100 до 199 доларів.

ОПОРА продовжує наполягати на необхідності законодавчого регулювання агітації у соціальних мережах, без якого неможливо притягнути до юридичної відповідальності порушників виборчого законодавства. Разом з тим, поки соціальні мережі поза увагою українського законодавця, фактично неможливо контролювати прозорість витрат на політичну агітацію під час виборчого процесу. ОПОРА чекає на публікацію остаточних фінансових звітів кандидатів у народні депутати, щоб перевірити, чи відзвітують кандидати про витрати на політичну рекламу в соціальних мережах та чи відповідають надані дані реальним витратам.

 

Підготувала Анастасія Романюк