Відсутність оперативної та вичерпної інформації про хід та результати виборів 25 жовтня призвели до появи сумнівів у чесності процесу, навіть за відсутності явних підстав для таких висновків. Загалом ТВК та ДВК готові до проведення “другого туру”,  а кампанії кандидатів значно менш динамічні та помітні. У той же час ключовим викликом для належної організації та проведення повторного голосування залишається зростання захворюваності населення на COVID-19. Про це розповіли голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська та старший аналітик ОПОРИ Олександр Клюжев під час пресконференції 13 листопада в Києві.

Встановлення результатів голосування 25 жовтня

Відповідно до норм виборчого законодавства територіальні виборчі комісії мали встановити результати місцевих виборів до 6 листопада та опублікувати їх до 12 листопада. Станом на 12 листопада дані офіційного сайту ЦВК засвідчують надходження результатів виборів депутатів 1406 з 1577 місцевих рад або 89% від їхньої загальної кількості. При цьому у цей день ЦВК повідомила про встановлення ТВК результатів виборів депутатів 1566 з 1577 місцевих рад (99%), які були обрані 25 жовтня 2020 року.  Натомість на сайті ЦВК вже оприлюднено результати виборів міських, сільських, селищних голів у 1394 з 1421 територіальних громадах (98%)  при встановленні ТВК результатів відповідних виборів у 1415 громадах. 

У 18 містах із кількістю виборців 75 тис. і більше ТВК ухвалили рішення про проведення повторного голосування, в якому беруть участь два кандидати із найбільшою кількістю голосів. У межах трьох тижнів з дня прийняття ТВК рішення про проведення повторного голосування, голосування було призначено на 15 листопада в 6 містах з кількістю виборців 75 тис. і більше (Кам'янець-Подільський, Краматорськ, Луцьк, Одеса, Суми, Херсон). У цей самий день повторне голосування пройде і в місті Українка Київської області, яке не має 75 тис. виборців, але в якому два кандидати у міські голови отримали однакову кількість голосів. 22 листопада “другий тур” на  виборах міського голови відбудеться в 11 містах (Бердянськ, Дніпро, Дрогобич, Львів, Миколаїв, Нікополь, Полтава, Рівне, Слов'янськ, Ужгород, Черкаси). Лише 12 листопада Чернівецька міська ТВК призначила повторне голосування на виборах міського голови на 29 листопада, значно порушивши строки ухвалення відповідного рішення. Внаслідок судових процесів невизначеною залишається дата проведення повторного голосування на виборах Криворізького міського голови. Натомість у судовому порядку було скасовано рішення про призначення повторного голосування на виборах Броварського міського голови на 22 листопада. У цьому місті вибори міського голови та депутатів міської ради можуть бути визнані такими, що не відбулися, і у громаді можуть відбудуться повторні вибори. А вибори міського голови Борисполя у судовому порядку були визнані такими, що не відбулись. Тож, Бориспільська міська ТВК призначила повторні вибори на 31 січня 2021 року. 

Порушення процедур встановлення результатів виборів у окремих областях та територіальних громадах спричинила гострі суспільні дискусії та конфліктні ситуації. Реагуючи на них, секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов  11 листопада 2020 р. звернувся до голови ЦВК Олега Діденка із щодо необхідності вжиття невідкладних заходів до встановлення результатів голосування на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року та негайного їх оприлюднення на  вебсайті ЦВК. У листі зазначалось, що Апаратом РНБО фіксується зростання соціальної напруженості й виникнення ризиків національній безпеці, які  пов'язані з питанням недостатнього інформування суспільства щодо офіційних результатів виборів.

"Були проблеми, пов'язані з системою адміністрування виборчого процесу, а саме те, що Центральна виборча комісія не могла оприлюднювати результати виборів, які поки що не були встановлені територіальними виборчими комісіями або в належні строки передані до ЦВК для оприлюднення на сайті вищого органу адміністрування виборів, які на місцевих виборах не встановлює в цілому, а виконує інші функції. Ми загалом вважаємо, що ця система збору та оприлюднення інформації є вкрай недосконалою і вона провокує велику недовіру до процесу підрахунку і оголошення кінцевого результату з боку суспільства, тому що немає єдиного джерела інформації, яке б оперативно оприлюднювало офіційні відомості. В той же час територіальні виборчі комісії досить часто не мали власних сайтів і відповідно не оприлюднювали цю інформацію, в тому порядку, який очікувало суспільство", - зазначила Айвазовська. 

