30 січня 2020 року в Харківському прес-клубі відбулося публічне обговорення за результатами експертного опитування щодо ймовірного використання адміністративного ресурсу під час голосування в місцях несвободи на останніх президентських і парламентських виборах.

Радник з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА презентував результати експертного опитування, яке проводилось з 26 серпня по 26 вересня 2019 року (в ньому взяли участь 77 правозахисників).

За даними опитування 88,3% експертів вважають відсутніми випадки, коли виборці у місцях несвободи не мали можливості ознайомитись з інформаційними плакатами та програмами кандидатів і політичних партій у приміщенні дільничної виборчої комісії. Разом з тим, 5,2% опитаних повідомили про поодинокі такі випадки, а 2,6% респондентів розповіли про такі випадки під час виборчих кампаній минулого року.

77,9% опитаних вважають, що під час останніх президентських і парламентських виборів були забезпечені умови для здійснення таємного голосування для виборців, які перебувають у місцях несвободи. 2,6% експертів зауважили, що належні умови не були забезпечені, стільки ж опитаних – заявили про поодинокі випадки порушень.

87% експертів повідомили, що їм не відомі випадки застосування насильства, погроз, обману чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному голосуванню виборців. Водночас, 5,2% респондентів заявили про окремі подібні випадки. Разом з тим, 98% експертів зазначили, що їм не відомі випадки матеріального заохочення (підкупу) ув’язнених та засуджених з метою змусити їх голосувати за певного кандидата чи політичну партію.

За інформацією громадського омбудсмена з виборчих прав Громадянської мережі ОПОРА, впродовж двох виборчих кампаній 2019 року громадські омбудсмени 172 рази відвідали установи виконання покарань, слідчих ізоляторів, військових частин, лікарень, в тому числі психіатричних, для моніторингу та просвіти щодо дотримання та забезпечення виборчих прав громадян. Левову частку візитів – 129 – здійснено до установ кримінально-виконавчої системи, 36 – до закладів охорони здоров’я, 7 – до військових частин. Значна частка таких візитів здійснювалася у співпраці з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та його представниками в областях.

Як наголосив регіональний координатор зв’язків з громадськості Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Олександр Міненков, у Харківській області не зафіксовано суттєвих проблем, які могли б вплинути на результати голосування на виборчих дільницях у місцях несвободи та на інших спеціальних дільницях. Однак залишаються нагальними питання врегулювання окремих організаційних моментів забезпечення виборчого процесу.

Офіційний спостерігач ОПОРИ на спеціальній виборчій дільниці у Харківському СІЗО на позачергових виборів народних депутатів України Павло Шваб розповів, що його роботі намагалися перешкоджати члени дільничних виборчих комісій. Крім того, голосування відбувалося одночасно у кількох місцях (приміщеннях), що не передбачено законодавством.

Неможливість проведення голосування в одному приміщенні заступник начальника Харківського слідчого ізолятору Дмитро Холод пояснив вимогою щодо роздільного тримання осіб у місцях попереднього ув’язнення відповідно до ст. 8 Закону України «Про попереднє ув’язнення». Раніше у СІЗО було дві тимчасові виборчі дільниці, але в 2019 році залишилася лише одна. І, за словами виконуючого обов’язки заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Юрія Мосійчука, адміністрація установи зверталася до відповідних інституцій щодо створення ще однієї виборчої дільниці, втім, це зробити не вдалося. Можливо, через швидкоплинність парламентської кампанії.

Натомість, за інформацією начальника відділу організації діяльності місць тимчасового тримання осіб Головного управління Національної поліції в Харківській області Олександра Соляника, в ізоляторах тимчасового тримання, підпорядкованих ГУНП в Харківській області, вибори не проводяться. Тому працівники поліції намагалися відповідно до законодавства, якомога оперативніше конвоювати затриманих за кримінальні правопорушення осіб до СІЗО, аби їх там встигли внести до списків для голосування.

Як свідчать дані аналітичного звіту ОПОРИ, під час минулих президентських та парламентських виборів на окремих дільницях у місцях несвободи міг бути застосований адміністративний тиск до ув’язнених для того, щоб вплинути на результати їхнього волевиявлення. Хоча прямих доказів цього немає, у всеукраїнському вимірі експерти виокремили 3 виборчі дільниці з аномальними результатами: це Первомайська виправна колонія (Харківська обл.), Літинська виправна колонія (Вінницька обл.) та Дружелюбівський виправний центр (Запорізька обл.).

Певні порушення фіксувалися в Україні і в геріатричних пансіонатах та лікувальних закладах, де розміщувалися спеціальні виборчі дільниці: недотримання таємниці голосування, вплив адміністрації та працівників на волевиявлення підопічних, видачу бюлетенів особам без пред’явлення ними паспорта тощо.

Вагомим запобіжником для таких порушень є здійснення незалежного спостереження за голосуванням та підрахунком голосів. Тому, як наголосив координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Харківській області, ОПОРА буде й надалі приділяти значну увагу спостереженню за виборчим процесом, зокрема на спеціальних виборчих дільницях.

Висловлені учасниками публічного обговорення думки й зауваження будуть узагальнені, проаналізовані, а їх результати – додані до висновків і рекомендацій, які готує ОПОРА для законодавців та Центральної виборчої комісії.