За попередніми результатами підсумків голосування в Ужгороді, які спостерігачі ОПОРИ отримали в Ужгородській міській територіальній виборчій комісії,  на виборах міського голови обласного центру найбільшу кількість голосів виборців отримав чинний міський голова, кандидат-самовисуванець Богдан Андріїв. Нагадаємо, у виборчому бюлетені було три кандидати із прізвищем Андріїв. Двоє інших, за попередніми підрахунками, отримали кілька сотень голосів виборців.

Попередньо відомо, що чинний міський голова Ужгорода набрав 9 185 голосів виборців, на другій позиції – кандидат від партії «Слуга народу» Віктор Щадей, який отримав 6 485 голосів. Ці два кандидати, ймовірно, змагатимуться за голоси виборців під час повторного голосування у листопаді.

Кандидати-однофамільці чинного міського голови Ужгорода набрали кілька сотень голосів. Зокрема, Богдан Ярославович Андріїв отримав 288 голосів виборців, Іван Михайлович Андріїв – 118.

Як вже повідомляла ОПОРА, 23 вересня Ужгородська міська територіальна виборча комісія зареєструвала кандидатами на міського голову Ужгорода Богдана Євстафійовича Андріїва, який наразі є чинним міським головою Ужгорода, а також Івана Михайловича Андріїва та Богдана Ярославовича Андріїва. Усі троє кандидатів балотувалися як самовисуванці. 

Богдан Євстафійович Андріїв обіймає посаду міського голови Ужгорода з 16 листопада 2015 року. Тоді суб’єктом висування Богдана Андріїва була партія «Відродження». У 2019 році він балотувався у народні депутати від політсили «Опозиційний блок» та займав сьому позицію у списку. 

Публічної інформації про політичну або ж громадську діяльність інших двох Богданів Андріївих наразі з’ясувати не вдалося. «Таким чином ми припускаємо, що в обласному центрі була використана так звана технологія кандидатів-«двійників», мета якої – ввести виборця в оману та відібрати голоси від «рейтингового» кандидата», – резюмує  координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами в Закарпатській області. – Можливо, 406 голосів, відданих за двох кандидатів Андрієвих, були віддані помилково. У так званому другому турі, де у бюлетені будуть прізвища лише двох кандидатів, технологія кандидата-«двійника» вже не спрацює».

За результатами дочасних парламентських виборів 2019 року, констатує Громадянська мережа ОПОРА, опція балотування в одномандатних виборчих округах в порядку самовисування була найбільш привабливою для реєстрації «технічних» кандидатів. Адже репутаційні ризики для маловідомого кандидата (-ки), що балотується шляхом самовисування – мінімальні, на відміну від політичних партій, від яких можна вимагати щонайменше політичної відповідальності за використання подібних технологій.   

ОПОРА констатує, що всі подібні випадки мають ознаки зловживань громадянами своїм пасивним виборчим правом (правом балотуватися і бути обраним) з метою введення виборців в оману щодо особи кандидата чи партії. Часткове вирішення проблеми лежить в площині законодавчих змін, націлених на уможливлення практичної реалізації принципу невідворотності покарання за виборчі злочини, зокрема за введення виборців у оману і перешкоджання здійсненню виборчого права. Політичні партії зі свого боку мають приділяти більше уваги превентивним заходам з метою захисту свого права власності на знак для товарів і послуг, під яким розуміється будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень (у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів).

Згідно з частиною 7 статті 229 Виборчого Кодексу cільська, селищна, міська виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня прийняття заяви про реєстрацію кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови або заяви про самовисування та доданих до неї необхідних документів приймає рішення про реєстрацію відповідного кандидата або про відмову в його реєстрації.

Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямоване на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за черговими місцевими виборами, які відбудуться 25 жовтня. До спостереження залучено 188 спостерігачів по всій країні, а в день голосування до них долучаться короткотермінові спостерігачі. Крім того, ОПОРА також моніторить використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, а громадські омбудсмени досліджують вільний доступ до виборчих дільниць та захищають виборчі права громадян.

 Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер

(#вибори; #opora; #опора)