11 березня розпочала свою роботу офіційна Робоча група щодо напрацювання комплексних змін у виборче законодавство, що створена на базі парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Метою роботи цієї групи є уніфікація механізмів правового регулювання виборчого процесу в Україні.

До складу Робочої групи увійшло понад 80 експертів. У найближчих планах – працювати окремими тематичними міні-групами, презентувати напрацювання фракціям політичних партій, провести серію публічних заходів, зокрема й виїзне засідання в громади Донеччини та Луганщини, де вибори не були призначені тощо. За попереднім планом така робота має тривати близько півріччя, після чого сформовані пропозиції будуть зареєстровані у Верховній Раді в якості законопроєкту із внесенням змін до Виборчого кодексу та інших дотичних законів.

«Наша робоча група є однією з найчисельніших, до її складу увійшли понад 80 осіб. Сьогодні, оскільки засідання наше установче, не всі мали змогу на нього прийти, але коли вже будуть такі тематичні засідання, тематичні групи, я думаю, усі бажаючі будуть до нас активніше долучатись. Сьогодні до нас доєднались і представники міжнародних організацій, і українських громадських організацій, представники органів державної влади, народні депутати і просто експерти у галузі виборчого законодавства. На сьогоднішні Комітет отримав звіти від міжнародних і національних місій зі спостереження за черговими місцевими виборами, а також на засіданні нашого Комітету ми заслуховували представників Громадянської організації ОПОРА та представників Центральної виборчої комісії щодо результатів застосування нового виборчого законодавства на місцевих виборах 2020 року. Вивчивши усі звіти, ми констатуємо, що дійсно існують певні проблеми, які ми маємо вирішити на законодавчому рівні», - сказала заступниця голови Комітету, співголова робочої групи Аліна Загоруйко.

Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська окреслила низку питань, які потребують вирішення, зокрема й щодо застосування виборчої системи. 

«Я розумію, що навряд чи у робочої групи є мандат щодо виборчої системи, і я не знаю межі цього мандату. Я впевнена, що організації, які працювали у виборчому процесі, спостерігали за виборами та виступали організаторами, мають певні зауваження та критику щодо способу, рівня застосування тієї чи іншої виборчої системи. І немає нічого дискримінаційного в тому, щоб відверто обговорити наслідки у складі робочої групи, можливо є потреба піднімати питання щодо її перегляду політично. Тому що у нас, наприклад, є двотурова мажоритарна виборча система абсолютної більшості в громадах від 75 тисяч виборців, а пропорційна – в громадах від 10 тисяч виборців. Можливо, ці речі необхідно синхронізувати», – сказала вона і закликала до обговорення наслідків застосування виборчої системи після виборів. 

Ольга Айвазовська також звернула увагу на дві проблеми, які потрібно вирішити із залученням Комітету з питань правоохоронної діяльності. Це питання відповідальності так званих «двійників», які продають пасивне виборче право, та питання надання недостовірних відомостей до Державного реєстру виборців.

«У нас є відповідальність за підкуп особи з метою реєстрації її кандидатом, але у нас немає жодної відповідальності для особи, яка продала своє пасивне виборче право. Тобто немає чим лякати тих, хто йдуть подавати документи або передають свої заяви за згодою представникам партії, які реєструють 5-10 двійників. І від виборів до виборів ця технологія реплікується. Тобто ми бачимо, що таких випадків все більшає і більшає. І це перетворює вибори на цирк, коли кандидат на посаду міського голови з більш-менш значним рейтингом може мати «спойлера». Це дискредитує сам виборчий процес», – сказала вона. 

Як зазначив член Центральної виборчої комісії Сергій Постівий, під час місцевих виборів 2020 року вони виокремили цілий ряд проблем, які варто нормативно врегулювати: «Ми як Центральна виборча комісія давали свої зауваження в контексті основних засад – не стільки у питанні виборчої системи, скільки у питанні практики її застосування в умовах адміністративно-територіального устрою і проблем, з якими зіштовхувалися і відповідні виборчі комісії, і суб’єкти виборчого процесу. Там у нас виникало багато питань: і щодо формування територіальних виборчих округів; і щодо питання міст з районних поділом, так званих «матрьошок», з приводу яких не завжди зрозуміло, до меж яких округів вони мають відноситися тощо».

