Після першого застосування нової редакції Виборчого кодексу під час місцевих виборів 2020 року та офіційного створення парламентської Робочої групи щодо вдосконалення виборчого законодавства, виникла потреба обговорити ключові досягнення та прогалини у виборчому процесі.

Про це йшлось під час дводенного форуму «Виборча реформа: оцінка через призму цінностей, політичних прав, якості процедур», який відбувся 23-24 березня.

Форум проходив у змішаному форматі з гостями у студії та учасниками онлайн.

Голова правління ОПОРИ Ольга Айвазовська у своєму вступному слові зазначила, що вибори є лише етапом, якщо при цьому немає партійних інституцій, в яких працює повноцінна внутрішня демократія, то і вибори не можуть бути досконалими чи повноцінно демократичними.

Директор місії USAID в Україні Джим Хоуп підкреслив важливість забезпечити прозорість та чесність виборів, зокрема надати право голосу людям з інвалідністю, а голова політичного відділу Делегації ЄС в Україні Артур Гебаль висловив підтримку Робочій групі щодо вдосконалення виборчого законодавства, зазначивши, що її діяльність є важливою.

Разом з головою партії «Слуга народу», першим заступником фракції у Верховній Раді Олександром Корнієнком, народною депутаткою від ВО «Батьківщина» Альоною Шкрум, міськими головами Львова та Чернігова Андрієм Садовим та Владиславом Атрошенком, першим заступником Всеукраїнської асоціації громад Іваном Фурсенком та під модеруванням Ольги Айвазовської обговорили проблеми виборчої системи під час останніх місцевих виборів. Присутні, зокрема, відзначили позитивний аспект партійної системи, втім розкритикували зависоку виборчу квоту, прохідний бар’єр та партизацію виборів у малих громадах. Крім того, звернули увагу на необхідність вирішити проблему «скуповування» членів виборчих комісій.

Під час дискусії про рівність жінок та чоловіків у політиці під модеруванням письменниці, правозахисниці та співзасновниці Асоціації жінок-юристок «ЮрФем» Лариси Денисенко народні депутатки Марія Іонова та Марина Бардіна разом з координаторкою проєкту #вибориБЕЗсексизму Іриною Тишко та громадською омбудсменкою з виборчих прав ОПОРИ Марією Цип’ящук обговорили впровадження гендерної квоти на місцевих виборах та випадки сексизму по відношенню до кандидаток. Зокрема, присутні зазначили, що дотримання квоти у 40% було непослідовним, в окремих випадках кандидатки так і не були зареєстровані. Крім того, відзначили проблему кібербулінгу та приниження в інтернеті, за які нема відповідальності, а також відсутності визначення сексизму у виборчому законодавстві.

Розбудову партій та партизацію виборів обговорила Ольга Айвазовська разом з народними депутатами Вікторією Подгорною («Слуга народу»), Іриною Геращенко («Європейська Солідарність»),  Ярославом Юрчишиним («Голос»), Тетяною Плачковою («Опозиційна платформа – За життя»), Михайлом Цимбалюком («Батьківщина»), Микитою Потураєвим («Слуга народу»), а також з нардепкою минулого скликання Оксаною Продан та аналітиком ОПОРИ Олександром Клюжевим.  Присутні, зокрема, відзначили необхідність встановити стандарти діяльності партій, дати більшу самостійність осередкам партій та не створювати штучні механізми заборони партій. У новому законопроєкті про партії, який наразі розробляється, планується лібералізувати реєстрацію партій.

Під час четвертої дискусії за модераторства медіаюриста та виконавчого директора «Платформа прав людини» Олександра Бурмагіна перший заступник голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Валентин Коваль говорив про партизацію медіа, регуляцію політичної реклами до виборчого процесу та відсутність відповідальності за сексизм та дискримінацію. Народна депутатка та голова підкомітету з питань виборів та референдумів Аліна Загоруйко закликала громадян до підвищення своєї правової культури, а заступник Міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко звернув увагу на протидію зовнішньому втручанню. Заступник директора Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай та аналітик даних ОПОРИ Роберт Лорян підняли питання фінансування агітації у соціальних мережах та проблему відсутності відкритих даних, які важливі для прозорості виборів.

Непроведення виборів у 18 громадах Донецької та Луганської областей також стало темою обговорення Форуму. Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов запевнив, що зроблено все можливе, щоб на максимальній кількості територій Донецької та Луганської областей відбулись місцеві вибори. Керівник Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Кириленко зазначив, що безпекова складова нікуди не ділась і не змінилась, і якщо не буде жодної загрози, процедура виборів буде відновлена. Член Центральної виборчої комісії Юрій Мірошниченко заявив, навмисного гальмування реалізації виборчого права немає. В той же час заступник керівника Виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації громад Ігор Абрам’юк вважає, що були і політичні причини не проводити вибори, оскільки президентські та парламентські вибори відбулись у цих громадах.

Маріупольський міський голова Вадим Бойченко, Слов'янський міський голова Вадим Лях та Новоайдарський селищний голова Ігор Шопін також розповіли про ситуацію у своїх населених пунктах.

Також під час дискусії підняли питання участі внутрішньо переміщених осіб та відчутті співпричетності мешканців Криму до політичних подій в Україні.

Заступниця постійного представника Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева наголосила на питаннях інформаційної безпеки, зокрема щодо необхідності позбавлятись російських наративів про те, що Україна не турбується про внутрішньо переміщених осіб.

Заступниця міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Інна Драганчук підкреслила, що ВПО за 7 років уже інтегрувались, мають повноцінний доступ до виборчих прав та можуть формувати політику органів місцевого самоврядування.

 

Під час дискусії щодо забезпечення справедливості виборчого процесу заступник начальника Головного слідчого управління Національної поліції України Руслан Дударець зазначив про збільшення кількості зареєстрованих кримінальних проваджень на місцевих виборах, порівняно з президентськими та парламентськими виборами – близько 1300, з яких 126 – скеровано до суду.  Заступник начальника (директора) відділу “Тестологічний центр” Національної школи суддів України та суддя Вищого адміністративного суду України у відставці Михайло Цуркан зазначив,що станом на 12 грудня 2020 року до судів надійшло 2345 позовних заяв. 33% щодо організації голосування та оскарження результатів виборів, 30% – уточнення списку виборців, 27% щодо висування та реєстрації кандидатів. Оскаржені до апеляційних судів були 805 рішень суддів першої інстанції.

Радник з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк додав, що кількість звернень до правоохоронних органів та в суди зростає і це говорить про розвиток вирішення виборчих конфліктів за допомогою суду і сприяє демократизації.

Чи є доступними вибори для людей з інвалідністю? Говорили про це з членом Центральної виборчої комісії Сергієм Постівим, громадським омбудсменом із захисту виборчих прав ОПОРИ, програмною менеджеркою Групи активної реабілітації Уляною Пчолкіною та старшою радницею IFES з питань глобальної інтеграції Вірджинією Аткінсон. Учасники наголосили на важливості напрацювати порядок застосування розумного пристосування у виборчому процесі, працювати з органами місцевої влади щодо питань доступності та забезпечити права не тільки виборців, а й кандидатів, членів комісії, спостерігачів з інвалідністю.

Як зазначила Ольга Айвазовська по завершенні Форуму, усі висловлені оцінки та пропозиції будуть враховані на засіданні Робочої групи щодо вдосконалення Виборчого кодексу.