В Україні зареєстровано понад 300 юридичних осіб політичних партій, але вони не є повноцінними інститутами. Тож вже давно назріла потреба в новій редакції законодавства про політичні партії в Україні, яке буде відповідати міжнародним стандартам. Про це розповіла голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська під час пресконференції 1 лютого.
Сьогодні експертки громадських організацій презентували напрацювання парламентської робочої групи щодо нової редакції закону про політичні партії. Наразі законопроєкт ще не зареєстрований у Верховній Раді. Наприкінці минулого року документ був відправлений на експертизу до ОБСЄ (БДІПЛ), які залучили також Венеційську комісію. І наприкінці березня можна очікувати на їхній спільний висновок. Після врахування відповідних зауважень та доопрацювання планується внесення законопроєкту до парламенту.
Зокрема документ пропонує:
Членкиня правління Центру політико-правових реформ та співголова ради Реанімаційного пакету реформ Юлія Кириченко презентувала основні новації законопроєкту. За її словами, це допоможе вирішити як проблеми зі статусом партій, коли вони лише формально є загальнонаціональними або взагалі стають об’єктами «купівлі-продажу», так і з браком внутрішньопартійної демократії, коли відсутня мотивація розвивати осередки, є проблема з кадрами, немає нових облич чи тривалість життя партії залежить лише від лідера.
«З часів утворення незалежності політичні партії і політична система розвиваються доволі кволо і є багато проблем, які показує соціологія. На сьогодні, за даними Центру Разумкова, 72,3% громадян не довіряють політичним партіям, а 33% громадян взагалі не підтримують жодну політичну партію. Тепер ми маємо пропорційну виборчу систему, зокрема для парламентських виборів, де суб’єктами висування є саме політичні партії. І потім постане питання довіри до парламенту як представницького органу всього українського народу. Очевидно, що цю проблему можна долати і через призму трансформації розвитку політичних партій, які у нас є на сьогодні», - зазначила Кириченко.
Як повідомила голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, цей законопроєкт має на меті в першу чергу створити умови для демократизації партій як інститутів, а не лише юридичних осіб, а, по-друге, захистити власне самого члена політичної партії від потенціалу формування авторитарних структур.
«Навіщо саме сьогодні переглядати редакцію закону про політичні партії? Чим чинна версія не влаштовує суспільство та самих політичних гравців? Перш за все, ініціатива йде саме від них. Хоча тут присутні громадські неурядові організації, втім реформа політичного сектору без самих політичних сил зараз реалізована бути не може. Ми розуміємо, що деякі новели можуть викликати побоювання у партій, заперечення, тому що такий стан справ «міжчасся» багато кого влаштовує. Але хочу нагадати, що з 2024 року політичні партії отримають абсолютну перевагу, чи навіть монополію, на формування представницьких органів у державі Україна. Як на національному (парламентські вибори), так і на місцевому рівні (будь-які колегіальні органи місцевого самоврядування у громадах від 10 тисяч виборців) формуються за рахунок висування списків політичних партій. Відповідно недореформована партійна і політична система призводить до того, що новації не будуть працювати ефективно. І відбувається підміна понять: хто саме бере участь у виборах – партія як юридична особа чи все ж таки як партійний інститут? Хто формує список кандидатів на першому етапі й наскільки цей список дійсно включає спроможних людей, які мають політичну передісторію та використали партійну організацію як соціальний ліфт для того, щоб отримати представницький мандат на чесних вільних і демократичних виборах? Це коло буде замкнене до того часу, поки політична партія як інститут не буде демократизована так само», - зауважила вона.
Вона наголосила, що партії повинні перестати бути виключно предметом для торгів, брендами і юридичними особами, як це було під час останніх місцевих кампаній. «Я можу спрогнозувати, що окремі новели, які виглядають дуже потенційно правильними з точки зору забезпечення кінцевих завдань, як то прозорість, відкритість, підзвітність політичних сил та демократичність системи внутрішнього управління, будуть спростовані в пленарній залі. Але ми сподіваємось, що максимальна кількість позицій залишиться незмінними, і що наші партнери з ОБСЄ та Венеційської комісії підтримають їх основну частину. Робота тривала понад півтора року. Це не є законопроєкт, який написаний швидко в межах емоційних імпульсів з боку експертного середовища. І однозначно він заслуговує на увагу», - підкреслила вона.
Експертка IFES з питань політичного фінансування та виборчих процесів, голова громадської організації «Інтегріті ЮА» Юлія Зальцберг розповіла, що чинні норми закону є застарілими і не можуть враховувати всі сучасні тенденції. У 2015 році були вже внесені системні зміни до закону про політичні партії, які стосувалися саме правил фінансування – розпочалась так звана реформа політичних фінансів. Але навіть тоді ряд експертів говорили, що є питання, які все одно потребують регулювання та узгодження. І п’ятирічний моніторинг реалізації цієї реформи якраз і показав, що потрібні комплексні зміни, без яких надалі не можна буде підвищити прозорість фінансування політичних партій.
Виконавча директорка Інституту «Республіка» та співзасновниця всеукраїнської ініціативи «Активна Громада» Олександра Гліжинська розповіла про те, як відбувались публічні консультації щодо цього законопроєкту. Впродовж грудня відбулось 5 таких обговорень серед партійного активу на низовому рівні та громадськості в регіонах. Більшість пропозицій, які були напрацьовані парламентською робочою групою, були підтримані учасниками публічних обговорень, зокрема і питання відкриття списків членів партій.
Повний відеозапис пресконференції: