Полтавська міська рада характеризується постійною нестабільністю та зміною балансу сил. На 2018 рік припав піковий період у боротьбі за формування коаліції, також цього року депутати висловили недовіру міському голові Олександру Мамаю.

На місцевих виборах 2015 року до Полтавської міської ради потрапило 7 політичних сил. Жодна з них не отримала достатньої кількості голосів для формування більшості.

Найбільше мандатів отримав «Блок Петра Порошенка «Солідарність» - 8. Дещо менше, по 7 мандатів, отримали політичні партії «Совість України» (партія міського голови Олександра Мамая) та «Рідне місто». 6 депутатів провела до міської ради ВО «Свобода», по 5 – ВО «Батьківщина» та Партія простих людей Сергія Капліна (перейменована пізніше в Соціал-демократичну партію), 4 – Об’єднання «Самопоміч».

Затяжне формування більшості потягнуло за собою тривалий процес обрання керівництва ради, зокрема, секретаря міської ради, та протистояння між фракціями.

Перша сесія міської ради 7-го скликання відбулася 26 листопада 2015 року та тривала близько двадцяти хвилин. Друга сесія відбулася через місяць – 25 грудня. Напередодні сесії звучали різні думки щодо кандидатів на посаду секретаря міської ради. На сесії 25 грудня кандидатом на посаду було висунуто депутатку від партії «Рідне місто» Оксану Деркач. Оксана Деркач вже займала посаду секретаря у минулій каденції Полтавської міської ради, куди вона пройшла від Партії регіонів. Секретаря не було обрано. Міський голова оголосив перерву до 30 грудня. Пізніше засідання перенесли на 2016 рік.

30 грудня 2015 року 23 депутати чотирьох фракцій (БПП, Партія простих людей, ВО «Свобода», Об’єднання «Самопоміч») зібралися у міській раді та провели засідання Полтавської міської ради без міського голови. Тимчасовим головуючим обрано Олександра Шамоту (Партія простих людей). Одним з рішень було прийняття складу депутатських комісій. Міський голова відмовився підписати прийняті рішення.

20 січня 2016 року відбулося друге засідання другої сесії Полтавської міської ради. Секретаря ради знову не було обрано, а перерву оголошено до 22 січня. Окрім того було прийнято низку рішень, серед яких затвердження голів депутатських комісій (6 з 7 – співпадають з рішенням неофіційної сесії 30 грудня).

22 січня депутатам також не вдалося домовитися щодо низки ключових питань. Оголошено нову перерву до 16 лютого. Згодом засідання призначено на 4 лютого.

Засідання 4 лютого було коротким, боротьба розгорнулася навколо рішень щодо розпуску виконавчого комітету та звільнення заступників міського голови. Рішення не були прийняті, знову оголошено перерву до 16 лютого. Згодом міський голова переніс засідання на 25 лютого.

25 лютого відбулося п’яте засідання другої сесії міської ради. Голосували за секретаря міської ради, єдиним кандидатом виявилася Оксана Деркач (Рідне місто). За її кандидатуру проголосувало 28 депутатів з 42, 0 – утрималося та 0 – проти. Формат коаліції передбачав об’єднання партій «Совість України» (партія міського голови), БПП «Солідарність», Рідне місто та «Батьківщина». Опозицію сформували три інші партії – ВО «Свобода», Партія простих людей (Соціал-демократична партія) та Об’єднання «Самопоміч».

Формування більшості у Полтавській міській раді зайняло близько чотирьох місяців з дати обрання ради. Наприкінці 2015 року можна говорити про спробу групою з кількох партій (БПП «Солідарність» ,  ВО «Свобода» , Партія простих людей, Об’єднання «Самопоміч») організувати більшість.

Але вже в лютому 2016 року сформувалася більшість у міській раді, до якої увійшли «Совість України» (партія міського голови), БПП «Солідарність», Рідне місто та «Батьківщина». Цікаво, що голова фракції БПП «Солідарність» Андрій Матковський (міський голова Полтави у 2006-2010 роках), був основним конкурентом Олександра Мамая на виборах міського голови. 

Станом на 1 квітня 2020 року баланс сил у Полтавській міській раді ще змінювався кілька разів. Місто пережило кілька коаліцій, які об’єднували представників різних політичних сил.

Фракція БПП «Солідарність» зараз знаходиться в опозиції до більшості та нараховує 7 депутатів. У 2019 році зі складу фракції вийшла Тетяна Паутова, яка стала позафракційною. Депутатка заявила про погрози у свій бік після виходу з фракції.

Не змінили свого представництва партії «Совість України» (7 депутатів) та ВО «Свобода» (6 депутатів). Рідне місто також залишилося у складі 7 депутатів. Варто зазначити, що партія відкликала чотирьох депутатів влітку 2018 року.

