18 березня 2022 року Рада національної безпеки та оборони України призупинила на період дії воєнного стану будь-яку діяльність в Україні політичних партій “Опозиційна платформа — За життя”, “Партія Шарія”, “Наші”, “Опозиційний блок”, “Ліва опозиція”, “Союз лівих сил”, “Держава”, “Прогресивна соціалістична партія України”, “Соціалістична партія України”, партія “Соціалісти”, “Блок Володимира Сальдо”. Втім, призупинення діяльності партій або їх подальша заборона чи ліквідація автоматично не призводять до припинення повноважень народних чи місцевих депутатів, які обрані від цих партій на останніх виборах. Також у цій ситуації місцевих депутатів не можна відкликати за народною ініціативою. Таким чином, депутати від партій, діяльність яких призупинили, не мають формальних перешкод перебувати в однойменних фракціях і продовжувати свої повноваження у радах.

Громадянська мережа ОПОРА звертає увагу, що законодавство чітко не регулює процедуру призупинення діяльності політичних партій. Однак в умовах правового режиму воєнного стану РНБО чи інший уповноважений орган публічної адміністрації має законні підстави тимчасово обмежувати діяльність політичних партій чи актуалізувати питання їх заборони. Чинна редакції частини 2 статті 5 Закону України “Про політичні партії” передбачає заборону діяльності політичної партії лише за рішенням суду. Мін’юст повинен за результатами прийнятого РНБО рішення звернутися до суду щодо заборони політичних партій, у діяльності яких виявлено ознаки підриву безпеки держави, незаконного захоплення державної влади; пропаганди війни і насильства.

Партії поки що не озвучують чітких намірів оскаржувати рішення РНБО в суді. Натомість уже є випадки добровільного припинення депутатами членства у фракціях цих партій. Деякі партії розглядають можливість змінити назву чи припинити діяльність однойменних фракцій у радах різних рівнів. У цій ситуації не слід виключати можливість аналогічних рішень про призупинення діяльності уже перейменованих партій.

Важливо розуміти, що в умовах правового режиму воєнного стану усі політичні партії вимушено обмежені в реалізації деяких своїх функцій та законних інтересів (наприклад, проведення масових чи інших публічних заходів). Це покладає додаткову відповідальність на повноважні органи влади щодо роз’яснення вимог та мети розширення нормативних приписів, аби максимально забезпечити принцип правової визначеності. Усі політичні партії та громадські об’єднання в умовах воєнного стану мають чітко розуміти та передбачати і політичні, і правові наслідки своїх дій.

Законодавство прямо не врегульовує функціонування фракції парламентської партії, якщо вона заборонена у суді. Відповідно до Регламенту Верховної Ради функціонування депутатської фракції повинно бути демократичним і не суперечити вимогам Конституції України, Закону України “Про статус народного депутата України” та Регламенту. І хоча парламентська фракція формується зі складу депутатів, обраних за списками відповідної політичної партії, вона є самостійним суб’єктом.

Серед підстав припинення діяльності фракції Верховної Ради заборона політичної партії відсутня. Тому фракцію можуть розпустити лише у випадку, якщо її склад став меншим від мінімальної кількості народних депутатів у найменшій фракції, що сформована протягом першої сесії.

Аналогічним чином регулюється порядок функціонування депутатських фракцій у місцевих радах. Депутати мають право вільного об’єднання і виходу з депутатської фракції, однак конкретний порядок встановлюють Регламенти місцевих рад та визначають самі фракції (партії).

Призупинення діяльності партії так само не є підставою для дострокового припинення повноважень депутатів місцевої ради, які входять до однойменних фракцій. Повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності ряду формальних підстав (припинення його громадянства України, сумісності посад, набрання законної сили обвинувальним вироком суду, визнання його судом недієздатним тощо), а також у разі його відкликання за народною ініціативою у встановленому Законом порядку.

Серед підстав для ініціювання процедури відкликання депутата місцевої ради є дві, які можна розглядати в контексті призупинення діяльності чи ліквідації політичної партії (стаття 37 Закону “Про статус депутатів місцевих рад”):

  • порушення депутатом місцевої ради положень Конституції України і законів України, яке встановив суд.
  • невходження депутата, обраного в багатомандатному виборчому окрузі, до фракції місцевої організації партії, за виборчим списком якої він обраний, або припинення членства депутата місцевої ради у фракції.

Обидві процедури не можуть бути застосовані автоматично у випадку припинення діяльності партії, а також за відсутності встановленого в судовому порядку факту порушення депутатом законодавства чи добровільного рішення депутата місцевої ради припинити членство у фракції.