"Маємо розуміти, що тут ключовим висновком з цього процесу має стати перегляд підходів до системи адміністрування виборів. Дискусія з цього питання надзвичайно чутлива в тому числі для партій, які представлені у парламенті. Тому що перегляд підходів до адміністрування виборів вимагає в тому числі і обмеження ролі суб'єктів виборчого процесу в процесі формування виборчих комісій, як можливий варіант вирішення цієї проблеми. Але події в окремих громадах на місцевих виборах 2020 року засвідчують, що цю дискусію необхідно розпочинати і простими, необгрунтованими звинуваченнями з боку політичних груп, що, наприклад, ЦВК відповідальна за ці затягування, цю проблему не вирішити, тому що Центральна виборча комісія не встановлює результати  цих виборів. Тому ми оцінюємо в цьому звіті, який презентуємо, як негативні ті політичні певні заяви з боку окремих політичних груп щодо відповідальності ЦВК за ті проблеми, які виникали в громадах, тому що Центральна виборча комісія може реагувати на порушення, але не може собою підмінити суд чи територіальні виборчі комісії, які є головними у встановленні результатів", - додав Олександр Клюжев. 

Протягом процесу встановлення результатів місцевих виборів спостерігачі ОПОРИ зафіксували випадки порушення законодавчо обумовлених строків, прояви нестабільної та політично заангажованої роботи членів ТВК, інциденти з ознаками фальсифікацій результатів волевиявлення громадян. У  окремих випадках ситуація вимагала безпосередньої реакції з боку ЦВК, зокрема припинення повноважень ряду ТВК: Херсонської обласної, Чернівецької міської, Марганецької міської на Дніпропетровщині, Васильківської міської на Київщині, Кароліно-Бугазької сільської на Одещині.

Готовність комісій до “другого туру”

Приймаючи рішення про призначення дати повторного голосування, ТВК не повною мірою врахували строки, необхідні для належної організації процесу виготовлення та передачі виборчих бюлетенів виборчим комісіям нижчого рівня. Так, Одеська і Сумська ТВК здійснили друк та передачу бюлетенів дещо пізніше обумовленого Виборчим кодексом терміну. І хоча це процедурне порушення не мало серйозного впливу на хід підготовки виборчого процесу, його можна було уникнути у випадку належного планування роботи комісії в умовах проведення повторного голосування. 

Загалом спостерігачі позитивно оцінюють стан організаційної готовності дільничних виборчих комісій до проведення повторного голосування. Той факт, що ДВК в обласних центрах і великих містах утворені в максимальному (або близькому до цього значення) кількісному складі дає підстави очікувати, що комісії зможуть працювати в повноважному складі. Однак враховуючи тенденцію до зменшення та оновлення персонального складу ДВК і враховуючи вкрай короткий строк, який залишився до дня голосування, масові потенційні заміни можуть стати викликом для організації голосування через неможливість належної професійної підготовки та засвоєння виборчих процедур новими членами ДВК. 

Агітаційна діяльність кандидатів на посади міських голів

Для кандидатів, які балотуються на посади місцевих голів, передвиборна агітація розпочинається з дня, наступного після дня призначення повторного голосування, а всі витрати на агітацію мають здійснюватися кандидатами виключно з власних виборчих фондів, попередньо створених на етапі їхньої реєстрації. На практиці кандидати, які вийшли в другий тур, продовжували здійснювати де-факто агітаційну активність поза формально відведеними строками, хоча в значно менших масштабах і в інших формах, ніж це відбувалося на попередньому етапі кампанії. 

За словами Олександра Клюжева, з огляду на обмежені часові рамки та специфіку повторного голосування, учасниками якого є лише два кандидати – суб’єкти виборчого процесу, спостерігачі не фіксували розгортання інтенсивної агітаційної кампанії, яка включала б одночасне поєднання зовнішньої, вуличної агітації, прямої комунікації з виборцями та агітації в ЗМІ. Порівняно з активністю кандидатів перед голосуванням 25 жовтня, теперішня кампанія є значно менш динамічною та помітною. Провідними темами дискусій між кандидатами є обговорення резонансних загальнонаціональних політичних подій та проведення передвиборних дебатів. 

Домінуючою та найбільш помітною формою активності кандидатів у цей період була агітація в мережі Інтернет, яка, за оцінками спостерігачів, набула не меншого розмаху, ніж на попередньому етапі виборів та супроводжується більш активним та безпосереднім включенням виборців і самих кандидатів (партій) в агітаційну кампанію. Іншою, найбільш популярною формою активності кандидатів, стало використання регіональних ЗМІ в цілях прихованої чи прямої агітації. Значно почастішали випадки використання кандидатами впливових загальнонаціональних медійних ресурсів в електоральних цілях в умовах відсутності рівного та безперешкодного доступу до цих же ЗМІ для усіх інших кандидатів. 

