Наявність конфлікту між владою та громадськістю міста через підозру, що рішення відносно розвитку міста приймаються без урахування інтересів та думок населення, було у Покровську.

Аби вирішити таку непросту ситуацію було запроваджено обговорення можливостей співпраці влади і громади через інструмент діалогів між урядовцями та представниками локальних громадських організацій.

Контекст

Покровськ – місто в Донецькій області з населенням понад 64 тис. осіб. Зміна політичного курсу, яка відбулася протягом останніх кілька років, змусила владу більш серйозно задуматися про потребу включення мешканців до прийняття загальноміських рішень. Проте вона зберігала пасивність, і громадський сектор вирішив підняти це питання на новий публічний щабель обговорення. Для цього був розроблений діалоговий процес, який тривав близько 4 місяців – з листопада 2017 по лютий 2018 року. За цей період відбулись попередні зустрічі з учасниками для аналізу конфлікту та створення дизайну діалогу. Також процес включив проведення загальних ознайомчих зустрічей, семінарів та тренінгів для окремих груп учасників з числа громадських активістів. Такий тривалий та серйозний підготовчий процес був дуже необхідний, оскільки люди були не готові до спілкування, тобто «не вміли» говорити та слухати одне одного. На думку організаторів, це була одна з основних непрямих причин конфлікту та непорозуміння, задля подолання якої і був розроблений процес.

Організатор та виконавці процесу

Ініціатором процесу виступила громадська організація «Інститут миру і порозуміння» на запрошення місцевого громадського активу Покровська в рамках проекту «Пілотування інфраструктури миру в Україні». Організатори вирішили сконцентруватись на участі представників громадських організацій Покровська, тому що це найбільш активні громадяни і, перевіривши механізм діалогових практик на них, можна було б надалі розширювати масштаб роботи на інші верстви населення.

Перебіг процесу залучення

За свідченням Інституту миру і порозуміння, діалог – це «глибинний процес», тобто не просто факт зустрічі чи розмови або суперечки, а процес, що має такі етапи: аналіз проблеми, дизайн діалогу, попередні підготовчі зустрічі, проведення діалогової сесії, домовленості про наступні діалогові зустрічі, при цьому «глибинний» означає, що комунікація між учасниками процесу виходить за межі поверхневого рівня обміну звинуваченнями, претензіями, аргументами – до викладення індивідуальних чи колективних переживань, болю, їх причин, передумов тощо. 

Аналіз проблеми та дизайн діалогу

Громадський актив міста Покровська долучився до проекту «Пілотування інфраструктури миру в Україні», щоб за його допомогою вирішити проблему відсутності порозуміння між громадою та владою міста. Експерти проекту проаналізували проблему за допомогою інтерв’ю, що були проведені з представниками громадських організацій. На жаль, владу міста не вдалося залучити на цьому етапі, тому дизайн діалогу був уповні розроблений лише однією зі сторін конфлікту.

Підготовчі тренінги

Для того, щоб підготувати громаду до основного діалогового процесу, необхідно було надати корисну інформацію та натренувати навички спілкування і взаєморозуміння між різними учасниками. Це також був один з інструментів залучення представників адміністрації та комунальних установ міста, які отримали можливість офіційного відрядження, а ініціатори діалогу – можливість познайомитися з іншою стороною конфлікту у ненав’язливій атмосфері. Таким був, наприклад, тренінг «Конфлікт та інструменти його вирішення. Побудова діалогу в громадах» для співробітників Комітету самоорганізації населення, проведений у грудні 2017 року.

Перший діалог

На певному етапі діалогового процесу, після попередніх зустрічей та тренінгів, було проведено перший діалог на тему: «Що ми разом можемо зробити для того, щоб впливати на прийняття рішень у місті Покровськ». Учасниками діалогу були представники місцевих громадських організацій у кількості 12 осіб. Мета діалогу – допомогти учасникам прийти до порозуміння між собою та сформувати єдині чіткі пропозиції до влади. У результаті учасники сформулювали список питань для наступної зустрічі, розподілили обов’язки з деталізації кожного питання та сформували свою чітку позицію на наступний головний діалог з владою.

Другий діалог

Після проведених заходів, наприкінці лютого 2018 року, організатори мали змогу перейти до основного діалогу. Його тема звучала так: «Розробка ефективного механізму взаємодії громади та влади». Учасниками діалогу були і представники влади, і громадські активісти, загальною кількістю 10 осіб. Мета заходу – розробити механізм взаємодії між владою та громадою, прийти до порозуміння задля розвитку міста. Результатом діалогу стало прийняття рішення про підписання меморандуму про співпрацю між громадою та владою, в якому будуть чітко прописані графіки зустрічей, умови та порядок зустрічей між владою та громадою. Було прийнято рішення про прийняття діалогу як інструменту для вирішення спірних питань та обговорення ініціатив від громадськості.

Труднощі на шляху втілення

- невміння чітко формулювати свої вимоги і небажання брати відповідальність за висловлені пропозиції усіх учасників процесу – як представників влади, так і представників громадськості;

- пасивність представників влади: вони не змогли знайти час для групових заходів, і організаторам доводилось проводити індивідуальні зустрічі в кінці діалогового процесу, що, звісно, не дозволило досягти максимального результату у зміні сприйняття та поведінки представників влади відносно потреб громади.

Результат

Серед мешканців громади з'явилось розуміння, що цивілізованим діалогом та правильним підходом до вираження своїх думок можна досягти поставлених цілей і якісно співпрацювати з владою. Громада Покровська прийняла діалог як дієвий інструмент розв’язання конфліктів і вирішила використовувати його надалі у спірних питаннях із владою міста.

Об’єм залучених ресурсів

Вартість: основні витрати стосувались оплати роботи медіаторів, організації кава-паузи та оплати канцелярії і оренди приміщення. Загальна вартість одного діалогового процесу таким чином складає близько 10 тисяч гривень.

Час: один діалог триває 2-5 годин, в залежності від складності дизайну; попередні тренінги – 2-3 години.

Люди: 1 модератор-фасилітатор діалогу (бажано залучений експерт, який не був би членом громади, де відбувається конфлікт), волонтери місцевих громадських організацій, готові допомогти із поширенням інформації про захід та запрошенням учасників. Кількість залучених громадян в рамках одного діалогу бажано обмежити до 10-15 осіб, щоб усі мали можливість висловитись і бути почутими.

Тривалість процесу: листопад 2017 – лютий 2018

Більше інформації

Стандарти діалогу: визначення та принципи, посібник Інституту миру і порозуміння. 

Сайт Інституту миру і порозуміння з переліком тематичних публікацій стосовно вирішення конфліктів.

Ця публікація розроблена в межах проєкту «Силабус публічних консультацій», що впроваджується Громадянською мережею ОПОРА та Фундацією «Лабораторія соціальних досліджень та інновацій «Сточня» та дофінансовується за програмою „RITA Зміни в регіоні”, яка фінансується Польсько-американським фондом Cвободи