Він також відзначив питання доступності та інклюзії: доступність виборчого бюлетеня нової форми для незрячих людей, стандартизація форми і надання інформації в доступних форматах людям з інвалідністю, визначення критеріїв доступності шрифтів для використання в агітації, використання жестової мови в інформаційних матеріалах тощо.

Щодо  виборів у підконтрольних громадах на Донбасі він зауважив: «У більшості випадків раніше акцентували увагу щодо критеріїв, але, на нашу думку, це потребує більшої правової визначеності в контексті підстав для прийняття рішень щодо призначення чи непризначення і проведення виборчого процесу. Це теж одне з головних питань, яке більше хвилює Центральну виборчу комісію, оскільки на сьогодні воно більше лежить на нашому органі, але правової визначеності чіткої немає і було б доцільно якось на цьому акцентувати увагу і вирішити дане питання».

Експертка IFES з питань політичного фінансування та виборчих процесів Юлія Зальцберг зазначила, що на засіданнях Робочої групи хотіла б підняти тематику виборчих фінансів та контролю за ними. «Ця тематика завжди залишається трохи осторонь, але за цей час накопичилось багато проблем: і уніфікація правил фінансування на загальнодержавних та місцевих виборах, і потреба в чіткому розподілі повноважень між ЦВК та НАЗК щодо контролю за виборчими фондами. Крім того, місцеві вибори показали, що територіальні комісії не спроможні фактично оприлюднювати та аналізувати звітність, тому нам варто подумати про нову модель, нову систему контролю на цих виборах».

Як відзначила керівниця експертної групи розвитку місцевого самоврядування Міністерства розвитку громад та територій України Оксана Павлюк, якраз коли Комітет оголосив про створення цієї Робочої групи Мінрегіон визначив для себе за результатами виборів 25 жовтня 2020 року дві ключові проблеми. «Це – вибори в окремих громадах Донецької та Луганської областей, а також забезпечення представництва громад в районних та обласних радах і представництво жителів населених пунктів у радах громад. У 2020 році ми спільно з ОБСЄ і Радою Європи провели ґрунтовне дослідження і запропонували два варіанти, як врегулювати питання пропорційного представництва. Це якраз і є забезпечення конституційної норми, що районні та обласні ради є тими радами, які представляють спільні інтереси саме громад. І наш другий варіант – модифікована пропорційна виборча система. Тому ми дуже дякуємо, що це питання порушується знову і ми готові знову брати участь у дискусії, у тому числі попросити експертів ОБСЄ і Ради Європи повернутися до цієї роботи і більш ґрунтовно презентувати напрацювання в умовах оновлень до Виборчого кодексу», – зазначила вона.

Також експерти висловлювали свої позиції щодо тем непризначення виборів у 18 громадах на підконтрольній території Донеччини та Луганщини та доступності і інклюзії виборчого процесу.

Повний відеозапис трансляції першого засідання Робочої групи можна переглянути тут:

Нагадаємо, 17 лютого профільний комітет створив Робочу групу для напрацювання змін до виборчого законодавства. А 19 лютого група послів країн «Великої сімки» з підтримки реформ в Україні (Франція, Сполучені Штати, Велика Британія, Німеччина, Японія, Італія та Канада) поділилася пріоритетами на 2021 рік, серед яких зокрема наголошується на необхідності доопрацювання Виборчого кодексу з урахуванням уроків місцевих виборів 2020 року; продовженні реформи децентралізації; реформі держслужби на всіх рівнях, з поверненням прозорих конкурсних відборів; розвитку свободи медіа, суспільного мовника та медіаграмотності; підвищення прозорості органів влади; захисту даних.