Однією з ключових особливостей публічної кампанії кандидатів став пошук союзників та мобілізація підтримки з боку інших політичних сил, а відтак здійснення агітаційної діяльності політичними партіями, які вже не є суб’єктами виборчого процесу. Часто, демонстрація партіями такої підтримки є складовою ширшого процесу політичної структуризації новосформованих рад та початком формування міжпартійних коаліцій у місцевих радах. Ще однією особливістю розгортання агітаційної кампанії є демонстрація публічної підтримки та агітація на користь кандидатів з боку чинних народних депутатів, що часто супроводжується використанням їхнього статусу і повноважень в агітаційних цілях.

Політична реклама в соціальних мережах

Загалом більшість учасників виборчого процесу дотримувалися норм законодавства та зупинили трансляцію політичної реклами під час “дня тиші” та дня голосування. Про це також свідчать і дані Бібліотеки політичної реклами. Так, якщо в останні дні виборчої кампанії у соціальній мережі Facebook транслювалось понад 25 тисяч оголошень щодня, то 24 та 25 жовтня кількість активних оголошень не перевищувала 3,5 тисяч. Тобто все ж частина учасників виборчих перегонів проігнорувала день тиші, та продовжила трансляцію політичної реклами. Особливо активно поширювалась агітація з ознаками “чорного піару”, а також прихована агітація, яку розповсюджували анонімні сторінки. Також ОПОРА фіксувала численні факти поширення у соціальних мережах соціологічних рейтингів та інших результатів опитування громадської думки, які публікувалися протягом дня голосування.

Загалом після дня голосування активність політичних партій та кандидатів у соціальних мережах значно знизилась. За словами Ольги Айвазовської, за два тижні 25 жовтня – 7 листопада у Facebook було розміщено понад 4 тисячі рекламних дописів вартістю близько 144 тисяч доларів. Традиційно найбільшу кількість коштів витратили на Facebook-рекламу політичні партії: близько 30 політичних сил витратили понад 34 тисячі доларів (понад 900 тисяч грн) на 857 рекламних дописів. Переважно у своїх рекламних дописах партії розповідали про результати виборів, а також агітували за своїх кандидатів, які потрапили до другого туру. Найбільше за ці два тижні витратила партія “Слуга народу” – понад 8 тисяч доларів (230 тисяч гривень) на 89 рекламних дописів. Друге місце – за партією “За майбутнє”, яка витратила на політичну рекламу понад 6 тисяч доларів (175 тисяч гривень) на 164 дописи. “Європейська Солідарність” витратила на політичну рекламу понад 3,7 тисячі доларів (більш ніж 105 тисяч гривень) на 122 дописи. Також значну активність проявили кандидати, які потрапили до другого туру виборів. Найбільше витрачених коштів у кандидата на посаду міського голови Львова від “Європейської Солідарності” Олега Синютки, який конкурує з чинним міським головою Львова Андрієм Садовим. Синютка витратив понад 3 500 доларів на 44 рекламних дописи.

Фінансова звітність

За оцінками ОПОРИ, передвиборчі кампанії на місцевих виборах 2020 року були проведені в умовах неефективної системи звітування за виборчі фінанси та відсутності належного контролю за ними. Виборчий кодекс передбачає подання до ТВК проміжних та остаточних звітів за результатами використання коштів виборчих фондів, але законодавчі та практичні обставини унеможливлювали якісний моніторинг фінансування передвиборчої агітації. Ці звіти, особливо проміжні, не виконали своєї функції інформування виборців та забезпечення прозорості фінансування кампанії, що було пов’язано із масовим недотриманням вимог законодавства щодо оприлюднення звітів. А ТВК не мали компетентності та практичної можливості аналізувати їх, незважаючи на відповідні обов’язки.

Спостерігачі ОПОРИ проаналізували ситуацію із оприлюдненням відомостей проміжних та остаточних звітів розпорядників виборчих фондів у 15 великих містах України (Миколаїв, Одеса, Бердянськ, Луцьк, Ужгород, Суми, Краматорськ, Слов’янськ, Кам’янець-Подільський, Черкаси, Рівне, Дніпро, Львів, Херсон, Полтава).

За словами Олександра Клюжева, в усіх містах моніторингу місцеві організації партій подали 112 проміжних звітів, з яких лише 55% були оприлюднені ТВК у будь-який спосіб.

"При цьому цей показник включає і випадки, коли звіти були оприлюднені на стенді ТВК і виборці до них фактично не мали доступу. У жодний спосіб не було оприлюднено 44% проміжних звітів, які були подані до ТВК місцевими організаціями політичних партій. В інших поодиноких випадках проміжні звіти оприлюднювалися самими місцевими організаціями партій на власних вебсайтах, що окремо від обов’язку ТВК також передбачено Виборчим кодексом.  Показник оприлюднення  є ще гіршим для остаточних звітів виборчих фондів: 55% з 133 остаточних фінансових звітів не були оприлюднені, 44% звітів – оприлюднено у визначений ТВК спосіб, 1% звітів були розміщені виключно на сайті організації партій. Відомості 65% з усіх 92 проміжних звітів кандидатів на посаду міських голів у 15 громадах були оприлюднені ТВК, 36% таких звітів були подані до ТВК, але не були розміщені на вебсайтах або в інший спосіб. Гіршою є ситуація щодо оприлюднення остаточних звітів кандидатів на посаду міських голів, хоча вона лише вчергове підтверджує виявлену проблему. Лише 44% зі 109 остаточних звітів кандидатів на посаду міських голів у 15 містах були оприлюднені ТВК", - сказав він. 

