12 серпня в Замбії, що у Південній Африці, відбудуться одразу троє національних виборів - президентські, парламентські та місцеві. Територія країни складається з 10 провінцій, які у свою чергу поділяються на райони. 

Президент обирається прямим голосуванням на строк 5 років, не більше 2 термінів поспіль. Якщо ніхто з кандидатів не набирає більше 50% голосів виборців, то проводиться другий тур. Президент також є головою уряду країни та головнококамдувачем збройних сил відповідно до Конституції. Президент призначає виконавчу владу, але уряд повинен у важливих питаннях мати підтримку парламенту, який його контролює - це ще називають “мати довіру Палати представників”. Ця довіра дозволяє уряду залишатись у своєму складі, а цей принцип називають відповідальне управління.

Національна Асамблея - однопалатний парламент, загальна кількість членів якого складає 160 осіб. Так, 150 депутатів обираються в мажоритарних округах, на які поділена територія країни. Ще 8 депутатів призначає президент своїм указом. Також членами парламенту є 3 осіб за посадою - Голова Національних Зборів та його заступник, а також Президент Республіки. Термін повноважень депутатів - 5 років.

Будівля Національної Асамблеї Замбії. Джерело: Facebook-сторінка Parliament TV - Zambia

З 2015 року посаду президента обіймає Едгар Чагва Лунгу, який балотувався від партії “Патріотичний фронт”, що має найбільше місць у парламенті після останніх парламентських виборів. У 2016 році на парламентських виборах до Національної Асамблеї потрапили: Patriotic Front (“Патріотичний фронт”) з 80 депутатами; United Party for National Development - UPND (Об’єднана партія національного розвитку) з 58 депутатами; Movement for Multi-Party Democracy - MMD (Рух за багатопартійну демократію) з 4 депутатами; Forum for Democracy and Development - FDD (Форум за демократію та розвиток) з 1 депутатом; а також 14 незалежних позапартійних кандидатів. Таким чином, більшість склали 80 депутатів “Патріотичного фронту”, а також 9 депутатів з призначених президентом, усі інші 163 депутати складають опозицію.

Також відбуваються вибори мерів, депутатів муніципальних рад, районних рад та 117 голів районних рад.

Право голосу в країні має кожна доросла особа віком від 18 років і вище, яка постійно проживає в Замбії. Явка виборців на останніх парламентських виборах 2016 року становила 56,03% або 6 698 372 виборці.

Загалом на посаду президента претендують 16 кандидатів. Але найбільш затятими опонентами є, як і під час другого туру 2016 року, чинний президент Едгар Лунгу та очільник найбільшої опозиційної партії у парламенті Хакаінде Хічілема. Тоді різниця в набраних голосах становила лише трохи більше 100 000 голосів виборців. На 150 місць у парламенті претендує понад 800 кандидатів з різних партій.

Інфографіка з 16 кандидатами у президенти Замбії. Джерело: Twitter-акаунт Electoral Commission of Zambia

Для того, щоб проголосувати виборцям необхідно буде поставити знак X навпроти прізвища обраного кандидата в кожному з бюлетенів. А от вже сам бюлетень необхідно буде опустити у відповідну скриньку певного кольору - для кожного типу виборів. Так, помаранчеві скриньки для голосування - голоси за президента, червоні - для голосування на парламентських виборах, пурпурні - для голосування за мера, чорні - місцева рада.

Інфографіка зпро те, як заповнювати бюлетені для голосування. Джерело: Twitter-акаунт Electoral Commission of Zambia

Інфографіка про те, як користуватися скриньками для голосування. Джерело: Twitter-акаунт Electoral Commission of Zambia

Політичні експерти прогнозують апатію виборців та низьку явку. Зокрема, відповідно до опитування наприкінці 2020 року доволі невисокий відсоток людей підтримали одну з двох головних партій-опонентів. Так, 23% зазначили, що голосуватимуть за президентську “Патріотичний фронт”, а 25% розглянуть можливість голосування за найбільшу опозиційну “Об’єднану партію національного розвитку” (UPND).

Теперішні вибори відбуваються у доволі не спокійній атмосфері. Зокрема лунають заяви про застосування адміністративного ресурсу з боку влади, перешкоджання проведенню заходів опозиційних політичних сил, маніпуляції зі списками виборців. Про це говорив головний суперник чинного президента очільник “Об’єднаної партії національного розвитку” (UPND) Хакаінде Хічілема. Цього разу опозиційний кандидат залучив 20 000 волонтерів, аби допомогти його партії провести паралельний підрахунок голосів по всій країні. Чинний президент закликав армію для допомоги поліції в містах, аби запобігти надмірному передвиборчому насильству, що може проявитись через політичну напругу та високу конкурентність виборів.

Тим часом нещодавно ухвалений законопроєкт про кібербезпеку та кіберзлочини змушує громадян насторожитися щодо того, що цифрові комунікації та інтернет можуть зникнути, коли з’являться результати виборів для їх потенційного подальшого незаконного корегування. Крім того, якщо чинний президент виграє вибори в один тур, то його головний опонент оскаржуватиме результати в суді, що може посилити градус політичного насилля й вилитись у вуличні сутички.

Прихильники чинного президента Замбії та кандидата Едгара Лунгу. Джерело: AP News

Прихильники голосного опозиціонера Хакаінде Хічілема. Джерело: The conversation

Економічний борг - найбільший виклик Замбії. За часів чинного президента Лунгу борг збільшився з 36% до 110% ВВП. У листопаді 2020 року Замбія не сплатила відсотки за єврооблігаціями на суму 42,5 млн доларів. Також за цей час було виявлено кілька значних фактів корупції на національному рівні, через що деякі міжнародні донори навіть припинили фінансування своїх програм у країні через такий менеджмент.

У 2019 році провладна партія прийняла законопроєкт, що зменшує повноваження Національної Асамблеї зокрема й у питанні оголошення імпічменту президентові. Громадські організації та правозахисники розкритикували цю законодавчу ініціативу, назвавши її “конституційною диктатурою”. А опозиційна “Об’єднана партія національного розвитку” (UPND) навіть вийшла зі складу парламенту, щоб не допустити голосування за цей законопроєкт. Щоправда президентська партія “Патріотичний фронт” пообіцяла винести його на розгляд знову після виборів.

Крім того, є проблеми з так званими “партійними кадрами”, яких часто звинувачують в агресивній, корумпованій та насильницькій діяльності: вимагання грошей в якості нелегальних податків з торговців на ринках чи перевізників маршрутних таксі, зривання заходів і розгін прибічників опозиційних партій, репресії та стеження за активною молоддю на кампусі університету тощо. Такі “партійні кадри” існували десятиліттями, але найбільш жорстоко та активно почали діяти з боку чинної влади саме за часів чинного президента. Та серед прибічників його головного опонента також є люди, які готові проявляти подібного роду насилля.

Офіційні результати виборів очікуються вже в неділю.

Використані джерела:

 

Підготувала Катерина Жемчужникова