24 вересня був останній день для подання документів для реєстрації кандидатів на цих місцевих виборах. Але ще до цього моменту в деяких регіонах, зокрема на Кіровоградщині, вже виявляється типова для українських виборів проблема – застосування технології «двійників». ОПОРА підготувала короткий юридичний експлейнер про технологію, як її розпізнати та що робити.

Опис проблеми

Уже типовою проблемою української традиції проведення виборів є застосування технології «двійників». Реєстрація кандидатів зі схожими чи аналогічними іменами, прізвищами, а інколи й по батькові при застосуванні мажоритарних систем призводить до так званого «ефекту спойлеру» (від англ. «Spoil» – псувати), – розсіювання (розпорошення) рівня підтримки кандидатів виборцями, у даному випадку внаслідок плутанини із однаковими іменами та прізвищами (особливо, якщо «двійник» за черговістю стоїть першим у бюлетені). Враховуючи підвищену «вагу» голосу на місцевих виборах порівняно із загальнодержавними, оскільки округи охоплюють значно меншу кількість виборців, вплив такої маніпулятивної технології зростає.

Пояснення

Сама по собі зміна прізвища або власного імені (далі – імені) є цивільним правом фізичної особи та може бути здійснена нею у разі досягнення 16-ти років на власний розсуд відповідно до ст. 295 Цивільного кодексу України та порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 915. Водночас у виборчому процесі це може вчинятись з метою перешкоджання здійсненню виборчого права або навіть мати ознаки підкупу виборців.

Виборці можуть розмежувати кандидатів по автобіографії. Відповідно до ст. 222-224 Виборчого кодексу України однією з умов реєстрації кандидатів є отримання територіальною виборчою комісією автобіографії, яка, серед іншого, повинна містити всі попередні прізвища, власні імена, по батькові та дати їх зміни (якщо особа протягом останніх 5-ти років до дня висування кандидатом змінювала прізвище та/або власне ім’я (одне з власних імен чи всі власні імена), та/або по батькові). А ч. 2 ст. 47 Виборчого кодексу України передбачає, що інформація, яка міститься в документах, поданих до відповідної виборчої комісії для реєстрації кандидатів, є відкритою та може бути оприлюднена і надана у порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідальність

Якщо зміна імені має кінцевою метою зменшення рівня підтримки конкретного кандидата – це порушуватиме його пасивне виборче право (право бути обраним), а також принцип вільних виборів, які гарантовані, у тому числі, на конституційному рівні (ст. 38, 71 Основного Закону). Саме ж пособі перешкоджання здійсненню виборчого права або діяльності суб’єкта виборчого процесу законом № 805-IX від 16.07.2020 було виокремлено у склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 212-24 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Водночас, якщо такі дії поєднані з обманом або примушуванням, застосуванням або погрозою насильства, знищенням чи пошкодженням майна, вони становлять склади кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 157 Кримінального кодексу України.

Реагування з боку кандидата

Якщо кандидат має обґрунтовані підстави вважати, що здійсненню його пасивного виборчого права (права бути обраним) перешкоджає особа, яка напередодні або під час виборчого процесу змінила своє прізвище або власне ім’я та подала до територіальної виборчого комісії документи для реєстрації її кандидатом на тих самих місцевих виборах, – він може звертатись до органів національної поліції про вчинення таких правопорушень:

  • передбаченого ст. 212-24 Кодексу України про адміністративні правопорушення – перешкоджання здійсненню виборчого права або діяльності суб’єкта виборчого процесу;
  • передбаченого ст. 157 Кримінального кодексу України – якщо перешкоджання поєднане з обманом або примушуванням (ч. 1), застосуванням або погрозою насильства, знищенням чи пошкодженням майна (ч. 2);
  • передбаченого ст. 160 Кримінального кодексу України – підкуп, щодо особи яка здійснила пропозицію, обіцянку або надала неправомірну вигоду (ч. 2) та яка її прийняла (ч. 1).
Дії поліції

У випадку отримання повідомлення про кримінальне правопорушення  або після самостійного виявлення  слідчим, дізнавачем, прокурором повідомлення в пресі про застосування технології двійників вони зобов’язані внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування (214 КПК).

При здійсненні розслідування слід враховувати наступні особливості цієї категорії злочинів:

  • переважно такі правопорушення вчиняються декількома суб’єктами, коли зацікавлений у досягненні мети розсіювання голосів кандидат-конкурент обіцяє чи надає неправомірну вигоду (грошові кошти, товари, послуги тощо) третій особі – «двійнику», яка змінює ім’я та подає документи для реєстрації його кандидатом у виборчому процесі того ж типу виборів або окрузі. У такому випадку дії «зацікавленого» кандидата мають ознаки підкупу виборців, – кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 160 Кримінального кодексу України, а щодо дій «кандидата-двійника» – ч. 1 ст. 160 Кримінального кодексу України.
  • Оскільки, як було зазначено вище, зміна імені є цивільним правом, у таких справах найбільшою складністю є доведення вини (умислу) особи. Першим свідченням такого умислу є зміна імені напередодні або під час виборчого процесу.
  • з більшою часткою вірогідності умисел можна довести, встановивши факт надання неправомірної вигоди, чим такі дії часто супроводжуються.

До прикладу, 23 вересня 2020 року на Кіровоградщині затримали депутата облради, кандидата на міського голову Світловодська, якого підозрюють в передачі 10 тисяч гривень кандидату «двійнику» (для чого депутат за попередньою інформацією залучив свого помічника). Відповідно вирішується питання щодо повідомлення затриманим про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 160 Кримінального кодексу України.