Поліція та суди

Як зазначила Ольга Айвазовська, з початку виборчого процесу 5 вересня територіальними органами Національної поліції зареєстровано 16121 заяву та повідомлення, пов’язані з виборчим процесом, серед яких найбільше: 1782 – у Київській області; 1742 – у місті Києві; 1228 – у Дніпропетровській області; 1142 – в Одеській області; 1046 – у Донецькій області.

Значна кількість заяв стосувалась незаконної агітації, що є типовим порушенням виборчого процесу. Це природнє явище, тому що кожен білборд без вихідних даних або кожен примірник поліграфічної продукції, який поширюється з порушенням виборчого законодавства або правил благоустрою, - це окреме порушення. Тому коли мова йде про статистику порушень, то на першому місці незаконна агітація – 6017 випадків; виготовлення або розповсюдження друкованих матеріалів передвиборчої агітації – 1183; порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів – 839; підкупу виборців – 751; порушення порядку ведення реєстру виборців – 477; фальсифікації виборчих документів – 437; порушення порядку опублікування виборчої документації – 431; фотографування бюлетеня – 321”, - сказала Ольга Айвазовська. 

Вона додала, що до ЄРДР внесено відомості щодо 1075 кримінальних проваджень: 671 провадження пов’язане з порушенням виборчого законодавства та 404 – з виборчим процесом. По 85 кримінальним провадженням 103 особам було повідомлено про підозру, а у 23 провадженнях матеріали вже направлено до суду. Крім того, правоохоронними органами було складено 2381 протокол про адміністративне правопорушення.

На сьогодні з початку виборчого процесу в Єдиному державному судовому реєстрі опубліковано 702 постанови у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за виборчі адміністративні правопорушення (зокрема з 22 жовтня по 10 листопада – 324 рішення). Майже у третині випадків (237 справ) матеріали справи було направлено на доопрацювання для належного оформлення. Визнано винними у близько у половині рішень (340 випадків). У третині випадків (215 випадках) було закрито провадження у справі з різних підстав: за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (з визнанням особи винною або без такого визнання) або закрито провадження у справі через малозначність правопорушення (ст. 22 КУпАП). Найбільше справ традиційно було розглянуто за ст. 212-13 (виготовлення або розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять необхідних відомостей, 394 справи), за ст. 212-14 (порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів, 201 справа) та за ст. 212-10 (порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації, 75 справ).

Протиепідемічні заходи

З семи міст, в яких 15 листопада відбуватиметься повторне голосування з виборів місцевого голови, чотири (Суми, Краматорськ, Кам’янець-Подільський та Українка) перебувають у червоній зоні – з найвищим рівнем епідемічної небезпеки. Постійне підвищення рівня захворюваності населення на COVID-19 залишається ключовим викликом для належної організації та проведення повторного голосування. 

Традиційна проблема масових замін членів виборчих комісій стала значно більш загрозливою з огляду на випадки захворювання членів комісій та необхідність дотримання режиму самоізоляції. Це створює ризики дестабілізації роботи комісій на етапі проведення голосування, підрахунку голосів та встановлення результатів виборів. На суб’єктів подань кандидатур лягає додаткова відповідальність щодо пошуку резервних кандидатур з метою забезпечення належної організації та контролю за перебігом голосування.    

Окрім організаційних труднощів, епідемія COVID-19 може мати значно більш відчутний негативний вплив на показники активності виборців.

"Загалом ситуація з антиковідними заходами є такою, що явка буде значно нижчою порівняно з 25 жовтня у зв'язку з об'єктивними обставинами, так як майже на 40% підвищились показники захворюваності і загальноофіційна статистика  є негативною", - сказала Ольга Айвазовська. 

Це вимагає додаткової уваги від органів місцевого самоврядування щодо реалізації ефективних протиепідемічних заходів та скоординованих з виборчими комісіями зусиль із проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо дотримання умов та гарантій безпеки для всіх учасників виборів.

Проміжний звіт ОПОРИ за результатами спостереження за встановленням результатів місцевих виборів та підготовкою до повторного голосування 15 листопада

За коментарями звертайтеся:

[email protected],

044 591 44 44.