14 листопада у Болгарії відбуватимуться президентські вибори, а також треті за цей рік парламентські вибори, оскільки вже двічі після обрання Національної асамблеї так і не було сформовано уряд. А в Аргентині обиратимуть частини двох палат парламенту — половину Палати депутатів та третину Сенату.

Болгарія

Республіка Болгарія — країна у південно-східній частині Європи, що займає 22% території Балканського півострова. Держава складається з 6 регіонів, що діляться на 28 областей, які, своєю чергою, поділяються на 264 муніципалітети. За формою правління Болгарія є унітарною парламентською республікою, де прем’єр-міністр має виконавчу владу, тоді як президент виконує переважно церемоніальні функції.

Президента обирають на 5 років за мажоритарною системою абсолютної більшості: якщо ніхто з кандидатів не набирає 50% +1 голос виборців, які прийшли на виборчі дільниці, то відбувається другий тур, куди виходять кандидати з найбільшою кількістю голосів. У такому разі другий тур має відбутися 21 листопада.

Відповідно до виборчого законодавства, кандидат у президенти може бути самовисуванцем або номінованим партією, але не може бути лідером певної партії. Крім того, кожен кандидат у президенти має напарника, який у разі обрання кандидата президентом стане віцепрезидентом. Загалом на посаду президента балотуються 23 кандидати, з них 4 — жінки. Це найбільша кількість кандидатів у президенти за всю історію демократичних виборів у Болгарії.

Чинний президент Болгарії Румен Радев був обраний на перший строк у другому турі виборів у 2016 році. Зараз він балотується на другий строк як незалежний кандидат, підтримуваний коаліцією партій “Коаліція за Болгарію” (BSPzB — лівий виборчий альянс, очолюваний лівоцентристською соціалістичною партією), “Продовжуємо зміни” (PP — виборча коаліція, очолувана колишніми міністрами фінансів та економіки), “Є такі люди” (ITN — популістична партія, заснована співаком та названа на честь одного з його музичних альбомів), “Вставай, Болгаріє! Ми йдемо!” (IBG-NI — антикорупційна коаліція партій). За попередніми опитуваннями, чинний президент Румен Радев отримає найбільше голосів виборців, але не всі пророкують йому виграш в один тур.

Відповідно до результатів опитувань, прогнозується, що майже вдвічі менше голосів набере кандидат Анастас Герджиков, який може стати головним опонентом чинного президента, якщо відбудеться другий тур. Він є доцентом античної літератури та професором античної й середньовічної літератури Софійського університету. На початку цього навчального року він оголосив, що буде балотуватися на пост президента Болгарії, висунутий ініціативним комітетом громадських діячів. Його одразу підтримала коаліція партій "Громадяни за європейський розвиток Болгарії" (GERB — консервативна популістська партія колишнього прем’єр-міністра, що була правлячою впродовж 2009-2021 років) та “Союз демократичних сил” (SDS — партія, створена ще наприкінці 1980-х років із кількох політичних організацій, опозиційних до комуністичної влади).

Парламент Болгарії складається з 240 депутатів. Національну асамблею обирають раз на 4 роки за пропорційною системою з відкритими списками у 31 багатомандатному окрузі (від 4 до 16 місць в кожному окрузі). Виборчий бар’єр для потрапляння до законодавчого органу становить 4% для партій. 

Це вже треті парламентські вибори у 2021 році в Болгарії. Вони відбуваються через те, що партії-переможці попередніх так і не змогли сформувати уряд більшості. Так, 11 липня відбулися другі парламентські вибори, в яких перемогу здобула партія співака Славі Трифонова “Є такі люди”. Вона отримала 65 із 240 місць у Національній асамблеї. А під час першого голосування 4 квітня найбільше мендатів отримала партія колишнього прем’єр-міністра "Громадяни за європейський розвиток Болгарії" (GERB), яка більше 10 років перебувала при владі. Для участі у листопадових парламентських виборах зареєструвалися 21 політична партія та 7 коаліцій.

За результатами попередніх опитувань, на листопадових парламентських виборах найбільше голосів може знову отримати правоцентристська партія "Громадяни за європейський розвиток Болгарії" (GERB) колишнього прем’єр-міністра Бойка Борисова. Партія-переможець липневих виборів “Є такий народ” (ITN) втрачає довіру виборців через хаотичні дії.