Соціал-демократична партія представлена у складі 4 депутатів. В.о. міського голови, секретар міської ради Олександр Шамота також обраний від цієї партії. Соціал-демократична партія у 2017-2018 роках пережила кілька внутрішніх потрясінь, що завершилися відкликання депутатів у жовтні 2019 року.  

До 6 депутатів збільшилося представництво фракції «Батьківщина», яка поповнилася вихідцем з Об’єднання «Самопоміч» Юрієм Бойком. 31 липня 2019 року фракція Об’єднання «Самопоміч» прийняла рішення про виключення Юрія Бойка зі складу фракції. А вже 1 серпня Юрій Бойко увійшов до фракції «Батьківщина».

Об’єднання «Самопоміч» станом на 1 квітня 2020 року є найменшою фракцією та нараховує 3 депутати.

Переходи депутатів пов’язані в більшості випадків із виходом з фракції. У міській раді наявні два великі етапи переходів. Перший – це довготерміновий процес послаблення Соціал-демократичної партії, який розпочався у 2017 року. У 2017 році з фракції вийшли двоє депутатів – Денис Поліщук та Ярослав Мартинюк. А у травні 2018 року з фракції виключено Сергія Луценка.  Дениса Поліщука та Ярослава Мартинюка було відкликано у 2018 році, Сергія Луценка – у 2019.

У травні 2018 року секретар міської ради Оксана Деркач (Рідне місто) очолила новостворену депутатську групу «Єдність», до якої увійшли четверо представників Рідного міста (Іван Діденко, Тимофій Гаєвий, Оксана Деркач, Володимир Корнійчук) та двоє колишніх представників Соціал-демократичної партії (Денис Поліщук та Ярослав Мартинюк).  Діяльність групи, за словами Оксани Деркач, полягатиме у об'єднанні та актуалізації громадян і реалізації проектів, які сприяють інтегрованому розвитку міста. Оксану Деркач було виключено з фракції, але інші члени групи від Рідного міста не вийшли з попередньої фракції (інформація згідно з відповіддю Полтавської міської ради на запит про доступ до публічної інформації від 15 травня 2020 року №02-21/04.2.2-09/144-зі/22).

8 липня 2016 року Сергій Чередніченко заявив про вихід з фракції «БПП «Солідарність», хоча у відповіді Полтавської міської ради на запит про доступ до публічної інформації від 15 травня 2020 року №02-21/04.2.2-09/144-зі/22 він не значиться серед депутатів, які вийшли з фракції. Депутат розкритикував роботу фракції у міській раді. А 22 липня 2016 року склав мандат.

24 березня 2017 року під час сесії міської ради фракція Об’єднання «Самопоміч» залишилася без Світлани Бондарєвої. Фракція звинуватила депутатку в зраді та голосуванні за рішення більшості. Депутати забрали у Світлани Бондарєвої картку для голосування, яка пізніше була повернута їй. Сама депутатка пояснила своє рішення розходженням з позицією фракції «Самопоміч». Хоча знову ж відповідно до відповіді Полтавської міської ради на запит про доступ до публічної інформації від 15 травня 2020 року № 02-21/04.2.2-09/144-зі/22 Світлана Бондарєва офіційно не покидала лав фракції.

Тетяна Паутова вийшла з фракції БПП «Солідарність» 4 жовтня 2019 року. Депутатка заявила про свій вихід із фракції, оскільки вона прийшла працювати на користь своїх виборців, але перехід фракції в опозицію не дозволяє їй виконувати свої обов’язки. У місті розгорнулася чорна кампанія проти Тетяни Паутової. Наприклад, розклеєні оголошення з пропозицією інтимних послуг або інтимного масажу із зазначенням телефону депутатки та її фото.

 

За додатковою інформацією звертайтеся:
Костянтин Донченко, обласний координатор спостереження за виборами Громадянської мережі ОПОРА в Полтавській області
тел.: 0669973820
e-mail: donchenko.poltava@gmail.com
 
Довідково: Громадянська мережа ОПОРА проводить моніторинг інституційного розвитку політичних партій України. До вибірки потрапили політичні партії, які на останніх парламентських виборах отримали 2% і більше голосів виборців на свою підтримку, а також регіональні політичні партії, які продемонстрували високий результат підтримки на останніх місцевих виборах в Україні. Опис особливостей регіонального партійного будівництва та оцінка стану розвитку політичних партій відбуваються на основі аналізу доступної публічної інформації та відкритих даних. Матеріал підготовлений завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та може не відображати позицію USAID чи Уряду США.