Реформа політичного фінансування партій уже дала певні позитивні результати, але досі лишаються актуальними проблеми зі звітуванням партій та кандидатів на виборах, забезпеченням невідворотності покарання за порушення порядку фінансування, низькою кваліфікацією контролюючих та правоохоронних органів, а також неузгодженістю виборчого законодавства.

Про це говорили спікери під час онлайн-марафону «Політичні фінанси: виклики та їх подолання» 2 лютого.

Як зазначив директор програм Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) Роман Любченко, з початку впровадження реформи політичного фінансування відбувся помітний прогрес: кандидати і партії почали регулярно звітувати про свої доходи і витрати, а Національне агентство з питань запобігання корупції налагодило державний контроль за фінансуванням партій і кандидатів.

«Водночас дуже слабким моментом залишається відповідальність за порушення правил фінансування, і це є справді "Ахіллесовою п’ятою" цієї реформи. Особливо проблематичним моментом є притягнення до відповідальності за кримінальні правопорушення, наприклад фінансування з заборонених джерел або перевищення ліміту внеску на користь партій. З часу парламентських виборів 19 року ми бачили, як суд виніс лише 1 вирок у справі про кримінальні правопорушення, на жаль. Для виправлення цієї ситуації ми усвідомлюємо, що необхідна співпраця процесу притягнення порушників до відповідальності, я тут маю на увазі Центральну виборчу комісію, НАЗК, Національну поліцію, суддівський корпус і так далі. Не менш важливим є налагодження взаємодії органів влади з організаціями громадянського суспільства і з самим партіями. Сьогоднішній захід є чудовим початком цієї ініціативи, яку реалізовує ОПОРА, яка має на меті забезпечити невідворотність покарання за порушення правил політичного фінансування», — сказав він.

Координатор проєктів ОПОРИ наголосив на проблемах політичного фінансування, зокрема щодо відповідальності партій за правопорушення.

«Кожна структура, яка хоче дійсно працювати, потребує ресурсу, в тому числі і фінансового. На жаль, у нас завжди складається таке враження та стереотип, що політичні партії — це чиясь ідея, чиясь кишенькова організація, зокрема якогось бізнесмена або олігарха, які її утримують та фінансують. Не буду говорити, що бізнес не фінансує партії, бізнес дійсно підтримує партії, але в якому розмірі — це потрібно досліджувати. Але якщо говорити про весь комплекс питання політичного фінансування, зокрема, варто згадати і державне фінансування, на яке можуть розраховувати партії, які пройшли до парламенту і, відповідно, з державного бюджету виділяються кошти на їхню діяльність, як на національному, так і регіональному рівнях. Ще одним джерелом наповнення бюджету партії є членські внески, а також внески фізичних та юридичних осіб. І важливо розуміти, хто і в якому розмірі здійснює ці внески. Для цього необхідно бачити звіти партій. І проблемне питання, яке ми досліджували, — це звітування політичних партій щодо тих коштів, які до них надходять, в тому числі державних. Досвід і ті справи, які починала НАЗК, показали, що не всі партії сумлінно виконують законодавство і використовують кошти за призначенням. Тому про це питання потрібно говорити, зокрема і про відповідальність партій за порушення», — сказав він.

Юридичний радник ОПОРИ Богдан Мохончук презентував дослідження за результатами глибинних інтерв’ю з ключовими стейкхолдерами. Всього було проведено 34 інтерв’ю. Зокрема, опитано 10 представників політичних партій, 7 кандидатів, розпорядників фондів та представників банків, 7 представників НАЗК, 5 — Національної поліції, 3 — ТВК, 2 — ЦВК. За результатами інтерв’ю ОПОРА підготувала звіт.

«Тема політичних фінансів є специфічною в тому числі через те, що перебуває у полоні стереотипів. Окрім того, вона складна для спеціалістів, оскільки перебуває на стику різних сфер галузей права: фінансового, кримінального, адміністративного, виборчого, конституційного. Це породжує дискусії і вимагає кооперації між різними стейкхолдерами для того, щоб політичні фінанси дійсно були прозорими і забезпечували нормальне інституційне формування політичних партій, а також демократичний виборчий процес», — зазначив Богдан Мохончук.

Під час панелі «Звітування щодо фінансування: бачення кандидатів та партій» учасники обговорили з представниками партій проблеми щодо внесків на користь партій і обмежень щодо їх внесення.

Так, наприклад, представники партій підтримали ідею Національного агентства з питань запобігання корупції отримувати попередню згоду від партії щодо отримання внеску на її підтримку, однак не погодилися з пропозицією обмежити розмір внеску відсотком від доходу особи, яка робить такий внесок.

«Я підтримую скоріше варіант підтвердження особою походження коштів, які вона надала, тому що підтвердити джерело свого внеску — це буде розумно і логічно. По-перше, хто надасть відомості про доходи особи? На це треба відповідний запит подати до податкової. Хто буде це робити? І якщо ми можемо диференціювати суми і кожен раз подавати ці запити, на це буде витрачатись дуже багато часу і ресурсів тих же державних служб. Тому більш оптимальним є другий варіант, коли особа має пояснити походження внеску своїми коштами», — сказала очільниця донецької обласної організації партії «Голос» Юлія Гакова.

«З приводу обмеження відсотку від доходу, я вважаю цю норму неконституційною, вона суперечить нормі, яка гарантує свободу розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Також треба згадати застереження Венеційської комісії до першої версії законопроєкту про політичні партії, яка в минулому році надійшла до комітету правової політики. Там Венеційська комісія звернула увагу, що таке обмеження буде негативно впливати на тих неповнолітніх осіб, які лише зараз починають працевлаштовуватись і не мають жодного попереднього доходу. Крім офіційного доходу від працевлаштування, є інші джерела доходів: позика, спадщина і тому подібне, за рахунок яких також можна робити внески на політичні партії. З приводу встановлення банківського контролю за джерелом походження коштів, законністю походження коштів і фінансовий моніторинг вимагає такого підтвердження, тому якщо ви захочете внести велику суму коштів на підтримку партії, банк вас однозначно попросить вас надати підтвердження законності таких коштів», — додав голова контрольно-ревізійної комісії партії «Європейська солідарність» Борис Сікліцький.

Що стосується ідеї позбавити юридичних осіб права робити внески на користь політичних партій, думки розділилися. Борис Сікліцький та Юлія Гакова не підтримали таку ідею, а членкиня Центральної контрольно-ревізійної комісії політичної партії «Сила людей» Світлана Щур визнала частково її правильною.

«Я скажу, що це десь правильно, бо внески від фізичних осіб можна ідентифікувати, а юридична особа сьогодні є, а завтра ліквідовується, тому важко побачити її фінансовий стан», — сказала вона.  

Під час панелі «Як забезпечити відповідальність за порушення порядку фінансування» учасники обговорювали питання фінансування виборчих кампаній, взаємодії між органами влади та забезпечення невідворотності покарання.

Зокрема, член Центральної виборчої комісії Андрій Євстігнєєв висловив думку, що розмір виборчого фонду має бути достатнім для того, щоб кандидат міг провести чесну, законну кампанію, яка повністю відповідатиме чинному законодавству.

«Що стосується розмірів, то на загальнодержавних виборах у нас сьогодні нема практики застосування, Виборчий кодекс вступив у силу на останніх загальнодержавних виборах, ми його ще не застосовували. Мені важко сказати, чи достатньо, чи недостатньо. Об’єктивні процеси діджиталізації вказують на те, що реклама і просування кандидатів активно здійснюються через інтернет-ресурси, я не обізнаний з розцінками на рекламу, тому мені важко сказати. Загальний висновок, це може будь-яка сума, якої було б достатньо провести виборчу кампанію за рахунок законних джерел», — сказав він.

Член ЦВК також вказав, що територіальні виборчі комісії мають бути позбавлені контролю за виборчими фондами.

«Цей контроль має забезпечуватись більш спеціалізованими суб’єктами, спеціальними уповноваженими органами державної влади. Наскільки я знаю, колеги з НАЗК з представниками Центральної виборчої комісії напрацьовують відповідні законодавчі ініціативи, щоб по-перше, діджиталізувати весь процес, по-друге, уповноважити забезпечити здійснення контролю НАЗК», — сказав Андрій Євстігнєєв.

«Проблема кваліфікації наявна також, але, я користуючись нагодою, я хотів би подякувати людям, які погодились, брали і продовжують брати участь у виборчих комісіях. Та величезна кількість територіальних виборчих комісій не могла би бути наповнена в інший спосіб, враховуючи невирішеність на сьогодні належного фінансування участі громадян у діяльності цих органів, які здійснюють адміністрування виборів. З одного боку має підніматись питання професійності, з іншого боку мають бути визначені якісь законні стимули, щоб люди були зацікавлені свій рівень підвищувати. Це дасть можливість посилити незалежність комісій», — додав він.

Він також відзначив позитивну практику співпраці між ЦВК та Національною поліцією щодо організації безпеки виборчих кампаній, а також реагування на порушення та їх попередження.

Своєю чергою, заступниця начальника Управління дізнання Національної поліції України Катерина Гамшеєва звернула увагу на низьку кваліфікацію правоохоронців, які працюють із темою відповідальності за порушення політичного фінансування.

«Щодо кваліфікації наших дізнавачів, так, це у нас проблема, самі знаєте "тєкучку" кадрів Національної поліції, дуже важко утримати молодих і перспективних людей, які працюють у територіальних органах поліції. Як тільки вони здобувають вищу кваліфікацію, вони намагаються реалізуватися в інших сферах або йдуть на підвищення. Яким чином ми можемо допомогти — це винятково проводити навчання та складати алгоритми дій при розслідуванні справ таких категорій», — сказала вона.

Після закінчення заходу за результатами проведених обговорень та інтерв’ю представники ОПОРИ підготують рекомендації для усіх зацікавлених сторін.

Цю ініціативу реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цій публікації, належать автору і не обов’язково відображають погляди USAID, урядів США, Канади або Великої Британії