У серпні у локальних медіа на Закарпатті з’явились публікації про результати соціологічних опитувань з ймовірними рейтингами як окремих кандидатів, так і партій в цілому  у різних громадах області.  Як фіксують спостерігачі ОПОРИ, рейтинги окремих потенційних кандидатів у різних опитуваннях суттєво відрізняються, що може свідчити про можливі ризики маніпуляцій. Крім того, наразі не зафіксовано опитування, яке б формально цілком відповідало вимогам Виборчого кодексу України.

Слід відзначити, що дані деяких досліджень щодо рейтингу потенційних кандидатів не співпадають. Наприклад, згідно з результатами опитування від «Smartpoll», один із ймовірних кандидатів на посаду голови Ужгорода має 12%, а згідно з опитуванням Закарпатського інституту політичних досліджень, у цього ж кандидата рівень підтримки лише 1% рейтингу. Також ще один із ймовірних кандидатів, що у рейтингу Закарпатського інституту політичних досліджень, має 6,2%, у дослідженні «Smartpoll» у цієї ж людини значно менше – 3,7%. Крім того, у цих двох дослідженнях, лідери рейтингів на посаду міського голови Ужгорода, – одні і ті ж люди – займають різні позиції щодо першого та другого місця.

Фіксується і відсутність певної інформації, наявність якої буде обов’язкова під час виборчого процесу.

«Згідно з законодавством, усі оприлюднені результати соціологічних досліджень мають містити різні дані: вибірку, замовника та метод опитування, точне формулювання питань, можливу похибку тощо. Втім ці вимоги вступають в силу після 5 вересня – офіційного початку виборчого процесу. До офіційного початку відсутність необхідних даних  не є порушенням законодавства. Однак зважаючи на те, що зафіксовані дані різних досліджень різняться, наразі залишається ризик можливих маніпуляцій щодо громадської думки», – зазначає координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами в Закарпатській області.

Як зафіксували закарпатські спостерігачі, на сайті соціологічної служби «Smartpoll» оприлюднили рейтинг кандидатів на посаду міського голови Ужгорода. У публікації дослідження вказують, ким, де і коли проводилося опитування, зазначають вибірку, кількість респондентів, метод дослідження та ймовірну похибку. Також у публікації йдеться, що опитування «Smartpoll» проводили із власної ініціативи. Натомість, точного переліку питань, які ставили респондентам, компанія не вказала. 

Ще одне соціологічне дослідження презентував Закарпатський інститут політичних досліджень на замовлення компанії ТОВ «Ківі Карпат Стратона». Респондентів запитували, за кого вони голосуватимуть на виборах міського голови Ужгорода, та яку партію підтримають на виборах до міської ради. В оприлюднених матеріалах є детальна інформація про респондентів (вік, освіта, віросповідання тощо), вказано, де і коли проводилося дослідження, кількість опитаних респондентів, метод, однак не зазначено ймовірна похибка результатів.

Також спостерігачі ОПОРИ знайшли в мережі дані соціологічного опитування від компанії «RTS», однак сайт такої соціологічної групи знайти не вдалося. Автори опитування запитували респондентів, які партію вони готові підтримати на виборах до облради та міськради Ужгорода. У публікації зазначають, коли і де проводилося опитування, кількість респондентів, ймовірну похибку, метод дослідження, питання, які ставили респондентам, однак не вказують, хто замовив дослідження.

На сайті соціологічної групи «Рейтинг» оприлюднили дослідження із заголовком – «Політичні симпатії мешканців Мукачівської ОТГ». Для дослідження містян запитували як вони оцінюють ситуацію у Мукачеві, чи братимуть участь у голосуванні на місцевих виборах та яку політичну силу вони підтримуватимуть на виборах до обласної ради. У публікації вказують, коли і де проводили дослідження, його метод, вибірку, можливу похибку, однак не зазначають, хто є замовником соціологічного дослідження.

У різних локальних групах у соціальних мережах користувачі також намагаються провести опитування та визначити, хто із ймовірних кандидатів, переможе на виборах у їхній громаді. Однак такі опитування не можна вважати репрезентативними та, відповідно, стверджувати про формальне порушення законодавства.

Відзначимо, згідно із законом, усі соціологічні опитування громадської думки, які пов’язані із виборами, мають бути оприлюднені не пізніше, як за два дні до голосування. 

Відповідно до частини другої статті 50 Виборчого кодексу інформаційні агентства, засоби масової інформації у разі поширення результатів опитування громадської думки, пов’язаного з виборами, зобов’язані зазначати повну назву організації, що проводила опитування, замовників опитування, час його проведення, територію, яку охоплювало опитування, розмір та спосіб формування соціологічної вибірки опитаних, метод опитування, точне формулювання питань, можливу статистичну похибку. Дія положення цієї частини поширюється на випадки поширення засобами масової інформації, інформаційними агентствами результатів опитування громадської думки, пов’язаного з виборами, в мережі Інтернет.

Згідно з частиною 4 статті 50 Виборчого кодексу забороняється оприлюднення чи поширення в інший спосіб результатів опитування громадської думки, пов'язаного з виборами, у тому числі щодо кандидатів, партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу, протягом останніх двох днів перед днем голосування.

Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямоване на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за черговими місцевими виборами, які відбудуться 25 жовтня. До спостереження залучено 188 спостерігачів по всій країні, а в день голосування до них долучаться короткотермінові спостерігачі. Крім того, ОПОРА також моніторить використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, а громадські омбудсмени досліджують вільний доступ до виборчих дільниць та захищають виборчі права громадян.

 Сайт | Фейсбук | Твіттер

(#вибори; #opora; #опора)