За попередніми списками, кількість виборців у Болгарії становить 6 708 189. Вони мають проголосувати на 11 643 виборчих дільницях. Проблеми з COVID-19, низький рівень вакцинації та висока смертність, розчарування через політичну кризу із тривалим неформуванням уряду, зростання цін, великий рівень інфляції та інші проблеми можуть значно знизити явку на цих виборах. За даними Центральної виборчої комісії, на квітневих виборах явка становила 49,10%, а в липні — 41%. 

Варто зазначити, що в Болгарії на виборчих дільницях використовуються машини для голосування. Голосування є обов'язковим для всіх виборців, але штрафи за неголосування не передбачені.

Аргентина

Аргентинська Республіка — країна в південній частині Південної Америки. За державним устроєм це федеративна демократична республіка, у її складі — 23 автономні провінції та столичний округ.

Національний конгрес є вищим органом законодавчої влади і складається з двох палат: Палати депутатів (257 особи) і Сенату (72 особи). Парламент оновлюється частинами (половина Палати депутатів і третина Сенату) щодва роки. Кількість обрань на посаду депутата чи сенатора необмежена. Палату депутатів обирають на 4 роки, а Сенат — на 6 років (по 3 сенатори від столиці і кожної провінції).

Цієї неділі в Аргентині обиратимуть депутатів на половину місць у Палаті депутатів (127) і третину місць у Сенаті (24). Ці вибори мали відбутися ще 24 жовтня цього року, але були перенесені через пандемію COVID-19.

Члени Палати депутатів обираються за пропорційною виборчою системою в 24 багатомандатних виборчих округах (кожен округ формується на основі 23 провінцій та столиці Буенос-Айресу). Місця розподіляються за методом д'Ондта з 3% виборчим бар'єром.

Сенат обиратимуть у восьми провінціях: Катамарка, Чубут, Кордова, Корріентес, Ла-Пампа, Мендоса, Санта-Фе та Тукуман. Партія, яка набрала найбільшу кількість голосів у кожному виборчому окрузі, отримує два мандати, а третє місце отримує партія, яка посіла друге місце.

12 вересня по всій країні відбулися праймеріз на посади законодавчих органів. За такої системи всі партії проводять первинні вибори за допомогою одного бюлетеня. У ньому мають брати участь усі партії — як партії з внутрішніми фракціями, так і партії з єдиним списком кандидатів. Громадяни можуть голосувати за будь-якого кандидата від будь-якої партії, але можуть віддати лише один голос. Кандидат партії з найбільшою кількістю голосів, який набрав 1,5% або більше дійсних голосів, виходить на загальні вибори. Результати цьогорічних праймеріз були значною мірою негативними для правлячої коаліції партій “Фронт кожного”, яка отримала лише близько 30% голосів по всій країні та програла у традиційно “своїх” провінціях. Найбільше голосів зібрала коаліція правоцентристських партій “Разом до змін” — 42% по всій країні з найбільшою кількістю голосів у 16 з 23 провінцій та в столиці Буенос-Айресі. Як ніколи низькою також була явка під час цих праймеріз — 66,21% виборців.

Голосування в Аргентині є обов’язковим. За неголосування передбачається штраф. Виняток становлять виборці, які можуть надати підтверджувальні документи про те, що у день голосування вони хворіли або перебували на відстані більше 500 км від виборчої дільниці, де мали голосувати. На таке підтвердження вони мають 60 днів після дня голосування. А от участь у національних виборах для аргентинців, які постійно живуть за кордоном, є добровільною, а не обов’язковою.

День голосування триває з 8:00 до 18:00. Кожен виборець на виборцій дільниці пред’являє документ посвідчення особи члену комісії, а в обмін на це отримує порожній конверт з підписом члена виборчої комісії. В окремій таємній кімнаті лежать бюлетені від різних партій. Виборець іде в цю кімнату, обирає бюлетень тієї партії, за яку голосує, кладе його в конверт, запечатує його й кидає в скриньку для голосування. Після цього він повертається до члена комісії, розписується у списку виборців, отримує від члена комісії довідку про голосування та забирає назад свій документ посвідчення особи. Також голосувати на виборчій дільниці можна за допомогою машини для голосування. Процедура загалом подібна, але в обмін на надані документи виборець отримує від членіа комісії бюлетень-картку, яку буде вставляти в машину для голосування. Надрукований машиною чек виборець уже потім опускатиме у скриньку, щоб отримати позначку про голосування та свої документи від члена комісії.

Підготувала Катерина Жемчужникова

 

Використані джерела: