Низький рівень громадської свідомості та політичної культури, нерозуміння ролі та функцій органів державної влади та місцевого самоврядування, неефективна робота правоохоронних органів та судової влади — такими є головні причини використання підкупу виборців та виборчої благодійності, проте відчутна динаміка покращення ситуації. Громадянська мережа ОПОРА представила результати соціологічного опитування про ставлення населення до підкупу виборців.

16 грудня в коворкінгу Smart Point в Ужгороді відбулося обговорення результатів соціологічного дослідження щодо ставлення населення до підкупу виборців. Координатор Громадянської мережі ОПОРА в Закарпатській області, розповів, що саме західному макрорегіоні виборці найчастіше стикалися з пропозиціями грошової винагороди за свій голос. Про такі випадки повідомили 14,4% виборців, тоді як середній показник по Україні становить 11,4%. Відповідно до результатів опитування чітко прослідковується залежність готовності громадян брати гроші за свій голос від віку. Найбільше про неї повідомляли молоді респонденти у віці 18-29 років, а найменше — старші (понад 70 років). Не підтвердилася гіпотеза про вищу готовність продати свій голос у виборців із важким матеріальним становищем. Згідно з результатами дослідження, забезпечені виборці частіше висловлювали згоду віддати голос за винагороду.

Разом із тим, досить високим є показник несприйняття прямого підкупу виборців. Не готові продавати свій голос за будь-яких обставин 64,5% наших співгромадян. Щодо непрямого підкупу, то передвиборчу благодійність толерують значно більше українців, ніж прямий підкуп. Так, позитивним явищем його вважають 42% респондентів, проти 51,5%, які його засуджують.

Політолог Михайло Шелемба зауважив, що варто робити поправку на готовність респондентів повністю говорити правду. Він навів приклад із дослідження, яке проводилося на Закарпатті за його участі. Одне з питань стосувалося оцінки респондентами кількості виборців, які голосували за гроші. Середній показник виявився близько 50%. “Молодь менше боїться і швидше готова говорити правду, ніж старше покоління. На це варто зробити поправку. Також цікаво, що гіпотеза про те, що без підкупу знизиться явка не підтверджується. Як приклад — вибори 2019 року, які показали, що виборця можна спонукати прийти на вибори іншими аргументами. Натомість, ключовими факторами боротьби з підкупом мають стати зміна політичної культури, та ефективна робота правоохоронних органів”, — зазначив він.

Олександр Волосянський, депутат Ужгородської міської ради, висловив думку, що існують способи протидії підкупу, проте вони працюють лише за умови якісної роботи правоохоронних органів. “Були спроби окремих кандидатів протидіяти кампаніям підкупу, але вони були несистемними, бо кандидати фокусувались більше на власних кампаніях. Була надія на правоохоронні органи, але відчувалась нестача “політичної волі”.  Разом з тим, опитування поліцією ймовірних організаторів після заяв від різних суб’єктів виборчого процесу в Ужгороді допомогло знизити підкуп на 10-20%. Зрештою, варто відмітити, що є тенденція зі зменшення впливу підкупу на результати виборів", — поділився думками він.

Григорій Жирков, начальник відділу ведення Державного реєстру виборців Ужгородської міської ради, звернув увагу, що часто оприлюднюється некоректна інформація щодо списків людей, які використовують ймовірні організатори підкупу. Повідомляють, що вони використовували списки виборців, натомість це були звичайні списки громадян і не мали жодного відношення до списку виборців в розумінні Виборчого кодексу. Також він повідомив, що ймовірні маніпуляції зі списками виборців у частині зміни виборчої адреси в Ужгороді не були визначальними.

Станіслав Данко, журналіст видання “ПравдаЄ”, зауважив, що в Україні існує проблема нерозуміння виборцями функцій різних органів державної влади. Часом виборець вважає, що за питання організації життя громади відповідальні Президент чи депутати Верховної Ради України. Це призводить до суттєво меншої явки на місцевих виборах та збільшення ролі голосів, отриманих шляхом підкупу, на місцевих виборах. Крім того, виборці не пов’язують покращення власного добробуту з участю у виборах, особливо місцевих.

Іван Пайда, голова ОСББ, розповів, що під час виборчої кампанії до них звертались кандидати, в тому числі, з пропозиціями вирішення тих чи інших проблем ОСББ. Проте, як до початку виборчої кампанії, так і після неї проблемами ОСББ вони не цікавилися. Також він звернув увагу на необхідність активніше інформувати про приклади покарання за підкуп та засудження таких практик з боку суспільства.

Марина Сташина-Неймет, експертка з питань доступності у Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ», зауважила: “Якщо ми беремо в цілому спільноту людей з інвалідністю, то такі спроби (підкупу) мають місце. При чому, активність таких людей відслідковують. Якщо люди ведуть замкнений спосіб життя, в них низький рівень освіти, то такі факти мають місце. В сільській місцевості це ще більш розвинено. Також варто звернути увагу на заклади інтернатного типу. Виборча кампанія в цих закладах практично не відслідковується”.

Анжела Бабкіна, радниця з питань ВПО ГО “Закарпаття-Донбас”, розповіла: “Внутрішньо переміщені особи давно вже живуть в нових громадах як і звичайні громадяни. У зв’язку з тим, що зміни до законодавства були прийняті напередодні виборів небагато ВПО в принципі змінили свою виборчу адресу. До нас зверталися окремі кандидати з пропозиціями брати участь у виборах в якості кандидатів. З прямим чи непрямим підкупом ми як організація не стикалися”.

Координатор кампаній спостереження ОПОРИ на виборах 2019-2020 років, зазначив, що підкуп виборців це такий собі хабар, коли людина за виконання своїх обов’язків отримує неправомірну вигоду. “Протягом кампаній ми отримували сигнали щодо підкупу, і всю інформацію щодо ймовірного підкупу направляли до правоохоронних органів. Але, ще однією не менш важливою ланкою є судова влада, яка не завжди якісно працює. В Ужгороді мав місце факт фіксації підкупу, який завершився судовим вироком з умовним покаранням для фігуранта. Проте, умовне покарання може створювати у ймовірних учасників таких схем відчуття відсутність покарання”, — підкреслив.

Комунікаційниця Громадянської мережі ОПОРА в Закарпатській області зауважила, що системні інформаційні кампанії, експлейнери щодо протидії підкупу виборців транслювалися переважно на національному рівні. Натомість, місцеві ЗМІ, як правило, репостили ці матеріали, в тому числі, матеріали ОПОРИ. При цьому, місцевих кампаній було майже непомітно. Також характерними були анонімні кампанії з ознаками “чорного піару” в соціальних медіа зі звинуваченнями у підкупі виборців, спрямовані проти кандидатів. Дуже часто використовувалася саме контекстна реклама.

Із повним текстом дослідження можна ознайомитись за посиланням.

Дослідження провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 22 жовтня до 12 листопада 2021 року методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера; computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Опитування проведене на замовлення Громадянської мережі ОПОРА. Це дослідження відбулося завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Думки і твердження, висловлені у звіті, можуть не збігатися з позицією USAID та уряду США